Пам ятник Безсмертним борцям за владу Рад інша назва Пам ятник жертвам збройних конфліктів періоду української революції

Пам'ятник Безсмертним борцям за владу Рад (інша назва — «Пам'ятник жертвам збройних конфліктів періоду української революції 1917—1921 років») — пам'ятник на Адміралтейській площі міста Миколаїв, встановлений на честь жертв Березневого повстання 1918 року, загиблих ліквідаторів антирадянських повстань сел Матвіївка і Нечаяне, а також більшовицьких підпільників і затриманих разом з ними цивільних, убитих в ніч проти 20 листопада 1919 року за наказом генерала Я. О. Слащова.

Безсмертним борцям за владу Рад




46°58′19″ пн. ш. 32°00′38″ сх. д. / 46.97194° пн. ш. 32.01056° сх. д. / 46.97194; 32.01056
Країна	Україна
Розташування	Миколаїв
Архітектурний стиль	монументалізм
Скульптор	М. Г. Лисенко, Л. Д. Муравін
Матеріал	бронза, граніт
Встановлено	12 червня 1936
Зруйновано	1941
Перебудова	1967
Безсмертним борцям за владу Рад (пам'ятник) (Україна)

Історія

Передумови

Пам'ятник встановлено на Адміралтейській площі — одній з найстаріших площ міста, на якій серед інших місць відбувалися бурхливі події Березневого повстання 1918 року. Тоді після окупації міста австро-німецькими військами 22 березня в другій половині дня в місті здійнялося повстання, направлене на визволення міста від окупаційних військ. Поміж повстанців знаходилися робітники заводів та колишні фронтовики. Повстання було придушено через чотири дні, 26 березня окупаційна влада остаточно закріпилася в Миколаєві. Вже через рік, 15 березня 1919 року, в місто знову зайшли більшовики, що встановили радянську владу. Згодом площу було перейменовано на площу Комунарів — на згадку про робітників, що загинули в дні повстання.

В червні того ж року тут було зведено пам'ятник, зображення якого до нас не дійшло, і склеп, в якому було поховано 16 загиблих внаслідок придушення антирадянського повстання в селі Нечаяне–Козлово (нині — село Нечаяне). В серпні там само, на площі, було поховано ще 26 людей — комуністів і безпартійних, що загинули 6 серпня під час придушення антирадянського повстання в селі Матвіївка (нині — частина Центрального району Миколаєва).

Проіснували склеп та пам'ятник недовго. Вже наприкінці листопада 1919 року їх було повністю знищено. 19 серпня 1919 року місто зайняли білогвардійські денікінські війська. Сюди увійшла 4-а піхотна дивізія під керівництвом генерала Я. О. Слащова. Тіла вбитих комунарів було вилучено зі склепу та перепоховано на міському інтернаціональному цвинтарі в районі сучасного зоопарку.

Згідно з офіційною версією радянських газет того часу, 19 листопада білогвардійською контррозвідкою в місті було затримано двох більшовицьких підпільників, які розклеювали листівки. Після цього того ж дня було проведено кілька обшуків, під час яких було заарештовано ще кількох людей. Про це було повідомлено Я. О. Слащову з наданням списку з 61 особи, нібито пов'язаної з підпіллям. Вивчивши список, він наказав розстріляти всіх вказаних у ньому людей, які утримувалися на той момент у в'язницях міста. Розстріл було проведено в ніч проти 20 листопада.

Рабочих, що йшли рано вранці на завод «Руссуд», білогвардійці змусили знести всі трупи в одне місце — до зруйнованого пам'ятника та склепу комунарів, звідки тіла вбитих потім забирали для поховання їх рідні.

Пам'ятник

12 червня 1936 року в центральній частині площі було відкрито пам'ятник «Безсмертним борцям за владу Рад». Автори проєкту — скульптори М. Г. Лисенко та Л. Д. Муравін. В серпні 1939 року було запропоновано новий проєкт парку. Його ключовою точкою мав стати сам пам'ятник із майданчиком круглої форми навколо нього, від якого на всі боки — до кутів і країв площі у вигляді променів проходили широкі алеї. Розбивку парку було здійснено. У такому вигляді вона збереглася і донині.

За проєктом за пам'ятником мали розташовуватися 26 скульптурних фігур «комунарів», а також передбачалося звести музей революції. Проте реалізації цих планів завадила Друга світова війна. У 1941 році пам'ятник був зруйнований нацистськими військами. Його відновили лише 1967 року, але зі склобетону, а вже через рік він був відлитий у бронзі у Санкт-Петербурзі та доставлений до Миколаєва. Матеріалом для фігур використовувалася бронза двох корабельних гребних гвинтів, які в Санкт-Петербург було відправлено з Миколаївського суднобудівного заводу.

25 квітня 2019 року пам'ятнику надано статус пам'ятки монументального мистецтва.

В лютому 2023 року управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ініціювало переміщення пам'ятника на територію Миколаївського обласного краєзнавчого музею.

Опис

Пам'ятник являє собою дві постаті робітників, один з яких, будучи пораненим, передає стяг іншому. На чотирьох сторонах гранітного п'єдесталу розташовані барельєфи із зображенням сцен революційного минулого Миколаєва. Внизу напис: «Безсмертним борцям за владу Рад».

Загальний вид на пам'ятник
Дошка на пам'ятнику. Лицьова сторона
Дошка на пам'ятнику. Ліва сторона
Дошка на пам'ятнику. Права сторона
Дошка на пам'ятнику. Задня сторона

Джерела

Миколаївщина: нариси історії революції 1918–1921 років. Миколаїв: «Іліон». 2017. ISBN . {{}}: |first= з пропущеним |last= ()
Николаев: страницы стории 1789–1989 (рос.). Одесса: «Маяк». 1989. с. 81. {{}}: |first= з пропущеним |last= ()
Оранский, Дмитрий (18 січня 2014). Неизвестная известная площадь (рос.). Николаевский базар. Процитовано 23 липня 2023.
Перелік пам'яток (об'єктів) культурної спадщини. Управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради. Процитовано 23 липня 2023.
Кирилов, Геннадій (27 лютого 2023). В Николаеве решили перенести "Памятник борцам за власть советов" в краеведческий музей (рос.). КорабеловInfo. Процитовано 23 липня 2023.
Козубовська, Олена. В Николаеве для уменьшения количества объектов «советщины» в музей переместят памятник борцам за власть советов (рос.). НикВести. Процитовано 23 липня 2023.

[1] Миколаївщина: нариси історії революції 1918–1921 років. Миколаїв: «Іліон». 2017. ISBN . {{}}: |first= з пропущеним |last= ()

[:0-2] Николаев: страницы стории 1789–1989 (рос.). Одесса: «Маяк». 1989. с. 81. {{}}: |first= з пропущеним |last= ()

[:1-3] Оранский, Дмитрий (18 січня 2014). Неизвестная известная площадь (рос.). Николаевский базар. Процитовано 23 липня 2023.

[4] Перелік пам'яток (об'єктів) культурної спадщини. Управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради. Процитовано 23 липня 2023.

[5] Кирилов, Геннадій (27 лютого 2023). В Николаеве решили перенести "Памятник борцам за власть советов" в краеведческий музей (рос.). КорабеловInfo. Процитовано 23 липня 2023.

[6] Козубовська, Олена. В Николаеве для уменьшения количества объектов «советщины» в музей переместят памятник борцам за власть советов (рос.). НикВести. Процитовано 23 липня 2023.