Якуб Людвік Собеський (2 жовтня 1667, Париж — 19 грудня 1737, Жовква) — син короля Яна ІІІ Собеського, державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Собеських гербу Яніна, похресник короля Франції Людовика XIV.
Якуб Людвік Собеський | |
---|---|
фр. Jacques Louis Henri Sobieski пол. Jakub Ludwik Henryk Sobieski | |
Народився | 2 листопада 1667[1] Париж, Королівство Франція[1] |
Помер | 19 грудня 1737[1] (70 років) Жовква, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита ·інсульт |
Країна | Франція Річ Посполита |
Діяльність | політик |
Знання мов | французька |
Титул | принц |
Посада | Князь Священної Римської імперії, d і d |
Конфесія | католицтво |
Рід | Собеські |
Батько | Ян III Собеський |
Мати | Марія Казимира |
Брати, сестри | Тереза Кунегунда Собеська, d, Константій Владислав Філіп Собеський, Олександер Собєський, d, d і Ян Собеський[d] |
У шлюбі з | d[2] |
Діти | Марія Кароліна Собеська, Марія Клементина Собеська[2] і d |
Нагороди | |
|
Життєпис
Народився під час перебування матері в Парижі. Хресний батько — король Франції Людовик XIV. Друге ім'я, яке Якуб вживав рідко, Марія Казимира обрала на честь кума. У 1668 році мати привезла його до Польщі, у 1670 році на 1,5 роки забрала до Франції.
Виховання, навчання відбувалося за виробленою батьком програмою.
Якуб Людвік Собеський брав участь у битвах: Віденській (12 вересня 1683), під Парканами (7 жовтня); невдалій турецькій кампанії в Молдавії 1691.
1687 року почали реалізовувати план його одруження з княгинею Людвікою Кароліною Гогенцолерн — дочкою князя Богуслава Радзивілла, вдовою маркграфа бранденбурга Людвіга. 1688 року Якуб Людвік відвідав її в Берліні, було укладено заручини. Однак невдовзі вона вийшла за швагра цісаря Карла Філіпа Нойбурзького.
Шлюб із Ядвіґою Ельзабет зміцнив династичні зв'язки з Габсбургами, однак відбувся проти бажання матері, яка виступала за зближення з Францією. Людовик XIV образився через цей шлюб.
1695 року найняв бандитів, які мали вбити писаря коронного скарбу Вовчиньського через його відмову позичити гроші. Це спричинило голосний скандал у Речі Посполитій. Під час одного із сімейних конфліктів сказав, що «не завагається повалити Річ Посполиту».
У день смерті батька 17 червня 1696 не хотів пускати матері й молодших братів, які привезли тіло батька з Вілянува, до Варшавського замку. Тоді намагався отримати значну частину спадку для проведення виборчої кампанії. У липні у Варшаві, потім у Жовкві тимчасово домовилися про поділ спадку; його частка виявилася меншою, ніж очікував.
У вересні 1726 після смерті брата Константія Владислава переїхав до Жовкви, звідки кілька разів виїжджав до Олави. З 1735 року постійно проживав у Жовкві, вивчав кабалістику, мав релігійні «практики».
Перед смертю був «розбитий» паралічем, помер у Жовкві 19 грудня 1737. Був похований тут в усипальниці фарного костелу святого Лаврентія. Поховальні «урочистості» відбулися 1743 року за сприяння князя Михайла Казимира Радзивілла «Рибоньки». 1862 року було ідентифіковано його труну, відбулося нове поховання, вмонтовано пам'ятну таблицю з епітафією.
Маєтності, фундації
- бл. 1730 — фундатор колегіуму, монастиря, костелу оо. піярів (нині — костел Внебовзяття Пресвятої Богородиці) — пам'ятки архітектури бароко в місті Золочеві;
- 1735 — розширив права унійного духовенства у власних маєтностях; сприяв відбудові спаленої каплиці та шпиталю святого Лазаря (фундаторка — ) у Жовкві;
- 1737 — фундуш для костелу в Кукезові (автор проєкту — )
- Сприяв діяльності домініканців у Жовкві, допомагав відновлювати їхній костел і монастир після руйнацій. 1736 року дозволив використовувати як дзвіницю Львівську браму.
Дідич, зокрема, Зборова, Бродів, які 1704 року продав майбутньому коронному гетьману Юзефові Потоцькому, Золочева, Поморяни за наполяганням матері під час поділу спадку батька у квітні 1698 відступив брату Александерові. Від матері отримав: Яворівське староство (1698 після її виїзду за кордон, її «доживоття»; король по її смерті 1716 забрав), після її смерті — Тернопіль (продав Юзефові Потоцькому), Олесько (1719-го продав Станіславові Матеушеві Жевуському). Після смерті братів Александера (1714), Констянтія (1726) отримав містечко Поморяни. 1728-го остаточно врегулював майнову справу з удовою брата Константія (дідича, зокрема, Підгірців, Жовківського та Крехівського «ключів», Вілянува, палацу у Варшаві — Марією Юзефою з Весслів, отримав, зокрема, Жовкву.
В Олаві зберігав родинний архів. Після 1741 року його забрала Прусія, в 1820-х перевезли до Берліна. Під час ІІ-ї світової майже весь зник, частину (зокрема, родинна, політична кореспонденція, акти майнові) знайшли в Державному історичному архіві Білорусі (Мінськ).
Сім'я
Дружина — Ядвіґа Ельзабет, донька Філіпа Вільгельма, сестра цісаревої Елеонори. Шлюб — 25 березня 1691, Варшава. Молодята, зокрема, отримали право проживати в замку в Олаві. Мали 6 дітей:
- Марія Леопольдина (1693—1693),
- Ян (1699—1700),
- Марія Маґдалена (1704—1704),
- Марія Казімера,
- Марія Кароліна (26.11.1697, Олава — 8.5.1740, Жовква) — кохання Михайла Казимира Радзивілла «Рибоньки», який став головним її спадкоємцем,
- Марія Клементина.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #120542382 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Kindred Britain
- Kowalczyk J. Świątynie i klasztory późnobarokowe w archidiecezji lwowskiej [ 12 березня 2017 у Wayback Machine.] // Rocznik Historii Sztuki. — 2003. — № XXVIII. — S. 285. (пол.)
- Kunzek T. Przewodnik po województwie Tarnopolskim (z mapą). — Rzeszów : Libra PL, 2013. — S. 118. (пол.)
- Слободян В. Християнські храми Золочева // Золочів / Галицька брама. — 2007. — № 1—2 (145—146) (січ.—лют.). — С. 26.
- Poraziński J. Sobieski Konstanty Władysław (1680—1726) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 2000. — T. XXXIX/4, zeszyt 163. — S. 500—501. (пол.)
Джерела
- Гуцал П. Найважливіші факти з історії Тернополя [ 14 вересня 2014 у Wayback Machine.] // Ї. — 2010. — Ч. 63.
- Золочів // Галицька брама. — 2007. — № 1—2 (145—146) (січ.—лют.). — 40 с. — С. 23—28.
- Poraziński J. Sobieski Jakub Ludwik h. Janina (1667—1737) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 2000. — T. XXXIX/4, zeszyt 163. — S. 490—496. (пол.)
- Złoczów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 628. (пол.) — S. 628—633. (пол.)
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Sobeskij Yakub Lyudvik Sobeskij 2 zhovtnya 1667 Parizh 19 grudnya 1737 Zhovkva sin korolya Yana III Sobeskogo derzhavnij politichnij i vijskovij diyach Rechi Pospolitoyi Predstavnik shlyahetskogo rodu Sobeskih gerbu Yanina pohresnik korolya Franciyi Lyudovika XIV Yakub Lyudvik Sobeskijfr Jacques Louis Henri Sobieski pol Jakub Ludwik Henryk SobieskiNarodivsya 2 listopada 1667 1667 11 02 1 Parizh Korolivstvo Franciya 1 Pomer 19 grudnya 1737 1737 12 19 1 70 rokiv Zhovkva Lvivska zemlya Ruske voyevodstvo Malopolska provinciya Korona Korolivstva Polskogo Rich Pospolita insultKrayina Franciya Rich PospolitaDiyalnist politikZnannya mov francuzkaTitul princPosada Knyaz Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi d i dKonfesiya katolictvoRid SobeskiBatko Yan III SobeskijMati Mariya KazimiraBrati sestri Tereza Kunegunda Sobeska d Konstantij Vladislav Filip Sobeskij Oleksander Sobyeskij d d i Yan Sobeskij d U shlyubi z d 2 Diti Mariya Karolina Sobeska Mariya Klementina Sobeska 2 i dNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya pid chas perebuvannya materi v Parizhi Hresnij batko korol Franciyi Lyudovik XIV Druge im ya yake Yakub vzhivav ridko Mariya Kazimira obrala na chest kuma U 1668 roci mati privezla jogo do Polshi u 1670 roci na 1 5 roki zabrala do Franciyi Vihovannya navchannya vidbuvalosya za viroblenoyu batkom programoyu Yakub Lyudvik Sobeskij brav uchast u bitvah Videnskij 12 veresnya 1683 pid Parkanami 7 zhovtnya nevdalij tureckij kampaniyi v Moldaviyi 1691 1687 roku pochali realizovuvati plan jogo odruzhennya z knyagineyu Lyudvikoyu Karolinoyu Gogencolern dochkoyu knyazya Boguslava Radzivilla vdovoyu markgrafa brandenburga Lyudviga 1688 roku Yakub Lyudvik vidvidav yiyi v Berlini bulo ukladeno zaruchini Odnak nevdovzi vona vijshla za shvagra cisarya Karla Filipa Nojburzkogo Shlyub iz Yadvigoyu Elzabet zmicniv dinastichni zv yazki z Gabsburgami odnak vidbuvsya proti bazhannya materi yaka vistupala za zblizhennya z Franciyeyu Lyudovik XIV obrazivsya cherez cej shlyub 1695 roku najnyav banditiv yaki mali vbiti pisarya koronnogo skarbu Vovchinskogo cherez jogo vidmovu pozichiti groshi Ce sprichinilo golosnij skandal u Rechi Pospolitij Pid chas odnogo iz simejnih konfliktiv skazav sho ne zavagayetsya povaliti Rich Pospolitu U den smerti batka 17 chervnya 1696 ne hotiv puskati materi j molodshih brativ yaki privezli tilo batka z Vilyanuva do Varshavskogo zamku Todi namagavsya otrimati znachnu chastinu spadku dlya provedennya viborchoyi kampaniyi U lipni u Varshavi potim u Zhovkvi timchasovo domovilisya pro podil spadku jogo chastka viyavilasya menshoyu nizh ochikuvav U veresni 1726 pislya smerti brata Konstantiya Vladislava pereyihav do Zhovkvi zvidki kilka raziv viyizhdzhav do Olavi Z 1735 roku postijno prozhivav u Zhovkvi vivchav kabalistiku mav religijni praktiki Pered smertyu buv rozbitij paralichem pomer u Zhovkvi 19 grudnya 1737 Buv pohovanij tut v usipalnici farnogo kostelu svyatogo Lavrentiya Pohovalni urochistosti vidbulisya 1743 roku za spriyannya knyazya Mihajla Kazimira Radzivilla Ribonki 1862 roku bulo identifikovano jogo trunu vidbulosya nove pohovannya vmontovano pam yatnu tablicyu z epitafiyeyu Mayetnosti fundaciyi kostel piyariv Zolochiv kostel dominikanciv Zhovkva bl 1730 fundator kolegiumu monastirya kostelu oo piyariv nini kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Bogorodici pam yatki arhitekturi baroko v misti Zolochevi 1735 rozshiriv prava unijnogo duhovenstva u vlasnih mayetnostyah spriyav vidbudovi spalenoyi kaplici ta shpitalyu svyatogo Lazarya fundatorka u Zhovkvi 1737 fundush dlya kostelu v Kukezovi avtor proyektu Spriyav diyalnosti dominikanciv u Zhovkvi dopomagav vidnovlyuvati yihnij kostel i monastir pislya rujnacij 1736 roku dozvoliv vikoristovuvati yak dzvinicyu Lvivsku bramu Didich zokrema Zborova Brodiv yaki 1704 roku prodav majbutnomu koronnomu getmanu Yuzefovi Potockomu Zolocheva Pomoryani za napolyagannyam materi pid chas podilu spadku batka u kvitni 1698 vidstupiv bratu Aleksanderovi Vid materi otrimav Yavorivske starostvo 1698 pislya yiyi viyizdu za kordon yiyi dozhivottya korol po yiyi smerti 1716 zabrav pislya yiyi smerti Ternopil prodav Yuzefovi Potockomu Olesko 1719 go prodav Stanislavovi Mateushevi Zhevuskomu Pislya smerti brativ Aleksandera 1714 Konstyantiya 1726 otrimav mistechko Pomoryani 1728 go ostatochno vregulyuvav majnovu spravu z udovoyu brata Konstantiya didicha zokrema Pidgirciv Zhovkivskogo ta Krehivskogo klyuchiv Vilyanuva palacu u Varshavi Mariyeyu Yuzefoyu z Vessliv otrimav zokrema Zhovkvu V Olavi zberigav rodinnij arhiv Pislya 1741 roku jogo zabrala Prusiya v 1820 h perevezli do Berlina Pid chas II yi svitovoyi majzhe ves znik chastinu zokrema rodinna politichna korespondenciya akti majnovi znajshli v Derzhavnomu istorichnomu arhivi Bilorusi Minsk Sim ya Druzhina Yadviga Elzabet donka Filipa Vilgelma sestra cisarevoyi Eleonori Shlyub 25 bereznya 1691 Varshava Molodyata zokrema otrimali pravo prozhivati v zamku v Olavi Mali 6 ditej Mariya Leopoldina 1693 1693 Yan 1699 1700 Mariya Magdalena 1704 1704 Mariya Kazimera Mariya Karolina 26 11 1697 Olava 8 5 1740 Zhovkva kohannya Mihajla Kazimira Radzivilla Ribonki yakij stav golovnim yiyi spadkoyemcem Mariya Klementina PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 120542382 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Kindred Britain d Track Q75653886 Kowalczyk J Swiatynie i klasztory poznobarokowe w archidiecezji lwowskiej 12 bereznya 2017 u Wayback Machine Rocznik Historii Sztuki 2003 XXVIII S 285 pol Kunzek T Przewodnik po wojewodztwie Tarnopolskim z mapa Rzeszow Libra PL 2013 S 118 pol Slobodyan V Hristiyanski hrami Zolocheva Zolochiv Galicka brama 2007 1 2 145 146 sich lyut S 26 Porazinski J Sobieski Konstanty Wladyslaw 1680 1726 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Polska Akademia Nauk Polska Akademia Umiejetnosci 2000 T XXXIX 4 zeszyt 163 S 500 501 pol DzherelaGucal P Najvazhlivishi fakti z istoriyi Ternopolya 14 veresnya 2014 u Wayback Machine Yi 2010 Ch 63 Zolochiv Galicka brama 2007 1 2 145 146 sich lyut 40 s S 23 28 Porazinski J Sobieski Jakub Ludwik h Janina 1667 1737 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Polska Akademia Nauk Polska Akademia Umiejetnosci 2000 T XXXIX 4 zeszyt 163 S 490 496 pol Zloczow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 628 pol S 628 633 pol Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro osobu Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi