Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кіцуне — Лисиця (яп. 狐, きつね, МФА: [kit͡su̥ne]) — в японській міфології божество, герой фольклору, різновид демона-перевертня. Символ божества рисівництва Інарі.
Фольклор
В японському фольклорі лисиця — це мудрий звір-довгожитель, що володіє магією. Досягнувши 50 або 100 років, вона може перетворюватися на людину — звабливу молоду красуню або стару бабу. Образ лисиці є наслідком змішання традиційних японських вірувань про звіра як посланця бога Інарі та китайських вірувань, в яких вона постає як демон-перевертень.
Інші можливості, що зазвичай приписуються лисиці, охоплюють здібність вселятися в чужі тіла, видихати або інакшим чином творити вогонь, з'являтися в чужих снах, та здібність створювати ілюзії настільки складні, що їх майже не відрізнити від дійсності. Деякі зі сказань заходять далі, говорячи про лисицю зі здібностями викривляти простір та час, зводити людей з розуму, або приймати такі нелюдські чи фантастичні форми, як дерева невимовної висоти або другий Місяць у небі. Зрідка лисиці приписують характеристики, що нагадують вампірів: вони харчуються життєвою або духовною силою людей, з якими вступають у співдію. Іноді лисиці у переказах охороняють круглий або грушоподібний об'єкт (хосі но тама, тобто «зоряна куля»); стверджується, що той, хто заволодіє тією кулею може змусити лисицю допомагати собі; одна з теорій стверджує, що лисиці «запасають» частину своєї магії в тій кулі після перетворення. Лисиці зобов'язані дотримувати своїх обіцянок, інакше їм доведеться зазнати покарання у вигляді пониження свого ступеня або рівня сили.
Лисиці пов'язані як із синтоїстськими, так і буддистськими віруваннями. В шінто лисиця пов'язується з Інарі, божеством-покровителем рисових полів та підприємництва. Спочатку лисиці були посланцями (цукай) цього божества, але зараз різниця між ними настільки розмилася, що Інарі сам іноді малюється у вигляді лисиці. В буддизмі вони стали відомими завдяки поширеній в IX—X століттях в Японії школі таємного буддизму Сінгон, одне з головних божеств якого, Дакіні, зображувалося на небі верхи на лисиці.
У фольклорі лисиця — це різновид йокаїв, тобто демонів. Однак, це не обов'язково означає, що вони не є живими істотами або є чимось іншим, аніж лисицями. Слово «дух» у цьому разі використовується в східному сенсі, відображуючи стан знання або осяяння. Будь-яка лисиця, що прожила достатньо довго, таким чином, може стати «лисячим духом». Існують два основні види лисиць-демонів : мьобу, або божественна лисиця, що часто пов'язується з Інарі, та ноґіцуне, або дика лисиця (дослівно «польова лисиця»), яка часто, але не завжди, змальовується як зла, зі злим помислом.
У лисиці може бути до дев'яти хвостів. Загалом, уважається, що чим старіша та сильніша лисиця, тим більше вона має хвостів. Деякі джерела стверджують навіть, що лисиця відрощує додаткового хвоста кожні сотню або тисячу років власного життя. Але лисиці, що трапляються в казках, майже завжди володіють одним, п'ятьма або дев'ятьма хвостами.
Коли лисиця отримує 9 хвостів, її хутро стає сріблястим, білим або золотим. Ці дев'ятихвості лисиці отримують силу нескінченної проникливості. Також у Кореї говорять, що лисиця, проживши тисячу років, перетворюється на куміхо (Kumiho) (дослівно «дев'ятихвоста лисиця»), але корейці лисицю завжди зображують злою, на відміну від японської лисиці, яка може бути як доброзичливою, так і навпаки. У китайському фольклорі також є «лисячі духи» (хулі-цзін), багато в чому схожі з лисицями, разом з можливістю мати 9 хвостів.
У деяких історіях лисиці мають проблеми з хованням свого хвоста в людському вигляді (зазвичай лисиці в таких переказах мають лише один хвіст, що може вказувати на слабкість та недосвідченість лисиці). Уважний герой може викрити перетворену на людину п'яну чи необережну лисицю, побачивши крізь її одяг, хвоста.
Одною з відомих лисиць, також є великий дух-зберігач Кюбі. Це дух-зберігач та захисник, що допомагає юним «заблудлим» душам на їх шляху в поточній інкарнації. Кюбі зазвичай залишається ненадовго, лише на декілька днів, але у разі прихильності до однієї душі, може супроводжувати її роками. Це рідкісний вид лисиць, що нагороджує деяких щасливчиків своєю присутністю та допомогою.
В японському фольклорі лисиць часто зображують ошуканцями, іноді при цьому дуже злими. Лисиця-ошуканка використовує свої магічні сили для пустощів: ті, що показуються в доброзичливому світлі, намагаються обирати своїми цілями занадто гордих самураїв, жадібних купців та хвалькуватих людей, натомість жорстокіші лисиці намагаються мучити бідних торговців, фермерів та буддистських монахів.
Ще лисиць часто змальовують як коханок. В подібних історіях зазвичай присутні юний чоловік та лисиця, що прийняла вигляд жінки. Іноді лисиці приписується роль звабниці, але часто подібні історії скоріше романтичні. В таких історіях юний чоловік одружується з красунею (не знаючи, що це лисиця) та надає велике значення її відданості. В багатьох таких історіях присутній трагічний елемент: вони закінчуються виявленням лисячої сутності, після чого лисиця повинна покинути свого чоловіка.
Найстаріша з відомих історій про жінок-лисиць, котра дає фольклорну етимологію слова «кіцуне», в цьому сенсі є винятком. Тут лисиця бере вигляд жінки та одружується з чоловіком, після чого ті двоє, провівши декілька щасливих років разом, заводять декількох дітей. Її лисяча сутність несподівано відкривається, коли в присутності багатьох свідків вона лякається собаки, і, щоб заховатися, прибирає свій істинний вигляд. Лисиця готується піти з дому, але чоловік її зупиняє, кажучи: «Тепер, коли ми були декілька років разом і ти дала мені декількох дітей, я не можу просто забути тебе. Будь ласка, підем та поспимо». Лисиця погоджується; відтоді повертається до свого чоловіка щоночі в образі жінки, а вранці йдучи у вигляди лисиці. Після того її стали називати кіцуне — через те, що в класичній японській кіцу-не значить «підемо поспимо», в той час як кі-цуне означає «та, що завжди приходить».
Нащадкам шлюбів між людьми та лисицями, зазвичай приписують особливі фізичні або надприродні властивості. Конкретна природа цих властивостей, однак, дуже змінюється від одного джерела до іншого. Серед тих, у кого, як вважалося, є подібні надзвичайні здібності — відомий оммьодзі , котрий був ханйо (напівдемоном), сином людини та лисиці.
Сліпий дощ іноді називають кіцуне но йомеїрі або «одруження лисиці».
Багато людей вірять в те, що лисиці прийшли в Японію з Китаю.
Інші значення
Існує японська страва під назвою кіцуне удон, різновид супу удон — з нарізаним тофу (абурааге або усуаге), до якого, за переказами, особливо ласі кіцуне (звідки й назва).
Kitsuné [Архівовано 29 жовтня 2013 у WebCite]— також назва французького лейбла, спеціалізованого на музичних стилях хаус, диско й електро (поряд з іншими поп-стилями).
Див. також
Література
- Addiss, Stephen (1985). Japanese Ghosts & Demons: Art of the Supernatural. New York: G. Braziller. ISBN .
- Ashkenazy, Michael (2003). Handbook of Japanese Mythology. Santa Barbara, California: ABC-Clio. ISBN .
- Hall, Jamie (2003). Half Human, Half Animal: Tales of Werewolves and Related Creatures. AuthorHouse. ISBN . OCLC 54410012.
- Hamel, Frank (2003). . Kessinger. ISBN . Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 14 травня 2021.
- Hearn, Lafcadio (2005). . Project Gutenberg. ISBN . Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
- Nozaki, Kiyoshi (1961). . Tokyo: The Hokuseidô Press. Архів оригіналу за 5 березня 2016.
- Smyers, Karen Ann (1999). . University of Hawaii Press. ISBN . Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
- Tyler, Royall (1987). Japanese Tales. Pantheon Books. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kicune Lisicya yap 狐 きつね MFA kit su ne v yaponskij mifologiyi bozhestvo geroj folkloru riznovid demona perevertnya Simvol bozhestva risivnictva Inari Statuya kicune u svyatilishi Inari roztashovanomu bilya buddistskogo monastirya Todaj misto Nara Yaponiya FolklorV yaponskomu folklori lisicya ce mudrij zvir dovgozhitel sho volodiye magiyeyu Dosyagnuvshi 50 abo 100 rokiv vona mozhe peretvoryuvatisya na lyudinu zvablivu molodu krasunyu abo staru babu Obraz lisici ye naslidkom zmishannya tradicijnih yaponskih viruvan pro zvira yak poslancya boga Inari ta kitajskih viruvan v yakih vona postaye yak demon pereverten Inshi mozhlivosti sho zazvichaj pripisuyutsya lisici ohoplyuyut zdibnist vselyatisya v chuzhi tila vidihati abo inakshim chinom tvoriti vogon z yavlyatisya v chuzhih snah ta zdibnist stvoryuvati ilyuziyi nastilki skladni sho yih majzhe ne vidrizniti vid dijsnosti Deyaki zi skazan zahodyat dali govoryachi pro lisicyu zi zdibnostyami vikrivlyati prostir ta chas zvoditi lyudej z rozumu abo prijmati taki nelyudski chi fantastichni formi yak dereva nevimovnoyi visoti abo drugij Misyac u nebi Zridka lisici pripisuyut harakteristiki sho nagaduyut vampiriv voni harchuyutsya zhittyevoyu abo duhovnoyu siloyu lyudej z yakimi vstupayut u spivdiyu Inodi lisici u perekazah ohoronyayut kruglij abo grushopodibnij ob yekt hosi no tama tobto zoryana kulya stverdzhuyetsya sho toj hto zavolodiye tiyeyu kuleyu mozhe zmusiti lisicyu dopomagati sobi odna z teorij stverdzhuye sho lisici zapasayut chastinu svoyeyi magiyi v tij kuli pislya peretvorennya Lisici zobov yazani dotrimuvati svoyih obicyanok inakshe yim dovedetsya zaznati pokarannya u viglyadi ponizhennya svogo stupenya abo rivnya sili Lisici pov yazani yak iz sintoyistskimi tak i buddistskimi viruvannyami V shinto lisicya pov yazuyetsya z Inari bozhestvom pokrovitelem risovih poliv ta pidpriyemnictva Spochatku lisici buli poslancyami cukaj cogo bozhestva ale zaraz riznicya mizh nimi nastilki rozmilasya sho Inari sam inodi malyuyetsya u viglyadi lisici V buddizmi voni stali vidomimi zavdyaki poshirenij v IX X stolittyah v Yaponiyi shkoli tayemnogo buddizmu Singon odne z golovnih bozhestv yakogo Dakini zobrazhuvalosya na nebi verhi na lisici Dev yatihvosta lisicya napadaye na knyazya Handzoku Gravyura XIX st U folklori lisicya ce riznovid jokayiv tobto demoniv Odnak ce ne obov yazkovo oznachaye sho voni ne ye zhivimi istotami abo ye chimos inshim anizh lisicyami Slovo duh u comu razi vikoristovuyetsya v shidnomu sensi vidobrazhuyuchi stan znannya abo osyayannya Bud yaka lisicya sho prozhila dostatno dovgo takim chinom mozhe stati lisyachim duhom Isnuyut dva osnovni vidi lisic demoniv mobu abo bozhestvenna lisicya sho chasto pov yazuyetsya z Inari ta nogicune abo dika lisicya doslivno polova lisicya yaka chasto ale ne zavzhdi zmalovuyetsya yak zla zi zlim pomislom U lisici mozhe buti do dev yati hvostiv Zagalom uvazhayetsya sho chim starisha ta silnisha lisicya tim bilshe vona maye hvostiv Deyaki dzherela stverdzhuyut navit sho lisicya vidroshuye dodatkovogo hvosta kozhni sotnyu abo tisyachu rokiv vlasnogo zhittya Ale lisici sho traplyayutsya v kazkah majzhe zavzhdi volodiyut odnim p yatma abo dev yatma hvostami Koli lisicya otrimuye 9 hvostiv yiyi hutro staye sriblyastim bilim abo zolotim Ci dev yatihvosti lisici otrimuyut silu neskinchennoyi proniklivosti Takozh u Koreyi govoryat sho lisicya prozhivshi tisyachu rokiv peretvoryuyetsya na kumiho Kumiho doslivno dev yatihvosta lisicya ale korejci lisicyu zavzhdi zobrazhuyut zloyu na vidminu vid yaponskoyi lisici yaka mozhe buti yak dobrozichlivoyu tak i navpaki U kitajskomu folklori takozh ye lisyachi duhi huli czin bagato v chomu shozhi z lisicyami razom z mozhlivistyu mati 9 hvostiv U deyakih istoriyah lisici mayut problemi z hovannyam svogo hvosta v lyudskomu viglyadi zazvichaj lisici v takih perekazah mayut lishe odin hvist sho mozhe vkazuvati na slabkist ta nedosvidchenist lisici Uvazhnij geroj mozhe vikriti peretvorenu na lyudinu p yanu chi neoberezhnu lisicyu pobachivshi kriz yiyi odyag hvosta Odnoyu z vidomih lisic takozh ye velikij duh zberigach Kyubi Ce duh zberigach ta zahisnik sho dopomagaye yunim zabludlim dusham na yih shlyahu v potochnij inkarnaciyi Kyubi zazvichaj zalishayetsya nenadovgo lishe na dekilka dniv ale u razi prihilnosti do odniyeyi dushi mozhe suprovodzhuvati yiyi rokami Ce ridkisnij vid lisic sho nagorodzhuye deyakih shaslivchikiv svoyeyu prisutnistyu ta dopomogoyu V yaponskomu folklori lisic chasto zobrazhuyut oshukancyami inodi pri comu duzhe zlimi Lisicya oshukanka vikoristovuye svoyi magichni sili dlya pustoshiv ti sho pokazuyutsya v dobrozichlivomu svitli namagayutsya obirati svoyimi cilyami zanadto gordih samurayiv zhadibnih kupciv ta hvalkuvatih lyudej natomist zhorstokishi lisici namagayutsya muchiti bidnih torgovciv fermeriv ta buddistskih monahiv She lisic chasto zmalovuyut yak kohanok V podibnih istoriyah zazvichaj prisutni yunij cholovik ta lisicya sho prijnyala viglyad zhinki Inodi lisici pripisuyetsya rol zvabnici ale chasto podibni istoriyi skorishe romantichni V takih istoriyah yunij cholovik odruzhuyetsya z krasuneyu ne znayuchi sho ce lisicya ta nadaye velike znachennya yiyi viddanosti V bagatoh takih istoriyah prisutnij tragichnij element voni zakinchuyutsya viyavlennyam lisyachoyi sutnosti pislya chogo lisicya povinna pokinuti svogo cholovika Najstarisha z vidomih istorij pro zhinok lisic kotra daye folklornu etimologiyu slova kicune v comu sensi ye vinyatkom Tut lisicya bere viglyad zhinki ta odruzhuyetsya z cholovikom pislya chogo ti dvoye provivshi dekilka shaslivih rokiv razom zavodyat dekilkoh ditej Yiyi lisyacha sutnist nespodivano vidkrivayetsya koli v prisutnosti bagatoh svidkiv vona lyakayetsya sobaki i shob zahovatisya pribiraye svij istinnij viglyad Lisicya gotuyetsya piti z domu ale cholovik yiyi zupinyaye kazhuchi Teper koli mi buli dekilka rokiv razom i ti dala meni dekilkoh ditej ya ne mozhu prosto zabuti tebe Bud laska pidem ta pospimo Lisicya pogodzhuyetsya vidtodi povertayetsya do svogo cholovika shonochi v obrazi zhinki a vranci jduchi u viglyadi lisici Pislya togo yiyi stali nazivati kicune cherez te sho v klasichnij yaponskij kicu ne znachit pidemo pospimo v toj chas yak ki cune oznachaye ta sho zavzhdi prihodit Nashadkam shlyubiv mizh lyudmi ta lisicyami zazvichaj pripisuyut osoblivi fizichni abo nadprirodni vlastivosti Konkretna priroda cih vlastivostej odnak duzhe zminyuyetsya vid odnogo dzherela do inshogo Sered tih u kogo yak vvazhalosya ye podibni nadzvichajni zdibnosti vidomij ommodzi kotrij buv hanjo napivdemonom sinom lyudini ta lisici Slipij dosh inodi nazivayut kicune no jomeyiri abo odruzhennya lisici Bagato lyudej viryat v te sho lisici prijshli v Yaponiyu z Kitayu Inshi znachennyaIsnuye yaponska strava pid nazvoyu kicune udon riznovid supu udon z narizanim tofu aburaage abo usuage do yakogo za perekazami osoblivo lasi kicune zvidki j nazva Kitsune Arhivovano 29 zhovtnya 2013 u WebCite takozh nazva francuzkogo lejbla specializovanogo na muzichnih stilyah haus disko j elektro poryad z inshimi pop stilyami Div takozhTanuki Bakeneko HakudzosuLiteraturaAddiss Stephen 1985 Japanese Ghosts amp Demons Art of the Supernatural New York G Braziller ISBN 978 0 8076 1126 5 Ashkenazy Michael 2003 Handbook of Japanese Mythology Santa Barbara California ABC Clio ISBN 978 1 57607 467 1 Hall Jamie 2003 Half Human Half Animal Tales of Werewolves and Related Creatures AuthorHouse ISBN 978 1 4107 5809 5 OCLC 54410012 Hamel Frank 2003 Kessinger ISBN 978 0766167001 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2021 Procitovano 14 travnya 2021 Hearn Lafcadio 2005 Project Gutenberg ISBN 978 1604247480 Arhiv originalu za 14 travnya 2021 Procitovano 14 travnya 2021 Nozaki Kiyoshi 1961 Tokyo The Hokuseido Press Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Smyers Karen Ann 1999 University of Hawaii Press ISBN 978 0824821029 Arhiv originalu za 14 travnya 2021 Procitovano 14 travnya 2021 Tyler Royall 1987 Japanese Tales Pantheon Books ISBN 978 0 394 75656 1