Катіма-Муліло

Катіма-Муліло — місто, найбільше поселення Смуги Капріві (регіон Замбезі), регіону на північному сході Намібії, розташована на південному березі річки Замбезі, поблизу від кордону з Замбією, висота над рівнем моря 1065 м. Населення 25000 осіб (2003).

Місто Катіма-Муліло нім. Katima Mulilo Замбезі Координати ^H G O Країна НамібіяНамібія Область Замбезі (область) Дата заснування 1911 Площа 33, 4 км² Висота центру 1065 м і 946 м Офіційна мова англійська мова (Замбезі) Населення 28 699  (2012) Міста-побратими Очиваронго Часовий пояс , влітку Телефонний код +264 66 Поштовий індекс 5530 GeoNames 877178 OSM ↑2279554 ·R (Замбезі) Катіма-Муліло Катіма-Муліло (Намібія)  Катіма-Муліло у Вікісховищі

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом помірних степів та напівпустель. Найтепліший місяць — жовтень із середньою температурою 26.1 °C (79 °F). Найхолодніший місяць — липень, із середньою температурою 15.5 °С (59.9 °F).

Клімат Катіми-Муліло
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середня температура, °C	25,2	24,8	24,5	22,6	18,9	16	15,5	18,6	23,1	26,1	26	25,1	22,2
Норма опадів, мм	161.8	152.5	88	20.5	1.6	0.6	0	0	2.3	22.9	70.8	145.5	666.5
Днів з опадами	15,3	13,3	8,6	2,9	0	0	0	0	0,9	3,8	9,5	13,3	67,6
Вологість повітря, %	78.4	81.1	77.4	70.5	63.6	60.9	58.2	49.1	40.5	48.4	59.4	74.8	63.5
Джерело: Weatherbase

Історія

Місто було засноване британською колоніальною адміністрацією в 1935 році з метою перенести сюди адміністративний центр регіону із Шукманнсбургу за 65 км на схід, що був столицею краю за часів Німецької Східної Африки. Зараз є адміністративним центром намібійської області Замбезі.

Смуга Капріві

Смуга Капріві має свою історію, дуже відмінну від історії решти країни внаслідок її віддаленості, ізольованості і труднодоступності; ці фактори ще більшою мірою стосуються і Катіма-Муліло, що розташована на крайньому сході регіону, за 1250 км від столиці країни Віндхуку. До самого кінця XX сторіччя погані дороги, що ставали непроїзними під час дощового сезону, і затяжна громадянська війна у сусідній Анголі, що час від часу випліскувалася до суміжних країн, робили зв'язок з рештою Намібії надзвичайно ненадійним. За останніх років ситуація значно поліпшилася. Ангола поступово повертається до мирного існування, а налагодженню транспортного зв'язку сприяло будівництво транс-капрівійського магістрального шосе — асфальтованої траси, що протягнулася від Уолфіш-Бею на атлантичному узбережжі через Капріві і Замбію аж до Демократичної Республіки Конго. Завершенням цього проекту, який здійснювався переважно на кошти, виділені Німеччиною і іншими країнами Євросоюзу, стало відкриття 13 травня 2004 року між Катіма-Муліло і Сешеке, який з'єднав Намібію з Замбією.

Сьогодення

На відміну від інших намібійських міст, у яких досить часто добре збереглися сліди німецької колоніальної епохи, Катіма-Муліло має переважно «африканський» вигляд. Хоча тут також є школи, лікарні, супермаркети і бензоколонки, однак це єдине в Намібії місто, до вулиць якого завітають дикі слони (і користуються пріоритетом у дорожньому русі), а щорічні повені на Замбезі, окрім передбачених негараздів і руйнувань, призводять до нашесті на місто річкових крокодилів.

У серпні 1999 року місто постраждало через напади сепаратистів з , коли близько 20000 мешканців міста були змушені шукати порятунку у Ботсвані.

Примітки

1. Клімат Катіми-Муліло