Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Блука́ючий (блу́дний) нерв (лат. nervus vagus) — X пара черепних нервів. Названий так за велику ділянку поширення і складне розгалуження волокон. За функцією нерв змішаний, бо містить парасимпатичні, рухові та волокна загальної й специфічної (смакової) чутливості. Фізіологічна роль блукаючого нерва дуже велика — зона його іннервації охоплює голову, шию, грудну та черевну порожнини, а, отже, регулює діяльність серця, шлунково-кишкового тракту, бере участь в голосоутворенні. Органи тазової порожнини нерв не іннервує. Нерв бере участь у рефлексах ковтання, кашлю, блювання. Також бере участь у регулюванні артеріального тиску (АТ). Входить до складу нервово-судинного пучка шиї (разом з внутрішньою яремною веною та загальною сонною артерією). Двобічне перерізання блукаючого нерва викликає смерть.
| Блукаючий нерв | |
|---|---|
 | |
| Схема розгалуження блукаючого нерва | |
 | |
| Вихід нерва із довгастого мозку | |
| Латинська назва | nervus vagus |
| Грей | subject #205 910 |
| Іннервація | , , , , , , , внутрішні органи |
| MeSH | Vagus+Nerve |
Анатомія
Ядра
Оскільки нерв є змішаний, то анатомічно і фізіологічно з ним поєднані чотири ядра:
- (лат. nucleus posterior (dorsalis) nervi vagi) — парасимпатичне (вісцеромоторне) ядро (деяка частина парасимпатичних нейронів міститься і в подвійному ядрі). Міститься в довгастому мозку. Аксони нейронів, у вигляді пресинаптичних волокон (ті, що прямують до вузла і передають сигнал на постсинаптичні волокна; постсинаптичні волокна у свою чергу безпосередньо іннервують органи) у складі головного стовбура прямують на периферію та іннервують гладкі м'язи та органи шиї, грудної та черевної клітки. Через велику кількість важливих функцій (регуляція дихання, серцебиття, моторики та секреції шлунково-кишкового тракту) його інколи називають «центром життя». Має розвинуті комунікації із ядром одинокого шляху та чутливими ядрами трійчастого нерва.
- (лат. nucleus ambiguus) — рухове ядро, нейрони якого розподіляються між трьома нервами — язико-глотковим, блукаючим та додатковим нервами. Сигнали до ядра поступають від обох півкуль головного мозку. Аксони нейронів прямують до м'язів піднебіння та шиї
- ядро одинокого шляху (лат. nucleus tractus solitarii) спільне для VII, XI та X пар черепних нервів. Аксони сприймають подразнення на периферії і доносять його до ЦНС. В контексті блукаючого нерва ядро сприймає смакові подразнення від задньої третини язика. Також ядро виконує важливу роль у підтримці сталості тиску: від рецепторів дуги аорти імпульси поступають у ядро, перемикаються на заднє ядро. Сигнали від цього ядра сприяють падінню тиску.
- спинномозкове ядро трійчастого нерва (лат. nucleus spinalis nervi trigemini) входить до системи трійчастого нерва, але сигнали загальної чутливості від VII та X пар черепних нервів аналізується в ньому. Вушна раковина, барабанна перетинка та невелика ділянка позаду вуха — це зони, які іннервує нерв і які аналізує ядро.
Вихід з мозку і поділ на відділи
Нерв виходить 10-18 корінцями із задньої бічної борозни довгастого мозку (окрім нього звідси виходять ще IX та XI пари черепних нервів). Далі нерв прямує до яремного отвору. При проходженні через отвір нерв утворює два потовщення — верхній, або яремний (лат. ganglion (jugulare) superius) та нижній, або вузлуватий (лат. ganglion (nodosum) inferius). Обидва вузли є чутливими і складаються з псевдоуніполярних нейронів, аксони яких прямують в ЦНС, а дендрити на периферію. Нейрони верхнього вузла сприймають подразнення (температура, біль, дотик) від вушної раковини, барабанної перетинки, твердої оболонки мозку в задній черепній ямці, глотки та гортані; далі сигнал прямує до чутливих ядер трійчастого нерва. Нейрони нижнього вузла сприймають спеціальну чутливість: подразнення від баро- та хеморецепторів дуги аорти (регуляція тиску), смакова чутливість, подразнення від гортані, ШКТ, серця, легень, бронхів (сприймаються не больові чи температурні подразнення, а подразнення, наприклад від осмо- та хеморецепторів.) Аксони нейронів прямують до ядра одинокого шляху, а звідси перемикаються на заднє ядро нерва. Рухові волокна від моторного ядра проходять транзитом позаду вузлів.
Топографічно нерв ділять на чотири відділи: головний, шийний, грудний та черевний відділи, кожний з яких дає гілки до органів-мішеней.
Гілки
- Глотковий нерв
- Верхній гортанний нерв
- Зворотний гортанний нерв
- Грудні кардіальні гілки
- Гілки до легеневого сплетення
- Гілки до стравохідного сплетення
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 березня 2017.
- . Архів оригіналу за 13 березня 2017.
Посилання
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bluka yuchij blu dnij nerv lat nervus vagus X para cherepnih nerviv Nazvanij tak za veliku dilyanku poshirennya i skladne rozgaluzhennya volokon Za funkciyeyu nerv zmishanij bo mistit parasimpatichni ruhovi ta volokna zagalnoyi j specifichnoyi smakovoyi chutlivosti Fiziologichna rol blukayuchogo nerva duzhe velika zona jogo innervaciyi ohoplyuye golovu shiyu grudnu ta cherevnu porozhnini a otzhe regulyuye diyalnist sercya shlunkovo kishkovogo traktu bere uchast v golosoutvorenni Organi tazovoyi porozhnini nerv ne innervuye Nerv bere uchast u refleksah kovtannya kashlyu blyuvannya Takozh bere uchast u regulyuvanni arterialnogo tisku AT Vhodit do skladu nervovo sudinnogo puchka shiyi razom z vnutrishnoyu yaremnoyu venoyu ta zagalnoyu sonnoyu arteriyeyu Dvobichne pererizannya blukayuchogo nerva viklikaye smert Blukayuchij nerv Shema rozgaluzhennya blukayuchogo nerva Vihid nerva iz dovgastogo mozku Latinska nazva nervus vagus Grej subject 205 910 Innervaciya vnutrishni organi MeSH Vagus NerveAnatomiyaYadra Oskilki nerv ye zmishanij to anatomichno i fiziologichno z nim poyednani chotiri yadra lat nucleus posterior dorsalis nervi vagi parasimpatichne visceromotorne yadro deyaka chastina parasimpatichnih nejroniv mistitsya i v podvijnomu yadri Mistitsya v dovgastomu mozku Aksoni nejroniv u viglyadi presinaptichnih volokon ti sho pryamuyut do vuzla i peredayut signal na postsinaptichni volokna postsinaptichni volokna u svoyu chergu bezposeredno innervuyut organi u skladi golovnogo stovbura pryamuyut na periferiyu ta innervuyut gladki m yazi ta organi shiyi grudnoyi ta cherevnoyi klitki Cherez veliku kilkist vazhlivih funkcij regulyaciya dihannya sercebittya motoriki ta sekreciyi shlunkovo kishkovogo traktu jogo inkoli nazivayut centrom zhittya Maye rozvinuti komunikaciyi iz yadrom odinokogo shlyahu ta chutlivimi yadrami trijchastogo nerva lat nucleus ambiguus ruhove yadro nejroni yakogo rozpodilyayutsya mizh troma nervami yaziko glotkovim blukayuchim ta dodatkovim nervami Signali do yadra postupayut vid oboh pivkul golovnogo mozku Aksoni nejroniv pryamuyut do m yaziv pidnebinnya ta shiyi yadro odinokogo shlyahu lat nucleus tractus solitarii spilne dlya VII XI ta X par cherepnih nerviv Aksoni sprijmayut podraznennya na periferiyi i donosyat jogo do CNS V konteksti blukayuchogo nerva yadro sprijmaye smakovi podraznennya vid zadnoyi tretini yazika Takozh yadro vikonuye vazhlivu rol u pidtrimci stalosti tisku vid receptoriv dugi aorti impulsi postupayut u yadro peremikayutsya na zadnye yadro Signali vid cogo yadra spriyayut padinnyu tisku spinnomozkove yadro trijchastogo nerva lat nucleus spinalis nervi trigemini vhodit do sistemi trijchastogo nerva ale signali zagalnoyi chutlivosti vid VII ta X par cherepnih nerviv analizuyetsya v nomu Vushna rakovina barabanna peretinka ta nevelika dilyanka pozadu vuha ce zoni yaki innervuye nerv i yaki analizuye yadro Vihid z mozku i podil na viddili Nerv vihodit 10 18 korincyami iz zadnoyi bichnoyi borozni dovgastogo mozku okrim nogo zvidsi vihodyat she IX ta XI pari cherepnih nerviv Dali nerv pryamuye do yaremnogo otvoru Pri prohodzhenni cherez otvir nerv utvoryuye dva potovshennya verhnij abo yaremnij lat ganglion jugulare superius ta nizhnij abo vuzluvatij lat ganglion nodosum inferius Obidva vuzli ye chutlivimi i skladayutsya z psevdounipolyarnih nejroniv aksoni yakih pryamuyut v CNS a dendriti na periferiyu Nejroni verhnogo vuzla sprijmayut podraznennya temperatura bil dotik vid vushnoyi rakovini barabannoyi peretinki tverdoyi obolonki mozku v zadnij cherepnij yamci glotki ta gortani dali signal pryamuye do chutlivih yader trijchastogo nerva Nejroni nizhnogo vuzla sprijmayut specialnu chutlivist podraznennya vid baro ta hemoreceptoriv dugi aorti regulyaciya tisku smakova chutlivist podraznennya vid gortani ShKT sercya legen bronhiv sprijmayutsya ne bolovi chi temperaturni podraznennya a podraznennya napriklad vid osmo ta hemoreceptoriv Aksoni nejroniv pryamuyut do yadra odinokogo shlyahu a zvidsi peremikayutsya na zadnye yadro nerva Ruhovi volokna vid motornogo yadra prohodyat tranzitom pozadu vuzliv Topografichno nerv dilyat na chotiri viddili golovnij shijnij grudnij ta cherevnij viddili kozhnij z yakih daye gilki do organiv mishenej Gilki Glotkovij nerv Verhnij gortannij nerv Zvorotnij gortannij nerv Grudni kardialni gilki Gilki do legenevogo spletennya Gilki do stravohidnogo spletennyaDiv takozhVagotoniya SimpatikotoniyaPrimitki Arhiv originalu za 13 bereznya 2017 Arhiv originalu za 13 bereznya 2017 PosilannyaDzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985