Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ера ст Пармасто ест Erast Parmasto 23 жовтня 1928 Нимме Естонія 24 квітня 2012 естонський міколог академік Академії наук

Parmasto

Parmasto

Ера́ст Пармасто (ест. Erast Parmasto; 23 жовтня 1928, Нимме, Естонія — 24 квітня 2012) — естонський міколог, академік Академії наук Естонії, професор Тартуського університету (1980), Заслужений діяч науки Естонської РСР, кавалер ордену «Знак Пошани» (1978). Також відомий як природоохоронець і популяризатор науки. У виданнях радянської доби може фігурувати як Ераст Хансович Пармасто.

Ераст Пармасто
ест. Erast Parmasto
image
Ераст Пармасто у 2001 році.
Ераст Пармасто у 2001 році.
Народився28 жовтня 1928(1928-10-28)
Нимме (район), Таллінн[d], Гар'юмаа, Естонія
Помер24 квітня 2012(2012-04-24)[2][3][4] (83 роки)
Країнаimage Естонія
image СРСР
Національністьестонець
Діяльністьліхенолог, міколог, ботанік
Alma materТартуський університет
Галузьмікологія
Заклад
Тартуський університет
Посададиректор інституту, викладач
Вчене званняпрофесор, академік
Науковий ступіньдоктор біологічних наук
Аспіранти, докторантиМарет Саар
ЧленствоАкадемія наук Естонії
Відомий завдяки:філогенія грибів, мікофлора тропіків
У шлюбі з
Діти, Тііна, Мадіс, Міріам, Індрек
Нагородиimage
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Ераст Пармасто у Вікісховищі
Parmasto є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Ераст Пармасто.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).

Життєпис

Ераст Пармасто народився 23 жовтня 1928 року в Нимме поблизу Таллінна (нині цей населений пункт увійшов до естонської столиці). В 1947 році поступив на біологічний факультет Тартуського університету, який закінчив 1952 року. Ще під час навчання в університеті почав працювати в Академії наук Естонської РСР. Після отримання диплома про вищу освіту залишився в альма-матер, де з 1953 року читав курс мікології (з перервами). Однак з першим місцем роботи остаточно не порвав: у 1973, а також в період з 1981 по 1991 рік Ераст Пармасто працював в інституті завідувачем лабораторії мікології, а з 1985 по 1990 рік очолював його як директор.

Паралельно розвивав успішну наукову кар'єру: у 1956 році Ераст Пармасто отримав кандидатський ступінь, у 1969 — ступінь доктора біологічних наук. 1973 року став членом Виконавчого комітету Міжнародної мікологічної асоціації, у 1977—1983 роках обіймав у ній посаду віце-президента. Одночасно, з 1973 по 1981 рік, виконував обов'язки академік-секретаря Відділення хімічних, геологічних і біологічних наук Естонської академії наук, був членом її президіуму. Наприкінці трудової кар'єри (1987—1995 роках) викладав у Тартуському університеті, в якому отримав звання професора кафедри ботаніки та екології (1980). Крім того, він працював в старшим науковим співробітником Інституту сільського господарства і довкілля Естонського університету природничих наук, науковим співробітником , був членом Наукової ради при Президенті Естонії (1995—2001). Під його керівництвом захищено 16 наукових дисертацій.

Протягом усього життя Ераст Пармасто приділяв увагу прикладним задачам природоохоронної справи, був активним популяризатором науки. Будучи молодим науковцем долучився до справи відновлення журналу «Eesti Loodus» («Природа Естонії»), редактором якого пропрацював з 1957 по 1961 рік. У 1973—1976 роках був головою Естонського товариства натуралістів, а в 1988 році нагороджений званням його почесного члена. Він також входив до редакційної колегії журналу «Новини АН Естонскої РСР. Біология», був членом бюро Міжвідомчої комісії з Червоної книги СРСР.

Колом його наукових інтересів була філогенія грибів, а з 1985 року — також і мікофлора тропічних регіонів. Ераст Пармасто зробив значний внесок у дослідження грибів В'єтнаму, приділяючи увагу видам, що руйнують деревину. Він є першовідкривачем декількох таксонів, в біномінальній номенклатурі їх позначають ім'ям Parmasto. Крім того, Ераст Пармасто займався пошуком і дослідженням грибів, придатних для промислового виробництва білків.

За участі цього науковця видано ряд академічних визначників грибів. Його перу належать близько 200 наукових і 100 науково-популярних статей. Науково-популярні публікації він зазвичай підписував псевдонімом Seenevana (Грибар), під яким був добре заний в країні. В Естонії за його ініціативи створений єдиний в країні спеціалізований Лійва-Путласький заповідник з охорони грибів. На честь Ераста Пармасто названо цілий ряд біологічних таксонів. За наукові досягнення науковець ще за життя був відзначений багатьма нагородами, почесними званнями і преміями (див. нижче).

Ераст Пармасто був двічі одружений. Від першого шлюбу він мав дочок Анне і Тііну, а також сина Мадіса. стала відомою художницею. Вдруге Пармасто одружився зі своєю колегою (до шлюбу Маасік). Від цього шлюбу мав дочку Міріам і сина Індрека.

Науковець пішов з життя 24 квітня 2012 року.

Визнання

  • 1976 —
  • 1978 — орден «Знак Пошани»
  • 1982 —
  • 1985 — Заслужений діяч науки Естонскої РСР
  • 1988 — почесний член Естонського товариства натуралістів
  • 1993 — почесний член
  • 1994 — Наукова премія Естонської Республіки
  • 1995 г. — почесний член
  • 1998 г. — орден Білої зірки III ступеню
  • 2002 — Премія за наукові дослідження Естонської Республіки
  • 2003 — Почесний громадянин міста Тарту і кавалер Тартуської Великої Зірки
  • 2008 — Природоохоронна премія

Наукові праці

  • Исследования природы Дальнего Востока / под ред. Э. Х. Пармасто. — Таллин, 1963. — 308 с.(рос.)
  • Проблем изучения грибов и лишайников / под ред. Э. Пармасто. — Тарту, 1965. — 217 с.(рос.)
  • Пармасто Э. Х. Определитель рогатиковых грибов СССР. Сем. Clavariaceae. — М.—Л., 1965. — 164 с.(рос.)
  • Пармасто Э. Конспект системы кортициевых грибов. — Тарту, 1968. — 261 с.(рос.)
  • Пармасто Э. Лахнокладиевые грибы Советского Союза. — Тарту, 1971. — 167 с.(рос.)
  • Живая природа Дальнего Востока / под ред. Э. Х. Пармасто. — Таллин, 1971. — 240 с.(рос.)
  • Järva L.; Parmasto E. Eesti seente koondnimestik. — Tartu, 1980. — 329 p.(ест.)
  • Проблемы рода и вида у грибов / под ред. Э. Пармасто. — Таллин, 1986. — 194 с.(рос.)
  • Бондарцева М. А., Пармасто Э. Х. Определитель грибов СССР. Вып. 1. Семейства гименохетовые, лахнокладиевые, кониофоровые, щелелистниковые / под ред. М. В. Горленко. — Л., 1986. — 191 с.(рос.)
  • Parmasto E. Danh mục bước đầu các loài ná̂m Aphyllophorales và Polyporaceae s. str. Việt Nam. — Tan-lin, 1986. — 88 p.(в'єтн.)
  • Parmasto E., Parmasto I. Variation of basidiospores in the Hymenomycetes and its significance to their taxonomy. — Berlin, 1987. — 168 p. — . (англ.)
  • Parmasto E. Hymenochaetoid fungi (Basidiomycota) of North America // Mycotaxon. — 2001. — Vol. 79. — P. 107—176.(англ.)
  • Parmasto E. Pore fungi. — Tartu, 2004. — 224 p. — .(англ.)
  • Parmasto E. Ühe seenevana seenelood. — Tallinn, 2005. — 255 p. — .(ест.)
  • Parmasto E. Eesti humanitaar- ja loodusteaduslikud kogud. — Tartu, 2008. — 239 p. — .(ест.)
  • Parmasto E. Ühe seenevana elupäevad. — Tartu, 2009. — 359 p. — .(ест.)

Таксони, названі на честь Ераста Пармасто

  • Erastia Niemelä & Kinnunen, 2005
  • Kotl. & Pouzar, 1964 [= Sarcoporia P.Karst., 1894]
  • Nikol., 1967 [≡ Dentipellis parmastoi (Nikol.) Stalpers, 1996]
  • G.Langer, 1998
  • S.H.He & Hai J.Li, 2013
  • Saaren. & Kotir., 2000
  • Overton, 2006
  • Phanerochaete parmastoi Sheng H.Wu, 1990
  • Suvi & Kõljalg, 2009
  • Boidin & Lanq., 1984
  • Ghobad-Nejhad, 2012

Джерела

  1. Erast Parmasto [Ераст Пармасто]. etis.ee ((ест.)) . Процитовано 31 травня 2020.
  2. Suri seeneteadlane Erast Parmasto | ERR Uudised
  3. Естонський дослідницький портал
    d:Track:Q11824870
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  5. IPNI,  Parmasto
  6. [Лицарі ордена]. president.ee ((ест.)) . Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 31 травня 2020.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Era st Parmasto est Erast Parmasto 23 zhovtnya 1928 Nimme Estoniya 24 kvitnya 2012 estonskij mikolog akademik Akademiyi nauk Estoniyi profesor Tartuskogo universitetu 1980 Zasluzhenij diyach nauki Estonskoyi RSR kavaler ordenu Znak Poshani 1978 Takozh vidomij yak prirodoohoronec i populyarizator nauki U vidannyah radyanskoyi dobi mozhe figuruvati yak Erast Hansovich Parmasto Erast Parmastoest Erast ParmastoErast Parmasto u 2001 roci Erast Parmasto u 2001 roci Narodivsya28 zhovtnya 1928 1928 10 28 Nimme rajon Tallinn d Gar yumaa EstoniyaPomer24 kvitnya 2012 2012 04 24 2 3 4 83 roki Krayina Estoniya SRSRNacionalnistestonecDiyalnistlihenolog mikolog botanikAlma materTartuskij universitetGaluzmikologiyaZakladTartuskij universitetPosadadirektor institutu vikladachVchene zvannyaprofesor akademikNaukovij stupindoktor biologichnih naukAspiranti doktorantiMaret SaarChlenstvoAkademiya nauk EstoniyiVidomij zavdyaki filogeniya gribiv mikoflora tropikivU shlyubi zDiti Tiina Madis Miriam IndrekNagorodiVislovlyuvannya u Vikicitatah Erast Parmasto u Vikishovishi Parmasto ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Erast Parmasto Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI ZhittyepisErast Parmasto narodivsya 23 zhovtnya 1928 roku v Nimme poblizu Tallinna nini cej naselenij punkt uvijshov do estonskoyi stolici V 1947 roci postupiv na biologichnij fakultet Tartuskogo universitetu yakij zakinchiv 1952 roku She pid chas navchannya v universiteti pochav pracyuvati v Akademiyi nauk Estonskoyi RSR Pislya otrimannya diploma pro vishu osvitu zalishivsya v alma mater de z 1953 roku chitav kurs mikologiyi z perervami Odnak z pershim miscem roboti ostatochno ne porvav u 1973 a takozh v period z 1981 po 1991 rik Erast Parmasto pracyuvav v instituti zaviduvachem laboratoriyi mikologiyi a z 1985 po 1990 rik ocholyuvav jogo yak direktor Paralelno rozvivav uspishnu naukovu kar yeru u 1956 roci Erast Parmasto otrimav kandidatskij stupin u 1969 stupin doktora biologichnih nauk 1973 roku stav chlenom Vikonavchogo komitetu Mizhnarodnoyi mikologichnoyi asociaciyi u 1977 1983 rokah obijmav u nij posadu vice prezidenta Odnochasno z 1973 po 1981 rik vikonuvav obov yazki akademik sekretarya Viddilennya himichnih geologichnih i biologichnih nauk Estonskoyi akademiyi nauk buv chlenom yiyi prezidiumu Naprikinci trudovoyi kar yeri 1987 1995 rokah vikladav u Tartuskomu universiteti v yakomu otrimav zvannya profesora kafedri botaniki ta ekologiyi 1980 Krim togo vin pracyuvav v starshim naukovim spivrobitnikom Institutu silskogo gospodarstva i dovkillya Estonskogo universitetu prirodnichih nauk naukovim spivrobitnikom buv chlenom Naukovoyi radi pri Prezidenti Estoniyi 1995 2001 Pid jogo kerivnictvom zahisheno 16 naukovih disertacij Protyagom usogo zhittya Erast Parmasto pridilyav uvagu prikladnim zadacham prirodoohoronnoyi spravi buv aktivnim populyarizatorom nauki Buduchi molodim naukovcem doluchivsya do spravi vidnovlennya zhurnalu Eesti Loodus Priroda Estoniyi redaktorom yakogo propracyuvav z 1957 po 1961 rik U 1973 1976 rokah buv golovoyu Estonskogo tovaristva naturalistiv a v 1988 roci nagorodzhenij zvannyam jogo pochesnogo chlena Vin takozh vhodiv do redakcijnoyi kolegiyi zhurnalu Novini AN Estonskoyi RSR Biologiya buv chlenom byuro Mizhvidomchoyi komisiyi z Chervonoyi knigi SRSR Kolom jogo naukovih interesiv bula filogeniya gribiv a z 1985 roku takozh i mikoflora tropichnih regioniv Erast Parmasto zrobiv znachnij vnesok u doslidzhennya gribiv V yetnamu pridilyayuchi uvagu vidam sho rujnuyut derevinu Vin ye pershovidkrivachem dekilkoh taksoniv v binominalnij nomenklaturi yih poznachayut im yam Parmasto Krim togo Erast Parmasto zajmavsya poshukom i doslidzhennyam gribiv pridatnih dlya promislovogo virobnictva bilkiv Za uchasti cogo naukovcya vidano ryad akademichnih viznachnikiv gribiv Jogo peru nalezhat blizko 200 naukovih i 100 naukovo populyarnih statej Naukovo populyarni publikaciyi vin zazvichaj pidpisuvav psevdonimom Seenevana Gribar pid yakim buv dobre zanij v krayini V Estoniyi za jogo iniciativi stvorenij yedinij v krayini specializovanij Lijva Putlaskij zapovidnik z ohoroni gribiv Na chest Erasta Parmasto nazvano cilij ryad biologichnih taksoniv Za naukovi dosyagnennya naukovec she za zhittya buv vidznachenij bagatma nagorodami pochesnimi zvannyami i premiyami div nizhche Erast Parmasto buv dvichi odruzhenij Vid pershogo shlyubu vin mav dochok Anne i Tiinu a takozh sina Madisa stala vidomoyu hudozhniceyu Vdruge Parmasto odruzhivsya zi svoyeyu kolegoyu do shlyubu Maasik Vid cogo shlyubu mav dochku Miriam i sina Indreka Naukovec pishov z zhittya 24 kvitnya 2012 roku Viznannya1976 1978 orden Znak Poshani 1982 1985 Zasluzhenij diyach nauki Estonskoyi RSR 1988 pochesnij chlen Estonskogo tovaristva naturalistiv 1993 pochesnij chlen 1994 Naukova premiya Estonskoyi Respubliki 1995 g pochesnij chlen 1998 g orden Biloyi zirki III stupenyu 2002 Premiya za naukovi doslidzhennya Estonskoyi Respubliki 2003 Pochesnij gromadyanin mista Tartu i kavaler Tartuskoyi Velikoyi Zirki 2008 Prirodoohoronna premiyaNaukovi praciIssledovaniya prirody Dalnego Vostoka pod red E H Parmasto Tallin 1963 308 s ros Problem izucheniya gribov i lishajnikov pod red E Parmasto Tartu 1965 217 s ros Parmasto E H Opredelitel rogatikovyh gribov SSSR Sem Clavariaceae M L 1965 164 s ros Parmasto E Konspekt sistemy korticievyh gribov Tartu 1968 261 s ros Parmasto E Lahnokladievye griby Sovetskogo Soyuza Tartu 1971 167 s ros Zhivaya priroda Dalnego Vostoka pod red E H Parmasto Tallin 1971 240 s ros Jarva L Parmasto E Eesti seente koondnimestik Tartu 1980 329 p est Problemy roda i vida u gribov pod red E Parmasto Tallin 1986 194 s ros Bondarceva M A Parmasto E H Opredelitel gribov SSSR Vyp 1 Semejstva gimenohetovye lahnokladievye konioforovye shelelistnikovye pod red M V Gorlenko L 1986 191 s ros Parmasto E Danh mục bước đầu cac loai na m Aphyllophorales va Polyporaceae s str Việt Nam Tan lin 1986 88 p v yetn Parmasto E Parmasto I Variation of basidiospores in the Hymenomycetes and its significance to their taxonomy Berlin 1987 168 p ISBN 3 443 59016 0 angl Parmasto E Hymenochaetoid fungi Basidiomycota of North America Mycotaxon 2001 Vol 79 P 107 176 angl Parmasto E Pore fungi Tartu 2004 224 p ISBN 9985 50 380 5 angl Parmasto E Uhe seenevana seenelood Tallinn 2005 255 p ISBN 9985 3 1142 6 est Parmasto E Eesti humanitaar ja loodusteaduslikud kogud Tartu 2008 239 p ISBN 9949 11 994 4 est Parmasto E Uhe seenevana elupaevad Tartu 2009 359 p ISBN 9985 77 357 8 est Taksoni nazvani na chest Erasta ParmastoErastia Niemela amp Kinnunen 2005 Kotl amp Pouzar 1964 Sarcoporia P Karst 1894 Nikol 1967 Dentipellis parmastoi Nikol Stalpers 1996 G Langer 1998 S H He amp Hai J Li 2013 Saaren amp Kotir 2000 Overton 2006 Phanerochaete parmastoi Sheng H Wu 1990 Suvi amp Koljalg 2009 Boidin amp Lanq 1984 Ghobad Nejhad 2012DzherelaErast Parmasto Erast Parmasto etis ee est Procitovano 31 travnya 2020 Suri seeneteadlane Erast Parmasto ERR Uudised Estonskij doslidnickij portal d Track Q11824870 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 IPNI Parmasto Licari ordena president ee est Arhiv originalu za 20 chervnya 2019 Procitovano 31 travnya 2020

Дата публікації:
Топ