Ша́рівка — село в Україні, у Лозно-Олександрівській селищній громаді Сватівського району Луганської області. Розташоване на річці Айдар. Орган місцевого самоврядування — Шарівська сільська рада. Сільській раді підпорядковане село Лозне. Площа села 526 га.
село Шарівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Луганська область |
Район | Сватівський район |
Громада | Лозно-Олександрівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA44100070230011015 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1780 р. |
Населення | 572 |
Площа | 3,919 км² |
Густота населення | 145,96 осіб/км² |
Поштовий індекс | 92210 |
Телефонний код | +380 6462 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°50′56″ пн. ш. 38°54′01″ сх. д. / 49.84889° пн. ш. 38.90028° сх. д.Координати: 49°50′56″ пн. ш. 38°54′01″ сх. д. / 49.84889° пн. ш. 38.90028° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 84 м |
Водойми | річки: Айдар, Сріблянка |
Відстань до районного центру | 60 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 92210 Луганська область, Білокуракинський район, село Шарівка, вул. Центральна, 1. |
Карта | |
Шарівка | |
Шарівка | |
Мапа | |
Географія
На південно-східній околиці села у річку Айдар впадає річка Сріблянка.
Історія
Російський уряд на початку XVIII століття дозволив козаку Матвію Федоровичу разом з іншими 700 українським козацькими родинами переселитись на ці землі. Заселення цих земель наприкінці XVII — початку XVIII століть відбувалося за участі Острозького та Ізюмського полків. Хутір Шарів засновано наприкінці XVII століття козаком одноосібником Шарим поблизу хутора Танюшівка, згадка датується 1780 роком. Люди приходили й самочинно в цей край на промисли: займалися рибальством, полюванням, бджільництвом. Стосунки українських «уходників» і царської сторожової служби були не безхмарними. Нові хвиля повстань в Україні і їх поразки змушували козаків і селян шукати свого притулку на Слобідській Україні. Ратні люди з Валуйської фортеці оселялись на хуторі Шарів та Лознянський. У першій половині XVIII століття процесові заселення краю сприяла активна колонізація Дикого поля з боку царського уряду, царським вельможам Куракіним, Голіциним, були подаровані ці землі для освоєння. В середині XVIII століття кошовому писареві Острозького полку із Закотного належали хутори Писарівка (нині Новопсковського району), Писарське (Лозно-Олександрівка), Шарів (Шарівка) і Лознянський (Лозне). Дослідник історії Слобожанщини Д. І. Багалій пише, що «У панських слободах піддані мали доволі землі. Мешканці слобод жили не дуже заможно, а хуторяни навпаки — багато. Заможніші з них утримували від. 15 до 25 волів, по 10 корів, по 200 овець».
Олексій Борисович Куракін 10 червня 1816 року продав слободу Танюшівка з хутором Шарівка і Лознянський, з лісами і угіддями, з млином на річці Айдар, з усіма будівлями і вівчарним заводом, а також з 1512 душами селян за 500 тис. карбованців старобільським поміщикам: майору Максиму Павловичу і ротмістру Івану Павловичу Підколзіним. У 1820 році відбулися заворушення селян у Шарівці, на хуторі Познанському, в Олександрівці та Олександрополі. Кріпаки нападали на маєтки панів, підпалювали будівлі, скирти з хлібом і кормами.
У роки Першої світової війни погіршилося становище селян: чоловіки були мобілізовані до армії, скоротилися посівні площі, зменшилося поголів'я худоби, зросли податки і збори. Рада селищних депутатів була утворена у листопаді 1917 року (голова Іван Вінченко). Навесні 1918 року під керівництвом Ради були конфісковані й розподілені між шарівськими селянами 2385 десятин землі поміщиків. Наприкінці літа — на початку осені 1918 року Запорізький корпус Армії УНР, який на цей час став окремою запорозькою дивізією, вів бої з більшовиками та денікінцями. Після боїв забитих в бою гайдамаків ховали за козацьким звичаєм, насипаючи шапками могили. Такі невеликі пагорби і понині збереглися на узвишшях. Восени 1918 року Заїка Олексій Петрович та Погребняк Іван Костянтинович створили ревком. Восени 1920 року в село навідувались із Воронезької губернії загони Варави і , що боролись із радянськими . У 1921 році частим гостем був загін українських анархістів Волох-Вінника. Вони грабували продовольчі склади, магазини, знищували комуністичних активістів, документацію радянських органів. До села навідувалися бандити банда Зайцева із Валуйського повіту. Серед її жертв перший комісар Лозно-Олександрівського району, уродженець Розсипного Аніканов. Банда Марусі робила грабіжницькі набіги із Ровеньок.
Шарівка з 1923 року по 2 вересня 1930 року була підпорядкована Старобільської округи Донецької губернії, потім Луганської округи Харківської губернії. У 1929 році створено 3 колгоспи, які у 1930 році об'єдналися в один «імені Сталіна» (голова Шарий І. Г.). Партійний осередок ВКП(б) у селі створений в 1933 році в складі 10 членів партії, комсомольська — в 1930 році. 2 вересня 1930 року Олександрівський район було ліквідовано і Шарівку приєднано до Білолуцького району Сталінської. З 17 листопада 1933 року село підпорядковувалося Лозно-Олександрівському району спочатку Сталінської, а з 1938 року Ворошиловградської області.
Суцільна колективізація, політика розкуркулювання та непосильні хлібозаготівлі призвели до Голодомору 1933 року. Під час Голодомору за архівними даними в селі загинуло 178 осіб. Урожайність хліба в 1932 році була в середньому 7,2 ц/га, проти 8,3 ц/га у 1931 році. Рятувало селян те, що село було на кордоні з Росією, де люди обмінювали свої речі на продукти харчування. На початку 1940-х на території села було два колгоспи: «імена Сталіна» і «імені Молотова».
Жителька села Піднебенна М. згадує:
Щасливими були ті, кому вдавалося непомітно побувати на колгоспних ланах. Тяжка праця і недоїдання підірвали моє здоров’я . На роботу ходити я вже не могла. Лежала пухла, лише все воду пила. Невідомо, якби я жила далі, коли б не навідався бригадир. Він дав шматочок хліба, а потім привіз вузлик зернових відходів, наказав все це сховати, щоб ми про його допомогу нікому не говорили... |
Жителька села Зінченко Ганна Артемівна згадує:
Чоловік був бригадиром, дуже жалів людей. Одного разу , доповівши керівництву, що колгоспний бик захворів на сказ, забив худобину і витягнув за село, де повинен був його спалити. Але насправді тварина була здоровою, і він таємно розділив м’ясо між односельцями. На щастя, про це ніхто з керівництва не довідався. |
Жителька села Погребняк Ганна Григорівна згадує:
А в сусідській сім’ї жінка зарізала свою найменшу дитину, щоб нагодувати старших. Врятувавши сім’ю, сама вона втратила розум. Смерті вже ніхто не боявся, а навпаки, просили Бога, щоб швидше закінчилися страждання. |
У боях під час Другої світової війни брали участь 166 жителів села, 115 з них загинули, 128 учасників боїв за проявлений героїзм нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу. У липні 1942 року село було зайняте німецькими військами. Німецька військова комендатура розмістилася у місцевій школі. Командували в ній 3 німці і один поліцай із місцевих жителів. 22 січня 1943 року в село увійшли загони 350 стрілецької дивізії Радянської армії.
1950 року 3 колгоспи були об'єднані в один — «імені Леніна». Він об'єднав 282 двори, близько 400 працездатних осіб, 5510 га землі. Головою було обрано Лінника Я. Г. За рішенням Президії Верховної Ради УРСР від 11 серпня 1954 року Лознянська і Петрівська сільські ради були укрупнені і приєднані до Шарівської сільської ради. 23 вересня 1959 року за рішенням Президії Верховної Ради УРСР Лозно-Олександрівський район було розукрупнено і землі села приєднано до Білолуцького району. 1961 року Білолуцький район розформовано і землі села приєднано до Білокуракинського району. Колгосп «імені Леніна» перейменовано на «імені Ілліча».
Населення
Населення становить 410 осіб, 200 дворів.
1885 року в слободі Шарівської волості Старобільського повіту Харківської губернії мешкало 1267 осіб, було 178 дворових господарств. Станом на 1920 рік населення села становило 984 особи. За переписом населення 1939 року в Шарівці нараховувалося 800 осіб, найбільше сільське поселення тодішнього Лозно-Олександрівського району. На середину XX століття в селі налічувалось 213 дворів, 683 мешканця.
Вулиці
У селі існують вулиці: Лугова, Набережна, Новоселівка, Підгірна, Садова, Центральна.
Економіка
За радянської влади у Шарівці розміщувалась центральна садиба колгоспу імені Ілліча, за яким було закріплено 4702 га сільськогосподарських угідь, з них 3509 га ріллі. Основний напрям господарства був м'ясо-молочним, вирощували зернові та технічні культури. Коштом колгоспу збудували нові тваринницькі приміщення. Колгосп декілька разів займав перші місця в соцзмаганнях, збирали 40 ц/га ранніх зернових. Утримувалося 1,7 тис. свиней, 1,9 тис. овець, 2 тис. корів. 1954 року після закінчення Луганського сільськогосподарського інституту прийшов працювати головним агрономом Пономаренко Микола Васильович. Працелюбний, порядний, бездоганної чесності, принциповості і відданості улюбленій справі спеціаліст. За врожайністю зернових колгосп займав перше місце в районі, інколи й в області. 1955 року директором колгоспу обрано Левченка Федора Федотовича. У 1979 році його замінив Попугаєв Віктор Тимофійович.
Транспорт
Найбільш віддалений від районного центру населений пункт, село розташоване за 60 км від Білокуракиного, з яким пов'язано асфальтованою дорогою, і за 32 км від залізничної станції Солідарний на лінії Валуйки — Кіндрашівська-Нова. Регулярно курсує автобус за маршрутом Шарівка — Білокуракине та Шарівка — Станиця Луганська.
Культура
За роки дев'ятої п'ятирічки (1971–1975) в селі побудовані клуб на 220 місць, контора правління колгоспу, 37 індивідуальних будинків колгоспників. У селі збудовані бібліотека, 1987 року фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла і дитсадок «Сонечко», майстерня з пошиття верхнього одягу, 4 магазини, відділення зв'язку, ощадна каса.
Село газифіковане 1993 року.
Школа
На початку 1930-х років у Шарівці з'явилася перша школа, в якій було 4 класи. Згодом їх стало сім. Приміщення школи було невеликим, дітей було багато, навчали в дві зміни. Діти на уроках писали чорнилом із бузини на листочках кукурудзи перами. 1985 року збудована двоповерхова восьмирічна школа на 100 місць. 1990 року в Шарівській школі навчалось 126 учнів. 2010 року в школі навчається 77 учнів, викладає 17 вчителів. Станом на 2013 рік в Шарівській повній загальноосвітній школі навчається 39 учнів в 7 класах, кількість персоналу становить 14 чоловік, директор Головко Володимир Дмитрович.
Директори школи:
- 1931—1932 — Платонов Іван Степанович, вчитель фізики і математики.
- 1932—1941 — Грінькевич Гнат Іванович.
- 1941- — Котеленець Михайло Іванович, вчитель географії.
- 1944—1953 — Македонський Володимир Степанович, вчитель німецької мови.
- 1953—1958 — Йотка Василь Степанович.
- 1958—1974 — Косенко Микола Петрович.
- 1974—1985 — Пилипенко Алла Олексіївна.
- 1985—1989 — Заволодько Н. М.
- 1989 — Головко Володимир Дмитрович. (з 1991 року Шарівська ВШ була реорганізована в середню школу, пізніше ЗОШ І-ІІІ ст.).
Пам'ятники
У 1990 році в ознаменування 45-річчя Перемоги у Шарівці споруджено обеліск на пам'ять полеглих у боях земляків роботи луганського скульптора Миколи Петлі.
В ніч з 7 на 8 червня 2015 року у Шарівці повалили пам'ятник В. І. Леніну.
Церква
На кошти мирян приблизно в 1870 році була збудована церква. Матеріальну допомогу надав статський радник Григорій Якович Биковський. Михайло Логвинов був першим священнослужителем. При церкві існувала церковно-приходська школа. 1919 року церкву було закрито, а через рік зруйновано. Все церковне начиння відійшло до держави, священика відправлено на висілки.
Видатні особистості
- Бережний Володимир Сергійович — механізатор, нагороджений орденом Леніна.
- Заволодько Людмила Миколаївна — доярка, нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.
- Заволодько Петро Олексійович — бригадир, за сумлінну працю був удостоєний ордена Леніна.
- Зінченко Микола Митрофанович — нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
- Ковальова Ольга Олександрівна — доярка, нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.
- Левченко Федір Федотович — ветеран, директор колгоспу, секретар сільської ради, нагороджений орденом Червоної Зірки.
- Можний Іван Захарович — механізатор, нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
- Пономаренко Микола Васильович — головний агроном колгоспу, нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
- Попугаєв Віктор Тимофійович — директор колгоспу, нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
- Цикоза Федір Митрофанович — ветеран, нагороджений двома орденами Слави II і III ступенів, орденом Червоної Зірки.
- Шара Параска Михайлівна — свинарка, нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.
- Шарий Микола Олексійович — механізатор, нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Див. також
Примітки
- За Всеукраїнським переписом 2001 року.
- Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси / Упорядник В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. —
- Багалій Д. І. «Киевская старина» 1788 року.
- Михайличенко В. В., Борзенко М. О., Жигальцева В. Л. Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Луганська область. [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] — Луганськ: Янтар. — 2008. — 921 с.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Шарівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів [ 7 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Білокуракинської районної ради Луганської області. Інформаційна система управління освітою. Луганська область.
- . Архів оригіналу за 15 червня 2015. Процитовано 13 червня 2015.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968.
Посилання
У Вікісловнику є сторінка Шарівка. |
- Погода в селі Шарівка [ 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Село Шарівка. [ 12 квітня 2017 у Wayback Machine.] За матеріалами роботи «Святе, наче хліб, моє рідне село» членів історико-краєзнавчого гуртка, учнів Шарівської ЗОШ Білокуракинського району Керівник Зінченко Г. І.
- Шарівка [ 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.] на Вікімапії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sha rivka selo v Ukrayini u Lozno Oleksandrivskij selishnij gromadi Svativskogo rajonu Luganskoyi oblasti Roztashovane na richci Ajdar Organ miscevogo samovryaduvannya Sharivska silska rada Silskij radi pidporyadkovane selo Lozne Plosha sela 526 ga selo Sharivka Krayina Ukrayina Oblast Luganska oblast Rajon Svativskij rajon Gromada Lozno Oleksandrivska selishna gromada Kod KATOTTG UA44100070230011015 Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 1780 r Naselennya 572 Plosha 3 919 km Gustota naselennya 145 96 osib km Poshtovij indeks 92210 Telefonnij kod 380 6462 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 50 56 pn sh 38 54 01 sh d 49 84889 pn sh 38 90028 sh d 49 84889 38 90028 Koordinati 49 50 56 pn sh 38 54 01 sh d 49 84889 pn sh 38 90028 sh d 49 84889 38 90028 Serednya visota nad rivnem morya 84 m Vodojmi richki Ajdar Sriblyanka Vidstan do rajonnogo centru 60 km Misceva vlada Adresa radi 92210 Luganska oblast Bilokurakinskij rajon selo Sharivka vul Centralna 1 Karta Sharivka Sharivka MapaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sharivka GeografiyaNa pivdenno shidnij okolici sela u richku Ajdar vpadaye richka Sriblyanka IstoriyaRosijskij uryad na pochatku XVIII stolittya dozvoliv kozaku Matviyu Fedorovichu razom z inshimi 700 ukrayinskim kozackimi rodinami pereselitis na ci zemli Zaselennya cih zemel naprikinci XVII pochatku XVIII stolit vidbuvalosya za uchasti Ostrozkogo ta Izyumskogo polkiv Hutir Shariv zasnovano naprikinci XVII stolittya kozakom odnoosibnikom Sharim poblizu hutora Tanyushivka zgadka datuyetsya 1780 rokom Lyudi prihodili j samochinno v cej kraj na promisli zajmalisya ribalstvom polyuvannyam bdzhilnictvom Stosunki ukrayinskih uhodnikiv i carskoyi storozhovoyi sluzhbi buli ne bezhmarnimi Novi hvilya povstan v Ukrayini i yih porazki zmushuvali kozakiv i selyan shukati svogo pritulku na Slobidskij Ukrayini Ratni lyudi z Valujskoyi forteci oselyalis na hutori Shariv ta Loznyanskij U pershij polovini XVIII stolittya procesovi zaselennya krayu spriyala aktivna kolonizaciya Dikogo polya z boku carskogo uryadu carskim velmozham Kurakinim Golicinim buli podarovani ci zemli dlya osvoyennya V seredini XVIII stolittya koshovomu pisarevi Ostrozkogo polku iz Zakotnogo nalezhali hutori Pisarivka nini Novopskovskogo rajonu Pisarske Lozno Oleksandrivka Shariv Sharivka i Loznyanskij Lozne Doslidnik istoriyi Slobozhanshini D I Bagalij pishe sho U panskih slobodah piddani mali dovoli zemli Meshkanci slobod zhili ne duzhe zamozhno a hutoryani navpaki bagato Zamozhnishi z nih utrimuvali vid 15 do 25 voliv po 10 koriv po 200 ovec Oleksij Borisovich Kurakin 10 chervnya 1816 roku prodav slobodu Tanyushivka z hutorom Sharivka i Loznyanskij z lisami i ugiddyami z mlinom na richci Ajdar z usima budivlyami i vivcharnim zavodom a takozh z 1512 dushami selyan za 500 tis karbovanciv starobilskim pomishikam majoru Maksimu Pavlovichu i rotmistru Ivanu Pavlovichu Pidkolzinim U 1820 roci vidbulisya zavorushennya selyan u Sharivci na hutori Poznanskomu v Oleksandrivci ta Oleksandropoli Kripaki napadali na mayetki paniv pidpalyuvali budivli skirti z hlibom i kormami U roki Pershoyi svitovoyi vijni pogirshilosya stanovishe selyan choloviki buli mobilizovani do armiyi skorotilisya posivni ploshi zmenshilosya pogoliv ya hudobi zrosli podatki i zbori Rada selishnih deputativ bula utvorena u listopadi 1917 roku golova Ivan Vinchenko Navesni 1918 roku pid kerivnictvom Radi buli konfiskovani j rozpodileni mizh sharivskimi selyanami 2385 desyatin zemli pomishikiv Naprikinci lita na pochatku oseni 1918 roku Zaporizkij korpus Armiyi UNR yakij na cej chas stav okremoyu zaporozkoyu diviziyeyu viv boyi z bilshovikami ta denikincyami Pislya boyiv zabitih v boyu gajdamakiv hovali za kozackim zvichayem nasipayuchi shapkami mogili Taki neveliki pagorbi i ponini zbereglisya na uzvishshyah Voseni 1918 roku Zayika Oleksij Petrovich ta Pogrebnyak Ivan Kostyantinovich stvorili revkom Voseni 1920 roku v selo naviduvalis iz Voronezkoyi guberniyi zagoni Varavi i sho borolis iz radyanskimi U 1921 roci chastim gostem buv zagin ukrayinskih anarhistiv Voloh Vinnika Voni grabuvali prodovolchi skladi magazini znishuvali komunistichnih aktivistiv dokumentaciyu radyanskih organiv Do sela naviduvalisya banditi banda Zajceva iz Valujskogo povitu Sered yiyi zhertv pershij komisar Lozno Oleksandrivskogo rajonu urodzhenec Rozsipnogo Anikanov Banda Marusi robila grabizhnicki nabigi iz Rovenok Sharivka z 1923 roku po 2 veresnya 1930 roku bula pidporyadkovana Starobilskoyi okrugi Doneckoyi guberniyi potim Luganskoyi okrugi Harkivskoyi guberniyi U 1929 roci stvoreno 3 kolgospi yaki u 1930 roci ob yednalisya v odin imeni Stalina golova Sharij I G Partijnij oseredok VKP b u seli stvorenij v 1933 roci v skladi 10 chleniv partiyi komsomolska v 1930 roci 2 veresnya 1930 roku Oleksandrivskij rajon bulo likvidovano i Sharivku priyednano do Biloluckogo rajonu Stalinskoyi Z 17 listopada 1933 roku selo pidporyadkovuvalosya Lozno Oleksandrivskomu rajonu spochatku Stalinskoyi a z 1938 roku Voroshilovgradskoyi oblasti Sucilna kolektivizaciya politika rozkurkulyuvannya ta neposilni hlibozagotivli prizveli do Golodomoru 1933 roku Pid chas Golodomoru za arhivnimi danimi v seli zaginulo 178 osib Urozhajnist hliba v 1932 roci bula v serednomu 7 2 c ga proti 8 3 c ga u 1931 roci Ryatuvalo selyan te sho selo bulo na kordoni z Rosiyeyu de lyudi obminyuvali svoyi rechi na produkti harchuvannya Na pochatku 1940 h na teritoriyi sela bulo dva kolgospi imena Stalina i imeni Molotova Zhitelka sela Pidnebenna M zgaduye Shaslivimi buli ti komu vdavalosya nepomitno pobuvati na kolgospnih lanah Tyazhka pracya i nedoyidannya pidirvali moye zdorov ya Na robotu hoditi ya vzhe ne mogla Lezhala puhla lishe vse vodu pila Nevidomo yakbi ya zhila dali koli b ne navidavsya brigadir Vin dav shmatochok hliba a potim priviz vuzlik zernovih vidhodiv nakazav vse ce shovati shob mi pro jogo dopomogu nikomu ne govorili Zhitelka sela Zinchenko Ganna Artemivna zgaduye Cholovik buv brigadirom duzhe zhaliv lyudej Odnogo razu dopovivshi kerivnictvu sho kolgospnij bik zahvoriv na skaz zabiv hudobinu i vityagnuv za selo de povinen buv jogo spaliti Ale naspravdi tvarina bula zdorovoyu i vin tayemno rozdiliv m yaso mizh odnoselcyami Na shastya pro ce nihto z kerivnictva ne dovidavsya Zhitelka sela Pogrebnyak Ganna Grigorivna zgaduye A v susidskij sim yi zhinka zarizala svoyu najmenshu ditinu shob nagoduvati starshih Vryatuvavshi sim yu sama vona vtratila rozum Smerti vzhe nihto ne boyavsya a navpaki prosili Boga shob shvidshe zakinchilisya strazhdannya U boyah pid chas Drugoyi svitovoyi vijni brali uchast 166 zhiteliv sela 115 z nih zaginuli 128 uchasnikiv boyiv za proyavlenij geroyizm nagorodzheni ordenami i medalyami Radyanskogo Soyuzu U lipni 1942 roku selo bulo zajnyate nimeckimi vijskami Nimecka vijskova komendatura rozmistilasya u miscevij shkoli Komanduvali v nij 3 nimci i odin policaj iz miscevih zhiteliv 22 sichnya 1943 roku v selo uvijshli zagoni 350 strileckoyi diviziyi Radyanskoyi armiyi 1950 roku 3 kolgospi buli ob yednani v odin imeni Lenina Vin ob yednav 282 dvori blizko 400 pracezdatnih osib 5510 ga zemli Golovoyu bulo obrano Linnika Ya G Za rishennyam Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 11 serpnya 1954 roku Loznyanska i Petrivska silski radi buli ukrupneni i priyednani do Sharivskoyi silskoyi radi 23 veresnya 1959 roku za rishennyam Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Lozno Oleksandrivskij rajon bulo rozukrupneno i zemli sela priyednano do Biloluckogo rajonu 1961 roku Biloluckij rajon rozformovano i zemli sela priyednano do Bilokurakinskogo rajonu Kolgosp imeni Lenina perejmenovano na imeni Illicha NaselennyaNaselennya stanovit 410 osib 200 dvoriv 1885 roku v slobodi Sharivskoyi volosti Starobilskogo povitu Harkivskoyi guberniyi meshkalo 1267 osib bulo 178 dvorovih gospodarstv Stanom na 1920 rik naselennya sela stanovilo 984 osobi Za perepisom naselennya 1939 roku v Sharivci narahovuvalosya 800 osib najbilshe silske poselennya todishnogo Lozno Oleksandrivskogo rajonu Na seredinu XX stolittya v seli nalichuvalos 213 dvoriv 683 meshkancya VuliciU seli isnuyut vulici Lugova Naberezhna Novoselivka Pidgirna Sadova Centralna EkonomikaZa radyanskoyi vladi u Sharivci rozmishuvalas centralna sadiba kolgospu imeni Illicha za yakim bulo zakripleno 4702 ga silskogospodarskih ugid z nih 3509 ga rilli Osnovnij napryam gospodarstva buv m yaso molochnim viroshuvali zernovi ta tehnichni kulturi Koshtom kolgospu zbuduvali novi tvarinnicki primishennya Kolgosp dekilka raziv zajmav pershi miscya v soczmagannyah zbirali 40 c ga rannih zernovih Utrimuvalosya 1 7 tis svinej 1 9 tis ovec 2 tis koriv 1954 roku pislya zakinchennya Luganskogo silskogospodarskogo institutu prijshov pracyuvati golovnim agronomom Ponomarenko Mikola Vasilovich Pracelyubnij poryadnij bezdogannoyi chesnosti principovosti i viddanosti ulyublenij spravi specialist Za vrozhajnistyu zernovih kolgosp zajmav pershe misce v rajoni inkoli j v oblasti 1955 roku direktorom kolgospu obrano Levchenka Fedora Fedotovicha U 1979 roci jogo zaminiv Popugayev Viktor Timofijovich TransportNajbilsh viddalenij vid rajonnogo centru naselenij punkt selo roztashovane za 60 km vid Bilokurakinogo z yakim pov yazano asfaltovanoyu dorogoyu i za 32 km vid zaliznichnoyi stanciyi Solidarnij na liniyi Valujki Kindrashivska Nova Regulyarno kursuye avtobus za marshrutom Sharivka Bilokurakine ta Sharivka Stanicya Luganska KulturaZa roki dev yatoyi p yatirichki 1971 1975 v seli pobudovani klub na 220 misc kontora pravlinnya kolgospu 37 individualnih budinkiv kolgospnikiv U seli zbudovani biblioteka 1987 roku feldshersko akusherskij punkt dityachi yasla i ditsadok Sonechko majsternya z poshittya verhnogo odyagu 4 magazini viddilennya zv yazku oshadna kasa Selo gazifikovane 1993 roku Shkola Na pochatku 1930 h rokiv u Sharivci z yavilasya persha shkola v yakij bulo 4 klasi Zgodom yih stalo sim Primishennya shkoli bulo nevelikim ditej bulo bagato navchali v dvi zmini Diti na urokah pisali chornilom iz buzini na listochkah kukurudzi perami 1985 roku zbudovana dvopoverhova vosmirichna shkola na 100 misc 1990 roku v Sharivskij shkoli navchalos 126 uchniv 2010 roku v shkoli navchayetsya 77 uchniv vikladaye 17 vchiteliv Stanom na 2013 rik v Sharivskij povnij zagalnoosvitnij shkoli navchayetsya 39 uchniv v 7 klasah kilkist personalu stanovit 14 cholovik direktor Golovko Volodimir Dmitrovich Direktori shkoli 1931 1932 Platonov Ivan Stepanovich vchitel fiziki i matematiki 1932 1941 Grinkevich Gnat Ivanovich 1941 Kotelenec Mihajlo Ivanovich vchitel geografiyi 1944 1953 Makedonskij Volodimir Stepanovich vchitel nimeckoyi movi 1953 1958 Jotka Vasil Stepanovich 1958 1974 Kosenko Mikola Petrovich 1974 1985 Pilipenko Alla Oleksiyivna 1985 1989 Zavolodko N M 1989 Golovko Volodimir Dmitrovich z 1991 roku Sharivska VSh bula reorganizovana v serednyu shkolu piznishe ZOSh I III st Pam yatnikiU 1990 roci v oznamenuvannya 45 richchya Peremogi u Sharivci sporudzheno obelisk na pam yat poleglih u boyah zemlyakiv roboti luganskogo skulptora Mikoli Petli V nich z 7 na 8 chervnya 2015 roku u Sharivci povalili pam yatnik V I Leninu CerkvaNa koshti miryan priblizno v 1870 roci bula zbudovana cerkva Materialnu dopomogu nadav statskij radnik Grigorij Yakovich Bikovskij Mihajlo Logvinov buv pershim svyashennosluzhitelem Pri cerkvi isnuvala cerkovno prihodska shkola 1919 roku cerkvu bulo zakrito a cherez rik zrujnovano Vse cerkovne nachinnya vidijshlo do derzhavi svyashenika vidpravleno na visilki Vidatni osobistostiBerezhnij Volodimir Sergijovich mehanizator nagorodzhenij ordenom Lenina Zavolodko Lyudmila Mikolayivna doyarka nagorodzhena ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora Zavolodko Petro Oleksijovich brigadir za sumlinnu pracyu buv udostoyenij ordena Lenina Zinchenko Mikola Mitrofanovich nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora Kovalova Olga Oleksandrivna doyarka nagorodzhena ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora Levchenko Fedir Fedotovich veteran direktor kolgospu sekretar silskoyi radi nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki Mozhnij Ivan Zaharovich mehanizator nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora Ponomarenko Mikola Vasilovich golovnij agronom kolgospu nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora Popugayev Viktor Timofijovich direktor kolgospu nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora Cikoza Fedir Mitrofanovich veteran nagorodzhenij dvoma ordenami Slavi II i III stupeniv ordenom Chervonoyi Zirki Shara Paraska Mihajlivna svinarka nagorodzhena ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora Sharij Mikola Oleksijovich mehanizator nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora Div takozhIstoriya Bilokurakinshini Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Luganska oblastPrimitkiZa Vseukrayinskim perepisom 2001 roku Mista i sela Ukrayini Luganshina istoriko krayeznavchi narisi Uporyadnik V V Bolgov K Ukrayinska akademiya geraldiki tovarnogo znaku ta logotipu 2012 472 s ISBN 978 966 8153 83 9 Bagalij D I Kievskaya starina 1788 roku Mihajlichenko V V Borzenko M O Zhigalceva V L Nacionalna kniga pam yati zhertv golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Luganska oblast 29 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Lugansk Yantar 2008 921 s Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Sharivska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 7 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Bilokurakinskoyi rajonnoyi radi Luganskoyi oblasti Informacijna sistema upravlinnya osvitoyu Luganska oblast Arhiv originalu za 15 chervnya 2015 Procitovano 13 chervnya 2015 LiteraturaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Luganska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1968 PosilannyaU Vikislovniku ye storinka Sharivka Pogoda v seli Sharivka 3 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Selo Sharivka 12 kvitnya 2017 u Wayback Machine Za materialami roboti Svyate nache hlib moye ridne selo chleniv istoriko krayeznavchogo gurtka uchniv Sharivskoyi ZOSh Bilokurakinskogo rajonu Kerivnik Zinchenko G I Sharivka 3 zhovtnya 2016 u Wayback Machine na Vikimapiyi