Леонтій Васильович Кочубей (31 травня 1871, Москва — 2 лютого 1938, Аугсбург) — російський громадський діяч і політик, член III Державної думи від Чернігівської губернії. Представник роду Кочубеїв .
Кочубей Леонтій Васильович | |
---|---|
Народився | 31 травня 1871 Москва, Російська імперія |
Помер | 2 лютого 1938 (66 років) Аугсбург, Баварія, Третій Райх |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | політик |
Alma mater | юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету |
Посада | депутат Державної думи Російської імперії[d] |
Рід | Кочубеї |
|
Біографія
Православний. Із потомствених дворян. Землевласник Конотопського повіту Чернігівської губернії (1900 десятин).
Леонтій Васильович народився в сім'ї колезького секретаря Василя Васильовича Кочубея (1829—1878) та його другої дружини Марії Іванівни, уродженої Драгневич (1848—?). По лінії батька - онук таємного радника Василя Кочубея. Мав брата Михайла (1875-1950) та сестру Варвару (1869?-?), у майбутньому дружину глухівського повітового ватажка Василя Петровича Кочубея (1868-1940), сина Петра Аркадійовича. У сім сім років втратив батька.
Закінчив курс київської колегії Павла Ґалаґана, яка була відкрита в 1871 році чоловіком його тітки Катерини Василівни — Григорієм Ґалаґаном — на згадку про їхнього померлого сина Павла (1853—1869). Пізніше закінчив юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету. Повернувшись до Чернігівської губернії, займався сільським господарством та громадською діяльністю. Протягом трьох років був губернським гласним Чернігівського земства, був повітовим гласним Борзенського та Старооскольського повіту, губернським гласним Курської губернії та почесним мировим суддею. Був членом Союзу 17 жовтня.
У російсько-японську війну був Далекому Сході як уповноваженого дворянського загону Червоного Хреста; у Першу світову війну - головноуповноважений Червоного Хреста.
У 1907 був обраний членом Державної думи від Чернігівської губернії. Входив до фракції октябристів. Складався доповідачем комісії за направленням законодавчих припущень, а також членом комісій: за місцевим самоврядуванням, за направленням законодавчих припущень, за судовими реформами, про шляхи сполучення, розпорядчою, переселенською та сільськогосподарською.
Після Російської революції 1917 року емігрував до Сербії, на початку 1920-х переїхав до сестри до Баварії. Помер у 1938 році в передмісті Аугсбурга Оберотмарсхаузен. Був неодружений.
Примітки
- Кочубеи //Малороссийский родословник Т.2 — С. 524—570.
- «Родовод» ошибочно называет его родителями Василия Аркадьевича Кочубея и его вторую супругу Марию Алексеевну Капнист.
Джерела
- 3-й созыв Государственной Думы: портреты, биографии, автографы. — СПб.: издание Н. Н. Ольшанского, 1910.
- Государственная дума Российской империи: 1906—1917. — М.: РОССПЭН, 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Leontij Vasilovich Kochubej 31 travnya 1871 Moskva 2 lyutogo 1938 Augsburg rosijskij gromadskij diyach i politik chlen III Derzhavnoyi dumi vid Chernigivskoyi guberniyi Predstavnik rodu Kochubeyiv Kochubej Leontij VasilovichNarodivsya31 travnya 1871 1871 05 31 Moskva Rosijska imperiyaPomer2 lyutogo 1938 1938 02 02 66 rokiv Augsburg Bavariya Tretij RajhKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistpolitikAlma materyuridichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetuPosadadeputat Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi imperiyi d RidKochubeyi Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kochubej BiografiyaPravoslavnij Iz potomstvenih dvoryan Zemlevlasnik Konotopskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi 1900 desyatin Leontij Vasilovich narodivsya v sim yi kolezkogo sekretarya Vasilya Vasilovicha Kochubeya 1829 1878 ta jogo drugoyi druzhini Mariyi Ivanivni urodzhenoyi Dragnevich 1848 Po liniyi batka onuk tayemnogo radnika Vasilya Kochubeya Mav brata Mihajla 1875 1950 ta sestru Varvaru 1869 u majbutnomu druzhinu gluhivskogo povitovogo vatazhka Vasilya Petrovicha Kochubeya 1868 1940 sina Petra Arkadijovicha U sim sim rokiv vtrativ batka Zakinchiv kurs kiyivskoyi kolegiyi Pavla Galagana yaka bula vidkrita v 1871 roci cholovikom jogo titki Katerini Vasilivni Grigoriyem Galaganom na zgadku pro yihnogo pomerlogo sina Pavla 1853 1869 Piznishe zakinchiv yuridichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetu Povernuvshis do Chernigivskoyi guberniyi zajmavsya silskim gospodarstvom ta gromadskoyu diyalnistyu Protyagom troh rokiv buv gubernskim glasnim Chernigivskogo zemstva buv povitovim glasnim Borzenskogo ta Starooskolskogo povitu gubernskim glasnim Kurskoyi guberniyi ta pochesnim mirovim suddeyu Buv chlenom Soyuzu 17 zhovtnya U rosijsko yaponsku vijnu buv Dalekomu Shodi yak upovnovazhenogo dvoryanskogo zagonu Chervonogo Hresta u Pershu svitovu vijnu golovnoupovnovazhenij Chervonogo Hresta U 1907 buv obranij chlenom Derzhavnoyi dumi vid Chernigivskoyi guberniyi Vhodiv do frakciyi oktyabristiv Skladavsya dopovidachem komisiyi za napravlennyam zakonodavchih pripushen a takozh chlenom komisij za miscevim samovryaduvannyam za napravlennyam zakonodavchih pripushen za sudovimi reformami pro shlyahi spoluchennya rozporyadchoyu pereselenskoyu ta silskogospodarskoyu Pislya Rosijskoyi revolyuciyi 1917 roku emigruvav do Serbiyi na pochatku 1920 h pereyihav do sestri do Bavariyi Pomer u 1938 roci v peredmisti Augsburga Oberotmarshauzen Buv neodruzhenij PrimitkiKochubei Malorossijskij rodoslovnik T 2 S 524 570 Rodovod oshibochno nazyvaet ego roditelyami Vasiliya Arkadevicha Kochubeya i ego vtoruyu suprugu Mariyu Alekseevnu Kapnist Dzherela3 j sozyv Gosudarstvennoj Dumy portrety biografii avtografy SPb izdanie N N Olshanskogo 1910 Gosudarstvennaya duma Rossijskoj imperii 1906 1917 M ROSSPEN 2008