Йоган Генрих Бауман латис Johans Heinrihs Baumanis 9 лютого 1753 29 липня 1832 балтійський німецький художник який перев

Йоган Генрих Бауман (латис. Johans Heinrihs Baumanis; 9 лютого 1753 — 29 липня 1832) — балтійський німецький художник, який переважно жив і працював на території сучасної Латвії.

Йоган Генрих Бауман
нім. Johann Heinrich Baumann


Народження	9 лютого 1753(1753-02-09)^[1]^[2] Мітава, Курляндія^[3]
Смерть	7 липня 1832(1832-07-07) (79 років)
	Рига, Російська імперія^[3]
Країна	Німеччина Курляндія Російська імперія
Навчання	Ерфуртський університет
Діяльність	художник
Роки творчості	1768^[1] — 1832^[1]



Йоган Генрих Бауман у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бауман.

Раннє життя та освіта

Йоган Генрих Бауман народився в Єлгаві (нім. Mitau) у німецькомовній родині. Був сином пастора і генерального суперінтенданта Мітау Йоахіма Баумана.

Університет

Бауман вступив до Ерфуртського університету, щоб вивчати теологію (1773–1776).

Проте в Ерфурті він зайнявся живописом під впливом Якоба Семюеля Бека (1715–1778), видатного місцевого художника, який спеціалізувався на портретах тварин у панівному на той час стилі бароко. Після навчання Бауман повернувся на свою балтійську батьківщину, Курляндію, але відтепер продовжив кар'єру художника, а не священика.

Подорожі

Будучи завзятим мисливцем, Бауман в мисливських походах об'їздив нинішню Литву, Росію та Білорусь. Також писав анекдотичні, химерні оповідання про свої мисливські пригоди, за які його прозвали «курляндським Мюнхгаузеном».

Його інтерес до природи також повністю домінував у його мистецтві, яке є незвичайним поєднанням майстерності та професіоналізму, змішаного з наївністю та неохайністю. Майже всі його відомі картини зображують тварин, сцени полювання або споріднені сюжети.

Стиль Баумана, мабуть, найкраще охарактеризувати як провінційну форму бароко, певною мірою натхненну подібними мотивами золотої доби голландського живопису, виконаного в дуже особливий спосіб. Хоча Бауман так і не став визнаним великим художником в імператорській Росії, він все ж був визнаний спеціальною згадкою Імператорської академії мистецтв у 1786 році. Вважається, що Бауман написав понад 1700 картин, однак сьогодні йому з упевненістю приписують лише 43 картини, що збереглися.

Драматургія

Бауман також був одним із перших авторів у сучасній Латвії, хто написав п'єси для сцени латиською мовою.

Примітки

RKDartists
d:Track:Q17299517
Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
d:Track:Q64d:Track:Q41640909d:Track:Q496126d:Track:Q19276262d:Track:Q324303d:Track:Q98818
Deutsche Nationalbibliothek Record #131381687 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302d:Track:Q36578
Neumann, Wilhelm (1908). Lexikon Baltischer Künstler (нім.). Riga: Jonck & Poliewsky. с. 7. Процитовано 14 квітня 2013.
Lamberga, Dace (2004). . Studija Visual Arts Magazine. Архів оригіналу за 27 грудня 2018. Процитовано 14 квітня 2013.
Lamberga, Dace (2004). . Studija Visual Arts Magazine. Архів оригіналу за 27 грудня 2018. Процитовано 14 квітня 2013.
Belēvičs, Guntis. . Latvian Art Classics. Архів оригіналу за 24 March 2014. Процитовано 14 квітня 2013.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36570165"_data-entity-id="Q17299517">[https://rkd.nl/explore/artists/483061_RKDartists]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q17299517]]</div>-1] RKDartists
d:Track:Q17299517

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q41640909">[[:d:Q41640909|Artists_of_the_World_Online]],_[[:d:Q41640909|Allgemeines_Künstlerlexikon_Online]],_[[:d:Q41640909|AKL_Online]]<span_class="wef_low_priority_links">_/_Hrsg.:_[[:de:Andreas_Beyer|A.&nbsp;Beyer]],_[[:de:Bénédicte_Savoy|B.&nbsp;Savoy]]_—_[[:Берлін|B]]:_[[:de:K._G._Saur_Verlag|K._G._Saur_Verlag]],_[[:de:Walter_de_Gruyter_(Verlag)|Verlag_Walter_de_Gruyter]],_2009._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/2750-6088_2750-6088]_—_[http://dx.doi.org/10.1515/AKL_doi:10.1515/AKL]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q64]][[d:Track:Q41640909]][[d:Track:Q496126]][[d:Track:Q19276262]][[d:Track:Q324303]][[d:Track:Q98818]]</div>-2] Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
d:Track:Q64d:Track:Q41640909d:Track:Q496126d:Track:Q19276262d:Track:Q324303d:Track:Q98818

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/131381687/_Record_#131381687]_//_Gemeinsame_Normdatei<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-3] Deutsche Nationalbibliothek Record #131381687 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302d:Track:Q36578

[4] Neumann, Wilhelm (1908). Lexikon Baltischer Künstler (нім.). Riga: Jonck & Poliewsky. с. 7. Процитовано 14 квітня 2013.

[5] Lamberga, Dace (2004). . Studija Visual Arts Magazine. Архів оригіналу за 27 грудня 2018. Процитовано 14 квітня 2013.

[:0-6] Lamberga, Dace (2004). . Studija Visual Arts Magazine. Архів оригіналу за 27 грудня 2018. Процитовано 14 квітня 2013.

[7] Belēvičs, Guntis. . Latvian Art Classics. Архів оригіналу за 24 March 2014. Процитовано 14 квітня 2013.

[1]

[2]

[3]