Іосиф Оптинський

Іо́сиф О́птинський (в миру Іван Юхимович Литовкін, 2 [14] листопада 1837, село Городище, Харківська губернія — 9 [22] травня 1911, Оптина пустинь) — священник православної церкви. Прославлений у лику преподобних в 2000 році, входить в Собор 14-ти преподобних старців Оптиної пустині.

Іосиф Оптинський
преподобний
У миру:	Іван Юхимович Литовкін
У чернецтві:	Іосиф
Народився	2 (14) листопада 1837(1837-11-14) село Городище Старобільського повіту Харківської губернії
Помер	9 (22) травня 1911(1911-05-22) (73 роки) Оптина пустинь
Канонізований	в серпні 2000 року Архієрейським собором Руської православної церкви
У лику	преподобний
Головна святиня	мощі у Володимирському храмі Оптиної пустині

Біографія

Народився 2 (14) листопада 1837 року у селі Городище Харківської губернії. Батько, Юхим Омелянович, був в селі головою. Іван був другим сином у родині (в сім'ї було шестеро дітей: три сина і три доньки). Названий на честь улюбленого святого батьків — .

Коли йому було чотири роки, помер батько, а в одинадцять років він залишився без матері — Марії Василівни.

Грамоти навчила його старша сестра Олександра, яка пізніше прийняла постриг у Борисівському монастирі з іменем Леоніда. Залишившись без спадку, був вимушений рано влаштуватися на роботу — спочатку у трактирі, а потім у бакалійній лавці.

В 1861 році збирався відправитися паломником у Київ, але сестра-монахиня порадила відправитися в Оптину пустинь. Тут, після зустрічі і бесіди зі старцем Амвросієм, він і вирішив залишитися. У монастирі він став духовним чадом та келейником старця Амвросія.

На початку виконував послух помічника кухаря в скиту, і незабаром його призначили келейником старця Амвросія.

15 (27) квітня 1864 року був пострижений у (рясофор) з ім'ям Іоанн.

16 (28) липня 1872 року пострижений в (мантію) з іменем Іосиф (на честь преподобного Іосифа Піснеписця).

В 1877 році рукоположений в сан ієродиякона.

1 (13) жовтня 1884 року рукоположений в сан ієромонаха.

В лютому 1888 року Іосиф тяжко захворів і, в очікуванні смерті, 14 (26) лютого 1888 його постригли в схиму. Після того як він видужав, був призначений помічником старця Амвросія.

В 1891 році, після смерті преподобного Амвросія, став, разом із старцем , духовником Шамординської обителі.

У кінці 1893 року коли захворів скитоначальник і загальновідомий духовник преподобний , послух духівника було передано Іосифу. А в січні 1894 року, після смерті преподобного , він був призначений скитоначальником.

На третій день Великодніх свят, 11 (24) квітня 1911 року, старець захворів.

9 (22) травня 1911 року о 10 годині 45 хвилин преподобний Іосиф помер.

16 жовтня 1988 року відбулося обретення мощей преподобного.

У 1996 році причислений до лику місцевих святих Оптиної пустині, а в серпні 2000 року, Ювілейним Архієрейським Собором Руської Православної Церкви, — прославлений для загального вшанування.

Мощі преподобного Іосифа знаходяться у Володимирському храмі Оптиної пустині.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 лютого 2020.

Посилання

• Житие, письма, фотографии прп. Иосифа Оптинского на Официальном сайте Оптиной Пустыни [ 12 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• Иосиф Оптинский, преподобный [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Житие преподобного Иосифа Старца Оптинского [ 17 лютого 2020 у Wayback Machine.]
• Преподобный Иосиф Оптинский [ 27 січня 2020 у Wayback Machine.]
• В. В. Каширина, Э. П. И. ИОСИФ // Православная энциклопедия. М.: Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2011. Т. XXV. С. 555-559. — 752 с.