Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Станово — село в Україні, в Закарпатській області, Мукачівському районі. До 1995 року село мало назву Станове.
| село Станово | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Мукачівський район |
| Громада | Верхньокоропецька громада |
| Код КАТОТТГ | UA21040030110013241 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1400 |
| Населення | 985 |
| Площа | 2,604 км² |
| Густота населення | 378,26 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 89668 |
| Телефонний код | +380 3131 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°25′13″ пн. ш. 22°51′29″ сх. д. / 48.42028° пн. ш. 22.85806° сх. д.Координати: 48°25′13″ пн. ш. 22°51′29″ сх. д. / 48.42028° пн. ш. 22.85806° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 176 м |
| Водойми | річка Бабичка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89668, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Станово, 279 |
| Карта | |
  Станово | |
 Станово | |
| Мапа | |
Географія
Селом протікає річка Бабичка, ліва притока Чорної Води.
Археологія
У села могильник куштановицької культури. За селом названа станівська культура.
В околицях села — знахідка двох шліфованих кам'яних сокир. В селі є поселення бронзової доби, біля нього, в підніжжі пагорба — курган невизначеного часу. В урочищі Галамани — ґрунтовий могильник культури Станове (XIV—XII століть). Досліджувався братами Затлукал в 1931 році. Тут же — два кургани куштановицької кульутри, розкопані ними же.
В околицях Станово знайдено два бронзових скарби і окремі розрізнені знахідки епохи бронзи, заліза, перших століть нашої ери. Заслуговує увагу знахідки чотирьох бронзових мечів у 1881 році в урочищі Каменистий Горб. Бронзові скарби датуються епохою пізньої бронзи — раннього заліза.
Станівський могильник і скарб із 53-х бронзових виробів доби пізньої бронзи — початку епохи раннього заліза (13—12 ст. до н. е.) поблизу с. Станове Мукачівського району Закарпатської обл. Найбільший вклад у вивчення культури зробили Т.Легоцький, К.Бернякович і Е.Балагурі. Пам'ятка стала епонімом культури Фельшесевч-Станове (станівська культура), поширеної також у Півнчно-Східній Угорщині та Північній Трансильванії. У Закарпатській, Львівській, інших суміжних областях виявлено низку поселень, могильників і скарбів цієї культури. Крім землеробства і скотарства, племена займалися бронзоливарним виробництвом. Значна кількість бронзових прикрас, предметів озброєння, оборонне будівництво — свідчення майнової нерівності, виділення родової верхівки, збройних сутичок.
Станівська культура (в Румунії культура Сучу-де-Сус, в Угорщині культура Фельшьосоч) — археологічна культура пізнього бронзової доби на Закарпатті. Відома за поселеннями, могильниками, скарбами бронзових виробів. Входить до ширшої культурної спільноти культури полів поховальних урн. Датується XIV—XII сторіччями до Р. Х. Станівська культура виникла з Отоманьської культури. Етнічна приналежність станівського населення остаточно не визначена. Вчені вважають, що ці племена відіграли певну роль у формуванні фракійського етнічного масиву карпатського ареалу. Вважається, що носіїв культур зі спірально-меандровою керамікою періоду міді-бронзи Карпатського ареалу і Подністров'я (трипільська, Ноуа, станівська) слід пов'язувати з дако-фракійцями.
Навпроти степові терени Північного причорномор'я зайняті племенами середньостогівської, ямної, зрубної культур, за даними археологів та лінгвістів, починаючи з IV тисячоліття до Р. Х., стали місцем формування індоіранської етнічної спільноти.
Історія
Історія села Станово згадується у переказах, одним з яких свідчить, що село вже існувало в першій половині XIII століття (за історичними документами перша згадка датується до 1364 року) під час татаро-монгольської навали. Селяни, рятуючись від кочовиків-загарбників, тікали у навколишні ліси. У переказі згадується і про лісову місцевість від якої і походить прізвище мешканця села Гуч, який нібито жив тут у ті часи
У історичних пам'ятках згадується також, що на місці нашого села (десь у XIII столітті) жили — переселенці з Румунії. Станово було головним місцем до якого належало 9 населених пунктів. Пізніше на місце олагів Федір Корятович, князь Подільський поселив тут русинів, які жили на панських землях. Шкурами з куниць платили данину панству.
, збудована на початку XVII ст., мала два дзвони. Село тоді нараховувало 348 душ населення.
Напередодні першої імперіалістичної війни село налічувало 110 солом'яних хат, однокласну церковно-приходську школу бляхою криту, фару, церкву, два водяні графські млини, і найбільшу у селі кам'яну будову — графську корчму. Офіційна назва села звучала тоді як Санфолво (угор. Szánfalva). Село мало власну печатку з зображенням триповерхової мурованої будівлі (імовірно, школи або фари); зразок такої печатки був офіційно затверджений Міністерством внутрішніх справ Королівства Угорщини 1904 року.
Майже вся земля належала графу Шенборну, поміж яку тулилися невеличкі селянські клаптики.
У 1880 році Шенборн виділив селян в одно найбільше урочище «Перекіп» і , названі селянами так тому, що тут постійно треба було копати, а родилося тільки терня. Багато гектарів дубового лісу, що був навколо села належало графу.
Важкі голодні роки змусили значну частину селян свої убогі маєтки надати під заставу банкам, вибирали гроші на дорогу в Америку, Канаду. За історичними даними Закарпатського обласного архіву село назване в честь Пананського управителя Стана, відоме з тринадцятого сторіччя. Церкву згадують у 1692 році. У 1733 році йдеться мова про дерев'яну церкву з двома дзвонами. У 1778 році села Новоселиця та Гандеровиця були філіями без церков. , який служив у селі на початку XIX ст. звернувся 5 червня 1778 р до тодішньої влади з проханням про обмін старої парохїльної ділянки, що замокла на ділянку Федора і Матія Копча. На цей період Станово нараховувало 595 осіб греко-католиків та село Новоселиця — 148.
У дворі церкви стояв надгробник та хрест тодішньому священику й цілителю. Малий дзвін відлито Пряшівським майстром Аегерером та Паулем Шміцем в 1800 р. Один середній дзвін вилито в Малих Геївцях у 1856 році (майстер Ласло Альберт по сприянню Михайла Бисаги). Великий дзвін вилито в 1925 році — з Америки найбільший дзвін у краї (парох ).
Тільки в 1905–1914 рр. із села виїхало за океан 55 чоловік. Більшість з цих людей в село не повернулись. Життєвий рівень селян був жахливим. В одній хаті жило по 10-14 чоловік. Люди носили одяг з конопель і постоли у вихідні, а у будні ходили в дерев'янках.
У березні — квітні 1919 року в селі Станово існувала Радянська влада після визволення Станова від німецько-нацистських загарбників 26 жовтня 1944 року 18 жителів добровільно вступили до лав Червоної Армії з яких 6 віддали життя в боях за незалежність і свободу Вітчизни. У селі встановлено обеліск в честь односельців, які загинули в боях з нацистами. Село Станове — тупикове село. Сільській раді підпорядкований населений пункт — Гандеровиця.
Нині в селі Станово є одна середня школа I—III ступенів, дошкільний навчальний заклад, сільська рада, сільський клуб, бібліотека-філіал, лікарська амбулаторія загальної практики сімейної медицини, поштове відділення, п'ять приватних торгових точок, православна церква, будується греко-католицька, та діє церковно-приходська школа, де навчаються діти з 7 до 16 років Церква св. Петра і Павла. 1808.
храм св. Петра і Павла. 1808.
Церкву згадують у 1692 році. У 1733 році йдеться мова про дерев'яну церкву з двома дзвонами. У 1778 році села Новоселиця та Гандеровиця були філіями без церков. Іван Віщак, який служив у селі на початку XIX ст. звернувся 5 червня 1778 р до тодішньої влади з проханням про обмін старої парохїльної ділянки, що замокла на ділянку Федора і Матія Копча. Теперішня церква — струнка мурована базиліка з бічними апсидами. Про давність споруди свідчать могутні стіни, арковий прохід з бабинця до нави, два значної товщини стовпи, що підтримують хори. Добре зберігся іконостас початку 19 ст. із ще не перемальованими іконами, але царські двері вже нові — з 1984 р.
На цей період Станово нараховувало 595 осіб греко-католиків та село Новоселиця — 148.
У дворі церкви стояв надгробник та хрест Андрію Гомічкову тодішньому священику й цілителю.
У північно-західному куті двору стоїть каркасна одноярусна дерев'яна дзвіниця, вся оббита бляхою та увінчана цікавим кованим хрестом. Малий дзвін відлито відомими пряшівськими майстрами Легерером (або Лехерером) та Паулем Шміцем у 1800 р. Один середній дзвін відлив майстер Ласло Альберт у Малих Ґеївцях у 1856 р. стараннями Михайла Бисаги та його синів, інший — теж з 1856 р. — виготовлено братами Бухнерами в Кошицях. Великий дзвін належить до найбільших у краї. Замовили його станівські вірники з Америки в 1925 р. У 1946 р. був засланий на каторгу місцевий парох Андрій Азарі.
Тільки в 1905—1914 рр. із села виїхало за океан 55 чоловік. Більшість з цих людей в село не повернулись.
Туристичні місця
- За селом названа станівська культура.
- храм св. Петра і Павла. 1808.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1026 осіб, з яких 494 чоловіки та 532 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 983 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,49 % |
| російська | 0,30 % |
| угорська | 0,10 % |
Видатні люди
- Гарагонич Василь Васильович (1959, Пузняківці — 2000) — український журналіст, науковець, педагог, громадський діяч, доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України.
Див. також
Примітки
- Алфавітний покажчик населених пунктів України, які були перейменовані
- Див. статтю Новомученики Мукачівської єпархії (МГКЄ)
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання
- Погода в селі
 | Це незавершена стаття з географії Закарпатської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stanovo selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Mukachivskomu rajoni Do 1995 roku selo malo nazvu Stanove selo Stanovo Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Mukachivskij rajon Gromada Verhnokoropecka gromada Kod KATOTTG UA21040030110013241 Osnovni dani Zasnovane 1400 Naselennya 985 Plosha 2 604 km Gustota naselennya 378 26 osib km Poshtovij indeks 89668 Telefonnij kod 380 3131 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 25 13 pn sh 22 51 29 sh d 48 42028 pn sh 22 85806 sh d 48 42028 22 85806 Koordinati 48 25 13 pn sh 22 51 29 sh d 48 42028 pn sh 22 85806 sh d 48 42028 22 85806 Serednya visota nad rivnem morya 176 m Vodojmi richka Babichka Misceva vlada Adresa radi 89668 Zakarpatska obl Mukachivskij r n s Stanovo 279 Karta Stanovo Stanovo MapaGeografiyaSelom protikaye richka Babichka liva pritoka Chornoyi Vodi ArheologiyaU sela mogilnik kushtanovickoyi kulturi Za selom nazvana stanivska kultura V okolicyah sela znahidka dvoh shlifovanih kam yanih sokir V seli ye poselennya bronzovoyi dobi bilya nogo v pidnizhzhi pagorba kurgan neviznachenogo chasu V urochishi Galamani gruntovij mogilnik kulturi Stanove XIV XII stolit Doslidzhuvavsya bratami Zatlukal v 1931 roci Tut zhe dva kurgani kushtanovickoyi kulutri rozkopani nimi zhe V okolicyah Stanovo znajdeno dva bronzovih skarbi i okremi rozrizneni znahidki epohi bronzi zaliza pershih stolit nashoyi eri Zaslugovuye uvagu znahidki chotiroh bronzovih mechiv u 1881 roci v urochishi Kamenistij Gorb Bronzovi skarbi datuyutsya epohoyu piznoyi bronzi rannogo zaliza Stanivskij mogilnik i skarb iz 53 h bronzovih virobiv dobi piznoyi bronzi pochatku epohi rannogo zaliza 13 12 st do n e poblizu s Stanove Mukachivskogo rajonu Zakarpatskoyi obl Najbilshij vklad u vivchennya kulturi zrobili T Legockij K Bernyakovich i E Balaguri Pam yatka stala eponimom kulturi Felshesevch Stanove stanivska kultura poshirenoyi takozh u Pivnchno Shidnij Ugorshini ta Pivnichnij Transilvaniyi U Zakarpatskij Lvivskij inshih sumizhnih oblastyah viyavleno nizku poselen mogilnikiv i skarbiv ciyeyi kulturi Krim zemlerobstva i skotarstva plemena zajmalisya bronzolivarnim virobnictvom Znachna kilkist bronzovih prikras predmetiv ozbroyennya oboronne budivnictvo svidchennya majnovoyi nerivnosti vidilennya rodovoyi verhivki zbrojnih sutichok Stanivska kultura v Rumuniyi kultura Suchu de Sus v Ugorshini kultura Felshosoch arheologichna kultura piznogo bronzovoyi dobi na Zakarpatti Vidoma za poselennyami mogilnikami skarbami bronzovih virobiv Vhodit do shirshoyi kulturnoyi spilnoti kulturi poliv pohovalnih urn Datuyetsya XIV XII storichchyami do R H Stanivska kultura vinikla z Otomanskoyi kulturi Etnichna prinalezhnist stanivskogo naselennya ostatochno ne viznachena Vcheni vvazhayut sho ci plemena vidigrali pevnu rol u formuvanni frakijskogo etnichnogo masivu karpatskogo arealu Vvazhayetsya sho nosiyiv kultur zi spiralno meandrovoyu keramikoyu periodu midi bronzi Karpatskogo arealu i Podnistrov ya tripilska Noua stanivska slid pov yazuvati z dako frakijcyami Navproti stepovi tereni Pivnichnogo prichornomor ya zajnyati plemenami serednostogivskoyi yamnoyi zrubnoyi kultur za danimi arheologiv ta lingvistiv pochinayuchi z IV tisyacholittya do R H stali miscem formuvannya indoiranskoyi etnichnoyi spilnoti IstoriyaIstoriya sela Stanovo zgaduyetsya u perekazah odnim z yakih svidchit sho selo vzhe isnuvalo v pershij polovini XIII stolittya za istorichnimi dokumentami persha zgadka datuyetsya do 1364 roku pid chas tataro mongolskoyi navali Selyani ryatuyuchis vid kochovikiv zagarbnikiv tikali u navkolishni lisi U perekazi zgaduyetsya i pro lisovu miscevist vid yakoyi i pohodit prizvishe meshkancya sela Guch yakij nibito zhiv tut u ti chasi U istorichnih pam yatkah zgaduyetsya takozh sho na misci nashogo sela des u XIII stolitti zhili pereselenci z Rumuniyi Stanovo bulo golovnim miscem do yakogo nalezhalo 9 naselenih punktiv Piznishe na misce olagiv Fedir Koryatovich knyaz Podilskij poseliv tut rusiniv yaki zhili na panskih zemlyah Shkurami z kunic platili daninu panstvu zbudovana na pochatku XVII st mala dva dzvoni Selo todi narahovuvalo 348 dush naselennya Naperedodni pershoyi imperialistichnoyi vijni selo nalichuvalo 110 solom yanih hat odnoklasnu cerkovno prihodsku shkolu blyahoyu kritu faru cerkvu dva vodyani grafski mlini i najbilshu u seli kam yanu budovu grafsku korchmu Oficijna nazva sela zvuchala todi yak Sanfolvo ugor Szanfalva Selo malo vlasnu pechatku z zobrazhennyam tripoverhovoyi murovanoyi budivli imovirno shkoli abo fari zrazok takoyi pechatki buv oficijno zatverdzhenij Ministerstvom vnutrishnih sprav Korolivstva Ugorshini 1904 roku Majzhe vsya zemlya nalezhala grafu Shenbornu pomizh yaku tulilisya nevelichki selyanski klaptiki U 1880 roci Shenborn vidiliv selyan v odno najbilshe urochishe Perekip i nazvani selyanami tak tomu sho tut postijno treba bulo kopati a rodilosya tilki ternya Bagato gektariv dubovogo lisu sho buv navkolo sela nalezhalo grafu Vazhki golodni roki zmusili znachnu chastinu selyan svoyi ubogi mayetki nadati pid zastavu bankam vibirali groshi na dorogu v Ameriku Kanadu Za istorichnimi danimi Zakarpatskogo oblasnogo arhivu selo nazvane v chest Pananskogo upravitelya Stana vidome z trinadcyatogo storichchya Cerkvu zgaduyut u 1692 roci U 1733 roci jdetsya mova pro derev yanu cerkvu z dvoma dzvonami U 1778 roci sela Novoselicya ta Ganderovicya buli filiyami bez cerkov yakij sluzhiv u seli na pochatku XIX st zvernuvsya 5 chervnya 1778 r do todishnoyi vladi z prohannyam pro obmin staroyi parohyilnoyi dilyanki sho zamokla na dilyanku Fedora i Matiya Kopcha Na cej period Stanovo narahovuvalo 595 osib greko katolikiv ta selo Novoselicya 148 U dvori cerkvi stoyav nadgrobnik ta hrest todishnomu svyasheniku j cilitelyu Malij dzvin vidlito Pryashivskim majstrom Aegererom ta Paulem Shmicem v 1800 r Odin serednij dzvin vilito v Malih Geyivcyah u 1856 roci majster Laslo Albert po spriyannyu Mihajla Bisagi Velikij dzvin vilito v 1925 roci z Ameriki najbilshij dzvin u krayi paroh Tilki v 1905 1914 rr iz sela viyihalo za okean 55 cholovik Bilshist z cih lyudej v selo ne povernulis Zhittyevij riven selyan buv zhahlivim V odnij hati zhilo po 10 14 cholovik Lyudi nosili odyag z konopel i postoli u vihidni a u budni hodili v derev yankah U berezni kvitni 1919 roku v seli Stanovo isnuvala Radyanska vlada pislya vizvolennya Stanova vid nimecko nacistskih zagarbnikiv 26 zhovtnya 1944 roku 18 zhiteliv dobrovilno vstupili do lav Chervonoyi Armiyi z yakih 6 viddali zhittya v boyah za nezalezhnist i svobodu Vitchizni U seli vstanovleno obelisk v chest odnoselciv yaki zaginuli v boyah z nacistami Selo Stanove tupikove selo Silskij radi pidporyadkovanij naselenij punkt Ganderovicya Nini v seli Stanovo ye odna serednya shkola I III stupeniv doshkilnij navchalnij zaklad silska rada silskij klub biblioteka filial likarska ambulatoriya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini poshtove viddilennya p yat privatnih torgovih tochok pravoslavna cerkva buduyetsya greko katolicka ta diye cerkovno prihodska shkola de navchayutsya diti z 7 do 16 rokiv Cerkva sv Petra i Pavla 1808 hram sv Petra i Pavla 1808 Cerkvu zgaduyut u 1692 roci U 1733 roci jdetsya mova pro derev yanu cerkvu z dvoma dzvonami U 1778 roci sela Novoselicya ta Ganderovicya buli filiyami bez cerkov Ivan Vishak yakij sluzhiv u seli na pochatku XIX st zvernuvsya 5 chervnya 1778 r do todishnoyi vladi z prohannyam pro obmin staroyi parohyilnoyi dilyanki sho zamokla na dilyanku Fedora i Matiya Kopcha Teperishnya cerkva strunka murovana bazilika z bichnimi apsidami Pro davnist sporudi svidchat mogutni stini arkovij prohid z babincya do navi dva znachnoyi tovshini stovpi sho pidtrimuyut hori Dobre zberigsya ikonostas pochatku 19 st iz she ne peremalovanimi ikonami ale carski dveri vzhe novi z 1984 r Na cej period Stanovo narahovuvalo 595 osib greko katolikiv ta selo Novoselicya 148 U dvori cerkvi stoyav nadgrobnik ta hrest Andriyu Gomichkovu todishnomu svyasheniku j cilitelyu U pivnichno zahidnomu kuti dvoru stoyit karkasna odnoyarusna derev yana dzvinicya vsya obbita blyahoyu ta uvinchana cikavim kovanim hrestom Malij dzvin vidlito vidomimi pryashivskimi majstrami Legererom abo Lehererom ta Paulem Shmicem u 1800 r Odin serednij dzvin vidliv majster Laslo Albert u Malih Geyivcyah u 1856 r starannyami Mihajla Bisagi ta jogo siniv inshij tezh z 1856 r vigotovleno bratami Buhnerami v Koshicyah Velikij dzvin nalezhit do najbilshih u krayi Zamovili jogo stanivski virniki z Ameriki v 1925 r U 1946 r buv zaslanij na katorgu miscevij paroh Andrij Azari Tilki v 1905 1914 rr iz sela viyihalo za okean 55 cholovik Bilshist z cih lyudej v selo ne povernulis Turistichni miscya Za selom nazvana stanivska kultura hram sv Petra i Pavla 1808 NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1026 osib z yakih 494 choloviki ta 532 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 983 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 49 rosijska 0 30 ugorska 0 10 Vidatni lyudiGaragonich Vasil Vasilovich 1959 Puznyakivci 2000 ukrayinskij zhurnalist naukovec pedagog gromadskij diyach doktor istorichnih nauk profesor zasluzhenij pracivnik osviti Ukrayini Div takozhStanove mogilnik PrimitkiAlfavitnij pokazhchik naselenih punktiv Ukrayini yaki buli perejmenovani Div stattyu Novomucheniki Mukachivskoyi yeparhiyi MGKYe database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 PosilannyaPogoda v seli Ce nezavershena stattya z geografiyi Zakarpatskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi