Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гробниця Ширваншахів, усипальниця Ширваншахів, тюрбе Ширваншахів (азерб. Şirvanşahlar türbəsi — одна з трьох будівель, розташованих у нижньому дворі палацового комплексу Ширваншахів (два інших — Шахська мечеть та Палацова лазня).
| Гробниця Ширваншахів | |
|---|---|
 | |
| 40°21′58″ пн. ш. 49°50′00″ сх. д. / 40.36622777780577564° пн. ш. 49.8334694444717740680° сх. д.Координати: 40°21′58″ пн. ш. 49°50′00″ сх. д. / 40.36622777780577564° пн. ш. 49.8334694444717740680° сх. д. | |
| Країна |  Азербайджан |
| Розташування | Баку |
| Тип | пам'ятка історії і мавзолей |
| Стиль | d |
  Гробниця Ширваншахів Гробниця Ширваншахів (Азербайджан) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
Над входом в усипальницю збереглася китабе, що розповідає про історію будівництва та архітектури цієї будівлі. У написі вказується ім'я володаря, який наказав спорудити цю будівлю. Це — ім'я володаря ширваншаха Халіл улла I (роки правління 1417—1462). Згадується також час побудови: на усипальниці позначений 839 рік хіджри (1435/1436 рр.). Китабе усипальниці висічені у два ряди написів шрифтом «насх» — коранічна (сура XII, вірш 92-й) і хадис.
 | Величний султан(е), великий Шірваншах, тезка пророка Аллаха, захисник релігії Халілулла - так увічнить Аллах його царство і влада - наказав збудувати світлу усипальницю (гробницю) для своєї матері і свого сина, - хай помилує їх Аллах. вісімсот тридцять дев'ятий рік |  |
У 1954 році напис на китабі була вивчена вченим-сходознавцем А. Алескерзаде. На китабі, розташованому над порталом усипальниці, ім'я архітектора було зазначено дзеркально. Ім'я архітектора зашифрували тому, що архітекторам на той час було заборонено писати свої імена на будівлях. За версією азербайджанського вченого, історика-епіграфісти Машадіханум Нейматовойї на китабі ім'я архітектора не було зашифровано. На думку М. С. Нейматової напис читається як: «الحمد لله و الهاهيهي» («Хвала Аллаху і Його благословення»).
Під час археологічних розкопок, проведених у 1947 році, були виявлені шість поховань. Будівля мечеті використовувалося як медресе, внаслідок чого могили в усипальниці були частково пошкоджені.
Поховання
З написів на китабі відомо, що гробниця була побудована на замовлення ширваншаха Халілуллаха для його матері та сина. Тут також були поховані й інші члени сім'ї Ширваншахів. Під час розкопок 1947 року під зруйнованою підлогою були знайдені кам'яні плити. Було встановлено, що ці кам'яні плити є надгробними плитами семи поховань. Два з цих поховань були порожні.
Історик XV століття Хондемір у своїй загальній історії «Хабіб ас-сійар» (Друг життєписів) писав, що шах Сефевідів Ісмаїл I обіцяв помститися за батька й діда та спалити кістки Ширваншахів у вогні. За версією доктора історичних наук Каміля Фархадоглу саме після взяття Баку Сефевідами в 1501 році дві могили усипальниці були спаплюжені.
Придворний поет Палацу Ширваншахів кінця XIV століття — початку XV століття Бадр Ширвані у своїх газелях розповідає про похованих в усипальні.
В одній з могил був похований Фаррух Ямін (1435—1442) — син ширваншаха. При вивченні останків на кістках черепа і грудної клітки були виявлені нитки. При очищенні було виявлено, що це залишки кафана. Згідно з газелями Бадр Ширвані, похований в усипальниці син ширваншаха помер у віці семи років.
У другій могилі, судячи за останками, покоїться літня жінка. Про це свідчать зуби і крихкість кісток. Бадр Ширвані писав, що ім'я матері ширваншаха було Бике, вона була визнана шанованою жінкою і померла у 839 році гіджри (1435—1436 рр.).
У третій могилі покоїться дружина ширваншаха Шахруха — Ханіка ханум. Бадр Ширваіи згадуючи ім'я Ханіка говорив про «краси гідної султанів». Ханіка була полонянкою ватажка держави Кара-Коюнлу Кара Юсуфа, потім (після його смерті) була доставлена ширваншаху Шахруху, який згодом одружився з нею.
У четвертій могилі був похований шейх Салах, дворічний син ширваншаха. Він жив у 847—849 (1443—1445) роках гіджри. У цій могилі були знайдені глазуровані деталі з кераміки і частини люстри.
П'ята могила — це могила 19-річного Ібрагіма II . У цій могилі також були знайдені фрагмент шовкової тканини, блакитна намистина і золота шпилька довжиною 36 см. Золота шпилька XV століття прикрашена бірюзою і шістьма рубінами.
Також у гробниці було знайдено великий скелет висотою 2,10 метра. Передбачається, що цей скелет належить самому Халіл-улла I. Поруч зі скелетом були виявлені гребінь та золоті сережки.
Архітектурні особливості
Загальне планування і будівництво
Єдиний вхід до гробниці — багато оздоблений портал. При вході до усипальниці є дві маленькі кімнати з правого і лівого баків коридору. Ці кімнати, ймовірно, належали релігійним діячам.
Тюрбе-усипальниця складається з хрестоподібного в плані центрального залу, перекритого куполом, і чотирьох невеликих приміщень із стрілчастими склепіннями. Промальовані купол з частково загостреною вершиною покритий площинними геометричними малюнками і спирається на нескладну систему сферичних вітрил. Така композиція плану характерна для багатьох культових споруд Азербайджану XVII—XVIII століть. Два приміщення в глибині обсягу, утворені кінцями хреста, розділені на два поверхи, сполучені кам'яними сходами в товщі стіни; вони мали, ймовірно, службове призначення. Зовнішня поверхня купола над центральним залом колись була облицьована глазурованими цеглинами зеленувато-блакитного кольору. Однак це облицювання не збереглося до наших днів.
Основними елементами інтер'єру, де домінує тектоніка архітектурних мас, є конструктивні форми, доведені до досконалості. Тут послідовно з'являються архітектурні прийоми, які характеризуються майстерністю архітектора Аль-Алі і розробленого ідеального художнього стилю.
Портал та декорації фасаду
Чітко виділяючись на гладі стін, обсяг порталу з чудовими пропорціями прорізає лінію карниза, виділяючись на тлі стрілчастого купола. Портал являє собою глибоку прямокутну нішу, завершену стрілчастим напів-куполом з рубчастого поверхнею. Основа напів-купола опирається на чотириярусний пояс сталактитів. Архівольти арки покриті стилізованим рослинним орнаментом. Над її замком розташовані дві арабомовних написи, виконані почерком насх. Тимпани порталу заповнені орнаментом рослинного характеру. Ширина орнаменту — 2 мм, а глибина його подекуди сягає 20 мм. Прямокутна ніша входу переходить чотирма рядами сталактитів у стрілчастий напівкупол. Зовнішня і внутрішня арки сталактитового зводу облямовані джгутами.
На бубні над входом до усипальниці є шестикутна фігура, в якій ім'я «Алі» висічено шість разів. Портал на півметра виступає над входом. На тлі орнаменту рельєфно виступають два однакових симетрично розташованих медальйончики зі стилізованими написами імені зодчого Мухаммед-Алі. Написи рекомендують зодчого як каліграфа, що володіє великим смаком. Восьмигранний кам'яний купол, високо піднімається над дахом будівлі, весь покритий великим геометричним орнаментом.
Галерея
-
![image]()
План усипальниці Палацу Ширваншахов в розрізі -
![image]()
Усипальниця Палацу Ширваншахов -
![image]()
-
![image]()
Залишки полотна ( Кафа ), виявлені в першій гробниці -
![image]()
Золота шпилька і сережки, знайдені в похованнях
Примітки
- Фархадоглы, 2006.
- Левиатов, 1944.
- Дадашев, Усейнов, 1946.
- Ашурбейли, 1992, с. 168.
- Нейматова, 1963
- Muradov V. {{{Заголовок}}}. — Bakı : Maarif, 1983. — 157 с.
- Muradov V. Orta əsr Azərbaycan şəhərləri. — Bakı: Maarif, 1983. — 157 с.
- Хасан Румлу, с. 47; Хондемир, т. III, ч. 4, с. 30-31; Дорн, с. 588—589; Ашурбейли. Ук. раб., с. 125.
- Ашурбейли С., 2006.
- Н. В. Минкевич-Мустафаева. Гробницы в усыпальнице ширваншахов. «ДАН Азерб. ССР», 1947, № 1,с. 44.
- Саламзаде, 1964.
- Дадашев С.А. Усейнов М.А., 1948.
- S. Dadaşov, M. Useynov (1955). Bakının memarlıq abidələri. Bakı: Azərbaycan SSR Elmlər Akademiyası Nəşriyyatı, 42.
- Мамед-заде К.М., 1983.
- Аскерова Н. С. Архитектурный орнамент Азербайджана. Баку, Изд. АН Азерб. ССР, 1961, 66 с.
- Дадашев С. А., Усейнов М.А. Архитектура Азербайджана 3 -19 веков. — Москва: Изд-во Академии архитектуры СССР, 1948.
Література
- Fərhadoğlu Kamil. İçərişəhər. — Bakı: Şərq-Qərb nəşriyyatı, AMEA Arxeologiya və Etnoqrafiya İnstitutu, 2006. — 256 с.
- Muradov V. Orta əsr Azərbaycan şəhərləri. — Bakı: Maarif, 1983. — 157 с.
- Şamil Fətullayev-Fiqarov. Bakının memarlıq ensiklopediyası. — Bakı: Şərq-Qərb, 2013. — 528 с.
- S. Dadaşov, M. Useynov. Bakının memarlıq abidələri. — Bakı: Azərbaycan SSR Elmlər Akademiyası Nəşriyyatı, 1955.
- Левиатов В. Н. Памятники азербайджанской культуры (Бакинский дворец ширваншахов). — Баку: Издательство Азербайджанского филиала Академии наук ССР, 1944. — 52 с.
- Нейматова, М. С. Эпиграфические памятники и их значение в изучении социально-экономической истории Азербайджана (XIV—XIX вв.). — Баку: Издательство Азербайджанского филиала Академии наук ССР, 1968.
- Ашурбейли С. Б. История города Баку. Период средневековья. — Б.: Азернешр, 1992. — 408 с. — .
- Мамед-заде Камил Маммедали оглы. Строительное искусство Азербайджана: с древнейших времен до XIX в.. — Баку: Элм, 1983. — 336 с.
- Саламзаде А. В. Архитектура Азербайджана XVI—XIX вв.. — Баку: АН Азерб. ССР, 1964. — 254 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grobnicya Shirvanshahiv usipalnicya Shirvanshahiv tyurbe Shirvanshahiv azerb Sirvansahlar turbesi odna z troh budivel roztashovanih u nizhnomu dvori palacovogo kompleksu Shirvanshahiv dva inshih Shahska mechet ta Palacova laznya Grobnicya Shirvanshahiv40 21 58 pn sh 49 50 00 sh d 40 36622777780577564 pn sh 49 8334694444717740680 sh d 40 36622777780577564 49 8334694444717740680 Koordinati 40 21 58 pn sh 49 50 00 sh d 40 36622777780577564 pn sh 49 8334694444717740680 sh d 40 36622777780577564 49 8334694444717740680Krayina AzerbajdzhanRoztashuvannyaBakuTippam yatka istoriyi i mavzolejStildGrobnicya ShirvanshahivGrobnicya Shirvanshahiv Azerbajdzhan Mediafajli u VikishovishiIstoriyaNad vhodom v usipalnicyu zbereglasya kitabe sho rozpovidaye pro istoriyu budivnictva ta arhitekturi ciyeyi budivli U napisi vkazuyetsya im ya volodarya yakij nakazav sporuditi cyu budivlyu Ce im ya volodarya shirvanshaha Halil ulla I roki pravlinnya 1417 1462 Zgaduyetsya takozh chas pobudovi na usipalnici poznachenij 839 rik hidzhri 1435 1436 rr Kitabe usipalnici visicheni u dva ryadi napisiv shriftom nash koranichna sura XII virsh 92 j i hadis Velichnij sultan e velikij Shirvanshah tezka proroka Allaha zahisnik religiyi Halilulla tak uvichnit Allah jogo carstvo i vlada nakazav zbuduvati svitlu usipalnicyu grobnicyu dlya svoyeyi materi i svogo sina haj pomiluye yih Allah visimsot tridcyat dev yatij rik U 1954 roci napis na kitabi bula vivchena vchenim shodoznavcem A Aleskerzade Na kitabi roztashovanomu nad portalom usipalnici im ya arhitektora bulo zaznacheno dzerkalno Im ya arhitektora zashifruvali tomu sho arhitektoram na toj chas bulo zaboroneno pisati svoyi imena na budivlyah Za versiyeyu azerbajdzhanskogo vchenogo istorika epigrafisti Mashadihanum Nejmatovojyi na kitabi im ya arhitektora ne bulo zashifrovano Na dumku M S Nejmatovoyi napis chitayetsya yak الحمد لله و الهاهيهي Hvala Allahu i Jogo blagoslovennya Pid chas arheologichnih rozkopok provedenih u 1947 roci buli viyavleni shist pohovan Budivlya mecheti vikoristovuvalosya yak medrese vnaslidok chogo mogili v usipalnici buli chastkovo poshkodzheni PohovannyaPohovannya usipalnici Z napisiv na kitabi vidomo sho grobnicya bula pobudovana na zamovlennya shirvanshaha Halilullaha dlya jogo materi ta sina Tut takozh buli pohovani j inshi chleni sim yi Shirvanshahiv Pid chas rozkopok 1947 roku pid zrujnovanoyu pidlogoyu buli znajdeni kam yani pliti Bulo vstanovleno sho ci kam yani pliti ye nadgrobnimi plitami semi pohovan Dva z cih pohovan buli porozhni Istorik XV stolittya Hondemir u svoyij zagalnij istoriyi Habib as sijar Drug zhittyepisiv pisav sho shah Sefevidiv Ismayil I obicyav pomstitisya za batka j dida ta spaliti kistki Shirvanshahiv u vogni Za versiyeyu doktora istorichnih nauk Kamilya Farhadoglu same pislya vzyattya Baku Sefevidami v 1501 roci dvi mogili usipalnici buli spaplyuzheni Pridvornij poet Palacu Shirvanshahiv kincya XIV stolittya pochatku XV stolittya Badr Shirvani u svoyih gazelyah rozpovidaye pro pohovanih v usipalni V odnij z mogil buv pohovanij Farruh Yamin 1435 1442 sin shirvanshaha Pri vivchenni ostankiv na kistkah cherepa i grudnoyi klitki buli viyavleni nitki Pri ochishenni bulo viyavleno sho ce zalishki kafana Zgidno z gazelyami Badr Shirvani pohovanij v usipalnici sin shirvanshaha pomer u vici semi rokiv U drugij mogili sudyachi za ostankami pokoyitsya litnya zhinka Pro ce svidchat zubi i krihkist kistok Badr Shirvani pisav sho im ya materi shirvanshaha bulo Bike vona bula viznana shanovanoyu zhinkoyu i pomerla u 839 roci gidzhri 1435 1436 rr U tretij mogili pokoyitsya druzhina shirvanshaha Shahruha Hanika hanum Badr Shirvaii zgaduyuchi im ya Hanika govoriv pro krasi gidnoyi sultaniv Hanika bula polonyankoyu vatazhka derzhavi Kara Koyunlu Kara Yusufa potim pislya jogo smerti bula dostavlena shirvanshahu Shahruhu yakij zgodom odruzhivsya z neyu U chetvertij mogili buv pohovanij shejh Salah dvorichnij sin shirvanshaha Vin zhiv u 847 849 1443 1445 rokah gidzhri U cij mogili buli znajdeni glazurovani detali z keramiki i chastini lyustri P yata mogila ce mogila 19 richnogo Ibragima II U cij mogili takozh buli znajdeni fragment shovkovoyi tkanini blakitna namistina i zolota shpilka dovzhinoyu 36 sm Zolota shpilka XV stolittya prikrashena biryuzoyu i shistma rubinami Takozh u grobnici bulo znajdeno velikij skelet visotoyu 2 10 metra Peredbachayetsya sho cej skelet nalezhit samomu Halil ulla I Poruch zi skeletom buli viyavleni grebin ta zoloti serezhki Arhitekturni osoblivostiZagalne planuvannya i budivnictvo Detali stalaktitiv portalu Yedinij vhid do grobnici bagato ozdoblenij portal Pri vhodi do usipalnici ye dvi malenki kimnati z pravogo i livogo bakiv koridoru Ci kimnati jmovirno nalezhali religijnim diyacham Tyurbe usipalnicya skladayetsya z hrestopodibnogo v plani centralnogo zalu perekritogo kupolom i chotiroh nevelikih primishen iz strilchastimi sklepinnyami Promalovani kupol z chastkovo zagostrenoyu vershinoyu pokritij ploshinnimi geometrichnimi malyunkami i spirayetsya na neskladnu sistemu sferichnih vitril Taka kompoziciya planu harakterna dlya bagatoh kultovih sporud Azerbajdzhanu XVII XVIII stolit Dva primishennya v glibini obsyagu utvoreni kincyami hresta rozdileni na dva poverhi spolucheni kam yanimi shodami v tovshi stini voni mali jmovirno sluzhbove priznachennya Zovnishnya poverhnya kupola nad centralnim zalom kolis bula oblicovana glazurovanimi ceglinami zelenuvato blakitnogo koloru Odnak ce oblicyuvannya ne zbereglosya do nashih dniv Osnovnimi elementami inter yeru de dominuye tektonika arhitekturnih mas ye konstruktivni formi dovedeni do doskonalosti Tut poslidovno z yavlyayutsya arhitekturni prijomi yaki harakterizuyutsya majsternistyu arhitektora Al Ali i rozroblenogo idealnogo hudozhnogo stilyu Portal ta dekoraciyi fasadu Chitko vidilyayuchis na gladi stin obsyag portalu z chudovimi proporciyami prorizaye liniyu karniza vidilyayuchis na tli strilchastogo kupola Portal yavlyaye soboyu gliboku pryamokutnu nishu zavershenu strilchastim napiv kupolom z rubchastogo poverhneyu Osnova napiv kupola opirayetsya na chotiriyarusnij poyas stalaktitiv Arhivolti arki pokriti stilizovanim roslinnim ornamentom Nad yiyi zamkom roztashovani dvi arabomovnih napisi vikonani pocherkom nash Timpani portalu zapovneni ornamentom roslinnogo harakteru Shirina ornamentu 2 mm a glibina jogo podekudi syagaye 20 mm Pryamokutna nisha vhodu perehodit chotirma ryadami stalaktitiv u strilchastij napivkupol Zovnishnya i vnutrishnya arki stalaktitovogo zvodu oblyamovani dzhgutami Na bubni nad vhodom do usipalnici ye shestikutna figura v yakij im ya Ali visicheno shist raziv Portal na pivmetra vistupaye nad vhodom Na tli ornamentu relyefno vistupayut dva odnakovih simetrichno roztashovanih medaljonchiki zi stilizovanimi napisami imeni zodchogo Muhammed Ali Napisi rekomenduyut zodchogo yak kaligrafa sho volodiye velikim smakom Vosmigrannij kam yanij kupol visoko pidnimayetsya nad dahom budivli ves pokritij velikim geometrichnim ornamentom GalereyaPlan usipalnici Palacu Shirvanshahov v rozrizi Usipalnicya Palacu Shirvanshahov tyurbe Zalishki polotna Kafa viyavleni v pershij grobnici Zolota shpilka i serezhki znajdeni v pohovannyahPrimitkiFarhadogly 2006 Leviatov 1944 Dadashev Usejnov 1946 Ashurbejli 1992 s 168 Nejmatova 1963 Muradov V Zagolovok Baki Maarif 1983 157 s Muradov V Orta esr Azerbaycan seherleri Baki Maarif 1983 157 s Hasan Rumlu s 47 Hondemir t III ch 4 s 30 31 Dorn s 588 589 Ashurbejli Uk rab s 125 Ashurbejli S 2006 N V Minkevich Mustafaeva Grobnicy v usypalnice shirvanshahov DAN Azerb SSR 1947 1 s 44 Salamzade 1964 Dadashev S A Usejnov M A 1948 S Dadasov M Useynov 1955 Bakinin memarliq abideleri Baki Azerbaycan SSR Elmler Akademiyasi Nesriyyati 42 Mamed zade K M 1983 Askerova N S Arhitekturnyj ornament Azerbajdzhana Baku Izd AN Azerb SSR 1961 66 s Dadashev S A Usejnov M A Arhitektura Azerbajdzhana 3 19 vekov Moskva Izd vo Akademii arhitektury SSSR 1948 LiteraturaFerhadoglu Kamil Iceriseher Baki Serq Qerb nesriyyati AMEA Arxeologiya ve Etnoqrafiya Institutu 2006 256 s Muradov V Orta esr Azerbaycan seherleri Baki Maarif 1983 157 s Samil Fetullayev Fiqarov Bakinin memarliq ensiklopediyasi Baki Serq Qerb 2013 528 s S Dadasov M Useynov Bakinin memarliq abideleri Baki Azerbaycan SSR Elmler Akademiyasi Nesriyyati 1955 Leviatov V N Pamyatniki azerbajdzhanskoj kultury Bakinskij dvorec shirvanshahov Baku Izdatelstvo Azerbajdzhanskogo filiala Akademii nauk SSR 1944 52 s Nejmatova M S Epigraficheskie pamyatniki i ih znachenie v izuchenii socialno ekonomicheskoj istorii Azerbajdzhana XIV XIX vv Baku Izdatelstvo Azerbajdzhanskogo filiala Akademii nauk SSR 1968 Ashurbejli S B Istoriya goroda Baku Period srednevekovya B Azerneshr 1992 408 s ISBN 5 552 00479 5 Mamed zade Kamil Mammedali ogly Stroitelnoe iskusstvo Azerbajdzhana s drevnejshih vremen do XIX v Baku Elm 1983 336 s Salamzade A V Arhitektura Azerbajdzhana XVI XIX vv Baku AN Azerb SSR 1964 254 s