Кропив'янкові | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Кропив'янка чорноголова (Sylvia atricapilla) | ||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Кропив'янкові (Sylviidae) — родина птахів ряду горобцеподібних.
Морфологічні ознаки
Довжина тіла від 7 до 28 см. Забарвлення неяскраве, з переважанням бурих, сірих, зеленувато-оливкових та рудуватих тонів, зрідка пістряві, нижній бік тіла зазвичай світліший за спину; у ряду тропічних форм забарвлення яскраве. У деяких виражений статевий диморфізм: самці забарвлені більш яскраво та контрастно, ніж самки. Відсутність строкатості у гніздовому вбранні пташенят відрізняє кропив'янкових від близьких до них дроздових та мухоловкових. Тіло струнке, дещо видовжене, голова невелика. Дзьоб тонкий та гострий, іноді дещо загнутий донизу; ніздрі лише частково прикриті шкіряними «кришечками», у кутках рота в багатьох жорсткі щетинкоподібні пера. Ноги тонкі, з довгими пальцями, які несуть маленькі гострі кігті. Передня частина цівки вкрита декількома щитками. Оперення м'яке, рихле. Линяють двічі на рік: повністю після завершення розмноження та частково рано навесні. Крила заокругленої форми, першорядних махових пер 10, перше інколи сильно редуковане. Хвіст з 12, рідко з 10 стернових пер, сильно варіює у різних видів за формою та довжиною. Багато близьких видів зовні практично не відрізняються між собою.
Поширення, місця існування, спосіб життя
Поширені в Євразії та Африці. Населяють ліси, зарості кущів та навколо водної рослинності на рівнинах і в горах, від тундри до пустель.
Кропив'янкові — потайні птахи з денним, присмерковим або (рідше) нічним способом життя. Багато видів мелодійно співають (у деяких також старі самки). У видів, які ззовні дуже подібні, пісні добре відрізняються. Ряду видів властива імітація звуків.
У позагніздовий період зустрічаються поодинці, парами або невеликими групами.
Особливості екології
Форма гнізд та їхнє розташування сильно варіюють: від акуратних чашоподібних споруд, які розміщуються на гілках дерев і кущів або між вертикальними стеблами трави і очерету, до влаштованих на землі «наметів» з бічним входом. Забарвлення фону яєць та його рисунок дуже мінливі. У кладці 4—6 яєць; у деяких видів 2 кладки на рік. Моногами. Насиджують 11—14 днів та приблизно такий самий період вигодовують пташенят обидва партнери. Після вильоту з гнізд молодих ще декілька днів догодовують батьки.
Живляться дрібними безхребетними, рідше ягодами. Корм збирають у кронах дерев та кущів, серед трави, ловлять комах у повітрі, рідше на землі.
У помірній смузі усі види є перелітними.
Систематика
Рід включає 32 види у двох родах:
Кропив'янка (Sylvia)
- Кропив'янка чорноголова (Sylvia atricapilla)
- Кропив'янка садова (Sylvia borin)
- Тимелія принцева (Sylvia dohrni)
- Тимелія ефіопська (Sylvia galinieri)
- Баблер чагарниковий (Sylvia nigricapillus)
- Тимелія абісинська (Sylvia abyssinica)
- Тимелія чорноголова (Sylvia atriceps)
- Кропив'янка рябогруда (Curruca nisoria)
- Кропив'янка західна (Curruca layardi)
- Кропив'янка чорносмуга (Curruca boehmi)
- Кропив'янка рудогуза (Curruca subcoerulea)
- Кропив'янка прудка (Curruca curruca)
- Кропив'янка бура (Curruca lugens)
- Кропив'янка єменська (Curruca buryi)
- Кропив'янка аравійська (Curruca leucomelaena)
- Кропив'янка співоча (Curruca hortensis)
- Кропив'янка товстодзьоба (Curruca crassirostris)
- Кропив'янка африканська (Curruca deserti)
- Кропив'янка пустельна (Curruca nana)
- Кропив'янка алжирська (Curruca deserticola)
- Кропив'янка біловуса (Curruca mystacea)
- Кропив'янка Рюпеля (Curruca ruppeli)
- Кропив'янка кіпрська (Curruca melanothorax)
- Кропив'янка середземноморська (Curruca melanocephala)
- Кропив'янка берберійська (Curruca iberiae)
- Кропив'янка південноєвропейська (Curruca subalpina)
- Кропив'янка червоновола (Curruca cantillans)
- Кропив'янка сіра (Curruca communis)
- Кропив'янка піренейська (Curruca conspicillata)
- Кропив'янка сардинська (Curruca sarda)
- Кропив'янка прованська (Curruca undata)
- Кропив'янка балеарська (Curruca balearica)
Кропив'янка гірська (Curruca curruca althaea) та Кропив'янка мала (Curruca curruca minula) раніше вважалися окремими видами, однак пізніше були визнані конспецифічними з прудкою кропив'янкою (Curruca curruca).
Примітки
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Анотований список українських наукових назв птахів фауни України. — Київ—Львів, 2007. — 111 с. — .
- Curruca crassirostris у базі Avibase.
- Curruca deserti у базі Avibase.
- Curruca iberiae у базі Avibase.
- Curruca subalpina у базі Avibase.
- Species Updates – IOC World Bird List. www.worldbirdnames.org. Процитовано 28 лютого 2024.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kropiv yankovi Kropiv yanka chornogolova Sylvia atricapilla Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Nadrodina Sylvioidea Rodina Kropiv yankovi Sylviidae Vigors 1825 Rodi Curruca Sylvia Posilannya Vikishovishe Sylviidae Vikividi Sylviidae EOL 1605 ITIS 179839 NCBI 36270 Fossilworks 158463 Kropiv yankovi Sylviidae rodina ptahiv ryadu gorobcepodibnih Morfologichni oznakiDovzhina tila vid 7 do 28 sm Zabarvlennya neyaskrave z perevazhannyam burih sirih zelenuvato olivkovih ta ruduvatih toniv zridka pistryavi nizhnij bik tila zazvichaj svitlishij za spinu u ryadu tropichnih form zabarvlennya yaskrave U deyakih virazhenij statevij dimorfizm samci zabarvleni bilsh yaskravo ta kontrastno nizh samki Vidsutnist strokatosti u gnizdovomu vbranni ptashenyat vidriznyaye kropiv yankovih vid blizkih do nih drozdovih ta muholovkovih Tilo strunke desho vidovzhene golova nevelika Dzob tonkij ta gostrij inodi desho zagnutij donizu nizdri lishe chastkovo prikriti shkiryanimi krishechkami u kutkah rota v bagatoh zhorstki shetinkopodibni pera Nogi tonki z dovgimi palcyami yaki nesut malenki gostri kigti Perednya chastina civki vkrita dekilkoma shitkami Operennya m yake rihle Linyayut dvichi na rik povnistyu pislya zavershennya rozmnozhennya ta chastkovo rano navesni Krila zaokruglenoyi formi pershoryadnih mahovih per 10 pershe inkoli silno redukovane Hvist z 12 ridko z 10 sternovih per silno variyuye u riznih vidiv za formoyu ta dovzhinoyu Bagato blizkih vidiv zovni praktichno ne vidriznyayutsya mizh soboyu Poshirennya miscya isnuvannya sposib zhittyaPoshireni v Yevraziyi ta Africi Naselyayut lisi zarosti kushiv ta navkolo vodnoyi roslinnosti na rivninah i v gorah vid tundri do pustel Kropiv yankovi potajni ptahi z dennim prismerkovim abo ridshe nichnim sposobom zhittya Bagato vidiv melodijno spivayut u deyakih takozh stari samki U vidiv yaki zzovni duzhe podibni pisni dobre vidriznyayutsya Ryadu vidiv vlastiva imitaciya zvukiv U pozagnizdovij period zustrichayutsya poodinci parami abo nevelikimi grupami Osoblivosti ekologiyiForma gnizd ta yihnye roztashuvannya silno variyuyut vid akuratnih chashopodibnih sporud yaki rozmishuyutsya na gilkah derev i kushiv abo mizh vertikalnimi steblami travi i ocheretu do vlashtovanih na zemli nametiv z bichnim vhodom Zabarvlennya fonu yayec ta jogo risunok duzhe minlivi U kladci 4 6 yayec u deyakih vidiv 2 kladki na rik Monogami Nasidzhuyut 11 14 dniv ta priblizno takij samij period vigodovuyut ptashenyat obidva partneri Pislya vilotu z gnizd molodih she dekilka dniv dogodovuyut batki Zhivlyatsya dribnimi bezhrebetnimi ridshe yagodami Korm zbirayut u kronah derev ta kushiv sered travi lovlyat komah u povitri ridshe na zemli U pomirnij smuzi usi vidi ye perelitnimi SistematikaRid vklyuchaye 32 vidi u dvoh rodah Kropiv yanka Sylvia Kropiv yanka chornogolova Sylvia atricapilla Kropiv yanka sadova Sylvia borin Timeliya princeva Sylvia dohrni Timeliya efiopska Sylvia galinieri Babler chagarnikovij Sylvia nigricapillus Timeliya abisinska Sylvia abyssinica Timeliya chornogolova Sylvia atriceps Curruca Kropiv yanka ryabogruda Curruca nisoria Kropiv yanka zahidna Curruca layardi Kropiv yanka chornosmuga Curruca boehmi Kropiv yanka rudoguza Curruca subcoerulea Kropiv yanka prudka Curruca curruca Kropiv yanka bura Curruca lugens Kropiv yanka yemenska Curruca buryi Kropiv yanka aravijska Curruca leucomelaena Kropiv yanka spivocha Curruca hortensis Kropiv yanka tovstodzoba Curruca crassirostris Kropiv yanka afrikanska Curruca deserti Kropiv yanka pustelna Curruca nana Kropiv yanka alzhirska Curruca deserticola Kropiv yanka bilovusa Curruca mystacea Kropiv yanka Ryupelya Curruca ruppeli Kropiv yanka kiprska Curruca melanothorax Kropiv yanka seredzemnomorska Curruca melanocephala Kropiv yanka berberijska Curruca iberiae Kropiv yanka pivdennoyevropejska Curruca subalpina Kropiv yanka chervonovola Curruca cantillans Kropiv yanka sira Curruca communis Kropiv yanka pirenejska Curruca conspicillata Kropiv yanka sardinska Curruca sarda Kropiv yanka provanska Curruca undata Kropiv yanka balearska Curruca balearica Kropiv yanka girska Curruca curruca althaea ta Kropiv yanka mala Curruca curruca minula ranishe vvazhalisya okremimi vidami odnak piznishe buli viznani konspecifichnimi z prudkoyu kropiv yankoyu Curruca curruca PrimitkiFesenko G V Bokotej A A Anotovanij spisok ukrayinskih naukovih nazv ptahiv fauni Ukrayini Kiyiv Lviv 2007 111 s ISBN 966 8734 08 4 Curruca crassirostris u bazi Avibase Curruca deserti u bazi Avibase Curruca iberiae u bazi Avibase Curruca subalpina u bazi Avibase Species Updates IOC World Bird List www worldbirdnames org Procitovano 28 lyutogo 2024 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi