Економіка Таджикистану має індустріально-аграрний характер. На початку 21 ст. Таджикистан має одну з найслабших економік Центральної Азії. Основні галузі промисловості: гірнича, хімічна, бавовняна, металовиробна, машинобудівна. Транспорт головним чином автомобільний. Залізниці з'єднують північні і південні райони країни з сусідніми районами Узбекистану. Головний аеропорт країни знаходиться в Душанбе; є також аеропорт в .
Економіка Таджикистан | |
---|---|
На ринку | |
Валюта | 1 таджицький сомоні = 100 дірам |
Фінансовий рік | календарний рік |
Організації | ВТО |
Статистика | |
ВВП | ▲ $26,02 млрд. (2016) |
Зростання ВВП | ▲ 6,9 % (2016) |
ВВП на душу населення | $3,000 (2016) |
ВВП за секторами | сільське господарство: 27,8 %, промисловість: 25,9 %, послуги: 46,3 % (2016) |
Інфляція (ІСЦ) | 5,9 % (2016) |
Населення поза межею бідності | немає даних |
Індекс Джіні | 32,6 (2006) |
Робоча сила | 2,295 млн. (2016) |
Робоча сила за секторами | сільське господарство: 43 %, промисловість: 10,6 %, послуги: 46,4 % (2016) |
Безробіття | 2,4 % (2016) |
Галузі виробництва | алюміній, цемент, рослинна олія |
Зовнішня діяльність | |
Експорт | $691,1 млн. (2016) |
Експортні товари | алюміній, електроенергія, бавовна, фрукти, рослинна олія, текстиль |
Партнери | Туреччина 27,8 % Росія 15,6 % КНР 14,7 % Швейцарія 9,8 % Іран 6,5 % Алжир 6,5 % Італія 5,8 % (2016) |
Імпорт | $2,604 млрд. (2016) |
Імпортні товари | нафтопродукти, оксид алюмінію, машини та обладнання, продукти харчування |
Партнери | Росія 31,2 % КНР 13,9 % Казахстан 12,8 % Узбекистан 5,2 % Іран 5,1 % (2016) |
Державні фінанси | |
Борг | $5,495 млрд. (2016) |
Доходи | $2,231 млрд. (2016) |
Витрати | $2,352 млрд. (2016) |
Головне джерело: CIA World Fact Book |
Історія
Економіка Таджикистану тривалий час була складовою частиною адміністративно-командної економічної системи СРСР. Державі належали практично всі засоби виробництва, майже всі форми приватного підприємництва знаходилися під забороною. У кінці радянського періоду Таджикистан почав робити перші кроки на шляху до ринкової економіки.
Історично Таджикистан був переважно аграрною країною. Хоч в радянський час розвивалася промисловість, провідним залишилося сільськогосподарське виробництво. Наприкінці 1980-х років сільськогосподарські угіддя займали бл. 1/3 території республіки. Основними виробничими одиницями були колгоспи і радгоспи, однак більшу частину фруктів і овочів давали присадибні ділянки. Колгоспи і радгоспи збереглися і після проголошення незалежності, лише невелика частина господарств була приватизована. Радгоспи орієнтовані г.ч. на бавовництво. У 1990 збір бавовни-сирцю становив майже 850 тис. т, однак в умовах політичної і економічної кризи на початку 1990-х років виробництво всіх видів сільськогосподарської продукції різко скоротилося. Основні райони бавовництва — Ферганська, Вахшська, Гіссарська долини. Крім того, тут розводять виноград, лимони, дині. Розширення посівів бавовни в радянський період відбувалося за рахунок скорочення посівів продовольчих культур. Вище в горах вирощують зернові, картоплю, тютюн. Деякі колгоспи і радгоспи спеціалізуються на скотарстві (велика рогата худоба, вівці, кози, свині) і птахівництві.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 2,1 млрд. Темп зростання ВВП — 8,2%. ВВП на душу населення — $345. Прямі закордонні інвестиції — $ 1,6 млн. Імпорт — $ 49 млн. (г.ч. Нідерланди— 31,9%; Узбекистан— 28,6%; Швейцарія— 19,6%; Росія— 9,2%; Казахстан— 1,7%). Експорт (алюміній, бавовна) — $ 40,4 млн. (г.ч. країни СНД — 32,8%). У 1997 на частку країн СНД припадало 40% експорту і 63% імпорту Таджикистану.
Промисловість
Найбільші промислові центри Таджикистану —Душанбе і Худжанд. Виділяється також промислова зона на південному заході країни. Найрозвиненіша легка промисловість, пов'язана в основному з переробкою сировини: бавовняна, шовкова, килимоткацька, швейна і трикотажна, а також різноманітна харчова. Важка промисловість спеціалізується на випуску електротехнічного обладнання, верстатів і будівельних матеріалів. Налагоджене виробництво обладнання для текстильної промисловості. Розвинені також кольорова металургія і хімічна промисловість. У Таджикистані добуваються буре вугілля, нафта, природний газ, олово, молібден і ртуть.
Енергетика
Основу енергетики Таджикистану складають ГЕС, розташовані в основному на ріках Вахш, Пяндж і Сирдар'я. Найбільші ГЕС — Нурецька, Рогунська і Байпазинська ГЕС, Кайраккумська. ТЕЦ країни працюють головним чином на бурому вугіллі. За рахунок власної енергетичної бази задовольняється лише 50% потреб країни. Багато які селища досі не забезпечені електрикою. Постачання енергоносіїв з Узбекистану в останні роки неодноразово уривалося через заборгованість Таджикистану. Виробництво електроенергії — 17,5 млрд кВт·год (1991). Під час громадянської війни 1990-х років багато які електростанції Таджикистану були виведені з ладу, і виробництво електроенергії скоротилося більш ніж на 70%. Виробництво електроенергії у 2015 році становило 16,98 млрд кВт·год.
Див. також
Примітки
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 грудня 2014.
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ekonomika Tadzhikistanu maye industrialno agrarnij harakter Na pochatku 21 st Tadzhikistan maye odnu z najslabshih ekonomik Centralnoyi Aziyi Osnovni galuzi promislovosti girnicha himichna bavovnyana metalovirobna mashinobudivna Transport golovnim chinom avtomobilnij Zaliznici z yednuyut pivnichni i pivdenni rajoni krayini z susidnimi rajonami Uzbekistanu Golovnij aeroport krayini znahoditsya v Dushanbe ye takozh aeroport v Ekonomika TadzhikistanNa rinkuValyuta1 tadzhickij somoni 100 diramFinansovij rikkalendarnij rikOrganizaciyiVTOStatistikaVVP 26 02 mlrd 2016 Zrostannya VVP 6 9 2016 VVP na dushu naselennya 3 000 2016 VVP za sektoramisilske gospodarstvo 27 8 promislovist 25 9 poslugi 46 3 2016 Inflyaciya ISC 5 9 2016 Naselennya poza mezheyu bidnostinemaye danihIndeks Dzhini32 6 2006 Robocha sila2 295 mln 2016 Robocha sila za sektoramisilske gospodarstvo 43 promislovist 10 6 poslugi 46 4 2016 Bezrobittya2 4 2016 Galuzi virobnictvaalyuminij cement roslinna oliyaZovnishnya diyalnistEksport 691 1 mln 2016 Eksportni tovarialyuminij elektroenergiya bavovna frukti roslinna oliya tekstilPartneri Turechchina 27 8 Rosiya 15 6 KNR 14 7 Shvejcariya 9 8 Iran 6 5 Alzhir 6 5 Italiya 5 8 2016 Import 2 604 mlrd 2016 Importni tovarinaftoprodukti oksid alyuminiyu mashini ta obladnannya produkti harchuvannyaPartneri Rosiya 31 2 KNR 13 9 Kazahstan 12 8 Uzbekistan 5 2 Iran 5 1 2016 Derzhavni finansiBorg 5 495 mlrd 2016 Dohodi 2 231 mlrd 2016 Vitrati 2 352 mlrd 2016 Golovne dzherelo CIA World Fact BookIstoriyaEkonomika Tadzhikistanu trivalij chas bula skladovoyu chastinoyu administrativno komandnoyi ekonomichnoyi sistemi SRSR Derzhavi nalezhali praktichno vsi zasobi virobnictva majzhe vsi formi privatnogo pidpriyemnictva znahodilisya pid zaboronoyu U kinci radyanskogo periodu Tadzhikistan pochav robiti pershi kroki na shlyahu do rinkovoyi ekonomiki Istorichno Tadzhikistan buv perevazhno agrarnoyu krayinoyu Hoch v radyanskij chas rozvivalasya promislovist providnim zalishilosya silskogospodarske virobnictvo Naprikinci 1980 h rokiv silskogospodarski ugiddya zajmali bl 1 3 teritoriyi respubliki Osnovnimi virobnichimi odinicyami buli kolgospi i radgospi odnak bilshu chastinu fruktiv i ovochiv davali prisadibni dilyanki Kolgospi i radgospi zbereglisya i pislya progoloshennya nezalezhnosti lishe nevelika chastina gospodarstv bula privatizovana Radgospi oriyentovani g ch na bavovnictvo U 1990 zbir bavovni sircyu stanoviv majzhe 850 tis t odnak v umovah politichnoyi i ekonomichnoyi krizi na pochatku 1990 h rokiv virobnictvo vsih vidiv silskogospodarskoyi produkciyi rizko skorotilosya Osnovni rajoni bavovnictva Ferganska Vahshska Gissarska dolini Krim togo tut rozvodyat vinograd limoni dini Rozshirennya posiviv bavovni v radyanskij period vidbuvalosya za rahunok skorochennya posiviv prodovolchih kultur Vishe v gorah viroshuyut zernovi kartoplyu tyutyun Deyaki kolgospi i radgospi specializuyutsya na skotarstvi velika rogata hudoba vivci kozi svini i ptahivnictvi Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 2 1 mlrd Temp zrostannya VVP 8 2 VVP na dushu naselennya 345 Pryami zakordonni investiciyi 1 6 mln Import 49 mln g ch Niderlandi 31 9 Uzbekistan 28 6 Shvejcariya 19 6 Rosiya 9 2 Kazahstan 1 7 Eksport alyuminij bavovna 40 4 mln g ch krayini SND 32 8 U 1997 na chastku krayin SND pripadalo 40 eksportu i 63 importu Tadzhikistanu PromislovistNajbilshi promislovi centri Tadzhikistanu Dushanbe i Hudzhand Vidilyayetsya takozh promislova zona na pivdennomu zahodi krayini Najrozvinenisha legka promislovist pov yazana v osnovnomu z pererobkoyu sirovini bavovnyana shovkova kilimotkacka shvejna i trikotazhna a takozh riznomanitna harchova Vazhka promislovist specializuyetsya na vipusku elektrotehnichnogo obladnannya verstativ i budivelnih materialiv Nalagodzhene virobnictvo obladnannya dlya tekstilnoyi promislovosti Rozvineni takozh kolorova metalurgiya i himichna promislovist U Tadzhikistani dobuvayutsya bure vugillya nafta prirodnij gaz olovo molibden i rtut EnergetikaDokladnishe Energetika Tadzhikistanu Osnovu energetiki Tadzhikistanu skladayut GES roztashovani v osnovnomu na rikah Vahsh Pyandzh i Sirdar ya Najbilshi GES Nurecka Rogunska i Bajpazinska GES Kajrakkumska TEC krayini pracyuyut golovnim chinom na buromu vugilli Za rahunok vlasnoyi energetichnoyi bazi zadovolnyayetsya lishe 50 potreb krayini Bagato yaki selisha dosi ne zabezpecheni elektrikoyu Postachannya energonosiyiv z Uzbekistanu v ostanni roki neodnorazovo urivalosya cherez zaborgovanist Tadzhikistanu Virobnictvo elektroenergiyi 17 5 mlrd kVt god 1991 Pid chas gromadyanskoyi vijni 1990 h rokiv bagato yaki elektrostanciyi Tadzhikistanu buli vivedeni z ladu i virobnictvo elektroenergiyi skorotilosya bilsh nizh na 70 Virobnictvo elektroenergiyi u 2015 roci stanovilo 16 98 mlrd kVt god Div takozhKorisni kopalini Tadzhikistanu Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Tadzhikistanu Girnicha promislovist Tadzhikistanu Priroda Tadzhikistanu Geologiya Tadzhikistanu Gidrogeologiya Tadzhikistanu Sejsmichnist Tadzhikistanu PrimitkiUsi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 3 grudnya 2014 DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X