Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Бойня номер п'ять, або Хрестовий похід дітей» (англ. Slaughterhouse-Five, or The Children's Crusade) — напівавтобіографічний антивоєнний роман Курта Воннеґута 1969 року, пронизаний науковою фантастикою. Він розповідає про життя та досвід Біллі Пілігрима, починаючи з його ранніх років, до часу, коли він був американським солдатом і помічником капелана під час Другої світової війни, аж до післявоєнних років, коли Біллі подеколи подорожує в часі. У тексті йдеться про те, як Біллі потрапив у полон німецької армії та вижив під час бомбардування Дрездена союзниками, будучи військовополоненим, — досвід, який пережив сам Воннеґут як американський військовослужбовець. Твір назвали прикладом «незрівнянної моральної ясності» та «одним із найстійкіших антивоєнних романів усіх часів».
| Бойня номер п'ять, або Хрестовий похід дітей | ||||
|---|---|---|---|---|
| Slaughterhouse-Five, or The Children's Crusade | ||||
 | ||||
| Назва на честь | Скотобійня | |||
| Жанр | темпоральна фантастика, d, чорний гумор, d, метапроза, наукова фантастика і d | |||
| Форма | роман | |||
| Тема | Друга світова війна | |||
| Автор | Курт Воннеґут | |||
| Мова | англійська | |||
| Опубліковано | 1969 | |||
| Країна |  США | |||
| Видавництво | d | |||
| Опубліковано українською | 1976 | |||
| Переклад | Петро Соколовський (1976) Володимир Діброва, Лідія Діброва (2014) | |||
| Нагороди | d d | |||
| Сайт | vonnegut.com(англ.) | |||
| | ||||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
Сюжет
Історія має нелінійний виклад і ведеться ненадійним оповідачем (який починає роман словами: «Усе це сталося — чи майже все»). Події викладаються через спогади та описи подорожей у часі. У першому розділі оповідач описує написання книги, свій досвід студента антропології Чиказького університету та кореспондента , своє дослідження дитячого хрестового походу та історії Дрездена, а також свій візит до Європи часів холодної війни зі своїм воєнним другом Бернардом В. О'Гаром. Потім він пише про Біллі Пілгрима, американця з вигаданого міста Іліум, штат Нью-Йорк , який вважає, що колись його тримали в інопланетному зоопарку на планеті, яку він називає Тральфамадор, і що він подорожував у часі.
Будучи помічником капелана в армії Сполучених Штатів під час Другої світової війни, Біллі — погано навчений, дезорієнтований і фаталістичний американський солдат, який виявляє, що не любить війни, і відмовляється воювати. Його переводять з бази в Південній Кароліні на лінію фронту в Люксембурзі під час битви при Балджі. Він ледь уникає смерті в результаті низки подій. Він також зустрічає Роланда Вірі, патріота, розпалювача війни та хулігана-садиста, який висміює боягузтво Біллі. У 1944 році вони потрапили в полон до німців, які конфіскували все майно Вірі та змусили його носити дерев’яні сабо, що боляче ріжуть ноги; отримані рани стають гангренозними, що зрештою вбиває його. Поки Вірі помирає у вагоні, повному в’язнів, він переконує свого товариша-солдата Пола Лаццаро, що Біллі винен у його смерті. Лаццаро клянеться помститися за смерть Вірі, убивши Біллі, тому що помста — це «найсолодша річ у житті».
Саме в цей час Біллі «відривається від часу» і має спогади про своє минуле та майбутнє життя. Біллі та інших в'язнів перевозять до Німеччини. До 1945 року в'язні прибули до німецького міста Дрезден для роботи на «контрактних роботах» (примусових роботах). Німці тримають Біллі та його товаришів у полоні на порожній бійні під назвою Schlachthof-fünf («бійня п’ять»). Під час інтенсивних бомбардувань Дрездена союзниками німецькі охоронці ховаються разом з полоненими на бійні, яка частково знаходиться під землею та добре захищена від пошкоджень на поверхні. У результаті вони одні з небагатьох, хто вижив у вогняній бурі, що вирує в місті між 13 і 15 лютого 1945 року. У травні 1945 року Біллі переводять до Сполучених Штатів і з почестями звільняють у липні 1945 року.
Незабаром Біллі госпіталізують із симптомами, схожими на посттравматичний стресовий розлад, і поміщають під психіатричну допомогу в госпіталь у справах ветеранів у Лейк-Плесіді. Там він ділить кімнату з Еліотом Роузвотером , який знайомить Біллі з романами незрозумілого письменника-фантаста Кілгора Траута. Після звільнення Біллі одружується з Валенсією Мербл, батько якої є власником школи оптометрії Іліум, яку пізніше відвідує Біллі. Біллі стає успішним і багатим окулістом . У 1947 році Біллі та Валенсія зачали свою першу дитину Роберта під час медового місяця в Кейп-Енн, штат Массачусетс. Через два роки у них народжується друга дитина Барбара. У шлюбну ніч Барбари Біллі викрадає літаюча тарілка і доставляє його на планету Тральфамадор, розташовану за багато світлових років від Землі. Тральфамадоріанці описуються як здатні бачити в чотирьох вимірах, одночасно спостерігаючи всі точки просторово-часового континууму. Вони повсюдно приймають фаталістичний світогляд: смерть для них нічого не означає, і їхня звичайна реакція на почуту звістку про смерть – «так воно і є».
На Тральфамадорі Біллі виставляють у прозорий купол у зоопарку; купол символізує будинок на Землі. Пізніше тральфамадорці викрали зірку порнографічного кіно на ім'я Монтана Уайлдхек, яка зникла на Землі та, як вважають, потонула в затоці Сан-Педро. Вони мають намір знайти пару для Біллі. Вони з Біллі закохуються і народжують спільну дитину. Біллі миттєво повертається на Землю в деформації часу, щоб знову пережити минулі або майбутні моменти свого життя.
У 1968 році Біллі та другий пілот єдині, хто вижив у авіакатастрофі в Вермонті. Їдучи до Біллі в лікарні, Валенсія розбивається на своїй машині й гине від отруєння чадним газом. Біллі ділить лікарняну палату з Бертрамом Румфордом, професором історії Гарвардського університету, який досліджує офіційну історію війни. Вони обговорюють бомбардування Дрездена, професор спочатку відмовляється вірити, що Біллі був його свідком; професор стверджує, що бомбардування Дрездена було виправданим, незважаючи на великі втрати цивільного населення та повне знищення міста.
Дочка Біллі везе його додому в Іліум. Він втікає до Нью-Йорка. На Таймс-сквер він відвідує магазин порнографічних книг, де знаходить книги Кілгора Траута і читає їх. Серед книг він знаходить книгу під назвою «Велика дошка» про пару, яку викрали прибульці та обманом змусили управляти інвестиціями прибульців на Землі. Він також знаходить кілька обкладинок журналів, на яких відзначається зникнення Монтани Вайлдхек, яка випадково знялася в порнографічному фільмі, який демонструють у магазині. Пізніше ввечері, коли він обговорює свої подорожі в часі до Тральфамадору в ток-шоу на радіо, його виганяють зі студії. Він повертається до свого готельного номера, засинає та подорожує в часі назад у 1945 рік у Дрездені. Біллі та його товаришам по в’язням доручено знайти та поховати мертвих. Після того, як новозеландський солдат (маорієць), який працював з Біллі, помер, німці почали масово кремувати тіла за допомогою вогнеметів. Друг Біллі Едгар Дербі застрелений за крадіжку чайника. Зрештою всі німецькі солдати вирушають воювати на Східний фронт, залишаючи Біллі та інших в’язнів наодинці з пташками, що цвірінькають, коли війна закінчується.
За допомогою нехронологічної розповіді в книзі розповідаються про інші частини життя Біллі. Після того, як Біллі вигнали з радіостудії, Барбара ставиться до Біллі як до дитини і часто стежить за ним. Роберт стає різким антикомуністом, записується в до лав зелених беретів і бере участь у війні у В'єтнамі. Зрештою Біллі помирає в 1976 році, коли Сполучені Штати були розділені на двадцять окремих країн і зазнали нападу Китаю з термоядерною зброєю. Він виголошує промову на бейсбольному стадіоні в Чикаго, в якій передрікає власну смерть, і проголошує, що «якщо ви думаєте, що смерть — це жахлива річ, то ви не зрозуміли жодного слова з мого виступу». Невдовзі був Біллі застрелений із лазерного пістолета вбивцею, якого замовив літній Лаццаро.
Українські переклади
Переклад 2014 року увійшов до 20 найкращих книг премії «Найкраща книга Форуму видавців»
- Курт Воннеґут. Бойня номер п'ять. Переклад з англійської: Петро Соколовський. Київ: Дніпро, 1976. 176 с. (Серія «Зарубіжна сатира і гумор». Вип. 7).
- Курт Воннеґут. Бойня номер п'ять. Пер. з англійської: Володимир Діброва, Лідія Діброва. Львів: ВСЛ. 2014. 320 с. (Серія «Вавилонська бібліотека»).
Примітки
- Powers, Kevin, "The Moral Clarity of ‘Slaughterhouse-Five’ at 50", The New York Times, March 23, 2019, Sunday Book Review, p. 13.
- . Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 13 вересня 2016.
Джерела
- Бойня номер п'ять: роман / Курт Воннеґут; пер. з англ.: Володимир Діброва, Лідія Діброва. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2014. — 320 с.
Посилання
- Бойня номер п'ять на сайті видавництва ВСЛ [ 20 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Огляд роману «Бойня номер п'ять» від Читай.UA [ 13 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- «Час Воннеґута» [ 26 жовтня 2016 у Wayback Machine.] — Огляд роману «Бойня номер п'ять» від літературного порталу «Друг Читача»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bijnya nomer p yat film Bojnya nomer p yat abo Hrestovij pohid ditej angl Slaughterhouse Five or The Children s Crusade napivavtobiografichnij antivoyennij roman Kurta Vonneguta 1969 roku pronizanij naukovoyu fantastikoyu Vin rozpovidaye pro zhittya ta dosvid Billi Piligrima pochinayuchi z jogo rannih rokiv do chasu koli vin buv amerikanskim soldatom i pomichnikom kapelana pid chas Drugoyi svitovoyi vijni azh do pislyavoyennih rokiv koli Billi podekoli podorozhuye v chasi U teksti jdetsya pro te yak Billi potrapiv u polon nimeckoyi armiyi ta vizhiv pid chas bombarduvannya Drezdena soyuznikami buduchi vijskovopolonenim dosvid yakij perezhiv sam Vonnegut yak amerikanskij vijskovosluzhbovec Tvir nazvali prikladom nezrivnyannoyi moralnoyi yasnosti ta odnim iz najstijkishih antivoyennih romaniv usih chasiv Bojnya nomer p yat abo Hrestovij pohid ditejSlaughterhouse Five or The Children s CrusadePaliturka pershogo ukrayinskogo vidannyaNazva na chestSkotobijnyaZhanrtemporalna fantastika d chornij gumor d metaproza naukova fantastika i dFormaromanTemaDruga svitova vijnaAvtorKurt VonnegutMovaanglijskaOpublikovano1969Krayina SShAVidavnictvodOpublikovano ukrayinskoyu1976PerekladPetro Sokolovskij 1976 Volodimir Dibrova Lidiya Dibrova 2014 Nagorodid dSajtvonnegut com angl Cej tvir u VikishovishiSyuzhetIstoriya maye nelinijnij viklad i vedetsya nenadijnim opovidachem yakij pochinaye roman slovami Use ce stalosya chi majzhe vse Podiyi vikladayutsya cherez spogadi ta opisi podorozhej u chasi U pershomu rozdili opovidach opisuye napisannya knigi svij dosvid studenta antropologiyi Chikazkogo universitetu ta korespondenta svoye doslidzhennya dityachogo hrestovogo pohodu ta istoriyi Drezdena a takozh svij vizit do Yevropi chasiv holodnoyi vijni zi svoyim voyennim drugom Bernardom V O Garom Potim vin pishe pro Billi Pilgrima amerikancya z vigadanogo mista Ilium shtat Nyu Jork yakij vvazhaye sho kolis jogo trimali v inoplanetnomu zooparku na planeti yaku vin nazivaye Tralfamador i sho vin podorozhuvav u chasi Buduchi pomichnikom kapelana v armiyi Spoluchenih Shtativ pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Billi pogano navchenij dezoriyentovanij i fatalistichnij amerikanskij soldat yakij viyavlyaye sho ne lyubit vijni i vidmovlyayetsya voyuvati Jogo perevodyat z bazi v Pivdennij Karolini na liniyu frontu v Lyuksemburzi pid chas bitvi pri Baldzhi Vin led unikaye smerti v rezultati nizki podij Vin takozh zustrichaye Rolanda Viri patriota rozpalyuvacha vijni ta huligana sadista yakij vismiyuye boyaguztvo Billi U 1944 roci voni potrapili v polon do nimciv yaki konfiskuvali vse majno Viri ta zmusili jogo nositi derev yani sabo sho bolyache rizhut nogi otrimani rani stayut gangrenoznimi sho zreshtoyu vbivaye jogo Poki Viri pomiraye u vagoni povnomu v yazniv vin perekonuye svogo tovarisha soldata Pola Laccaro sho Billi vinen u jogo smerti Laccaro klyanetsya pomstitisya za smert Viri ubivshi Billi tomu sho pomsta ce najsolodsha rich u zhitti Same v cej chas Billi vidrivayetsya vid chasu i maye spogadi pro svoye minule ta majbutnye zhittya Billi ta inshih v yazniv perevozyat do Nimechchini Do 1945 roku v yazni pribuli do nimeckogo mista Drezden dlya roboti na kontraktnih robotah primusovih robotah Nimci trimayut Billi ta jogo tovarishiv u poloni na porozhnij bijni pid nazvoyu Schlachthof funf bijnya p yat Pid chas intensivnih bombarduvan Drezdena soyuznikami nimecki ohoronci hovayutsya razom z polonenimi na bijni yaka chastkovo znahoditsya pid zemleyu ta dobre zahishena vid poshkodzhen na poverhni U rezultati voni odni z nebagatoh hto vizhiv u vognyanij buri sho viruye v misti mizh 13 i 15 lyutogo 1945 roku U travni 1945 roku Billi perevodyat do Spoluchenih Shtativ i z pochestyami zvilnyayut u lipni 1945 roku Nezabarom Billi gospitalizuyut iz simptomami shozhimi na posttravmatichnij stresovij rozlad i pomishayut pid psihiatrichnu dopomogu v gospital u spravah veteraniv u Lejk Plesidi Tam vin dilit kimnatu z Eliotom Rouzvoterom yakij znajomit Billi z romanami nezrozumilogo pismennika fantasta Kilgora Trauta Pislya zvilnennya Billi odruzhuyetsya z Valensiyeyu Merbl batko yakoyi ye vlasnikom shkoli optometriyi Ilium yaku piznishe vidviduye Billi Billi staye uspishnim i bagatim okulistom U 1947 roci Billi ta Valensiya zachali svoyu pershu ditinu Roberta pid chas medovogo misyacya v Kejp Enn shtat Massachusets Cherez dva roki u nih narodzhuyetsya druga ditina Barbara U shlyubnu nich Barbari Billi vikradaye litayucha tarilka i dostavlyaye jogo na planetu Tralfamador roztashovanu za bagato svitlovih rokiv vid Zemli Tralfamadorianci opisuyutsya yak zdatni bachiti v chotiroh vimirah odnochasno sposterigayuchi vsi tochki prostorovo chasovogo kontinuumu Voni povsyudno prijmayut fatalistichnij svitoglyad smert dlya nih nichogo ne oznachaye i yihnya zvichajna reakciya na pochutu zvistku pro smert tak vono i ye Na Tralfamadori Billi vistavlyayut u prozorij kupol u zooparku kupol simvolizuye budinok na Zemli Piznishe tralfamadorci vikrali zirku pornografichnogo kino na im ya Montana Uajldhek yaka znikla na Zemli ta yak vvazhayut potonula v zatoci San Pedro Voni mayut namir znajti paru dlya Billi Voni z Billi zakohuyutsya i narodzhuyut spilnu ditinu Billi mittyevo povertayetsya na Zemlyu v deformaciyi chasu shob znovu perezhiti minuli abo majbutni momenti svogo zhittya U 1968 roci Billi ta drugij pilot yedini hto vizhiv u aviakatastrofi v Vermonti Yiduchi do Billi v likarni Valensiya rozbivayetsya na svoyij mashini j gine vid otruyennya chadnim gazom Billi dilit likarnyanu palatu z Bertramom Rumfordom profesorom istoriyi Garvardskogo universitetu yakij doslidzhuye oficijnu istoriyu vijni Voni obgovoryuyut bombarduvannya Drezdena profesor spochatku vidmovlyayetsya viriti sho Billi buv jogo svidkom profesor stverdzhuye sho bombarduvannya Drezdena bulo vipravdanim nezvazhayuchi na veliki vtrati civilnogo naselennya ta povne znishennya mista Dochka Billi veze jogo dodomu v Ilium Vin vtikaye do Nyu Jorka Na Tajms skver vin vidviduye magazin pornografichnih knig de znahodit knigi Kilgora Trauta i chitaye yih Sered knig vin znahodit knigu pid nazvoyu Velika doshka pro paru yaku vikrali pribulci ta obmanom zmusili upravlyati investiciyami pribulciv na Zemli Vin takozh znahodit kilka obkladinok zhurnaliv na yakih vidznachayetsya zniknennya Montani Vajldhek yaka vipadkovo znyalasya v pornografichnomu filmi yakij demonstruyut u magazini Piznishe vvecheri koli vin obgovoryuye svoyi podorozhi v chasi do Tralfamadoru v tok shou na radio jogo viganyayut zi studiyi Vin povertayetsya do svogo gotelnogo nomera zasinaye ta podorozhuye v chasi nazad u 1945 rik u Drezdeni Billi ta jogo tovarisham po v yaznyam dorucheno znajti ta pohovati mertvih Pislya togo yak novozelandskij soldat maoriyec yakij pracyuvav z Billi pomer nimci pochali masovo kremuvati tila za dopomogoyu vognemetiv Drug Billi Edgar Derbi zastrelenij za kradizhku chajnika Zreshtoyu vsi nimecki soldati virushayut voyuvati na Shidnij front zalishayuchi Billi ta inshih v yazniv naodinci z ptashkami sho cvirinkayut koli vijna zakinchuyetsya Za dopomogoyu nehronologichnoyi rozpovidi v knizi rozpovidayutsya pro inshi chastini zhittya Billi Pislya togo yak Billi vignali z radiostudiyi Barbara stavitsya do Billi yak do ditini i chasto stezhit za nim Robert staye rizkim antikomunistom zapisuyetsya v do lav zelenih beretiv i bere uchast u vijni u V yetnami Zreshtoyu Billi pomiraye v 1976 roci koli Spolucheni Shtati buli rozdileni na dvadcyat okremih krayin i zaznali napadu Kitayu z termoyadernoyu zbroyeyu Vin vigoloshuye promovu na bejsbolnomu stadioni v Chikago v yakij peredrikaye vlasnu smert i progoloshuye sho yaksho vi dumayete sho smert ce zhahliva rich to vi ne zrozumili zhodnogo slova z mogo vistupu Nevdovzi buv Billi zastrelenij iz lazernogo pistoleta vbivceyu yakogo zamoviv litnij Laccaro Ukrayinski perekladiPereklad 2014 roku uvijshov do 20 najkrashih knig premiyi Najkrasha kniga Forumu vidavciv Kurt Vonnegut Bojnya nomer p yat Pereklad z anglijskoyi Petro Sokolovskij Kiyiv Dnipro 1976 176 s Seriya Zarubizhna satira i gumor Vip 7 Kurt Vonnegut Bojnya nomer p yat Per z anglijskoyi Volodimir Dibrova Lidiya Dibrova Lviv VSL 2014 320 s ISBN 978 617 679 084 6 Seriya Vavilonska biblioteka PrimitkiPowers Kevin The Moral Clarity of Slaughterhouse Five at 50 The New York Times March 23 2019 Sunday Book Review p 13 Arhiv originalu za 20 veresnya 2016 Procitovano 13 veresnya 2016 DzherelaBojnya nomer p yat roman Kurt Vonnegut per z angl Volodimir Dibrova Lidiya Dibrova Lviv Vidavnictvo Starogo Leva 2014 320 s PosilannyaBojnya nomer p yat na sajti vidavnictva VSL 20 veresnya 2016 u Wayback Machine Oglyad romanu Bojnya nomer p yat vid Chitaj UA 13 veresnya 2016 u Wayback Machine Chas Vonneguta 26 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Oglyad romanu Bojnya nomer p yat vid literaturnogo portalu Drug Chitacha