Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іши́мський район (рос. Ишимский район) — муніципальний район у складі Тюменської області, Росія.
| Ішимський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Ишимский район | |||||
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| Суб'єкт Російської Федерації: | Тюменська область | ||||
| Утворений: | 1931 року | ||||
| Населення (2020): | 28550 осіб | ||||
| Площа: | 5443,90 км² | ||||
| Густота населення: | 5,24 осіб/км² | ||||
| Населені пункти та поселення | |||||
| Адміністративний центр: | місто Ішим | ||||
| Кількість сільських поселень: | 22 | ||||
| Кількість сіл та присілків: | 78 | ||||
| Кількість селищ: | 11 | ||||
| Влада | |||||
Адміністративний центр — місто Ішим, яке не входить до складу району і утворює окремий Ішимський міський округ.
Географія
Ішимський район розташований на південному сході Тюменської області. Район межує:
- На півночі і північному сході — з Аромашевським та Сорокинським районами
- На сході — з Абатським районом
- На південному сході — з Сладковським районом
- На півдні — з Казанським районом
- На південному заході — з Бердюзьким районом
- На заході — з Голишмановським міським округом
Історія
Жиляковський район був утворений 3 листопада 1923 року у складі Ішимського округу Уральської області з центром у селі Жиляковка. До складу району увійшли території колишніх Безруковської, Боровської, Жиляковської, частин Карасульської, Локтинської та Маслянської волостей . До складу району входило 35 сільрад: Алексієвська, Безруковська, Биковська, Большеудаловська, Боровська, Гагарінська, Голдобінська, Жиляковська, Казанська, Карасульська, Крутоозерська, Кукарцевська, Локтинська, Макаровська, Мізоновська, Михайловська, Неволинська, Новолоктинська, Пахомовська, Песьяновська, Плешковська, Полковниковська, Прокуткінська, Равнецька, Савинська, Сажинська, Сибіряковська, Синицинська, Смирновська, Стрехнінська, Тоболовська, Троїцька (1-а), Троїцька (2-а), Черемшанська та Шабликінська. У 1925-1926 роках ліквідована Алексієвська сільрада, Полковниковська сільрада перейменована в Ожогинську, Большеудаловська сільрада — в Удаловську. 17 вересня 1928 року до складу міста Ішим передано селища Алексієвський та Новосеребрянниковський.
10 червня 1931 року район було перетворено в Ішимський район, центр перенесено до міста Ішим, до його складу увійшли також 5 сільрад ліквідованого . У його складі були місто Ішим та 39 сільрад: Безруковська, Биковська, Боровська, Воронинська, Второпесьяновська, Гагарінська, Голдобінська, Жиляковська, Казанська, Карасульська, Клепиковська, Крутоозерська, Кукарцевська, Ларіхинська, Локтинська, Макаровська, Мізоновська, Михайловська, Неволинська, Новолоктинська, Новотравнинська, Ожогинська, Пахомовська, Первопесьяновська, Плешковська, Прокуткінська, Равнецька, Савинська, Сажинська, Сибіряковська, Синицинська, Смирновська, Стрехнінська, Тоболовська, Троїцька 1-а, Троїцька 2-а, Удаловська, Черемшанська та Шабликінська. 1 січня 1932 року з ліквідованого Сорокинського району передані Александровська, Ликошинська, Осиновська, Пінігінська, Рядовиченська, Сорокинська та Стрільцовська сільради. 17 січня 1934 року район увійшов до складу Челябінської області, 7 грудня — до складу Омської області.
25 січня 1935 року відновлено Сорокинський район і до його складу передані Александровська, Казанська, Ликошинська, Неволинська, Осиновська, Пінігінська, Прокуткінська, Рядовиченська, Сорокинська та Стрільцовська сільради. 19 вересня 1939 року ліквідовано Голдобінську, Жиляковську, Клепиковську, Крутоозерську, Локтинську, Пахомовську, Равнецьку, Савинську, Смирновську, Троїцьку 1-у та Троїцьку 2-у сільради. 21 лютого 1940 року місто Ішим отримало обласний статус та виведене зі складу району. 14 серпня 1944 року район увійшов до складу Тюменської області.
17 червня 1954 року ліквідовано Воронинську, Михайловську та Первопесьяновську сільради. 19 жовтня 1956 року до складу міста Ішим передано присілки Жиляковка та Серебрянка. 23 квітня 1959 року ліквідовано Безруковську, Биковську, Синицинську та Шабликинську сільради, утворена Пахомовська сільрада, Макаровська сільрада перейменована в Равнецьку, Сажинська сільрада — в Голдобінську, Сибіряковська сільрада — в Бутусовську, Черемшанська сільрада — в Первопесьяновську. 1 лютого 1963 року район укрупнений в Ішимський сільський район за рахунок території ліквідованого Сорокинського району. 28 вересня 1963 року Голдобінська сільрада перейменована в Шабликінську. 12 січня 1965 року район розукрупнений, до відновленого Сорокинського району передані Ворсіхинська, Готопутовська, Знаменщиковська, Калиновська, Малокусерякська, Осиновська, Пінігінська та Сорокинська сільради. 15 вересня 1965 року утворено Димковську та Черемшанську сільради. 29 жовтня 1971 року утворено Десятовську та Клепиковську сільради, ліквідовано Кукарцевську та Ожогинську сільради. 11 жовтня 1973 року до складу міста Ішим передано село Димковка та присілок Смирновка. 28 лютого 1975 року утворено Неволинську сільраду. 27 жовтня 1989 року ліквідовано Удаловську сільраду.
Населення
Населення району становить 28550 осіб (2020; 31085 у 2018, 12264 у 2010, 34693 у 2002).
Національний склад
88,2% — росіяни; 4,1 % — казахи; 2,3 % — німці; 1,4 % — чуваші; 1,2 % — українці та представники інших національностей.
Адміністративно-територіальний поділ
На території району 22 сільських поселення:
Найбільші населені пункти
Населені пункти з чисельністю населення понад 1000 осіб:
| № | Населений пункт | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) |
|---|---|---|---|
| 1 | Стрехніно | 3941 | 3954 |
| 2 | Октябрський | 1710 | 1486 |
| 3 | Плешково | 1231 | 1199 |
| 4 | Тоболово | 1253 | 1092 |
| 5 | Мізоново | 1252 | 1047 |
Примітки
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2020 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Дані перепису населення Росії 2010 року
- Дані перепису населення Росії 2002 року
 | Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ishi mskij rajon ros Ishimskij rajon municipalnij rajon u skladi Tyumenskoyi oblasti Rosiya Ishimskij rajon ros Ishimskij rajon Osnovni dani Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Tyumenska oblast Utvorenij 1931 roku Naselennya 2020 28550 osib Plosha 5443 90 km Gustota naselennya 5 24 osib km Naseleni punkti ta poselennya Administrativnij centr misto Ishim Kilkist silskih poselen 22 Kilkist sil ta prisilkiv 78 Kilkist selish 11 Vlada Administrativnij centr misto Ishim yake ne vhodit do skladu rajonu i utvoryuye okremij Ishimskij miskij okrug GeografiyaIshimskij rajon roztashovanij na pivdennomu shodi Tyumenskoyi oblasti Rajon mezhuye Na pivnochi i pivnichnomu shodi z Aromashevskim ta Sorokinskim rajonami Na shodi z Abatskim rajonom Na pivdennomu shodi z Sladkovskim rajonom Na pivdni z Kazanskim rajonom Na pivdennomu zahodi z Berdyuzkim rajonom Na zahodi z Golishmanovskim miskim okrugomIstoriyaZhilyakovskij rajon Zhilyakovskij rajon buv utvorenij 3 listopada 1923 roku u skladi Ishimskogo okrugu Uralskoyi oblasti z centrom u seli Zhilyakovka Do skladu rajonu uvijshli teritoriyi kolishnih Bezrukovskoyi Borovskoyi Zhilyakovskoyi chastin Karasulskoyi Loktinskoyi ta Maslyanskoyi volostej Do skladu rajonu vhodilo 35 silrad Aleksiyevska Bezrukovska Bikovska Bolsheudalovska Borovska Gagarinska Goldobinska Zhilyakovska Kazanska Karasulska Krutoozerska Kukarcevska Loktinska Makarovska Mizonovska Mihajlovska Nevolinska Novoloktinska Pahomovska Pesyanovska Pleshkovska Polkovnikovska Prokutkinska Ravnecka Savinska Sazhinska Sibiryakovska Sinicinska Smirnovska Strehninska Tobolovska Troyicka 1 a Troyicka 2 a Cheremshanska ta Shablikinska U 1925 1926 rokah likvidovana Aleksiyevska silrada Polkovnikovska silrada perejmenovana v Ozhoginsku Bolsheudalovska silrada v Udalovsku 17 veresnya 1928 roku do skladu mista Ishim peredano selisha Aleksiyevskij ta Novoserebryannikovskij 10 chervnya 1931 roku rajon bulo peretvoreno v Ishimskij rajon centr pereneseno do mista Ishim do jogo skladu uvijshli takozh 5 silrad likvidovanogo U jogo skladi buli misto Ishim ta 39 silrad Bezrukovska Bikovska Borovska Voroninska Vtoropesyanovska Gagarinska Goldobinska Zhilyakovska Kazanska Karasulska Klepikovska Krutoozerska Kukarcevska Larihinska Loktinska Makarovska Mizonovska Mihajlovska Nevolinska Novoloktinska Novotravninska Ozhoginska Pahomovska Pervopesyanovska Pleshkovska Prokutkinska Ravnecka Savinska Sazhinska Sibiryakovska Sinicinska Smirnovska Strehninska Tobolovska Troyicka 1 a Troyicka 2 a Udalovska Cheremshanska ta Shablikinska 1 sichnya 1932 roku z likvidovanogo Sorokinskogo rajonu peredani Aleksandrovska Likoshinska Osinovska Piniginska Ryadovichenska Sorokinska ta Strilcovska silradi 17 sichnya 1934 roku rajon uvijshov do skladu Chelyabinskoyi oblasti 7 grudnya do skladu Omskoyi oblasti 25 sichnya 1935 roku vidnovleno Sorokinskij rajon i do jogo skladu peredani Aleksandrovska Kazanska Likoshinska Nevolinska Osinovska Piniginska Prokutkinska Ryadovichenska Sorokinska ta Strilcovska silradi 19 veresnya 1939 roku likvidovano Goldobinsku Zhilyakovsku Klepikovsku Krutoozersku Loktinsku Pahomovsku Ravnecku Savinsku Smirnovsku Troyicku 1 u ta Troyicku 2 u silradi 21 lyutogo 1940 roku misto Ishim otrimalo oblasnij status ta vivedene zi skladu rajonu 14 serpnya 1944 roku rajon uvijshov do skladu Tyumenskoyi oblasti 17 chervnya 1954 roku likvidovano Voroninsku Mihajlovsku ta Pervopesyanovsku silradi 19 zhovtnya 1956 roku do skladu mista Ishim peredano prisilki Zhilyakovka ta Serebryanka 23 kvitnya 1959 roku likvidovano Bezrukovsku Bikovsku Sinicinsku ta Shablikinsku silradi utvorena Pahomovska silrada Makarovska silrada perejmenovana v Ravnecku Sazhinska silrada v Goldobinsku Sibiryakovska silrada v Butusovsku Cheremshanska silrada v Pervopesyanovsku 1 lyutogo 1963 roku rajon ukrupnenij v Ishimskij silskij rajon za rahunok teritoriyi likvidovanogo Sorokinskogo rajonu 28 veresnya 1963 roku Goldobinska silrada perejmenovana v Shablikinsku 12 sichnya 1965 roku rajon rozukrupnenij do vidnovlenogo Sorokinskogo rajonu peredani Vorsihinska Gotoputovska Znamenshikovska Kalinovska Malokuseryakska Osinovska Piniginska ta Sorokinska silradi 15 veresnya 1965 roku utvoreno Dimkovsku ta Cheremshansku silradi 29 zhovtnya 1971 roku utvoreno Desyatovsku ta Klepikovsku silradi likvidovano Kukarcevsku ta Ozhoginsku silradi 11 zhovtnya 1973 roku do skladu mista Ishim peredano selo Dimkovka ta prisilok Smirnovka 28 lyutogo 1975 roku utvoreno Nevolinsku silradu 27 zhovtnya 1989 roku likvidovano Udalovsku silradu NaselennyaNaselennya rajonu stanovit 28550 osib 2020 31085 u 2018 12264 u 2010 34693 u 2002 Nacionalnij sklad 88 2 rosiyani 4 1 kazahi 2 3 nimci 1 4 chuvashi 1 2 ukrayinci ta predstavniki inshih nacionalnostej Administrativno teritorialnij podilNa teritoriyi rajonu 22 silskih poselennya Poselennya Plosha km Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2018 Naselennya osib 2020 Centr Naseleni punkti Borovske silske poselennya 134 56 1100 1060 1097 1075 Borove 3 Butusovske silske poselennya 741 34 842 629 497 443 Butusovo 3 Vtoropesyanovske silske poselennya 86 39 578 422 362 369 Vtoropesyanovo 1 Gagarinske silske poselennya 27 86 980 883 907 865 Gagarino 1 Desyatovske silske poselennya 280 74 817 698 612 586 Desyatova 4 Dimkovske silske poselennya 153 25 1872 1987 1980 1916 Mezenka 6 Karasulske silske poselennya 190 73 3237 2818 2608 2562 Oktyabrskij 5 Klepikovske silske poselennya 194 22 1955 1839 1821 1763 Klepikovo 7 Larihinske silske poselennya 252 38 1181 963 900 858 Lariha 3 Mizonovske silske poselennya 365 08 1479 1174 1028 978 Mizonovo 2 Nevolinske silske poselennya 166 35 905 732 643 595 Nevolina 3 Novoloktinske silske poselennya 355 21 1354 1079 1032 969 Novolokti 3 Novotravninske silske poselennya 155 40 852 763 747 722 Novotravne 2 Pahomovske silske poselennya 132 69 2570 2422 2460 2420 Plodopitomnik 5 Pervopesyanovske silske poselennya 468 86 1322 957 895 845 Zaozernij 6 Pleshkovske silske poselennya 186 05 1452 1322 1287 1246 Pleshkovo 4 Prokutkinske silske poselennya 257 43 1259 1063 922 897 Prokutkino 5 Ravnecke silske poselennya 191 74 1170 1078 1026 983 Ravnec 5 Strehninske silske poselennya 77 67 5452 5500 5459 5321 Strehnino 4 Tobolovske silske poselennya 323 09 1982 1682 1495 1448 Tobolovo 5 Cheremshanske silske poselennya 260 83 1142 1087 998 970 Cheremshanka 5 Shablikinske silske poselennya 442 05 1192 927 792 719 Shablikino 7Najbilshi naseleni punktiNaseleni punkti z chiselnistyu naselennya ponad 1000 osib Naselenij punkt Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 1 Strehnino 3941 3954 2 Oktyabrskij 1710 1486 3 Pleshkovo 1231 1199 4 Tobolovo 1253 1092 5 Mizonovo 1252 1047PrimitkiChislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2020 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2018 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Dani perepisu naselennya Rosiyi 2010 roku Dani perepisu naselennya Rosiyi 2002 roku Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi