Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тамариндіто (ісп. Tamarindito) — руїни міста цивілізації мая в регіоні (північна Гватемала).
| Тамариндіто | |
|---|---|
| Країна | Гватемала |
| Регіон | Петешбатун |
| Історія | |
| Датування | IV століття до н. е. — IX століття |
| Періоди | Докласичний і класичний періоди |
| Археологічна культура | мая |
Історія
Перші поселення біля озера Тамариндіто з'явилися у середній докласичний період — між 2000 та 1000 роками до н. е. У ранньокласичний період тут сформувалося царство. Було одним з найдавніших царств басейну річки Пасьон. Старовинна назва його поки що не дешифрована повністю — Яш-…льналь (це назва самого міста і царства). За легендою засновником держави було міфічне створіння Мін-Мо-Ек' («Квадратоносий Звір-Папуга-Зірка»), який правив у 3114 році до н. е.
Царська династія утворилась у I або II століття. Дослідження свідчать про важливість Тамариндіто вже у 2-й половині V — середині VI ст. наявність джерел води та значної частини родючих ґрунтів (при застосування терасування) сприяло його економічному, а незабаром політичному і військовому піднесенню. До заснування «Озера Водяного Дракона» (Дос-Пілас) в 632 році Тамариндіто разом з Сейбалєм та Арройо-де-П'єдра володарювало у Петешбатуні. Водночас стало одним з ключових центрів землеробства у Петені.
До VIII ст. завдяки династичним шлюбам зуміла приєднати декілька невеличких володінь-царств своїх союзників, зокрема Чакха. Водночас протягом тривалого часу ахави Тамариндіто зберігали дружні та союзницькі відносили з Мутульським царством. Це зрештою призвело до конфліктів з Канульським та Південно Мутульським царствами. У другій половині 710-х років володар останнього Іцамнаах-К'авііль завдав поразки , ахаву Тамариндіто. Зрештою той загинув й сама династія була повалена. Іцамнаах-К'авііль передав владу бічної лінії місцевої династії, що походила з Чакхі. Новий ахав переніс столицю царства з Тамариндіто до Арройо-де-П'єдра.
У 2-й пол. VIII ст. досяг найвищого розквіту. У 760—761 роках цар на деякий час повернув свою резиденцію до Тамариндіто. У союзі з іншими державами Петешбатуна було завдано нищівної поразку Південному Мутульському царству. Правління Чаналь-Балама було періодом нового піднесення міста і царства. Остання згадка про Тамариндіто датується 762 роком (9.16.11.7.13 7 Бен 11 Яш за календарем мая). Втім за археологічними розкопками місто проіснувало довше.
Тамариндо загинуло в першій третині IX ст. Напередодні свого кінця царство переживало важкі часи, про що свідчить оборонна стіна по краю обриву в Арройо-де-П'єдра. Ще у 810-х роках значна частина населення пересилилася до городища, відомого як Пунта-де-Чиміно. Втім на відміну від сусідніх міст відсутні відомості, що Тамариндіто був захоплено ворогами. Після 830 року місто було залишено, а життя жевріло лише на його периферії.
Ахави
- Володар 1 (490-ті-після 513)
- Вакох-К'ініч (534—554)
- Володар 3 (570-ті)
- Володар 4 (до 613)
- Чаналь-…К'ініч (613-після 633)
- Ах-Ахан-Нах (до 660)
- Ах-Ік’-Волок (701/702-близько 717)
- Мо-Балам (бл.717-725)
- Чак-Бі..-Ак (725-бл.760)
- Чаналь-Балам (760-кінець VIII ст.)
Опис
Розташовано в регіоні Петешбатун департаменту Петен, в північній Гватемалі. Поруч є озера Тамариндіто, Ель-Райтеро, Лас-Посас, на відстані 6 км є озера Петешбатун. На відстані 10 км на схід від Тамариндіто є руїни іншого міста мая Дос-Піласа.
Загалом виявлено 140 структур, 3 ієрографічні сходи, 1 майданчик для гри у м'яч, 6 стел, 7 панелей, 2 вівтаря. Особливістю є наявність різних архітектурних стилів мая, які часто змішуються в одному комплексі; відсутність оборонних споруд (лише на самому кінці існування їх частково було зведено), наявність малих груп житлових будинків, згрупованих навколо невеликих центральних дворів (Q4-1, Q5-1-Q5-4, Q6-1-Q6-2, R6-1-R6-2), довгою дороги-греблі, що ритуально-адміністративного центру.
Ритуально-адміністративне ядро складалося з двох груп — «А» і «В». Міський центр оточували житлові райони. Поруч з житлами розташовувалися тераси для землеробства.
Центр міста спочатку розташовувався в групі «В». Тут були зведені храмові піраміди, а також ранньокласичний палацовий комплекс. За розміром вона переважає групу «А». Північніше від її площі йде дорога-гребля. Поза меж греблі розташовувалася Південна площа, що й була власне резиденцією ахавів. Основними будівлями є 31-33 (складають Північну площу), 44, 61. Будівля 44 (розташована у західній частині Центральної площі) є пірамідою й однією з найвищих споруд Тамариндіто, досягаючи 10 м заввишки. Також на території цієї групи знайдено 3 ієрографічні сходи, де йдеться про історію правлячої династії.
Група «А» (відома також як Серро-де-Картографія) розташовувалася на висоті 203 м над рівнем моря. Це найвищий пагорб на городище. Вважається, що його було обрано в оборонних цілях. Монументальне будівництво тут почалося вже у пізньокласичний час. У VIII ст. тут було створено ансамбль з 7 площ, що включав піраміду (Будівля 1), палацовий комплекс (Будівлі 5-16) і споруди та тераси по схилу пагорба.
Малі групи житлових будинків розташовуються на периферії або трохи далі від центру, становлять загалом 12 груп і 56 структур загальною площею 1450 м2. Значна частина з них зведена у пізньокласичний період.
Історія досліджень
У 1970 роках Міністерством освіти Гватемали цій археологічній пам'ятці присвоєно статус Національної доіспанської пам'ятки. Незважаючи на це у 1970-х роках його було суттєво пограбовано «чорними археологами» та місцевими мешканцями. Дослідженню також заважали дії повстанців, особливо у 1990-х роках.
Перші значні дослідження проведені у 1984 році Іаном Грехемом, Мерлою Грін і Стівеном Д. Ґ'юстоном. У 1990 році тут почав працювати регіональний археологічний проект Петешбатун на чолі із Ґ'юстоном і Освальдо Чінчіллою. У 1991—1994 роках розкопки продовжені під керівництвом Хуана Антоніо Вальдеса.
У 2009—2012 здійснювався археологічний проект Тамариндіто на чолі із Маркусом Еберлєм та Клаудією Велою. Све Гронмайєр склав новий каталог усіх монументів Тамариндіто.
Джерела
(англ.)
- Demarest A. et al. Classic Maya Defensive Systems and Warfare in the Petexbatun Region: Archaeological Evidence and Interpretations // Ancient Mesoamerica. 1997. Vol. 8, № 2. P. 229—253.
- Valdés J.A. Tamarindito: Archaeology and Regional Politics in the Petexbatun Region // Ancient Mesoamerica. 1997. Vol. 8. P. 321—335.
- Mathews P., Willey G.R. Prehistoric Polities of the Pasion region: Hieroglyphic Texts and Their Archaeological Settings // Classic Maya Political History: Hieroglyphic and Archaeological Evidence. Cambridge, 1991. P. 30–71.
- Webster, David L. (2002). The Fall of the Ancient Maya: Solving the Mystery of the Maya Collapse. London: Thames & Hudson. .
- Gronemeyer, Sven (2013). The Monuments and Inscriptions of Tamarindito, Peten, Guatemala. Acta Mesoamericana (series) 25. Markt Schwaben: Verlag Anton Saurwein
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tamarindito isp Tamarindito ruyini mista civilizaciyi maya v regioni pivnichna Gvatemala TamarinditoKrayinaGvatemalaRegionPeteshbatunIstoriyaDatuvannyaIV stolittya do n e IX stolittyaPeriodiDoklasichnij i klasichnij periodiArheologichna kulturamayaIstoriyaPershi poselennya bilya ozera Tamarindito z yavilisya u serednij doklasichnij period mizh 2000 ta 1000 rokami do n e U rannoklasichnij period tut sformuvalosya carstvo Bulo odnim z najdavnishih carstv basejnu richki Pason Starovinna nazva jogo poki sho ne deshifrovana povnistyu Yash lnal ce nazva samogo mista i carstva Za legendoyu zasnovnikom derzhavi bulo mifichne stvorinnya Min Mo Ek Kvadratonosij Zvir Papuga Zirka yakij praviv u 3114 roci do n e Carska dinastiya utvorilas u I abo II stolittya Doslidzhennya svidchat pro vazhlivist Tamarindito vzhe u 2 j polovini V seredini VI st nayavnist dzherel vodi ta znachnoyi chastini rodyuchih gruntiv pri zastosuvannya terasuvannya spriyalo jogo ekonomichnomu a nezabarom politichnomu i vijskovomu pidnesennyu Do zasnuvannya Ozera Vodyanogo Drakona Dos Pilas v 632 roci Tamarindito razom z Sejbalyem ta Arrojo de P yedra volodaryuvalo u Peteshbatuni Vodnochas stalo odnim z klyuchovih centriv zemlerobstva u Peteni Do VIII st zavdyaki dinastichnim shlyubam zumila priyednati dekilka nevelichkih volodin carstv svoyih soyuznikiv zokrema Chakha Vodnochas protyagom trivalogo chasu ahavi Tamarindito zberigali druzhni ta soyuznicki vidnosili z Mutulskim carstvom Ce zreshtoyu prizvelo do konfliktiv z Kanulskim ta Pivdenno Mutulskim carstvami U drugij polovini 710 h rokiv volodar ostannogo Icamnaah K aviil zavdav porazki ahavu Tamarindito Zreshtoyu toj zaginuv j sama dinastiya bula povalena Icamnaah K aviil peredav vladu bichnoyi liniyi miscevoyi dinastiyi sho pohodila z Chakhi Novij ahav perenis stolicyu carstva z Tamarindito do Arrojo de P yedra U 2 j pol VIII st dosyag najvishogo rozkvitu U 760 761 rokah car na deyakij chas povernuv svoyu rezidenciyu do Tamarindito U soyuzi z inshimi derzhavami Peteshbatuna bulo zavdano nishivnoyi porazku Pivdennomu Mutulskomu carstvu Pravlinnya Chanal Balama bulo periodom novogo pidnesennya mista i carstva Ostannya zgadka pro Tamarindito datuyetsya 762 rokom 9 16 11 7 13 7 Ben 11 Yash za kalendarem maya Vtim za arheologichnimi rozkopkami misto proisnuvalo dovshe Tamarindo zaginulo v pershij tretini IX st Naperedodni svogo kincya carstvo perezhivalo vazhki chasi pro sho svidchit oboronna stina po krayu obrivu v Arrojo de P yedra She u 810 h rokah znachna chastina naselennya peresililasya do gorodisha vidomogo yak Punta de Chimino Vtim na vidminu vid susidnih mist vidsutni vidomosti sho Tamarindito buv zahopleno vorogami Pislya 830 roku misto bulo zalisheno a zhittya zhevrilo lishe na jogo periferiyi Ahavi Volodar 1 490 ti pislya 513 Vakoh K inich 534 554 Volodar 3 570 ti Volodar 4 do 613 Chanal K inich 613 pislya 633 Ah Ahan Nah do 660 Ah Ik Volok 701 702 blizko 717 Mo Balam bl 717 725 Chak Bi Ak 725 bl 760 Chanal Balam 760 kinec VIII st OpisRoztashovano v regioni Peteshbatun departamentu Peten v pivnichnij Gvatemali Poruch ye ozera Tamarindito El Rajtero Las Posas na vidstani 6 km ye ozera Peteshbatun Na vidstani 10 km na shid vid Tamarindito ye ruyini inshogo mista maya Dos Pilasa Zagalom viyavleno 140 struktur 3 iyerografichni shodi 1 majdanchik dlya gri u m yach 6 stel 7 panelej 2 vivtarya Osoblivistyu ye nayavnist riznih arhitekturnih stiliv maya yaki chasto zmishuyutsya v odnomu kompleksi vidsutnist oboronnih sporud lishe na samomu kinci isnuvannya yih chastkovo bulo zvedeno nayavnist malih grup zhitlovih budinkiv zgrupovanih navkolo nevelikih centralnih dvoriv Q4 1 Q5 1 Q5 4 Q6 1 Q6 2 R6 1 R6 2 dovgoyu dorogi grebli sho ritualno administrativnogo centru Ritualno administrativne yadro skladalosya z dvoh grup A i V Miskij centr otochuvali zhitlovi rajoni Poruch z zhitlami roztashovuvalisya terasi dlya zemlerobstva Centr mista spochatku roztashovuvavsya v grupi V Tut buli zvedeni hramovi piramidi a takozh rannoklasichnij palacovij kompleks Za rozmirom vona perevazhaye grupu A Pivnichnishe vid yiyi ploshi jde doroga greblya Poza mezh grebli roztashovuvalasya Pivdenna plosha sho j bula vlasne rezidenciyeyu ahaviv Osnovnimi budivlyami ye 31 33 skladayut Pivnichnu ploshu 44 61 Budivlya 44 roztashovana u zahidnij chastini Centralnoyi ploshi ye piramidoyu j odniyeyu z najvishih sporud Tamarindito dosyagayuchi 10 m zavvishki Takozh na teritoriyi ciyeyi grupi znajdeno 3 iyerografichni shodi de jdetsya pro istoriyu pravlyachoyi dinastiyi Grupa A vidoma takozh yak Serro de Kartografiya roztashovuvalasya na visoti 203 m nad rivnem morya Ce najvishij pagorb na gorodishe Vvazhayetsya sho jogo bulo obrano v oboronnih cilyah Monumentalne budivnictvo tut pochalosya vzhe u piznoklasichnij chas U VIII st tut bulo stvoreno ansambl z 7 plosh sho vklyuchav piramidu Budivlya 1 palacovij kompleks Budivli 5 16 i sporudi ta terasi po shilu pagorba Mali grupi zhitlovih budinkiv roztashovuyutsya na periferiyi abo trohi dali vid centru stanovlyat zagalom 12 grup i 56 struktur zagalnoyu plosheyu 1450 m2 Znachna chastina z nih zvedena u piznoklasichnij period Istoriya doslidzhenU 1970 rokah Ministerstvom osviti Gvatemali cij arheologichnij pam yatci prisvoyeno status Nacionalnoyi doispanskoyi pam yatki Nezvazhayuchi na ce u 1970 h rokah jogo bulo suttyevo pograbovano chornimi arheologami ta miscevimi meshkancyami Doslidzhennyu takozh zavazhali diyi povstanciv osoblivo u 1990 h rokah Pershi znachni doslidzhennya provedeni u 1984 roci Ianom Grehemom Merloyu Grin i Stivenom D G yustonom U 1990 roci tut pochav pracyuvati regionalnij arheologichnij proekt Peteshbatun na choli iz G yustonom i Osvaldo Chinchilloyu U 1991 1994 rokah rozkopki prodovzheni pid kerivnictvom Huana Antonio Valdesa U 2009 2012 zdijsnyuvavsya arheologichnij proekt Tamarindito na choli iz Markusom Eberlyem ta Klaudiyeyu Veloyu Sve Gronmajyer sklav novij katalog usih monumentiv Tamarindito Dzherela angl Demarest A et al Classic Maya Defensive Systems and Warfare in the Petexbatun Region Archaeological Evidence and Interpretations Ancient Mesoamerica 1997 Vol 8 2 P 229 253 Valdes J A Tamarindito Archaeology and Regional Politics in the Petexbatun Region Ancient Mesoamerica 1997 Vol 8 P 321 335 Mathews P Willey G R Prehistoric Polities of the Pasion region Hieroglyphic Texts and Their Archaeological Settings Classic Maya Political History Hieroglyphic and Archaeological Evidence Cambridge 1991 P 30 71 Webster David L 2002 The Fall of the Ancient Maya Solving the Mystery of the Maya Collapse London Thames amp Hudson ISBN 0 500 05113 5 Gronemeyer Sven 2013 The Monuments and Inscriptions of Tamarindito Peten Guatemala Acta Mesoamericana series 25 Markt Schwaben Verlag Anton Saurwein