Пунта-де-Чиміно (ісп. Punta de Chimino) — руїни міста цивілізації мая в південно-західному Петені (Гватемала).
Пунта-де-Чиміно | |
---|---|
Країна | Гватемала |
Регіон | Петен |
Історія | |
Датування | 600 — 900 |
Періоди | Класичний період |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Дата дослідження | 1989 |
Дослідники | Т.Іномата |
Історія
Старовинна назва невідома. Засновано близько 600 року н. е. як важливий укріплений пункт володарів Південного Мутульського царства. Тут знаходився їхній намісник. При необхідності сюди відправляли родину ахава, також він сам сюди відступав при загрозі.
Значення міста посилилося після знищення Дос-Піласа у 761 році. Тепер Пунта-де-Чиміно забезпечувало захист від нападу на нову столицю царства — Аґуатеку. З занепадом Південного Мутуля на початку IX ст. почалося посилення самостійності місцевих правителів (гілка південно-мутульської династії), невідомо, чи прийняли вони титул ахава, насамперед позначали себе військовим титулом уча'ан. Останні уклали союз з державою зі столицею в Тамаріндіто.
У 810 роках сюди переселилася частина населення Тамаріндіто. Водночас опинилося у сфері впливу царства Сейбаль. Пунта-де-Чиміно близько 900 року припинило своє існування.
Опис
Розташовано на півострові, що вдається в озеро Петешбатун у Петені. Навколо міста знайдено рештки терас, що застосовувалися для вирощування сільськогосподарських культур.
Основу складав адміністративний центр, що поділяється на головну площу, акрополь, 3 групи (Північна, Західні, Східна). Від більшості будов залишилися лише платформи. Палаци розташовувалися на платформах розміром 10×20 м. Тут виявлено більшість артефактів, зокрема кераміка, кістки ягуарів тощо. На півдні головної площі є піраміда заввишки 5 м (Будова 7). Неподалік від неї зведено майданчик для гри у м'яч, що був найбільшим у Петешбатуні. За своїм стилем схожий на майданчик у Сейбалі.
На північний захід від головною площі (Західна група) знайдено масивний житловий комплекс місцевого правителя та знаті.
Розкопані потужні оборонні споруди. Уздовж вузького підступу до берега було вирито котлован глибиною приблизно в 38 250 м3 (12 м), щоб створити три послідовних рови. Найбільші фортечні вали мали 9 м заввишки. Остання, найглибша, канава затоплялася, щоб створити острівну цитадель. Хоча дата початку будівництва неясна, споруда була зміцнена в наприкінці класичного періоду.
Інтерес являють 3 поховання чоловіків (Поховання 4, 8, 10), найбільше з яких становить 1 м завглибшки, 1,2×3,6 м.
Історія досліджень
Тривалий час не досліджувалося, що дозволило грабіжникам понівечити будівлі та монументи. Лише наприкінці 1980-х років розпочалися значні розкопки. З 1989 року тут почав діяти регіональний археологічний проект Петешбатун на чолі із Такеші Іноматою.
У 1990—1991 та 1994 роках археологічні дослідження здійснювалися на чолі із Клавдією Воллі, 1996—1997 роках — Артуром Демарестом.
Джерела
- Demarest, Arthur A. (2006). The Petexbatun Regional Archaeological Project: A Multidisciplinary Study of the Maya Collapse. Vanderbilt Institute of Mesoamerican Archaeology (series) 1. Nashville, Tennessee, USA: Vanderbilt University Press. . (англ.)
- Martin S., Grube N. Chronicle of the Maya Kings and Queens: Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya. L., 2000 — Р. 67 (англ.)
- Webster, David L. (2002). The Fall of the Ancient Maya: Solving the Mystery of the Maya Collapse. London: Thames & Hudson. . (англ.)
- Punta de Chimino [недоступне посилання з вересня 2017]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Punta de Chimino isp Punta de Chimino ruyini mista civilizaciyi maya v pivdenno zahidnomu Peteni Gvatemala Punta de ChiminoKrayinaGvatemalaRegionPetenIstoriyaDatuvannya600 900PeriodiKlasichnij periodArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaData doslidzhennya1989DoslidnikiT InomataIstoriyaStarovinna nazva nevidoma Zasnovano blizko 600 roku n e yak vazhlivij ukriplenij punkt volodariv Pivdennogo Mutulskogo carstva Tut znahodivsya yihnij namisnik Pri neobhidnosti syudi vidpravlyali rodinu ahava takozh vin sam syudi vidstupav pri zagrozi Znachennya mista posililosya pislya znishennya Dos Pilasa u 761 roci Teper Punta de Chimino zabezpechuvalo zahist vid napadu na novu stolicyu carstva Aguateku Z zanepadom Pivdennogo Mutulya na pochatku IX st pochalosya posilennya samostijnosti miscevih praviteliv gilka pivdenno mutulskoyi dinastiyi nevidomo chi prijnyali voni titul ahava nasampered poznachali sebe vijskovim titulom ucha an Ostanni uklali soyuz z derzhavoyu zi stoliceyu v Tamarindito U 810 rokah syudi pereselilasya chastina naselennya Tamarindito Vodnochas opinilosya u sferi vplivu carstva Sejbal Punta de Chimino blizko 900 roku pripinilo svoye isnuvannya OpisRoztashovano na pivostrovi sho vdayetsya v ozero Peteshbatun u Peteni Navkolo mista znajdeno reshtki teras sho zastosovuvalisya dlya viroshuvannya silskogospodarskih kultur Osnovu skladav administrativnij centr sho podilyayetsya na golovnu ploshu akropol 3 grupi Pivnichna Zahidni Shidna Vid bilshosti budov zalishilisya lishe platformi Palaci roztashovuvalisya na platformah rozmirom 10 20 m Tut viyavleno bilshist artefaktiv zokrema keramika kistki yaguariv tosho Na pivdni golovnoyi ploshi ye piramida zavvishki 5 m Budova 7 Nepodalik vid neyi zvedeno majdanchik dlya gri u m yach sho buv najbilshim u Peteshbatuni Za svoyim stilem shozhij na majdanchik u Sejbali Na pivnichnij zahid vid golovnoyu ploshi Zahidna grupa znajdeno masivnij zhitlovij kompleks miscevogo pravitelya ta znati Rozkopani potuzhni oboronni sporudi Uzdovzh vuzkogo pidstupu do berega bulo virito kotlovan glibinoyu priblizno v 38 250 m3 12 m shob stvoriti tri poslidovnih rovi Najbilshi fortechni vali mali 9 m zavvishki Ostannya najglibsha kanava zatoplyalasya shob stvoriti ostrivnu citadel Hocha data pochatku budivnictva neyasna sporuda bula zmicnena v naprikinci klasichnogo periodu Interes yavlyayut 3 pohovannya cholovikiv Pohovannya 4 8 10 najbilshe z yakih stanovit 1 m zavglibshki 1 2 3 6 m Istoriya doslidzhenTrivalij chas ne doslidzhuvalosya sho dozvolilo grabizhnikam ponivechiti budivli ta monumenti Lishe naprikinci 1980 h rokiv rozpochalisya znachni rozkopki Z 1989 roku tut pochav diyati regionalnij arheologichnij proekt Peteshbatun na choli iz Takeshi Inomatoyu U 1990 1991 ta 1994 rokah arheologichni doslidzhennya zdijsnyuvalisya na choli iz Klavdiyeyu Volli 1996 1997 rokah Arturom Demarestom DzherelaDemarest Arthur A 2006 The Petexbatun Regional Archaeological Project A Multidisciplinary Study of the Maya Collapse Vanderbilt Institute of Mesoamerican Archaeology series 1 Nashville Tennessee USA Vanderbilt University Press ISBN 0 8265 1443 X angl Martin S Grube N Chronicle of the Maya Kings and Queens Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya L 2000 R 67 angl Webster David L 2002 The Fall of the Ancient Maya Solving the Mystery of the Maya Collapse London Thames amp Hudson ISBN 0 500 05113 5 angl Punta de Chimino nedostupne posilannya z veresnya 2017