Степан Зорян

Степан Єгиявич Зорян (вірм. Ստեփան Եղիայի Զորյան; справжнє прізвище — Аракелян, вірм. Առաքելյան; 15 вересня 1889, Каракліс, Російська імперія — 14 жовтня 1967, Єреван, Вірменська РСР) — вірменський письменник радянської доби, академік АН Вірменії (1965). Депутат Верховної Ради СРСР 4—5-го і 7-го скликань.

Степан Єгиявич Зорян
вірм. Ստեփան Եղիայի Զորյան
Ім'я при народженні	Степан Єгиявич Аракелян вірм. Ստեփան Եղիայի Առաքելյան
Народився	15 вересня 1889(1889-09-15) Каракліс, Еріванська губернія, Російська імперія
Помер	14 жовтня 1967(1967-10-14) (78 років) Єреван, Вірменська РСР, СРСР
Поховання	Пантеон імені Комітаса
Громадянство	Російська імперія СРСР
Національність	вірменин
Місце проживання	Єреван Тбілісі^[1]
Діяльність	письменник
Заклад	^d, ^d, ^d^[1], Вірменфільм^[1] і ^d^[1]
Мова творів	вірменська
Роки активності	1909–1967
Напрямок	реалізм, автобіографія, історична драма
Жанр	оповідання, роман
Magnum opus	^d
Членство	СП СРСР^[1]^[2] і Академія наук Вірменської РСР^[1]^[2]
Діти	Левон Зорян
Нагороди	Медаль «За трудову доблесть»
Зорян Степан Єгиявич у Вікісховищі

Біографія

Вірменські письменники, 1947 рік. Зорян стоїть, третій ліворуч.

Поштова листівка з портретом Степана Зоряна

Степан Зорян народився 15 вересня 1889 року в селянській сім'ї в селі Каракліс (нині — місто Ванадзор, Вірменія). Навчався в російськомовній школі, в 1906 році переїхав у пошуках роботи в Тифліс. Там працював спочатку коректором у друкарні, потім перекладачем у редакції вірменської газети «Սուրհանդակ», у 1912—1919 роках — як перекладач у газеті «Մշակի». 1919 року ненадовго повернувся додому, потім переїхав до Єревану. З 1922 по 1925 рік працював у Народному комісаріаті просвіти СРСР, 1929 року був обраний членом ЦК, залишаючись у його складі до 1937 року. З 1950 до 1954 року був секретарем Спілки письменників Вірменської РСР. У 1953 та 1957 році обирався до складу Верховної ради СРСР.

Нагороди

• Орден Леніна — 27 червня 1956;
• Орден Трудового Червоного Прапора — 7 січня 1936;
• Орден «Знак Пошани» — 31 січня 1939;
• Медаль «За трудову доблесть» — 26 вересня.

Пам'ять

• 1972 року в рідному селі Зоряна було відкрито будинок-музей письменника.
• Іменем Зоряна названо вулицю в Єревані.

Примітки

1. Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
   d:Track:Q164396d:Track:Q124405912d:Track:Q6429958d:Track:Q2657718
2. Вірменська коротка енциклопедія — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 2.
   d:Track:Q124405912d:Track:Q13053618
3. . data.bnf.fr (англ.) . Національна бібліотека Франції. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.

Література

• Алексанян О. А. «Традиції Чехова в новелістиці Степана Зоряна» (рос. «Традиции Чехова в новеллистике Ст.Зорьяна») // Сб. «Литературные связи». — Єреван : ЄДУ, 1981. — Т. 3 (17 липня).

Посилання

• Профіль Степана Єгиявича Зоряна на офіційному сайті НАН РВ
• в Літературній енциклопедії(рос.)
• Стаття [ 10 листопада 2021 у Wayback Machine.] у Вірменській енциклопедії(вірм.)
• Біографія [ 10 листопада 2021 у Wayback Machine.](рос.)