Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Михайло Ілліч Косса (20 жовтня 1921, Малокатеринівка — 20 квітня 1950, Москва) — льотчик-ас, майор Радянської Армії, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1946), репресований, реабілітований посмертно.
| Косса Михайло Ілліч | |
|---|---|
| Михаил Ильич Косса | |
| Народження | 20 жовтня 1921 Малокатеринівка, Григорівська волость, Олександрівський повіт, Російська імперія |
| Смерть | 20 квітня 1950 (28 років) Москва, СРСР |
| Поховання | Нове Донське кладовище |
| Країна |  СРСР |
| Рід військ |  Військово-повітряні сили СРСР |
| Роки служби | 1940—1949 |
| Звання | майор |
| Війни / битви | Друга світова війна |
| Нагороди |      |
Біографія
Михайло Косса народився 20 жовтня 1921 року в селі Малокатеринівка (нині — селище в Запорізькому районі Запорізької області України) в сім'ї селянина. Закінчив сім класів школи в рідному селі, після чого працював ретушером у фотоательє, одночасно навчався спочатку в Запорізькому аероклубі, пізніше в Дніпропетровському. У 1940 році Косса був призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. У 1941 році він закінчив Качинську військово-авіаційну школу пілотів. З травня 1942 року — на фронтах Другої світової війни. Літав на літаках «І-16», «І-153», «Як-1». 2 серпня 1942 року був збитий над ворожою територією, проживав в одному з сіл України під виглядом чоловіка однієї з місцевих мешканок, двічі заарештовувався поліцією, але обидва рази був відпущений. Після звільнення повернувся на фронт.
До весни 1944 року гвардії старший лейтенант Михайло Косса був заступником командира ескадрильї 42-го гвардійського винищувального авіаполку 269-ї винищувальної авіадивізії 4-ї повітряної армії 2-го Білоруського фронту. До того часу він здійснив 324 бойових вильоти, взяв участь у 94 повітряних боях, в яких збив 14 літаків. Був представлений до звання Героя Радянського Союзу. Поки документи ходили по інстанціях, він встиг взяти участь в боях з ліквідації ворожого угруповання в районі Гдиня-Данциг, форсування Одеру. Останній свій літак збив 1 травня 1945 року. До кінця війни він здійснив 377 бойових вильотів, взяв участь у 113 повітряних боях, збив 15 літаків особисто і 4 — в групі, ще 4 пошкодив. Брав участь у Параді Перемоги.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії старший лейтенант Михайло Косса був удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 8100.
У 1949 році Косса закінчив Вищу офіцерську школу штурманів ВВС з присвоєнням відповідної кваліфікації. У травні 1949 року, замість подальшої служби в авіаційних частинах, він був звільнений з лав Збройних Сил у запас і призначений командиром авіаланки навчального центру ДТСААФ, що розташовувався в селі Ротмістрівка Київської області Української РСР. 24 вересня 1949 року, в суботу, він посварившись з дружиною (Анастасією Савеліївною Косса), якій сказав: «Ну, запам'ятай сьогоднішнє число», — випив вина, поцілував дочку, поїхав на аеродром і підняв у повітря літак «Як-9Т», що належав центру, і попрямував у бік Державного кордону СРСР. Коли в баках закінчилося паливо, він здійснив посадку на румунському аеродромі Сучава, був заарештований і виданий Радянському Союзу. Пізніше, 11 грудня 1949 року дружина написала в листі Сталіну: «Чоловік з'явився на аеродром сильно п'яний і засмучений».
26 вересня 1949 року Коссі було пред'явлено звинувачення в зраді Батьківщині. В ході слідства він визнав свою провину, проте в суді відмовився від свідчень, посилаючись на застосування до нього заходів фізичного впливу (тортур) і заявивши, що кордон він перетнув у стані алкогольного сп'яніння (що було підтверджено результатами медичної експертизи), а на румунський аеродром сів, щоб попросити заправити його літак для негайного повернення в свою частину. Державний обвинувач вимагав для Косси 25 років виправно-трудових таборів з конфіскацією майна, однак Воєнна колегія Верховного Суду СРСР 20 квітня 1950 року засудила колишнього майора Михайла Коссу до вищої міри покарання. Вирок оскарженню не підлягав і був приведений у виконання в той же день. Тіло було поховано на території Донського кладовища Москви.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 лютого 1951 року Косса посмертно був позбавлений всіх звань і нагород. Постановою Пленуму Верховного Суду СРСР від 1 червня 1966 року він був реабілітований посмертно. Відновлений у званні Героя Радянського Союзу.
Був також нагороджений трьома орденами Червоного Прапора (14.10.1942, 05.04.1943, 15.04.1944), орденами Вітчизняної війни 1-ї (01.07.1943) та 2-й (08.06.1945) ступенів, а також низкою медалей
Посилання
Косса Михайло Ілліч. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
- Бортаковский Т. Расстрелянные Герои Советского Союза. — М. Вече, 2012 г. — .
- Звягинцев В. Трибунал для героев. — М. ОЛМА-ПРЕСС, 2005.
- Конев В. Герои без золотых звёзд. — М. «Яуза», 2008.
- Павлов Г. Р. Однополчане. — М.: ДОСААФ, 1985.
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlo Illich Kossa 20 zhovtnya 1921 Malokaterinivka 20 kvitnya 1950 Moskva lotchik as major Radyanskoyi Armiyi uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu 1946 represovanij reabilitovanij posmertno Kossa Mihajlo IllichMihail Ilich KossaNarodzhennya20 zhovtnya 1921 1921 10 20 Malokaterinivka Grigorivska volost Oleksandrivskij povit Rosijska imperiyaSmert20 kvitnya 1950 1950 04 20 28 rokiv Moskva SRSRPohovannyaNove Donske kladovisheKrayina SRSRRid vijskVijskovo povitryani sili SRSRRoki sluzhbi1940 1949ZvannyamajorVijni bitviDruga svitova vijnaNagorodiBiografiyaMihajlo Kossa narodivsya 20 zhovtnya 1921 roku v seli Malokaterinivka nini selishe v Zaporizkomu rajoni Zaporizkoyi oblasti Ukrayini v sim yi selyanina Zakinchiv sim klasiv shkoli v ridnomu seli pislya chogo pracyuvav retusherom u fotoatelye odnochasno navchavsya spochatku v Zaporizkomu aeroklubi piznishe v Dnipropetrovskomu U 1940 roci Kossa buv prizvanij na sluzhbu v Robitnicho selyansku Chervonu Armiyu U 1941 roci vin zakinchiv Kachinsku vijskovo aviacijnu shkolu pilotiv Z travnya 1942 roku na frontah Drugoyi svitovoyi vijni Litav na litakah I 16 I 153 Yak 1 2 serpnya 1942 roku buv zbitij nad vorozhoyu teritoriyeyu prozhivav v odnomu z sil Ukrayini pid viglyadom cholovika odniyeyi z miscevih meshkanok dvichi zaareshtovuvavsya policiyeyu ale obidva razi buv vidpushenij Pislya zvilnennya povernuvsya na front Do vesni 1944 roku gvardiyi starshij lejtenant Mihajlo Kossa buv zastupnikom komandira eskadrilyi 42 go gvardijskogo vinishuvalnogo aviapolku 269 yi vinishuvalnoyi aviadiviziyi 4 yi povitryanoyi armiyi 2 go Biloruskogo frontu Do togo chasu vin zdijsniv 324 bojovih viloti vzyav uchast u 94 povitryanih boyah v yakih zbiv 14 litakiv Buv predstavlenij do zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Poki dokumenti hodili po instanciyah vin vstig vzyati uchast v boyah z likvidaciyi vorozhogo ugrupovannya v rajoni Gdinya Dancig forsuvannya Oderu Ostannij svij litak zbiv 1 travnya 1945 roku Do kincya vijni vin zdijsniv 377 bojovih vilotiv vzyav uchast u 113 povitryanih boyah zbiv 15 litakiv osobisto i 4 v grupi she 4 poshkodiv Brav uchast u Paradi Peremogi Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 15 travnya 1946 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimeckimi zagarbnikami i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm gvardiyi starshij lejtenant Mihajlo Kossa buv udostoyenij zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka za nomerom 8100 U 1949 roci Kossa zakinchiv Vishu oficersku shkolu shturmaniv VVS z prisvoyennyam vidpovidnoyi kvalifikaciyi U travni 1949 roku zamist podalshoyi sluzhbi v aviacijnih chastinah vin buv zvilnenij z lav Zbrojnih Sil u zapas i priznachenij komandirom avialanki navchalnogo centru DTSAAF sho roztashovuvavsya v seli Rotmistrivka Kiyivskoyi oblasti Ukrayinskoyi RSR 24 veresnya 1949 roku v subotu vin posvarivshis z druzhinoyu Anastasiyeyu Saveliyivnoyu Kossa yakij skazav Nu zapam yataj sogodnishnye chislo vipiv vina pociluvav dochku poyihav na aerodrom i pidnyav u povitrya litak Yak 9T sho nalezhav centru i popryamuvav u bik Derzhavnogo kordonu SRSR Koli v bakah zakinchilosya palivo vin zdijsniv posadku na rumunskomu aerodromi Suchava buv zaareshtovanij i vidanij Radyanskomu Soyuzu Piznishe 11 grudnya 1949 roku druzhina napisala v listi Stalinu Cholovik z yavivsya na aerodrom silno p yanij i zasmuchenij 26 veresnya 1949 roku Kossi bulo pred yavleno zvinuvachennya v zradi Batkivshini V hodi slidstva vin viznav svoyu provinu prote v sudi vidmovivsya vid svidchen posilayuchis na zastosuvannya do nogo zahodiv fizichnogo vplivu tortur i zayavivshi sho kordon vin peretnuv u stani alkogolnogo sp yaninnya sho bulo pidtverdzheno rezultatami medichnoyi ekspertizi a na rumunskij aerodrom siv shob poprositi zapraviti jogo litak dlya negajnogo povernennya v svoyu chastinu Derzhavnij obvinuvach vimagav dlya Kossi 25 rokiv vipravno trudovih taboriv z konfiskaciyeyu majna odnak Voyenna kolegiya Verhovnogo Sudu SRSR 20 kvitnya 1950 roku zasudila kolishnogo majora Mihajla Kossu do vishoyi miri pokarannya Virok oskarzhennyu ne pidlyagav i buv privedenij u vikonannya v toj zhe den Tilo bulo pohovano na teritoriyi Donskogo kladovisha Moskvi Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 7 lyutogo 1951 roku Kossa posmertno buv pozbavlenij vsih zvan i nagorod Postanovoyu Plenumu Verhovnogo Sudu SRSR vid 1 chervnya 1966 roku vin buv reabilitovanij posmertno Vidnovlenij u zvanni Geroya Radyanskogo Soyuzu Buv takozh nagorodzhenij troma ordenami Chervonogo Prapora 14 10 1942 05 04 1943 15 04 1944 ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 yi 01 07 1943 ta 2 j 08 06 1945 stupeniv a takozh nizkoyu medalejPosilannyaKossa Mihajlo Illich Sajt Geroi strany ros LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1987 T 1 Abaev Lyubichev 911 s 100 000 ekz ISBN ots Reg v RKP 87 95382 Bortakovskij T Rasstrelyannye Geroi Sovetskogo Soyuza M Veche 2012 g ISBN 978 5 9533 6190 3 Zvyagincev V Tribunal dlya geroev M OLMA PRESS 2005 Konev V Geroi bez zolotyh zvyozd M Yauza 2008 Pavlov G R Odnopolchane M DOSAAF 1985 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij