Старе місто Ульциня (чорн. Stari grad Ulcinj, алб. Kalaja e Ulqinit) — середньовічне місто-фортеця та історичне ядро сучасного міста Ульцинь (Чорногорія). Оточене великим муром, Старе місто простягається на високому скелястому мисі, що омивається з трьох сторін Адріатичним морем. У східній частині міста розташовується замок Калайя, у північному крилі якого знаходяться ворота фортеці, які були єдиним входом у місто з боку суші. У замку в даний час діють археологічний та етнографічний музеї Ульциня, домінантою замку й всього Старого міста є вежа Балшича, в якій влаштована художня галерея. Башта Балшича (розташована на верхньому, найвищому рівні) — цитадель-фортеця з вежею, що панує над старим містом та навколишньою місцевістю. Вона пов'язана з останніми представниками династії Балшичів, заможної родини з району Шкодера, яка зробила Ульцинь своєю резиденцією з кінця XIV і до початку XV століття. Пізніше османи побудували третій поверх Балшицької вежі, а також кулястий купол на першому поверсі. Будівля вважається однією з найбільш репрезентативних будівель середньовічної архітектури Чорногорії. У наші дні будівля використовується як галерея або місце для організації вечорів поетів.
Старе місто | |
---|---|
41°55′25″ пн. ш. 19°12′04″ сх. д. / 41.92383400002777449° пн. ш. 19.201355000027778175° сх. д.Координати: 41°55′25″ пн. ш. 19°12′04″ сх. д. / 41.92383400002777449° пн. ш. 19.201355000027778175° сх. д. | |
Тип | замок і d |
Статус спадщини | Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d] |
Країна | Чорногорія |
Розташування | Ульцинь |
Старе місто (Ульцинь) (Чорногорія) | |
Старе місто у Вікісховищі |
Поруч із вежею знаходиться будівля колишнього католицького собору Діви Марії, в якому в Середньовіччя розташовувалася кафедра єпископа Ульциня (в наші дні в будівлі собору діє археологічний музей). Із південної сторони від Старого міста знаходиться бухта (обмежена з півдня мисом Ратислав), в якій розташовується малий міський пляж (Мала плажа, чорн. Mala plaža).
За повідомленням інформаційного порталу Ul-info, в травні 2015 року уряд Чорногорії почав процедуру включення Старого міста Ульциня до попереднього списку об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО.
Примітки
- Vlada: Pocela procedura za upis Ulcinja na listu UNESCO-A. Ul-info (чорн.). 2015. Процитовано 29 липня 2015.
Посилання
- . Ulcinj.travel (чорн.). Turistička Organizacija Ulcinj. Архів оригіналу за 15 січня 2016. Процитовано 27 липня 2015.
- Ulcinj (хорв.). Hrvatska enciklopedija. Leksikografski zavod Miroslav Krleža. Дата звернення 27 липня 2015.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Stare Misto Stare misto Ulcinya chorn Stari grad Ulcinj alb Kalaja e Ulqinit serednovichne misto fortecya ta istorichne yadro suchasnogo mista Ulcin Chornogoriya Otochene velikim murom Stare misto prostyagayetsya na visokomu skelyastomu misi sho omivayetsya z troh storin Adriatichnim morem U shidnij chastini mista roztashovuyetsya zamok Kalajya u pivnichnomu krili yakogo znahodyatsya vorota forteci yaki buli yedinim vhodom u misto z boku sushi U zamku v danij chas diyut arheologichnij ta etnografichnij muzeyi Ulcinya dominantoyu zamku j vsogo Starogo mista ye vezha Balshicha v yakij vlashtovana hudozhnya galereya Bashta Balshicha roztashovana na verhnomu najvishomu rivni citadel fortecya z vezheyu sho panuye nad starim mistom ta navkolishnoyu miscevistyu Vona pov yazana z ostannimi predstavnikami dinastiyi Balshichiv zamozhnoyi rodini z rajonu Shkodera yaka zrobila Ulcin svoyeyu rezidenciyeyu z kincya XIV i do pochatku XV stolittya Piznishe osmani pobuduvali tretij poverh Balshickoyi vezhi a takozh kulyastij kupol na pershomu poversi Budivlya vvazhayetsya odniyeyu z najbilsh reprezentativnih budivel serednovichnoyi arhitekturi Chornogoriyi U nashi dni budivlya vikoristovuyetsya yak galereya abo misce dlya organizaciyi vechoriv poetiv Stare misto41 55 25 pn sh 19 12 04 sh d 41 92383400002777449 pn sh 19 201355000027778175 sh d 41 92383400002777449 19 201355000027778175 Koordinati 41 55 25 pn sh 19 12 04 sh d 41 92383400002777449 pn sh 19 201355000027778175 sh d 41 92383400002777449 19 201355000027778175Tipzamok i dStatus spadshiniOb yekt poperednogo spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO d Krayina Chornogoriya ISO3166 1 alpha 3 MNE ISO3166 1 cifrovij 499 RoztashuvannyaUlcinStare misto Ulcin Chornogoriya Stare misto u Vikishovishi Poruch iz vezheyu znahoditsya budivlya kolishnogo katolickogo soboru Divi Mariyi v yakomu v Serednovichchya roztashovuvalasya kafedra yepiskopa Ulcinya v nashi dni v budivli soboru diye arheologichnij muzej Iz pivdennoyi storoni vid Starogo mista znahoditsya buhta obmezhena z pivdnya misom Ratislav v yakij roztashovuyetsya malij miskij plyazh Mala plazha chorn Mala plaza Za povidomlennyam informacijnogo portalu Ul info v travni 2015 roku uryad Chornogoriyi pochav proceduru vklyuchennya Starogo mista Ulcinya do poperednogo spisku ob yektiv svitovoyi spadshini YuNESKO PrimitkiVlada Pocela procedura za upis Ulcinja na listu UNESCO A Ul info chorn 2015 Procitovano 29 lipnya 2015 Posilannya Ulcinj travel chorn Turisticka Organizacija Ulcinj Arhiv originalu za 15 sichnya 2016 Procitovano 27 lipnya 2015 Ulcinj horv Hrvatska enciklopedija Leksikografski zavod Miroslav Krleza Data zvernennya 27 lipnya 2015 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij