Роки́та (у XIX ст. — Кадницеве) — село в Україні, в Білоцерківській сільській громаді Миргородського району Полтавської області. Населення станом на 2001 рік становило 932 особи.
село Рокита | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Миргородський район |
Громада | Білоцерківська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA53060010230010777 |
Облікова картка | Облікова картка |
Основні дані | |
Населення | 932 (2001 рік) |
Площа | 2,304 км² |
Густота населення | 404.51 осіб/км² |
Поштовий індекс | 38353 |
Телефонний код | +380 5345 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°35′11″ пн. ш. 33°37′40″ сх. д. / 49.58639° пн. ш. 33.62778° сх. д.Координати: 49°35′11″ пн. ш. 33°37′40″ сх. д. / 49.58639° пн. ш. 33.62778° сх. д. |
Відстань до районного центру | 35 км |
Найближча залізнична станція | Сагайдак |
Відстань до залізничної станції | 39 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 38353, Полтавська обл., Великобагачанський р-н, с. Рокита |
Карта | |
Рокита | |
Рокита | |
Мапа | |
Назва
Назва села Рокита походить від українського слова «Рокита», що означає «верба». Це тому, що колишні хутірські поселення були розташовані в мальовничих долинах, береги яких були зарослі вербами та лозами. Жителі хуторів займалися землеробством і скотарством.
Географія
Розташування
Село Рокита знаходиться в урочищі Безштанне, по селу протікає пересихаюча річечка із загатами, яка через 8 км впадає в річку Псел. На відстані до 1,5 км розташовані села Шпирни, Бондусі та Говори. Через село проходить автомобільна дорога Т 1717.
Розташована за 35 км від селища Велика Багачка. Залізнична станція Хорол — за 46 км, Сагайдак — за 39 км, до автомагістралі М03 (Київ—Харків) — 10 км.
На території села знаходяться 6 ставків та одне озеро, які використовуються для господарських потреб. Знаходяться вони в межах, на жаль, уже зниклих хуторів: Полтавці, Малищина, а також існуючих, але вимираючих сіл: Говори, Андрущина, Кравченки. В ставах мешкає карась, короп, окунь, товстолоб, раки і щуки.
Ґрунти, корисні копалини
Населений пункт розміщений на Придніпровській, злегка хвилястій рівнині. Вся місцевість розташована в зоні лісостепу з чорноземними ґрунтами, які є родючі, дають багаті врожаї таких культур: озимої пшениці, кукурудзи, цукрових буряків, соняшнику, картоплі та ін. Лісів у даній місцевості немає, але село потопає в квітучих садах, особливо на присадибних ділянках. Село прикрашають декоративні дерева сільського центрального парку.
Місцевість села Рокита не багата на корисні копалини, лише в зниклому хуторі Полтавці є глина.
Історія
Виникло село в другій половині XVIII століття як група Рокитянських хуторів.
Як свідчать архівні документи, на території сучасного села Рокита виникли окремі поселення (хутори), малочисельні за населенням:
- хутір Велика Рокита мав 84 господарства, з них 82 козацьких господарства привілейованих. В усіх господарствах було 708 десятин землі, 552 особи жителів (з них: шевців — 3, тесляр — 1, ткач — 1, чоботар — 1).
- хутір Полтавці мав 19 господарств, з них 12 господарств козацьких, 3 господарства привілейованих, решта — міщани. Земельних угідь було 124 десятини.
- хутір Лайли (Настюченки) складався з 17 господарств, з них 16 господарств козацьких та одне привілейоване. Всього земельних угідь 180 десятин.
Історія хуторів пов'язана з історією містечка Остап'є, яке вперше згадується у документах XVII ст.
У 1763 році існувала Остапівська сотня, до складу якої входили хутори Велика Рокита, Полтавці, Лайли і дрібніші хутори.
Як відомо, перші переселенці на землях Рокити були жителі з Остап'я та навколишніх місцевостей. Особливо багато було втікачів з Правобережної України, яка в той час перебувала під гнітом польської шляхти.
Крім родових зв'язків між жителями села Остап'є, які є і до цього часу, прив'язувала і належність до однієї парафії — остапівської, яка відігравала значну роль у духовному житті тодішніх селян.
В кінці XVIII ст. Остап'є було перетворено в волосний центр Хорольського повіту, до складу якого увійшли Велика Рокита, Полтавці, Лайли.
В першій половині ХІХ ст. відбулося значне майнове розшарування. Частина селян-козаків втратили землю і, щоб не загинути з голоду, займалися ремеслами: були ткачі, теслярі, шевці тощо.
Земельні наділи були мізерними: 15 господарств — мали лише садиби; 14 господарств — до 2 десятин; 21 господарство — до 3 десятин 33 господарства — від 5 до 9 десятин; 15 господарств — більше 20 десятин; 3 господарства — 50 і більше десятин. З цих даних видно, що значна частина жителів хуторів були безземельні і малоземельні.
Найкращі землі, ставки і луки були в руках дворянина Раковича В. і відставного царського полковника Захарія Гречки (300 десятин), багатіїв Музиченка Антона, Настиченка Михайла. Навколишні землі належали графині Капніст М. В. та поміщикам Базилевським. Тому значна частина селян в середині XIX ст. змушена була працювати на поміщиків і заможних селян на становищі батраків, жити за рахунок посезонних заробітків, а взимку займатися ремеслом.
Заможні селяни і місцеві багатії, крім прямої експлуатації, проводили лихварські операції: вони давали біднякам грошову позику під майбутній відробіток улітку, вносили за них казенні податі, одержуючи за рік з селян великий процент (30—40 %).
В цей час селяни були масово неписьменними. Та й звідки вони могли навчитися грамоти, коли на хуторах Рокити не було навіть початкової школи. Лише декілька осіб із заможних селян і дворян могли здобути освіту в школі містечка Остап'є та в Хорольській гімназії. Жінки зовсім не навчалися грамоти. Тим дівчатам, які прагнули освіти, була одна відповідь: гребінь, прядка, кочерга — вся грамота твоя.
За переписом 1859 року в Рокитянських хуторах налічувалось 75 дворів, 723 жителі.
У найбільшому з хуторів (Великій Рокиті) у 1860 році за кошти підпоручика Ф. Ф. Кодинця була побудована Дмитрівська церква з дзвіницею, при якій діяли бібліотека та церковнопарафіяльна школа.
На карті 1869 року хутори були позначені як Старорокитянські.
В 60-х роках 19 ст. селяни Рокити, які були в більшості за походженням козаками, були перетворені царським урядом в державних селян. Вони були обкладені тяжкими грошовими податками, натуральними повинностями. Державні селяни розорялися, зростало число бездомних, які втрачали своє майно і перетворювались у наймитів. В цей час царський уряд щедро роздавав казенні землі на півдні України і генералам, і великим чиновникам.
Малоземельні і розорені селяни Рокити та навколишніх хуторів, ранньою весною напівбосі, слабо одягнуті з порожніми мішками за плечима, групами брели під дощ і негоду в Таврію, на Катеринославщину, до Фальц-Фейна з надією знайти роботу продати свої руки за мізерний заробіток в панських економіях. Пізньої осені поверталися вони із заробітків до своїх домівок з тяжкими думами про те, як прогодувати сім'ю. Траплялося, що і зовсім не поверталися до своїх сімей заробітчани. Гинули від хвороб і недоїдання в наймах та на довгих тяжких дорогах.
Не покращало становище селянської бідноти і після реформи 1861 року. З розвитком капіталізму на селі зростає сільська верхівка — куркулі. Це приводить до появи величезної кількості батраків. Селяни, що розорялися в цей період, працювали і далі в поміщицьких маєтках, на бурякових плантаціях, в куркульських господарствах жали за сніп (7-8 снопів від накошеного). Ставали чорноробочими, виїжджали зовсім у промислові міста.
Не дивлячись на розвиток капіталістичних відносин, в селі продовжувало існувати натуральне господарство. Щоб виготовити одяг — сіряк, кожух, свитку, запаску, потрібно було тримати в господарстві овець, а для виготовлення спіднього одягу вирощували коноплі, льон. Отже, більше одягу було знову ж у тих, хто мав більше землі. Взуття носили лише на великі свята і взимку, решту часу дорослі і діти ходили босі.
В цей час виникає в хуторі Рокита перша крамничка, власник якої був Шполянський, що торгував товарами, привезеними з міста: дьоготь, сукно, риба, дерев'яний і глиняний посуд. На міждоріжжі стояв шинок, його ще називали «монопольська», де селяни витрачали з горя останні копійки.
У 1885 році колишнє власницьке село мало 39 дворів, 288 жителів, волосне управління, православну церкву, 2 постоялих двори, лавку, 2 вітряних млини. Рокита була волосним центром.
У 1900 році з'явилася Успенська церква.
За переписом 1900 року у селі Рокита Рокитянської волості Хорольського повіту було 64 двори, 375 жителів, земська школа, відбувалося 3 ярмарки на рік.
У 1910 році в селі працювали 2 парових млини.
Багато нещасть і жертв селянам Рокити принесла перша світова війна — учасниками якої були Козленко Т. П., Сокіл Т. Г., Штанько Г. М..
У січні 1918 року в селі розпочалась радянська окупація.
У березні 1918 року село було звільнене німецькими військами від більшовиків.
Навесні 1919 року більшовики знову окупували село.
За переписом 1926 року у селі Мала Рокита Рокитянської сільської ради Остапівського району Лубенської округи було 69 дворів, 321 житель.
У 1927-1928 роках в селі було побудовано цегляне приміщення — семирічну школу, в якій діти могли здобувати освіту.
Перше колективне господарство на території с. Рокита утворилося в 1930 році і дістало назву «Червоний колос». Воно складалося з 32 господарств, артіль очолив Сидоренко Яків Федорович.
У 1931 році на території села було чотири колективні господарства: «Червоний колос», «Червоний партизан», «Краще життя», «Червоний промінь», земельна площа яких становила 550 га.
З розвитком індустріалізації в країні, як наслідок виконання другої п'ятирічки, сільське господарство отримало передову сільськогосподарську техніку: трактори, комбайни, причіпний інвентар.
У 1932–1933 роках внаслідок Голодомору, проведеного радянським урядом, у селі загинуло 48 мешканців, в тому числі встановлено імена 37 загиблих. Збереглися свідчення про Голодомор місцевих жителів, серед яких Адаменко Г. М. (1919 р. н.), Дем'яненко Г. Г. (1925 р. н.), Сологуб М. М. (1916 р. н.). Для увіковічення жертв голодомору на околиці села на місці масових поховань померлих було встановлено пам'ятний хрест як знак народної скорботи.
У 1934 році відбувається укрупнення колгоспів. На території села з чотирьох колгоспів утворюється два: ім. Постишева, який пізніше перейменували в колгосп ім. Фрунзе, та «Червоний партизан». В колгоспах переважало земельне господарство. Тваринництво було малорозвинене. Із зернових культур вирощували жито, пшеницю, ячмінь, овес, просо. З технічних культур вирощували буряк, коноплі.
У 1935 році перестала діяти сільська церква, перетворена на сільський клуб, де демонструвалися фільми і відбувалися художні вечори. Перед війною церкву було зовсім розібрано на потреби колгоспу, а на місці церкви було закладено фундамент сільського клубу. Війна перешкодила завершенню будівництва клубу і лише в 1953 році в центрі села виріс один з найкращих у районі Рокитянський сільський клуб на 500 місць.
Рокита в роки Другої світової війни
Напад 22 червня 1941 року нацистської Німеччини на Радянський Союз перервав мирну працю радянського народу. В перші дні війни пішли на фронт і жителі с. Рокита. Лише в перший день війни до військкомату прибуло 120 військовозобов'язаних, а до 14 вересня 1941 року, коли німецьким загарбникам тимчасово вдалося окупувати Полтавщину, в тім числі і с. Рокиту, жодного жителя, здатного воювати, в селі не залишилося — всі пішли на фронт. Настали чорні дні окупації.
Нацисти розграбували колгоспне майно, познищували будівлі, фруктові сади повирубували на паливо. Полювали вони і на юнаків та дівчат, щоб відправити їх на роботи до Німеччини. Молодь не бажала працювати на своїх ворогів, тікала з села, під час перевезень переховувалися, де могли, а окремі шукали підпільні організації, партизанські загони, як Полтавець Григорій Михайлович, Жербина Іван Васильович та ін.
Ворогу вдалося насильно забрати в Німеччину 101 юнаків і дівчат, частина яких загинула на каторжних роботах: Олійник Катерина Іванівна, Похилець Катерина.
Після розгрому німецьких військ на Курській дузі влітку 1943 року радянська армія широким фронтом йшла до Дніпра. Після вигнання німецьких окупантів 23 вересня 1943 року з села Рокита селяни приступили до відбудови, було відбудовано спалені будівлі, школу. З фронту не повернулося 287 осіб.
Повоєнні роки
Відсвяткувавши перемогу над фашистськими загарбниками, жителі села Рокита і навколишніх сіл, приступили до відновлення колгоспів.
У 1947 році в селі було два колгоспи: ім. Фрунзе — голова Полтавець Петро Михайлович і «Червоний партизан» — голова Семука Андрій Іванович.
У 1957 році в селі було встановлено пам'ятник воїнам-односельцям, що полягли (148 чол.) на фронтах Німецько-радянської війни.
У 1958 році два колгоспи було об'єднано в «Маяк комунізму», головою якого на колгоспних зборах було обрано П. М. Полтавця, що багато зробив для розвитку колгоспного виробництва. За короткий час колгосп став одним з передових не тільки в районі, а й в області. Колгосп мав високі прибутки, багато коштів, вкладав у культурний та соціальний розвиток села. За рахунок колгоспу було збудовано новий будинок культури, побудовано нову школу в 1967 році, пошивочну майстерню, медамбулаторію, почали процвітати нові магазини, було побудовано історичні пам'ятки (пам'ятники Леніну, колгоспниці), зведено 4 дво- і триповерхові будинки для колгоспників і сільської інтелігенції. Вулиці села були вкриті асфальтовим покриттям, побудовано лазню, млин, олійницю, дитячий садок та ін.
У 1966 році у селі був колгосп «Маяк комунізму», що мав 4978 га землі і спеціалізувався на виробництві зерна, буряків і тваринницької продукції. За досягнуті успіхи у розвитку тваринництва колгосп одержав право на участь у сільськогосподарській виставці в Москві в 1954 році. П. М. Полтавець очолював артіль з 1947 року. За успіхи, досягнуті колгоспом, він був двічі нагороджений — орденом Леніна в 1957 році та орденом Трудового Червоного Прапора в 1966 році; в цьому ж році був делегатом XXIII з'їзду Комуністичної партії Радянського Союзу.
У 1966 році в Рокиті була середня школа, бібліотека, клуб на 450 місць, відділення зв'язку. Населення становило 1017 чол. Село було центром Рокитянської сільської ради, якій були підпорядковані населені пункти Андрущине, Бондусі (нині не існує), Говори, Кравченки, Малинщина (нині не існує), Полтавці (нині не існує).
У 1990 році населення села становило 986 осіб.
Період незалежності
У 1991 році в селі був колгосп «Маяк комунізму» (зерново-буряківничого напряму, тваринництво), відділення зв'язку, АТС, середня школа, фельдшерсько-акушерський пункт, дитсадок, Будинок культури на 400 місць, бібліотека (14,6 тис. одиниць літератури).
Референдум 1 грудня 1991 року ввійшов в історію України як день національної єдності нашого народу. «Так» незалежності сказали 94.9 % виборців Полтавщини. «Так» незалежності сказали 92,8 % жителі Рокитянської сільради, що стало початком нового життя, важкого і непередбачуваного, незнаного, перспективного і цікавого. Вибір зробили на користь свободи і незалежності.
На початку 1990-х років досить міцним господарством було колективне сільськогосподарське підприємство «Маяк», яке очолював Полонський І. В. З середини 1990-х років — Полтавець Г. Г., який раніше працював головним агрономом. Колективне господарство охоплювало 3 села: Рокита, Кравченки, Говори.
Національне піднесення 1980-х років було невід'ємно пов'язане з відновленням православної церкви. Розпочався процес духовного піднесення. На прохання громади с. Рокита і навколишніх сіл в січні 1995 року в селі було відкрито церкву. В ній по цей час проходять богослужіння.
За умов спаду виробництва, нестабільності в економічному житті країни криза охопила і КСП «Маяк». Неухильно зменшувалось виробництво продукції рослинництва і тваринництва, погіршувалось фінансове становище села. Нестача обігових коштів призвела до скорочення споживання найважливіших ресурсів виробництва — нафтопродуктів, добрив, засобів захисту рослин і тварин. Як наслідок, КСП зменшило обсяги виробництва реалізованої продукції, знизились прибутки. Збитковим стало виробництво молока і м'яса.
З 1 січня 1996 року розпочався процес роздержавлення, передача у колективну власність сільськогосподарських угідь. Паралельно відбувалося паювання майна та земель колгоспу. У той же час розвивалися індивідуальні господарства, селяни починають утримувати більше худоби та обробляти більше землі у вільний від роботи у колективному господарстві час.
Реальні зрушення аграрної реформи в селі розпочалися після Указу Президента України від 3 грудня 1999 року. Розпочалось реформування КСП.
На основі Програми Земельної реформи на 2001—2005 роки в Полтавській області, в Рокитянській сільській раді до січня 2005 року відбулося повне розпаювання землі.
Шість чоловік, отримавши землю, зареєстрували свої фермерські господарства. Протягом 2001—2005 років зусиллями КСП «Маяк» і громади село було повністю газифіковано. Блакитне паливо поступає у кожну домівку, школу, адмінбудинок, дитячий садок і т. д.
У 2006 році в селі Рокита ПрАТ «Оріль-Лідер» було побудовано елеватор вартістю 15 млн гривень. Це підприємство інвестує у соціальну сферу і надає близько 40 робочих місць жителям села.
13 жовтня 2016 року шляхом об'єднання Корнієнківської та Рокитянської сільських рад Великобагачанського району була утворена Рокитянська сільська об'єднана територіальна громада з адміністративним центром у с. Рокита.
Економіка
- Молочно-товарна та свино-товарна ферми
- Новомовсковська філія ПрАТ «Оріль-Лідер»
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 530028, розташована у приміщенні школи.
- Результати
- зареєстровано 616 виборців, явка 60,71%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 56,87%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 11,05%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 9,43%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримала Анастасія Ляшенко (Слуга народу) — 32,43%, за Костянтина Іщейкіна (самовисування) — 20,54%, за Олексія Баганця (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 12,70%.
Об'єкти соціальної сфери
- Рокитянська загальноосвітня школа І-III ступенів
- Будинок культури на 400 місць
- Бібліотека
Пам'ятки історії
- Пам'ятник воїнам-односельцям, що полягли на фронтах Німецько-радянської війни
- Братська могила радянських воїнів, які загинули 1943 року під час визволення села від гітлерівців
- Пам'ятник трудової Слави
- Меморіальна дошка на честь учасника бойових дій у Афганістані В. О. Демиденка
- Пам'ятник В. І. Леніну
Спорт
ФК «Рокита» є чемпіоном Полтавської області з футболу 2015 року та бронзовим призером першостей 2016 та 2017 років. В 2015 та 2017 роках ФК «Рокита» ставав абсолютно найкращим аматорським футбольним клубом області, здобувавши суперкубок Полтавщини. Двічі ФК «Рокита» був фіналістом кубка Полтавської області з футболу.
Крім того, ФК «Рокита» є володарем Шишацького кубку (представницький турнір, значно популярніший та престижніший за кубок Полтавської області з футболу — проводився до 2015 року).
Відомі люди
- Домашенко Тетяна Михайлівна (1954 р. н.) — поетеса, громадсько-політичний діяч
- (?—?) — благодійник. У 1860 році збудував місцеву Дмитрівську церкву
Див. також
Примітки
- РОКИТА — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua (ua) . Процитовано 1 серпня 2023.
- РОКИТА – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 1 серпня 2023.
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко, В. О. Мокляк, Т. П. Пустовіт — Полтава: Оріяна, 2008.— С. 39
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 23 березня 2022.
Джерела
- Рокита // За ред. А. В. Кудрицького. Полтавщина: Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — . — с. 840—841
- Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967. — с. 144
Посилання
- Погода в селі Рокита
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Roki ta u XIX st Kadniceve selo v Ukrayini v Bilocerkivskij silskij gromadi Mirgorodskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanom na 2001 rik stanovilo 932 osobi selo Rokita Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Mirgorodskij rajon Gromada Bilocerkivska silska gromada Kod KATOTTG UA53060010230010777 Oblikova kartka Oblikova kartka Osnovni dani Naselennya 932 2001 rik Plosha 2 304 km Gustota naselennya 404 51 osib km Poshtovij indeks 38353 Telefonnij kod 380 5345 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 35 11 pn sh 33 37 40 sh d 49 58639 pn sh 33 62778 sh d 49 58639 33 62778 Koordinati 49 35 11 pn sh 33 37 40 sh d 49 58639 pn sh 33 62778 sh d 49 58639 33 62778 Vidstan do rajonnogo centru 35 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Sagajdak Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 39 km Misceva vlada Adresa radi 38353 Poltavska obl Velikobagachanskij r n s Rokita Karta Rokita Rokita Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rokita NazvaNazva sela Rokita pohodit vid ukrayinskogo slova Rokita sho oznachaye verba Ce tomu sho kolishni hutirski poselennya buli roztashovani v malovnichih dolinah beregi yakih buli zarosli verbami ta lozami Zhiteli hutoriv zajmalisya zemlerobstvom i skotarstvom GeografiyaRoztashuvannya Selo Rokita znahoditsya v urochishi Bezshtanne po selu protikaye peresihayucha richechka iz zagatami yaka cherez 8 km vpadaye v richku Psel Na vidstani do 1 5 km roztashovani sela Shpirni Bondusi ta Govori Cherez selo prohodit avtomobilna doroga T 1717 Roztashovana za 35 km vid selisha Velika Bagachka Zaliznichna stanciya Horol za 46 km Sagajdak za 39 km do avtomagistrali M03 Kiyiv Harkiv 10 km Na teritoriyi sela znahodyatsya 6 stavkiv ta odne ozero yaki vikoristovuyutsya dlya gospodarskih potreb Znahodyatsya voni v mezhah na zhal uzhe zniklih hutoriv Poltavci Malishina a takozh isnuyuchih ale vimirayuchih sil Govori Andrushina Kravchenki V stavah meshkaye karas korop okun tovstolob raki i shuki Grunti korisni kopalini Naselenij punkt rozmishenij na Pridniprovskij zlegka hvilyastij rivnini Vsya miscevist roztashovana v zoni lisostepu z chornozemnimi gruntami yaki ye rodyuchi dayut bagati vrozhayi takih kultur ozimoyi pshenici kukurudzi cukrovih buryakiv sonyashniku kartopli ta in Lisiv u danij miscevosti nemaye ale selo potopaye v kvituchih sadah osoblivo na prisadibnih dilyankah Selo prikrashayut dekorativni dereva silskogo centralnogo parku Miscevist sela Rokita ne bagata na korisni kopalini lishe v zniklomu hutori Poltavci ye glina IstoriyaViniklo selo v drugij polovini XVIII stolittya yak grupa Rokityanskih hutoriv Yak svidchat arhivni dokumenti na teritoriyi suchasnogo sela Rokita vinikli okremi poselennya hutori malochiselni za naselennyam hutir Velika Rokita mav 84 gospodarstva z nih 82 kozackih gospodarstva privilejovanih V usih gospodarstvah bulo 708 desyatin zemli 552 osobi zhiteliv z nih shevciv 3 teslyar 1 tkach 1 chobotar 1 hutir Poltavci mav 19 gospodarstv z nih 12 gospodarstv kozackih 3 gospodarstva privilejovanih reshta mishani Zemelnih ugid bulo 124 desyatini hutir Lajli Nastyuchenki skladavsya z 17 gospodarstv z nih 16 gospodarstv kozackih ta odne privilejovane Vsogo zemelnih ugid 180 desyatin Istoriya hutoriv pov yazana z istoriyeyu mistechka Ostap ye yake vpershe zgaduyetsya u dokumentah XVII st U 1763 roci isnuvala Ostapivska sotnya do skladu yakoyi vhodili hutori Velika Rokita Poltavci Lajli i dribnishi hutori Yak vidomo pershi pereselenci na zemlyah Rokiti buli zhiteli z Ostap ya ta navkolishnih miscevostej Osoblivo bagato bulo vtikachiv z Pravoberezhnoyi Ukrayini yaka v toj chas perebuvala pid gnitom polskoyi shlyahti Krim rodovih zv yazkiv mizh zhitelyami sela Ostap ye yaki ye i do cogo chasu priv yazuvala i nalezhnist do odniyeyi parafiyi ostapivskoyi yaka vidigravala znachnu rol u duhovnomu zhitti todishnih selyan V kinci XVIII st Ostap ye bulo peretvoreno v volosnij centr Horolskogo povitu do skladu yakogo uvijshli Velika Rokita Poltavci Lajli V pershij polovini HIH st vidbulosya znachne majnove rozsharuvannya Chastina selyan kozakiv vtratili zemlyu i shob ne zaginuti z golodu zajmalisya remeslami buli tkachi teslyari shevci tosho Zemelni nadili buli mizernimi 15 gospodarstv mali lishe sadibi 14 gospodarstv do 2 desyatin 21 gospodarstvo do 3 desyatin 33 gospodarstva vid 5 do 9 desyatin 15 gospodarstv bilshe 20 desyatin 3 gospodarstva 50 i bilshe desyatin Z cih danih vidno sho znachna chastina zhiteliv hutoriv buli bezzemelni i malozemelni Najkrashi zemli stavki i luki buli v rukah dvoryanina Rakovicha V i vidstavnogo carskogo polkovnika Zahariya Grechki 300 desyatin bagatiyiv Muzichenka Antona Nastichenka Mihajla Navkolishni zemli nalezhali grafini Kapnist M V ta pomishikam Bazilevskim Tomu znachna chastina selyan v seredini XIX st zmushena bula pracyuvati na pomishikiv i zamozhnih selyan na stanovishi batrakiv zhiti za rahunok posezonnih zarobitkiv a vzimku zajmatisya remeslom Zamozhni selyani i miscevi bagatiyi krim pryamoyi ekspluataciyi provodili lihvarski operaciyi voni davali bidnyakam groshovu poziku pid majbutnij vidrobitok ulitku vnosili za nih kazenni podati oderzhuyuchi za rik z selyan velikij procent 30 40 V cej chas selyani buli masovo nepismennimi Ta j zvidki voni mogli navchitisya gramoti koli na hutorah Rokiti ne bulo navit pochatkovoyi shkoli Lishe dekilka osib iz zamozhnih selyan i dvoryan mogli zdobuti osvitu v shkoli mistechka Ostap ye ta v Horolskij gimnaziyi Zhinki zovsim ne navchalisya gramoti Tim divchatam yaki pragnuli osviti bula odna vidpovid grebin pryadka kocherga vsya gramota tvoya Za perepisom 1859 roku v Rokityanskih hutorah nalichuvalos 75 dvoriv 723 zhiteli U najbilshomu z hutoriv Velikij Rokiti u 1860 roci za koshti pidporuchika F F Kodincya bula pobudovana Dmitrivska cerkva z dzviniceyu pri yakij diyali biblioteka ta cerkovnoparafiyalna shkola Na karti 1869 roku hutori buli poznacheni yak Starorokityanski V 60 h rokah 19 st selyani Rokiti yaki buli v bilshosti za pohodzhennyam kozakami buli peretvoreni carskim uryadom v derzhavnih selyan Voni buli obkladeni tyazhkimi groshovimi podatkami naturalnimi povinnostyami Derzhavni selyani rozoryalisya zrostalo chislo bezdomnih yaki vtrachali svoye majno i peretvoryuvalis u najmitiv V cej chas carskij uryad shedro rozdavav kazenni zemli na pivdni Ukrayini i generalam i velikim chinovnikam Malozemelni i rozoreni selyani Rokiti ta navkolishnih hutoriv rannoyu vesnoyu napivbosi slabo odyagnuti z porozhnimi mishkami za plechima grupami breli pid dosh i negodu v Tavriyu na Katerinoslavshinu do Falc Fejna z nadiyeyu znajti robotu prodati svoyi ruki za mizernij zarobitok v panskih ekonomiyah Piznoyi oseni povertalisya voni iz zarobitkiv do svoyih domivok z tyazhkimi dumami pro te yak progoduvati sim yu Traplyalosya sho i zovsim ne povertalisya do svoyih simej zarobitchani Ginuli vid hvorob i nedoyidannya v najmah ta na dovgih tyazhkih dorogah Ne pokrashalo stanovishe selyanskoyi bidnoti i pislya reformi 1861 roku Z rozvitkom kapitalizmu na seli zrostaye silska verhivka kurkuli Ce privodit do poyavi velicheznoyi kilkosti batrakiv Selyani sho rozoryalisya v cej period pracyuvali i dali v pomishickih mayetkah na buryakovih plantaciyah v kurkulskih gospodarstvah zhali za snip 7 8 snopiv vid nakoshenogo Stavali chornorobochimi viyizhdzhali zovsim u promislovi mista Ne divlyachis na rozvitok kapitalistichnih vidnosin v seli prodovzhuvalo isnuvati naturalne gospodarstvo Shob vigotoviti odyag siryak kozhuh svitku zapasku potribno bulo trimati v gospodarstvi ovec a dlya vigotovlennya spidnogo odyagu viroshuvali konopli lon Otzhe bilshe odyagu bulo znovu zh u tih hto mav bilshe zemli Vzuttya nosili lishe na veliki svyata i vzimku reshtu chasu dorosli i diti hodili bosi V cej chas vinikaye v hutori Rokita persha kramnichka vlasnik yakoyi buv Shpolyanskij sho torguvav tovarami privezenimi z mista dogot sukno riba derev yanij i glinyanij posud Na mizhdorizhzhi stoyav shinok jogo she nazivali monopolska de selyani vitrachali z gorya ostanni kopijki U 1885 roci kolishnye vlasnicke selo malo 39 dvoriv 288 zhiteliv volosne upravlinnya pravoslavnu cerkvu 2 postoyalih dvori lavku 2 vitryanih mlini Rokita bula volosnim centrom U 1900 roci z yavilasya Uspenska cerkva Za perepisom 1900 roku u seli Rokita Rokityanskoyi volosti Horolskogo povitu bulo 64 dvori 375 zhiteliv zemska shkola vidbuvalosya 3 yarmarki na rik U 1910 roci v seli pracyuvali 2 parovih mlini Bagato neshast i zhertv selyanam Rokiti prinesla persha svitova vijna uchasnikami yakoyi buli Kozlenko T P Sokil T G Shtanko G M U sichni 1918 roku v seli rozpochalas radyanska okupaciya U berezni 1918 roku selo bulo zvilnene nimeckimi vijskami vid bilshovikiv Navesni 1919 roku bilshoviki znovu okupuvali selo Za perepisom 1926 roku u seli Mala Rokita Rokityanskoyi silskoyi radi Ostapivskogo rajonu Lubenskoyi okrugi bulo 69 dvoriv 321 zhitel U 1927 1928 rokah v seli bulo pobudovano ceglyane primishennya semirichnu shkolu v yakij diti mogli zdobuvati osvitu Pershe kolektivne gospodarstvo na teritoriyi s Rokita utvorilosya v 1930 roci i distalo nazvu Chervonij kolos Vono skladalosya z 32 gospodarstv artil ocholiv Sidorenko Yakiv Fedorovich U 1931 roci na teritoriyi sela bulo chotiri kolektivni gospodarstva Chervonij kolos Chervonij partizan Krashe zhittya Chervonij promin zemelna plosha yakih stanovila 550 ga Z rozvitkom industrializaciyi v krayini yak naslidok vikonannya drugoyi p yatirichki silske gospodarstvo otrimalo peredovu silskogospodarsku tehniku traktori kombajni prichipnij inventar U 1932 1933 rokah vnaslidok Golodomoru provedenogo radyanskim uryadom u seli zaginulo 48 meshkanciv v tomu chisli vstanovleno imena 37 zagiblih Zbereglisya svidchennya pro Golodomor miscevih zhiteliv sered yakih Adamenko G M 1919 r n Dem yanenko G G 1925 r n Sologub M M 1916 r n Dlya uvikovichennya zhertv golodomoru na okolici sela na misci masovih pohovan pomerlih bulo vstanovleno pam yatnij hrest yak znak narodnoyi skorboti U 1934 roci vidbuvayetsya ukrupnennya kolgospiv Na teritoriyi sela z chotiroh kolgospiv utvoryuyetsya dva im Postisheva yakij piznishe perejmenuvali v kolgosp im Frunze ta Chervonij partizan V kolgospah perevazhalo zemelne gospodarstvo Tvarinnictvo bulo malorozvinene Iz zernovih kultur viroshuvali zhito pshenicyu yachmin oves proso Z tehnichnih kultur viroshuvali buryak konopli U 1935 roci perestala diyati silska cerkva peretvorena na silskij klub de demonstruvalisya filmi i vidbuvalisya hudozhni vechori Pered vijnoyu cerkvu bulo zovsim rozibrano na potrebi kolgospu a na misci cerkvi bulo zakladeno fundament silskogo klubu Vijna pereshkodila zavershennyu budivnictva klubu i lishe v 1953 roci v centri sela viris odin z najkrashih u rajoni Rokityanskij silskij klub na 500 misc Rokita v roki Drugoyi svitovoyi vijni Napad 22 chervnya 1941 roku nacistskoyi Nimechchini na Radyanskij Soyuz perervav mirnu pracyu radyanskogo narodu V pershi dni vijni pishli na front i zhiteli s Rokita Lishe v pershij den vijni do vijskkomatu pribulo 120 vijskovozobov yazanih a do 14 veresnya 1941 roku koli nimeckim zagarbnikam timchasovo vdalosya okupuvati Poltavshinu v tim chisli i s Rokitu zhodnogo zhitelya zdatnogo voyuvati v seli ne zalishilosya vsi pishli na front Nastali chorni dni okupaciyi Nacisti rozgrabuvali kolgospne majno poznishuvali budivli fruktovi sadi povirubuvali na palivo Polyuvali voni i na yunakiv ta divchat shob vidpraviti yih na roboti do Nimechchini Molod ne bazhala pracyuvati na svoyih vorogiv tikala z sela pid chas perevezen perehovuvalisya de mogli a okremi shukali pidpilni organizaciyi partizanski zagoni yak Poltavec Grigorij Mihajlovich Zherbina Ivan Vasilovich ta in Vorogu vdalosya nasilno zabrati v Nimechchinu 101 yunakiv i divchat chastina yakih zaginula na katorzhnih robotah Olijnik Katerina Ivanivna Pohilec Katerina Pislya rozgromu nimeckih vijsk na Kurskij duzi vlitku 1943 roku radyanska armiya shirokim frontom jshla do Dnipra Pislya vignannya nimeckih okupantiv 23 veresnya 1943 roku z sela Rokita selyani pristupili do vidbudovi bulo vidbudovano spaleni budivli shkolu Z frontu ne povernulosya 287 osib Povoyenni roki Vidsvyatkuvavshi peremogu nad fashistskimi zagarbnikami zhiteli sela Rokita i navkolishnih sil pristupili do vidnovlennya kolgospiv U 1947 roci v seli bulo dva kolgospi im Frunze golova Poltavec Petro Mihajlovich i Chervonij partizan golova Semuka Andrij Ivanovich U 1957 roci v seli bulo vstanovleno pam yatnik voyinam odnoselcyam sho polyagli 148 chol na frontah Nimecko radyanskoyi vijni U 1958 roci dva kolgospi bulo ob yednano v Mayak komunizmu golovoyu yakogo na kolgospnih zborah bulo obrano P M Poltavcya sho bagato zrobiv dlya rozvitku kolgospnogo virobnictva Za korotkij chas kolgosp stav odnim z peredovih ne tilki v rajoni a j v oblasti Kolgosp mav visoki pributki bagato koshtiv vkladav u kulturnij ta socialnij rozvitok sela Za rahunok kolgospu bulo zbudovano novij budinok kulturi pobudovano novu shkolu v 1967 roci poshivochnu majsternyu medambulatoriyu pochali procvitati novi magazini bulo pobudovano istorichni pam yatki pam yatniki Leninu kolgospnici zvedeno 4 dvo i tripoverhovi budinki dlya kolgospnikiv i silskoyi inteligenciyi Vulici sela buli vkriti asfaltovim pokrittyam pobudovano laznyu mlin olijnicyu dityachij sadok ta in U 1966 roci u seli buv kolgosp Mayak komunizmu sho mav 4978 ga zemli i specializuvavsya na virobnictvi zerna buryakiv i tvarinnickoyi produkciyi Za dosyagnuti uspihi u rozvitku tvarinnictva kolgosp oderzhav pravo na uchast u silskogospodarskij vistavci v Moskvi v 1954 roci P M Poltavec ocholyuvav artil z 1947 roku Za uspihi dosyagnuti kolgospom vin buv dvichi nagorodzhenij ordenom Lenina v 1957 roci ta ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora v 1966 roci v comu zh roci buv delegatom XXIII z yizdu Komunistichnoyi partiyi Radyanskogo Soyuzu U 1966 roci v Rokiti bula serednya shkola biblioteka klub na 450 misc viddilennya zv yazku Naselennya stanovilo 1017 chol Selo bulo centrom Rokityanskoyi silskoyi radi yakij buli pidporyadkovani naseleni punkti Andrushine Bondusi nini ne isnuye Govori Kravchenki Malinshina nini ne isnuye Poltavci nini ne isnuye U 1990 roci naselennya sela stanovilo 986 osib Period nezalezhnosti U 1991 roci v seli buv kolgosp Mayak komunizmu zernovo buryakivnichogo napryamu tvarinnictvo viddilennya zv yazku ATS serednya shkola feldshersko akusherskij punkt ditsadok Budinok kulturi na 400 misc biblioteka 14 6 tis odinic literaturi Referendum 1 grudnya 1991 roku vvijshov v istoriyu Ukrayini yak den nacionalnoyi yednosti nashogo narodu Tak nezalezhnosti skazali 94 9 viborciv Poltavshini Tak nezalezhnosti skazali 92 8 zhiteli Rokityanskoyi silradi sho stalo pochatkom novogo zhittya vazhkogo i neperedbachuvanogo neznanogo perspektivnogo i cikavogo Vibir zrobili na korist svobodi i nezalezhnosti Na pochatku 1990 h rokiv dosit micnim gospodarstvom bulo kolektivne silskogospodarske pidpriyemstvo Mayak yake ocholyuvav Polonskij I V Z seredini 1990 h rokiv Poltavec G G yakij ranishe pracyuvav golovnim agronomom Kolektivne gospodarstvo ohoplyuvalo 3 sela Rokita Kravchenki Govori Nacionalne pidnesennya 1980 h rokiv bulo nevid yemno pov yazane z vidnovlennyam pravoslavnoyi cerkvi Rozpochavsya proces duhovnogo pidnesennya Na prohannya gromadi s Rokita i navkolishnih sil v sichni 1995 roku v seli bulo vidkrito cerkvu V nij po cej chas prohodyat bogosluzhinnya Za umov spadu virobnictva nestabilnosti v ekonomichnomu zhitti krayini kriza ohopila i KSP Mayak Neuhilno zmenshuvalos virobnictvo produkciyi roslinnictva i tvarinnictva pogirshuvalos finansove stanovishe sela Nestacha obigovih koshtiv prizvela do skorochennya spozhivannya najvazhlivishih resursiv virobnictva naftoproduktiv dobriv zasobiv zahistu roslin i tvarin Yak naslidok KSP zmenshilo obsyagi virobnictva realizovanoyi produkciyi znizilis pributki Zbitkovim stalo virobnictvo moloka i m yasa Z 1 sichnya 1996 roku rozpochavsya proces rozderzhavlennya peredacha u kolektivnu vlasnist silskogospodarskih ugid Paralelno vidbuvalosya payuvannya majna ta zemel kolgospu U toj zhe chas rozvivalisya individualni gospodarstva selyani pochinayut utrimuvati bilshe hudobi ta obroblyati bilshe zemli u vilnij vid roboti u kolektivnomu gospodarstvi chas Realni zrushennya agrarnoyi reformi v seli rozpochalisya pislya Ukazu Prezidenta Ukrayini vid 3 grudnya 1999 roku Rozpochalos reformuvannya KSP Na osnovi Programi Zemelnoyi reformi na 2001 2005 roki v Poltavskij oblasti v Rokityanskij silskij radi do sichnya 2005 roku vidbulosya povne rozpayuvannya zemli Shist cholovik otrimavshi zemlyu zareyestruvali svoyi fermerski gospodarstva Protyagom 2001 2005 rokiv zusillyami KSP Mayak i gromadi selo bulo povnistyu gazifikovano Blakitne palivo postupaye u kozhnu domivku shkolu adminbudinok dityachij sadok i t d U 2006 roci v seli Rokita PrAT Oril Lider bulo pobudovano elevator vartistyu 15 mln griven Ce pidpriyemstvo investuye u socialnu sferu i nadaye blizko 40 robochih misc zhitelyam sela 13 zhovtnya 2016 roku shlyahom ob yednannya Korniyenkivskoyi ta Rokityanskoyi silskih rad Velikobagachanskogo rajonu bula utvorena Rokityanska silska ob yednana teritorialna gromada z administrativnim centrom u s Rokita EkonomikaMolochno tovarna ta svino tovarna fermi Novomovskovska filiya PrAT Oril Lider PolitikaParlamentski vibori 2019 Na pozachergovih parlamentskih viborah 2019 roku u seli funkcionuvala okrema viborcha dilnicya 530028 roztashovana u primishenni shkoli Rezultati zareyestrovano 616 viborciv yavka 60 71 najbilshe golosiv viddano za Slugu narodu 56 87 za Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 11 05 za Radikalnu partiyu Olega Lyashka 9 43 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimala Anastasiya Lyashenko Sluga narodu 32 43 za Kostyantina Ishejkina samovisuvannya 20 54 za Oleksiya Bagancya Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 12 70 Ob yekti socialnoyi sferiRokityanska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv Budinok kulturi na 400 misc BibliotekaPam yatki istoriyiPam yatnik voyinam odnoselcyam sho polyagli na frontah Nimecko radyanskoyi vijni Bratska mogila radyanskih voyiniv yaki zaginuli 1943 roku pid chas vizvolennya sela vid gitlerivciv Pam yatnik trudovoyi Slavi Memorialna doshka na chest uchasnika bojovih dij u Afganistani V O Demidenka Pam yatnik V I LeninuSportFK Rokita ye chempionom Poltavskoyi oblasti z futbolu 2015 roku ta bronzovim prizerom pershostej 2016 ta 2017 rokiv V 2015 ta 2017 rokah FK Rokita stavav absolyutno najkrashim amatorskim futbolnim klubom oblasti zdobuvavshi superkubok Poltavshini Dvichi FK Rokita buv finalistom kubka Poltavskoyi oblasti z futbolu Krim togo FK Rokita ye volodarem Shishackogo kubku predstavnickij turnir znachno populyarnishij ta prestizhnishij za kubok Poltavskoyi oblasti z futbolu provodivsya do 2015 roku Vidomi lyudiDomashenko Tetyana Mihajlivna 1954 r n poetesa gromadsko politichnij diyach blagodijnik U 1860 roci zbuduvav miscevu Dmitrivsku cerkvuDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Poltavska oblastPrimitkiROKITA ETIMOLOGIYa Goroh ukrayinski slovniki goroh pp ua ua Procitovano 1 serpnya 2023 ROKITA Akademichnij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi movi sum in ua Procitovano 1 serpnya 2023 Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Poltavska oblast Uporyadn O A Bilousko Yu M Varchenko V O Moklyak T P Pustovit Poltava Oriyana 2008 S 39 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 23 bereznya 2022 DzherelaRokita Za red A V Kudrickogo Poltavshina Encikl dovid K UE 1992 S 1024 ISBN 5 88500 033 6 s 840 841 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Poltavska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 s 144PosilannyaPogoda v seli Rokita