«Ворожі» голоси (також західні радіоголоси) — радянське ідеологічне та пропагандистське кліше, що застосовувалося у відношенні до західних масмедіа, а саме до радіостанцій Західного світу.
Радіомовлення західних країн було непідконтрольним радянській цензурі і виступало як джерело альтернативної до радянської тоталітарної державній «інформації», яка офіційно контролювалася Відділом пропаганди і агітації ЦК КПРС та Ідеологічним відділом ЦК КПРС.
Радіостанції
Як ворожі до СРСР, радянської ідеології та пропаганди в СРСР були визначені такі радіостанції, як «Голос Америки», «Радіо Свобода», «Німецька хвиля», Російська служба «Бі-бі-сі», «Радіо Ватикану», , , , які вели мовлення мовами народів СРСР (азербайджанською, башкирською, білоруською, вірменською, грузинською, естонською, казахською, киргизькою, латиською, литовською, молдавською, російською, таджицькою, татарською, туркменською, узбецькою, уйгурською та українською) та підконтрольних СРСР країн соціалістичного табору на територію СРСР та інших соціалістичних країн. Такі радіостанції та їх передачі, що транслювались на територію СРСР та його союзниками мовами народів СРСР та їх союзників, розглядались в СРСР як ідеологічна зброя, яка стала одним з характерних феноменів холодної війни.
Ідеологічними інструментами боротьби проти СРСР та його союзників служили і радіостанції деяких соціалістичних країн: «Радіо Пекіна» і «Радіо Тирани». Основна спрямованість їхніх радіопрограм полягала у критиці «ревізіоністського» радянського керівництва і пропаганді політичних поглядів керівництва КНР і Албанії.
У свою чергу, СРСР також вів закордонне радіомовлення багатьма мовами.
Початок діяльності основних радіостанцій
Мовлення іноземних радіостанцій на територію СРСР розпочалось в 1930-х роках і продовжувалося в роки німецько-радянської війни, але вираз «ворожі голоси» належить пізнішій епосі — періоду «холодної війни», важливим інструментом якої стала організація радіопропаганди.
«Бі-бі-сі» почала регулярно вести мовлення російською 26 березня 1946 року, а «Голос Америки» — у 1947.
10 квітня 1947 року в московській газеті «Культура и жизнь» з'явилася стаття Іллі Еренбурга «Фальшивий голос». Протестуючи проти пропаганди жуйки, Еренбург писав:
Якщо ви винайшли якісь надувні жувальні гумки, чому ж ви замість мирного пускання гумових міхурів у себе вдома розповсюджуєте їх по всьому світу?
У 1950-51 роках у рамках кампанії боротьби з космополітизмом була організована театральна постановка за п'єсою Б. А. Лавреньова «Голос Америки», за яку йому в 1950 році була присуджена Сталінська премія.
З 1 березня 1953, майже одночасно зі смертю Сталіна, почала мовлення радіостанція під назвою Радіо «Звільнення від більшовизму» (пізніше — просто «Визволення»), яка з травня 1959 стала називатися «Радіо Свобода». «Німецька хвиля» існує з 3 травня 1953.
Пізніше мовлення на територію СРСР було організовано не тільки російською мовою, але й іншими мовами народів СРСР.
Глушіння
Історія
Програми «Голосу Америки» з лютого 1948 року почали систематично глушити так званими «глушниками» (радіостанціями постановки перешкод) — потужними генераторами електронних шумів. Офіційною мовою це називалося «радіозахистом» («глушіння», «радіозаглушування», «встановленням перешкод», «радіопротидією», «забиванням антирадянських радіопрограм», «радіоелектронною боротьбою»).
У періоди розрядки міжнародної напруженості глушіння «ворожих голосів» могло послаблюватися або припинятися (це не стосувалося, проте, передач «Радіо Свобода»). Так у вересні 1959 глушіння «Голосу Америки» було послаблене, коли радянський лідер Микита Хрущов здійснив візит до США, а в 1963 — після заклику Кеннеді припинити «холодну війну».
Після введення військ країн Варшавського договору в Чехословаччину в 1968 у (див. «Празька весна») глушіння було повністю відновлене. Чергова перерва в глушіння «ворожих голосів» (крім «Радіо Свобода») сталась в 1973 у зв'язку з проведенням . Глушіння відновилося в серпні 1980 року у зв'язку із загостренням становища в Польщі і різкою критикою у західних ЗМІ введення радянських військ до Афганістану.
Глушіння «ворожих голосів» тривало також у перші роки «перебудови». В експертному висновку за «справою КПРС» говориться, що постановою ЦК КПРС від 25 вересня 1986 було прийнято рішення припинити глушіння передач одних зарубіжних радіостанцій («Голос Америки», «Бі-Бі-Сі») і посилити глушіння інших («Свобода», «Німецька хвиля»). 23 травня 1987 в СРСР остаточно припинили глушити радіопрограми «Голосу Америки» і деяких інших західних радіостанцій. Повністю глушіння зарубіжних радіостанцій в СРСР було припинено в ніч з 29 на 30 листопада 1988.
Технічні засоби
Для здійснення глушіння в СРСР було зведено декілька сотень станцій середньої потужності (звичайно в межах або поблизу великих міст) та декілька станцій з радіусом покриття до 2000 км. Окремі з таких станцій здійснювали шумове забиття діапазонів мовлення, інші вели передачі на тих самих хвилях, що й «Ворожі голоси» (серед останніх — радіостанції «Маяк» та «Промінь»).
Обмеження можливостей прийому також здійснювалось через обмеження можливостей побутової радіоприймальної апаратури: популярні в Європі короткохвильові діапазони 11, 13, 16 та 19 метрів в приймачах СРСР були практично відсутніми, діапазон коротких хвиль починався з 25 м.
Деяких успіхів в прийомі «Ворожих голосів» можна було досягти далеко від великих міст та в ранній час доби (4-та — 5-та година ранку). Глушіння радіосигналу є незаконним, зокрема, в США за нього передбачено штрафи.
Аудиторія
Програми зарубіжних радіостанцій розглядалися як альтернативне джерело інформації, яке пропонувало набагато більший інтерес, ніж офіційна радянська пропаганда, незважаючи на низьку якість сигналу через глушіння.
«Ворожими голосами» захоплювалася не тільки дисидентсько налаштована частина інтелігенції, а й частина молоді, яка цікавилася західною музикою. З радіо можна було почерпнути також інформацію «нейтрального» характеру про політичне життя СРСР, наприклад оперативні дані про стан здоров'я глави радянської держави — генерального секретаря ЦК КПРС Л. І. Брежнєва і інших членів Політбюро, що часто було причиною несподіваних змін внутрішньополітичного календаря країни. «Ворожі голоси» також більш оперативно, більш повно і об'єктивно інформували радянських слухачів про політичне життя Заходу. Пізнавальними були також передачі з галузей науки, культури, мистецтва і т. ін.
За дослідженнями, які проводилися в США, найзначнішою була щотижнева аудиторія радіослухачів «Голосу Америки» в СРСР (у 1980-ті роки досягала 30 млн чоловік), на другому місці йшла «Російська служба Бі-бі-сі» з удвічі меншою аудиторією.
Для прослуховування були необхідні радіоприймачі, що дозволяють слухати передачі на коротких хвилях («Спідола», «Океан», «Меридіан» та ін) і коштували дорожче, ніж ті, які працюють тільки на середніх і довгих хвилях. На хвилях коротше 25 м глушіння майже не було, але й відповідні радіоприймачі дістати було важче. У СРСР з 50-х рр. радіоприймачі з діапазонами коротких хвиль 11, 13, 16 і 19 метрів випускалися тільки на експорт (хоча і з'являлися зрідка в продажу), а імпортні були рідкісні і дорогі. Цікавий факт: радіола «Сакта», яка вироблялася в 60-х рр. Ризьким радіозаводом ім. О. С. Попова, мала недокументовану особливість: якщо одночасно натиснути на перемикачі діапазонів клавіші «КВ1» і «КВ2», приймач опинявся налаштованим на 19-метровий діапазон.
Чутки про зв'язки зі спецслужбами
Основною метою радіомовлення в умовах «холодної війни» була пропаганда, якій спецслужби протиборчих сторін приділяли значну увагу.
У книзі Н. Н. Яковлєва «ЦРУ проти СРСР» стверджується, що мовлення «ворожих голосів» відбувалося під патронатом ЦРУ, в цій книзі також приклади зв'язків «Радіо Свобода» і «Вільна Європа» з ЦРУ. Однак слід зазначити, що ЦРУ офіційно перестало фінансувати ці радіостанції в середині 1970-х років.
У «викритті» цих радіостанцій зіграли свою роль агенти розвідок соціалістичних країн, особливо Ю. Марін, який працював під ім'ям К. Неастрова на «Радіо Свобода». «Викривальні свідчення» про діяльність радіо «Вільна Європа» були зібрані її колишніми співробітниками — агентами розвідок Польщі, Чехословаччини, Болгарії.
Див. також
Література
- (27 декабря 2006)
- Яковлев Н. Н. ЦРУ против СССР. — М. : Правда, 1983.
- Плейкис Р. Радиоцензура.
- Каганов Ю. О. «Ворожі голоси»: ідеологічне протистояння на радіохвилях у радянській Україні (друга половина XX ст.) // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — Запоріжжя: ЗНУ, 2013. — Вип. XXXV. — С. 193-201..
Посилання
- Андруцкій Л. Голоса // Спецвипуск Xakep. — Вип. 18. — С. 96-99. з джерела 17 серпня 2009. Процитовано 17 травня 2010.
- Про глушіння в СРСР і в інших країнах. [ 14 квітня 2010 у Wayback Machine.] Звукозапис глушіння.
Примітки
- Welle (www.dw.com), Deutsche. . DW.COM (брит.). Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 3 лютого 2020.
- . Ajax Systems (англ.). Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 3 лютого 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vorozhi golosi takozh zahidni radiogolosi radyanske ideologichne ta propagandistske klishe sho zastosovuvalosya u vidnoshenni do zahidnih masmedia a same do radiostancij Zahidnogo svitu Radiomovlennya zahidnih krayin bulo nepidkontrolnim radyanskij cenzuri i vistupalo yak dzherelo alternativnoyi do radyanskoyi totalitarnoyi derzhavnij informaciyi yaka oficijno kontrolyuvalasya Viddilom propagandi i agitaciyi CK KPRS ta Ideologichnim viddilom CK KPRS RadiostanciyiYak vorozhi do SRSR radyanskoyi ideologiyi ta propagandi v SRSR buli viznacheni taki radiostanciyi yak Golos Ameriki Radio Svoboda Nimecka hvilya Rosijska sluzhba Bi bi si Radio Vatikanu yaki veli movlennya movami narodiv SRSR azerbajdzhanskoyu bashkirskoyu biloruskoyu virmenskoyu gruzinskoyu estonskoyu kazahskoyu kirgizkoyu latiskoyu litovskoyu moldavskoyu rosijskoyu tadzhickoyu tatarskoyu turkmenskoyu uzbeckoyu ujgurskoyu ta ukrayinskoyu ta pidkontrolnih SRSR krayin socialistichnogo taboru na teritoriyu SRSR ta inshih socialistichnih krayin Taki radiostanciyi ta yih peredachi sho translyuvalis na teritoriyu SRSR ta jogo soyuznikami movami narodiv SRSR ta yih soyuznikiv rozglyadalis v SRSR yak ideologichna zbroya yaka stala odnim z harakternih fenomeniv holodnoyi vijni Ideologichnimi instrumentami borotbi proti SRSR ta jogo soyuznikiv sluzhili i radiostanciyi deyakih socialistichnih krayin Radio Pekina i Radio Tirani Osnovna spryamovanist yihnih radioprogram polyagala u kritici revizionistskogo radyanskogo kerivnictva i propagandi politichnih poglyadiv kerivnictva KNR i Albaniyi U svoyu chergu SRSR takozh viv zakordonne radiomovlennya bagatma movami Pochatok diyalnosti osnovnih radiostancijMovlennya inozemnih radiostancij na teritoriyu SRSR rozpochalos v 1930 h rokah i prodovzhuvalosya v roki nimecko radyanskoyi vijni ale viraz vorozhi golosi nalezhit piznishij eposi periodu holodnoyi vijni vazhlivim instrumentom yakoyi stala organizaciya radiopropagandi Bi bi si pochala regulyarno vesti movlennya rosijskoyu 26 bereznya 1946 roku a Golos Ameriki u 1947 10 kvitnya 1947 roku v moskovskij gazeti Kultura i zhizn z yavilasya stattya Illi Erenburga Falshivij golos Protestuyuchi proti propagandi zhujki Erenburg pisav Yaksho vi vinajshli yakis naduvni zhuvalni gumki chomu zh vi zamist mirnogo puskannya gumovih mihuriv u sebe vdoma rozpovsyudzhuyete yih po vsomu svitu U 1950 51 rokah u ramkah kampaniyi borotbi z kosmopolitizmom bula organizovana teatralna postanovka za p yesoyu B A Lavrenova Golos Ameriki za yaku jomu v 1950 roci bula prisudzhena Stalinska premiya Z 1 bereznya 1953 majzhe odnochasno zi smertyu Stalina pochala movlennya radiostanciya pid nazvoyu Radio Zvilnennya vid bilshovizmu piznishe prosto Vizvolennya yaka z travnya 1959 stala nazivatisya Radio Svoboda Nimecka hvilya isnuye z 3 travnya 1953 Piznishe movlennya na teritoriyu SRSR bulo organizovano ne tilki rosijskoyu movoyu ale j inshimi movami narodiv SRSR GlushinnyaDokladnishe Cenzura v SRSR ta Radioglushinnya Istoriya Programi Golosu Ameriki z lyutogo 1948 roku pochali sistematichno glushiti tak zvanimi glushnikami radiostanciyami postanovki pereshkod potuzhnimi generatorami elektronnih shumiv Oficijnoyu movoyu ce nazivalosya radiozahistom glushinnya radiozaglushuvannya vstanovlennyam pereshkod radioprotidiyeyu zabivannyam antiradyanskih radioprogram radioelektronnoyu borotboyu U periodi rozryadki mizhnarodnoyi napruzhenosti glushinnya vorozhih golosiv moglo poslablyuvatisya abo pripinyatisya ce ne stosuvalosya prote peredach Radio Svoboda Tak u veresni 1959 glushinnya Golosu Ameriki bulo poslablene koli radyanskij lider Mikita Hrushov zdijsniv vizit do SShA a v 1963 pislya zakliku Kennedi pripiniti holodnu vijnu Pislya vvedennya vijsk krayin Varshavskogo dogovoru v Chehoslovachchinu v 1968 u div Prazka vesna glushinnya bulo povnistyu vidnovlene Chergova pererva v glushinnya vorozhih golosiv krim Radio Svoboda stalas v 1973 u zv yazku z provedennyam Glushinnya vidnovilosya v serpni 1980 roku u zv yazku iz zagostrennyam stanovisha v Polshi i rizkoyu kritikoyu u zahidnih ZMI vvedennya radyanskih vijsk do Afganistanu Glushinnya vorozhih golosiv trivalo takozh u pershi roki perebudovi V ekspertnomu visnovku za spravoyu KPRS govoritsya sho postanovoyu CK KPRS vid 25 veresnya 1986 bulo prijnyato rishennya pripiniti glushinnya peredach odnih zarubizhnih radiostancij Golos Ameriki Bi Bi Si i posiliti glushinnya inshih Svoboda Nimecka hvilya 23 travnya 1987 v SRSR ostatochno pripinili glushiti radioprogrami Golosu Ameriki i deyakih inshih zahidnih radiostancij Povnistyu glushinnya zarubizhnih radiostancij v SRSR bulo pripineno v nich z 29 na 30 listopada 1988 Tehnichni zasobi Dlya zdijsnennya glushinnya v SRSR bulo zvedeno dekilka soten stancij serednoyi potuzhnosti zvichajno v mezhah abo poblizu velikih mist ta dekilka stancij z radiusom pokrittya do 2000 km Okremi z takih stancij zdijsnyuvali shumove zabittya diapazoniv movlennya inshi veli peredachi na tih samih hvilyah sho j Vorozhi golosi sered ostannih radiostanciyi Mayak ta Promin Obmezhennya mozhlivostej prijomu takozh zdijsnyuvalos cherez obmezhennya mozhlivostej pobutovoyi radioprijmalnoyi aparaturi populyarni v Yevropi korotkohvilovi diapazoni 11 13 16 ta 19 metriv v prijmachah SRSR buli praktichno vidsutnimi diapazon korotkih hvil pochinavsya z 25 m Deyakih uspihiv v prijomi Vorozhih golosiv mozhna bulo dosyagti daleko vid velikih mist ta v rannij chas dobi 4 ta 5 ta godina ranku Glushinnya radiosignalu ye nezakonnim zokrema v SShA za nogo peredbacheno shtrafi AuditoriyaProgrami zarubizhnih radiostancij rozglyadalisya yak alternativne dzherelo informaciyi yake proponuvalo nabagato bilshij interes nizh oficijna radyanska propaganda nezvazhayuchi na nizku yakist signalu cherez glushinnya Vorozhimi golosami zahoplyuvalasya ne tilki disidentsko nalashtovana chastina inteligenciyi a j chastina molodi yaka cikavilasya zahidnoyu muzikoyu Z radio mozhna bulo pocherpnuti takozh informaciyu nejtralnogo harakteru pro politichne zhittya SRSR napriklad operativni dani pro stan zdorov ya glavi radyanskoyi derzhavi generalnogo sekretarya CK KPRS L I Brezhnyeva i inshih chleniv Politbyuro sho chasto bulo prichinoyu nespodivanih zmin vnutrishnopolitichnogo kalendarya krayini Vorozhi golosi takozh bilsh operativno bilsh povno i ob yektivno informuvali radyanskih sluhachiv pro politichne zhittya Zahodu Piznavalnimi buli takozh peredachi z galuzej nauki kulturi mistectva i t in Za doslidzhennyami yaki provodilisya v SShA najznachnishoyu bula shotizhneva auditoriya radiosluhachiv Golosu Ameriki v SRSR u 1980 ti roki dosyagala 30 mln cholovik na drugomu misci jshla Rosijska sluzhba Bi bi si z udvichi menshoyu auditoriyeyu Dlya prosluhovuvannya buli neobhidni radioprijmachi sho dozvolyayut sluhati peredachi na korotkih hvilyah Spidola Okean Meridian ta in i koshtuvali dorozhche nizh ti yaki pracyuyut tilki na serednih i dovgih hvilyah Na hvilyah korotshe 25 m glushinnya majzhe ne bulo ale j vidpovidni radioprijmachi distati bulo vazhche U SRSR z 50 h rr radioprijmachi z diapazonami korotkih hvil 11 13 16 i 19 metriv vipuskalisya tilki na eksport hocha i z yavlyalisya zridka v prodazhu a importni buli ridkisni i dorogi Cikavij fakt radiola Sakta yaka viroblyalasya v 60 h rr Rizkim radiozavodom im O S Popova mala nedokumentovanu osoblivist yaksho odnochasno natisnuti na peremikachi diapazoniv klavishi KV1 i KV2 prijmach opinyavsya nalashtovanim na 19 metrovij diapazon Chutki pro zv yazki zi specsluzhbamiOsnovnoyu metoyu radiomovlennya v umovah holodnoyi vijni bula propaganda yakij specsluzhbi protiborchih storin pridilyali znachnu uvagu U knizi N N Yakovlyeva CRU proti SRSR stverdzhuyetsya sho movlennya vorozhih golosiv vidbuvalosya pid patronatom CRU v cij knizi takozh prikladi zv yazkiv Radio Svoboda i Vilna Yevropa z CRU Odnak slid zaznachiti sho CRU oficijno perestalo finansuvati ci radiostanciyi v seredini 1970 h rokiv U vikritti cih radiostancij zigrali svoyu rol agenti rozvidok socialistichnih krayin osoblivo Yu Marin yakij pracyuvav pid im yam K Neastrova na Radio Svoboda Vikrivalni svidchennya pro diyalnist radio Vilna Yevropa buli zibrani yiyi kolishnimi spivrobitnikami agentami rozvidok Polshi Chehoslovachchini Bolgariyi Div takozhSyeva Novgorodcev Rupor KremlyaLiteratura 27 dekabrya 2006 Yakovlev N N CRU protiv SSSR M Pravda 1983 Plejkis R Radiocenzura Kaganov Yu O Vorozhi golosi ideologichne protistoyannya na radiohvilyah u radyanskij Ukrayini druga polovina XX st Naukovi praci istorichnogo fakultetu Zaporizkogo nacionalnogo universitetu Zaporizhzhya ZNU 2013 Vip XXXV S 193 201 PosilannyaAndruckij L Golosa Specvipusk Xakep Vip 18 S 96 99 z dzherela 17 serpnya 2009 Procitovano 17 travnya 2010 Pro glushinnya v SRSR i v inshih krayinah 14 kvitnya 2010 u Wayback Machine Zvukozapis glushinnya PrimitkiWelle www dw com Deutsche DW COM brit Arhiv originalu za 3 lyutogo 2020 Procitovano 3 lyutogo 2020 Ajax Systems angl Arhiv originalu za 6 serpnya 2020 Procitovano 3 lyutogo 2020