Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Глинне (рос. Глиное; молд./рум. Hlinaia) — селище міського типу в Григоріопольському районі в Молдові (Придністров'ї). Засноване 2 серпня 1809. Раніше називалося Глюксталь. Розташоване за 16 км від районного центру та за 60 км від Тирасполя. В селищі знаходиться найбільший пенітенціарний заклад в ПМР.
| Село Глинне молд./рум. Hlinaia | ||||
| Основні дані | ||||
|---|---|---|---|---|
| 47°13′45″ пн. ш. 29°24′45″ сх. д. / 47.22917° пн. ш. 29.41250° сх. д.Координати: 47°13′45″ пн. ш. 29°24′45″ сх. д. / 47.22917° пн. ш. 29.41250° сх. д. | ||||
| Країна |  Молдова | |||
| Район | Григоріопольський район | |||
| Засновано | 2 серпня 1809 | |||
| Перша згадка | 11 липня 1789[1] | |||
| Населення | 1160 (2008) | |||
| Поштові індекси (Poșta Moldovei) | MD-4020[2] | |||
| Висота над р.м. | 97 м м | |||
| Відстань | ||||
| Найближча залізнична станція | Затишшя | |||
| До станції | 45 км | |||
| До районного центру | ||||
| — фізична | 16 км | |||
| До Кишинева | ||||
| Місцева влада | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| GeoNames | 618265 | |||
| Freebase | /m/0czc805 | |||
| Карта | ||||
  Глинне Глинне (Молдова) | ||||
Станом на 2004 рік у селі проживало 34,5% українців.
Історія
Назва
Назва, ймовірно, походить від родовищ глини на схилах долини річки Чорної.
XVIII століття
На місці сучасного населеного пункту в долині річки Чорної поселення виникли ще в глибоку давнину. Постійне село з'явилося в середині XVIII столітті. Першими поселенцями були бессарабські молдовани та запорожці, які займалися землеробством, скотарством і гончарством. Невеликі хутори були позначені на військових картах періоду російсько-турецької війни 1768–1774 рр. як село Глинка. У 1783 р. в ньому була побудована невелика православна церква на честь Святого Великомученика Димитрія. Жителі села зазнавали утисків з боку ногайців Дубосарського каймакана Едісанської орди.
Після приєднання до Росії в 1792 році за Ясським договором в селі налічувалося 103 двори і 511 жителів. У цьому ж році тут почалося будівництво церкви Святителя Христового Миколая. Після заснування на новоприєднаних землях Тирасполя, Григоріополя, Нових Дубоссар частина жителів села переселилася до цих містечок. У документах 1795 поселення згадується як російське село, у якому залишилося 394 жителі. На картах Очаківської області початку XIX в. поселення позначено як Глинне.
ХІХ століття
З 1809 року сюди прибувають перші сім'ї німецьких переселенців. Поштовхом до цього послужили маніфести Катерини II 1762–1763 років і указ Олександра I 1804 року «Про прийом і запровадженні іноземних колоністів». Переселенцям було дозволено сповідувати свою релігію, займатися землеробством, ремеслами. Німецькі колоністи мали послужити зразком господарювання для населення сусідніх сіл. Спочатку поселенців розмістили у Григоріополі, а в 1809 році їм виділили землю на схилах балки Чорної. Поселення отримує назву Глюксталь (Gluckstal), що перекладається з німецької як «долина щастя». До 1818 року до них приєдналися німецькі переселенці з Баварії, Прусії, Вюртемберга, Ельзасу, Сілезії, Угорщини. Царський уряд надав іммігрантам великі земельні наділи, позики, податкові пільги, звільнені від військової повинності. Ці преференції дозволили створити міцні аграрні громади.
До початку реформ колонії досягли високого рівня розвитку агрокультури і добробуту жителів. В Глюксталі проживало 3 тисячі жителів. Він був центром однойменної волості з населенням 7 тисяч чоловік, які проживали в сусідніх німецьких колоніях Нейдорф, Бергдорф, Кассель. Колоністам були характерні працьовитість та акуратність. Споруджувалися великі кам'яні будинки, їх покривали кольоровою черепицею, встановлювали різьблені дерев'яні двері та віконні рами. Була побудована лютеранська кірха.
Станом на 1886 рік в Глюксталі, який був центром Глікстальської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 2720 осіб, налічувалось 288 дворових господарств, існували лютеранська церква, школа, земська станція та 5 лавок, відбувались базари через 2 тижні по четвергах. За 8 верст — молитовний будинок, школа.
Реформи 60-70 років підштовхнули поселенців до еміграції. В 1864 році набрав чинності «Закон про земських установах», який спонукав до створення самоврядування. Перший час цей закон не поширювався на німців, і тільки за законом від 17 грудня 1866 управління німецьких колоній було передано до державного департаменту з селянським питань. 4 червня 1871 німецькі колоністи останніми з усього селянства були переведені під земське управління. Після введення земського управління збільшився страх колоністів перед русифікацією і самодурством керівників. «Одеська газета» 13 серпня 1878 у випуску № 180 опублікувала розповідь одного з колоністів про причини своєї еміграції. Головною з них він назвав «введення нового управлінського і судового порядку в колоніях, вбачаючи в цьому загрозу колишньої відособленості німецьких поселень. В одному районі поруч з двома німецькими селами знаходитимуться десять російських сіл. Більшістю голосів саме вони будуть вибирати старост, які не вміють ні читати, ні писати, ні рахувати, яких в наших господарствах не взяли б навіть в працівники, але які часто стануть давати вказівки, від яких ми чітко бачимо неминучий збиток для нашого господарства і громади. А секретарі цих начальників — часто п'яниці, і ми повинні підкорятися такому начальству! Це вже занадто, цього нам не пережити, цьому ми не можемо підкоритися».
У 1892-93 роках в Глюксталі діють міністерська і земська школи, лікарня, аптека, поштове відділення, трактир, кілька парових і вітряних млинів. В околицях видобувається будівельний камінь. У 1895 році в селищі налічувалося 3599, а в 1897 — 3345 жителів.
1 січня 1874 був прийнятий «Закон про загальний військовий обов'язок». Тепер в армії повинні були служити і німці, які досягли 21 року. Багато хто з них сприйняв це як втрату останнього привілею і порушення раніше даних царицею обіцянок. «Одеська газета» того часу повідомляла, що у волості Глюксталь всі німці призовного віку, за винятком трьох, втекли за кордон.
ХХ століття
До початку Першої світовоїй війни значна частина колоністів вже переселилася в США (штати Північна Дакота і Канзас) і до Південної Америки.
У період масової насильницької колективізації багато заможних німецьких поселенців були зараховані до куркулів і піддалися репресіям. Пік виселення німецьких сімей припав на 1937 і 1938 роки. Лютеранська кірха була закрита, у ній розмістився сільський клуб. Замість них в селище вселялися переважно українські та молдовські родини. Під час Німецько-радянської війни в силу швидкого просування військ нацистів основна частина німецького населення краю не була евакуйована. У складі Трасністрії, територіального утворення створеного румунськими окупаційними властями, німецькі поселення користувалися значним самоврядуванням. Для самозахисту фольксдойче створювали загони самооборони. Керівництво СС змушувало ці загони брати активну участь в антиєврейських акціях.
З початку 1944 року починається втеча німецьких жителів селища разом з відступаючими частинами Вермахту. Весною 1944 р. Глюксталь був зайнятий радянськими військами. Тут розмістився тиловий госпіталь, недалеко від якого йшло поховання солдатів, які загинули при форсуванні Дністра в ході Яссько-Кишинівської наступальної операції. У 1949 р. почалися масові виселення залишків німецького населення. В результаті до кінця року в селищі, якому повернули колишню назву — Глинне, залишилося 495 жителів. У Глинному поселяються українські та молдовські родини.
У 1950-80-х роках в селищі були створений радгосп «Глинне», побудовані винпункт, соковий цех Грігоріопольського консервного заводу, восьмирічна школа, Будинок культури з кіноустановкою, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, магазини, відділення зв'язку.
Примітки
- Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: îndreptar bibliografic. Volumul 1: A-L — Chișinău: Universitas, 1991. — С. 434. — 508 с. —
- http://date.gov.md/ro/system/files/resources/2015-11/coduri%20postale%20RM.xlsx
- Інгульський степ. Збірник [ 20 січня 2022 у Wayback Machine.] / Упорядник В.А. Сердюк. – К.: Ярославів Вал, 2018. – 456 с.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Джерела
 | Це незавершена стаття з географії Молдови. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Glinne Glinne ros Glinoe mold rum Hlinaia selishe miskogo tipu v Grigoriopolskomu rajoni v Moldovi Pridnistrov yi Zasnovane 2 serpnya 1809 Ranishe nazivalosya Glyukstal Roztashovane za 16 km vid rajonnogo centru ta za 60 km vid Tiraspolya V selishi znahoditsya najbilshij penitenciarnij zaklad v PMR selo komuna Moldovi Selo Glinne mold rum Hlinaia Osnovni dani 47 13 45 pn sh 29 24 45 sh d 47 22917 pn sh 29 41250 sh d 47 22917 29 41250 Koordinati 47 13 45 pn sh 29 24 45 sh d 47 22917 pn sh 29 41250 sh d 47 22917 29 41250Krayina MoldovaRajon Grigoriopolskij rajonZasnovano 2 serpnya 1809Persha zgadka 11 lipnya 1789 1 Naselennya 1160 2008 Poshtovi indeksi Poșta Moldovei MD 4020 2 Visota nad r m 97 m mVidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya ZatishshyaDo stanciyi 45 kmDo rajonnogo centru fizichna 16 kmDo Kishineva Misceva vlada Identifikatori i posilannya GeoNames 618265Freebase m 0czc805KartaGlinneGlinne Moldova Stanom na 2004 rik u seli prozhivalo 34 5 ukrayinciv IstoriyaNazva Nazva jmovirno pohodit vid rodovish glini na shilah dolini richki Chornoyi XVIII stolittya Na misci suchasnogo naselenogo punktu v dolini richki Chornoyi poselennya vinikli she v gliboku davninu Postijne selo z yavilosya v seredini XVIII stolitti Pershimi poselencyami buli bessarabski moldovani ta zaporozhci yaki zajmalisya zemlerobstvom skotarstvom i goncharstvom Neveliki hutori buli poznacheni na vijskovih kartah periodu rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 rr yak selo Glinka U 1783 r v nomu bula pobudovana nevelika pravoslavna cerkva na chest Svyatogo Velikomuchenika Dimitriya Zhiteli sela zaznavali utiskiv z boku nogajciv Dubosarskogo kajmakana Edisanskoyi ordi Pislya priyednannya do Rosiyi v 1792 roci za Yasskim dogovorom v seli nalichuvalosya 103 dvori i 511 zhiteliv U comu zh roci tut pochalosya budivnictvo cerkvi Svyatitelya Hristovogo Mikolaya Pislya zasnuvannya na novopriyednanih zemlyah Tiraspolya Grigoriopolya Novih Dubossar chastina zhiteliv sela pereselilasya do cih mistechok U dokumentah 1795 poselennya zgaduyetsya yak rosijske selo u yakomu zalishilosya 394 zhiteli Na kartah Ochakivskoyi oblasti pochatku XIX v poselennya poznacheno yak Glinne HIH stolittya Z 1809 roku syudi pribuvayut pershi sim yi nimeckih pereselenciv Poshtovhom do cogo posluzhili manifesti Katerini II 1762 1763 rokiv i ukaz Oleksandra I 1804 roku Pro prijom i zaprovadzhenni inozemnih kolonistiv Pereselencyam bulo dozvoleno spoviduvati svoyu religiyu zajmatisya zemlerobstvom remeslami Nimecki kolonisti mali posluzhiti zrazkom gospodaryuvannya dlya naselennya susidnih sil Spochatku poselenciv rozmistili u Grigoriopoli a v 1809 roci yim vidilili zemlyu na shilah balki Chornoyi Poselennya otrimuye nazvu Glyukstal Gluckstal sho perekladayetsya z nimeckoyi yak dolina shastya Do 1818 roku do nih priyednalisya nimecki pereselenci z Bavariyi Prusiyi Vyurtemberga Elzasu Sileziyi Ugorshini Carskij uryad nadav immigrantam veliki zemelni nadili poziki podatkovi pilgi zvilneni vid vijskovoyi povinnosti Ci preferenciyi dozvolili stvoriti micni agrarni gromadi Do pochatku reform koloniyi dosyagli visokogo rivnya rozvitku agrokulturi i dobrobutu zhiteliv V Glyukstali prozhivalo 3 tisyachi zhiteliv Vin buv centrom odnojmennoyi volosti z naselennyam 7 tisyach cholovik yaki prozhivali v susidnih nimeckih koloniyah Nejdorf Bergdorf Kassel Kolonistam buli harakterni pracovitist ta akuratnist Sporudzhuvalisya veliki kam yani budinki yih pokrivali kolorovoyu cherepiceyu vstanovlyuvali rizbleni derev yani dveri ta vikonni rami Bula pobudovana lyuteranska kirha Stanom na 1886 rik v Glyukstali yakij buv centrom Glikstalskoyi volosti Tiraspolskogo povitu Hersonskoyi guberniyi meshkalo 2720 osib nalichuvalos 288 dvorovih gospodarstv isnuvali lyuteranska cerkva shkola zemska stanciya ta 5 lavok vidbuvalis bazari cherez 2 tizhni po chetvergah Za 8 verst molitovnij budinok shkola Reformi 60 70 rokiv pidshtovhnuli poselenciv do emigraciyi V 1864 roci nabrav chinnosti Zakon pro zemskih ustanovah yakij sponukav do stvorennya samovryaduvannya Pershij chas cej zakon ne poshiryuvavsya na nimciv i tilki za zakonom vid 17 grudnya 1866 upravlinnya nimeckih kolonij bulo peredano do derzhavnogo departamentu z selyanskim pitan 4 chervnya 1871 nimecki kolonisti ostannimi z usogo selyanstva buli perevedeni pid zemske upravlinnya Pislya vvedennya zemskogo upravlinnya zbilshivsya strah kolonistiv pered rusifikaciyeyu i samodurstvom kerivnikiv Odeska gazeta 13 serpnya 1878 u vipusku 180 opublikuvala rozpovid odnogo z kolonistiv pro prichini svoyeyi emigraciyi Golovnoyu z nih vin nazvav vvedennya novogo upravlinskogo i sudovogo poryadku v koloniyah vbachayuchi v comu zagrozu kolishnoyi vidosoblenosti nimeckih poselen V odnomu rajoni poruch z dvoma nimeckimi selami znahoditimutsya desyat rosijskih sil Bilshistyu golosiv same voni budut vibirati starost yaki ne vmiyut ni chitati ni pisati ni rahuvati yakih v nashih gospodarstvah ne vzyali b navit v pracivniki ale yaki chasto stanut davati vkazivki vid yakih mi chitko bachimo neminuchij zbitok dlya nashogo gospodarstva i gromadi A sekretari cih nachalnikiv chasto p yanici i mi povinni pidkoryatisya takomu nachalstvu Ce vzhe zanadto cogo nam ne perezhiti comu mi ne mozhemo pidkoritisya U 1892 93 rokah v Glyukstali diyut ministerska i zemska shkoli likarnya apteka poshtove viddilennya traktir kilka parovih i vitryanih mliniv V okolicyah vidobuvayetsya budivelnij kamin U 1895 roci v selishi nalichuvalosya 3599 a v 1897 3345 zhiteliv 1 sichnya 1874 buv prijnyatij Zakon pro zagalnij vijskovij obov yazok Teper v armiyi povinni buli sluzhiti i nimci yaki dosyagli 21 roku Bagato hto z nih sprijnyav ce yak vtratu ostannogo privileyu i porushennya ranishe danih cariceyu obicyanok Odeska gazeta togo chasu povidomlyala sho u volosti Glyukstal vsi nimci prizovnogo viku za vinyatkom troh vtekli za kordon HH stolittya Do pochatku Pershoyi svitovoyij vijni znachna chastina kolonistiv vzhe pereselilasya v SShA shtati Pivnichna Dakota i Kanzas i do Pivdennoyi Ameriki U period masovoyi nasilnickoyi kolektivizaciyi bagato zamozhnih nimeckih poselenciv buli zarahovani do kurkuliv i piddalisya represiyam Pik viselennya nimeckih simej pripav na 1937 i 1938 roki Lyuteranska kirha bula zakrita u nij rozmistivsya silskij klub Zamist nih v selishe vselyalisya perevazhno ukrayinski ta moldovski rodini Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni v silu shvidkogo prosuvannya vijsk nacistiv osnovna chastina nimeckogo naselennya krayu ne bula evakujovana U skladi Trasnistriyi teritorialnogo utvorennya stvorenogo rumunskimi okupacijnimi vlastyami nimecki poselennya koristuvalisya znachnim samovryaduvannyam Dlya samozahistu folksdojche stvoryuvali zagoni samooboroni Kerivnictvo SS zmushuvalo ci zagoni brati aktivnu uchast v antiyevrejskih akciyah Z pochatku 1944 roku pochinayetsya vtecha nimeckih zhiteliv selisha razom z vidstupayuchimi chastinami Vermahtu Vesnoyu 1944 r Glyukstal buv zajnyatij radyanskimi vijskami Tut rozmistivsya tilovij gospital nedaleko vid yakogo jshlo pohovannya soldativ yaki zaginuli pri forsuvanni Dnistra v hodi Yassko Kishinivskoyi nastupalnoyi operaciyi U 1949 r pochalisya masovi viselennya zalishkiv nimeckogo naselennya V rezultati do kincya roku v selishi yakomu povernuli kolishnyu nazvu Glinne zalishilosya 495 zhiteliv U Glinnomu poselyayutsya ukrayinski ta moldovski rodini U 1950 80 h rokah v selishi buli stvorenij radgosp Glinne pobudovani vinpunkt sokovij ceh Grigoriopolskogo konservnogo zavodu vosmirichna shkola Budinok kulturi z kinoustanovkoyu biblioteka feldshersko akusherskij punkt dityachij sadok magazini viddilennya zv yazku PrimitkiNicu V Localitățile Moldovei in documente și cărți vechi indreptar bibliografic Volumul 1 A L Chișinău Universitas 1991 S 434 508 s ISBN 5 362 00841 2 d Track Q21197d Track Q113254021d Track Q113253800d Track Q113253896d Track Q113253739 http date gov md ro system files resources 2015 11 coduri 20postale 20RM xlsx Ingulskij step Zbirnik 20 sichnya 2022 u Wayback Machine Uporyadnik V A Serdyuk K Yaroslaviv Val 2018 456 s Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref DzherelaCe nezavershena stattya z geografiyi Moldovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi