Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Конфігура́ції (лат. configuratio, від configuro — «надаю правильну форму») — характерне взаємне розташування планет або інших космічних тіл відносно Сонця і Землі. Основними типами конфігурацій є сполучення, протистояння, квадратура й елонгація.
Основні конфігурації
Сполучення
Сполучення відбувається тоді, коли Сонце та планета мають однакову екліптичну довготу (або однакове пряме сходження). Розрізняють верхнє сполучення, коли планета перебуває за Сонцем та нижнє сполучення, коли планета перебуває перед Сонцем.
Верхнє сполучення можливе для всіх планет, нижнє — тільки для внутрішніх («нижніх») планет Венери та Меркурія, орбіти яких розташовані всередині земної, а також для комет і астероїдів, які заходять всередину земної орбіти.
Спостерігати небесні тіла у сполученні важко, бо вони знаходяться близько до Сонця (однак не обов'язково на одній прямій, — через нахили орбіт планети можуть проходити вище або вище, ніж Сонце). Поблизу верхнього з'єднання видима півкуля планети майже повністю аосвітлена Сонцем, а поблизу нижнього з'єднання видно лише вузький освітлений серп.
В нижніх з'єднаннях планети можуть проходити перед диском Сонця. Проходження Венери і проходження Меркурія відіграли важливу роль в історії астрономії.
Протистояння
Протистоянням називається така конфігурація, в якій екліптичні довготи (пряме сходження) Сонця та планети відрізняються на 180°. Протистояння можливі лише для зовнішніх («верхніх») планет, які знаходяться ззовні орбіти Землі, а також для Місяця, комет, більшості астероїдів.
В протистояння зовнішні планети й астероїди повернуті до Землі своїм освітленим боком, а відстані до них близькі до своїх мінімальних значень, тому умови для їх астрономічних спостережень найкращі. Велику роль у спостереженнях відіграють протистояння Марса, особливо так звані «великі протистояння», які трапляються біля перигелію його сильно витягнутої орбіти, що робить відстань до Землі ще меншою. Великі протистояння Марса повторюються кожні 15—17 років.
В протистояння яскравіть небесних тіл може досягати свого максимуму, — не тільки через мінімальне значення відстані, а ще й через опозиційний ефект.
Квадратура
Квадратурою називають таку конфігурацію, коли екліптичні довготи Сонця та планети відрізняються на 90°. Якщо планета при цьому знаходиться на схід від Сонця, конфігурація називається східною квадратурою, а якщо на захід — західною квадратурою. У східній квадратурі різниця екліптичних довгот Сонця і планети становить -90°, а в західній +90°.
Квадратури можливі для зовнішньіх планет, Місяця, комет, зовнішніх астероїдів.
Іноді виділяють також напівквадратури, коли кут між планетою (місяцем) і Сонцем становить 45°, і полуторні квадратури (135°).
Елонгація
Елонгацією називається така конфігурація, в якій кутова відстань між планетою та Сонцем є найбільшою. Елонгація можлива лише для внутрішніх (або «нижніх») планет — Венери та Меркурія, — а також для астероїдів, які заходять всередину земної орбіти.
Тим саме терміном елонгація називається й саме значення кутової відстані між планетою та Сонцем. Значення цих кутових відстаней (кутів елонгації) для Меркурія та Венери в максимумі (в конфігурації елонгації) становлять близько 28 і 47 градусів.
Якби орбіти Землі і планети були коловими і лежали в одній площині, то можна було б сказати, що в елонгацію пряма Земля-планета є дотичною до орбіти планети, кут Сонце-планета-Земля становить 90°, і при спостереженні з Землі планету видно освітленою Сонцем рівно на половину. Однак через еліптичність і нахили орбіт ці твердження справедливі лише наближено.
Конфігурації Місяця
Для Місяця можливі ті ж конфігурації, що й для зовнішніх планет. Вони відповідають наступним фазам Місяця:
- новий місяць — сполучення
- перша чверть — східна квадратура
- повний місяць — протистояння
- остання чверть — західна квадратура
Див. також
Примітки
- Конфігурації // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 227—228. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konfigura ciyi lat configuratio vid configuro nadayu pravilnu formu harakterne vzayemne roztashuvannya planet abo inshih kosmichnih til vidnosno Soncya i Zemli Osnovnimi tipami konfiguracij ye spoluchennya protistoyannya kvadratura j elongaciya Ilistraciya osnovnih konfiguracij v proyekciyi na ploshinu ekliptiki Spoluchennya kut Sonce Zemlya planeta dorivnyuye 0 Protistoyannya kut Sonce Zemlya planeta dorivnyuye 180 Kvadratura kut Sonce Zemlya planeta dorivnyuye 90 Elongaciya kut Sonce Zemlya planeta maksimalnij dlya vnutrishnih planet Osnovni konfiguraciyiSpoluchennya Dokladnishe Spoluchennya Prohodzhennya Veneri po disku Soncya modzhive tilki v nizhnomu spoluchenni Spoluchennya vidbuvayetsya todi koli Sonce ta planeta mayut odnakovu ekliptichnu dovgotu abo odnakove pryame shodzhennya Rozriznyayut verhnye spoluchennya koli planeta perebuvaye za Soncem ta nizhnye spoluchennya koli planeta perebuvaye pered Soncem Verhnye spoluchennya mozhlive dlya vsih planet nizhnye tilki dlya vnutrishnih nizhnih planet Veneri ta Merkuriya orbiti yakih roztashovani vseredini zemnoyi a takozh dlya komet i asteroyidiv yaki zahodyat vseredinu zemnoyi orbiti Sposterigati nebesni tila u spoluchenni vazhko bo voni znahodyatsya blizko do Soncya odnak ne obov yazkovo na odnij pryamij cherez nahili orbit planeti mozhut prohoditi vishe abo vishe nizh Sonce Poblizu verhnogo z yednannya vidima pivkulya planeti majzhe povnistyu aosvitlena Soncem a poblizu nizhnogo z yednannya vidno lishe vuzkij osvitlenij serp V nizhnih z yednannyah planeti mozhut prohoditi pered diskom Soncya Prohodzhennya Veneri i prohodzhennya Merkuriya vidigrali vazhlivu rol v istoriyi astronomiyi Protistoyannya Dokladnishe Protistoyannya planeti Ilyustraciya togo yak cherez eliptichnist orbiti Marsa mozhut vidriznyatisya vidstani do nogo v protistoyannya riznih rokiv Protistoyannyam nazivayetsya taka konfiguraciya v yakij ekliptichni dovgoti pryame shodzhennya Soncya ta planeti vidriznyayutsya na 180 Protistoyannya mozhlivi lishe dlya zovnishnih verhnih planet yaki znahodyatsya zzovni orbiti Zemli a takozh dlya Misyacya komet bilshosti asteroyidiv V protistoyannya zovnishni planeti j asteroyidi povernuti do Zemli svoyim osvitlenim bokom a vidstani do nih blizki do svoyih minimalnih znachen tomu umovi dlya yih astronomichnih sposterezhen najkrashi Veliku rol u sposterezhennyah vidigrayut protistoyannya Marsa osoblivo tak zvani veliki protistoyannya yaki traplyayutsya bilya perigeliyu jogo silno vityagnutoyi orbiti sho robit vidstan do Zemli she menshoyu Veliki protistoyannya Marsa povtoryuyutsya kozhni 15 17 rokiv V protistoyannya yaskravit nebesnih til mozhe dosyagati svogo maksimumu ne tilki cherez minimalne znachennya vidstani a she j cherez opozicijnij efekt Kvadratura Dokladnishe Kvadratura astronomiya Kvadraturoyu nazivayut taku konfiguraciyu koli ekliptichni dovgoti Soncya ta planeti vidriznyayutsya na 90 Yaksho planeta pri comu znahoditsya na shid vid Soncya konfiguraciya nazivayetsya shidnoyu kvadraturoyu a yaksho na zahid zahidnoyu kvadraturoyu U shidnij kvadraturi riznicya ekliptichnih dovgot Soncya i planeti stanovit 90 a v zahidnij 90 Kvadraturi mozhlivi dlya zovnishnih planet Misyacya komet zovnishnih asteroyidiv Inodi vidilyayut takozh napivkvadraturi koli kut mizh planetoyu misyacem i Soncem stanovit 45 i polutorni kvadraturi 135 Elongaciya Dokladnishe Elongaciya astronomiya Elongaciyeyu nazivayetsya taka konfiguraciya v yakij kutova vidstan mizh planetoyu ta Soncem ye najbilshoyu Elongaciya mozhliva lishe dlya vnutrishnih abo nizhnih planet Veneri ta Merkuriya a takozh dlya asteroyidiv yaki zahodyat vseredinu zemnoyi orbiti Tim same terminom elongaciya nazivayetsya j same znachennya kutovoyi vidstani mizh planetoyu ta Soncem Znachennya cih kutovih vidstanej kutiv elongaciyi dlya Merkuriya ta Veneri v maksimumi v konfiguraciyi elongaciyi stanovlyat blizko 28 i 47 gradusiv Yakbi orbiti Zemli i planeti buli kolovimi i lezhali v odnij ploshini to mozhna bulo b skazati sho v elongaciyu pryama Zemlya planeta ye dotichnoyu do orbiti planeti kut Sonce planeta Zemlya stanovit 90 i pri sposterezhenni z Zemli planetu vidno osvitlenoyu Soncem rivno na polovinu Odnak cherez eliptichnist i nahili orbit ci tverdzhennya spravedlivi lishe nablizheno Konfiguraciyi MisyacyaMisyac u riznih polozhennyah vidnosno Soncya vid z boku pivnichnogo polyusa Zemli Spoluchennya 1 protistoyannya 5 shidna 3 ta zahidna 7 kvadraturi shidna 2 ta zahidna 8 napivkvadraturi shidna 4 ta zahidna 6 polutorni kvadraturi Dlya Misyacya mozhlivi ti zh konfiguraciyi sho j dlya zovnishnih planet Voni vidpovidayut nastupnim fazam Misyacya novij misyac spoluchennya persha chvert shidna kvadratura povnij misyac protistoyannya ostannya chvert zahidna kvadraturaDiv takozhRuh Soncya i planet po nebesnij sferi Prohodzhennya Veneri Prohodzhennya MerkuriyaPrimitkiKonfiguraciyi Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 227 228 ISBN 966 613 263 X