Конопля́нівка (до 1952 року хутір Коноплянка) — село в Україні, у Білокуракинській селищній громаді Сватівського району Луганської області.
село Коноплянівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Луганська область |
Район | Сватівський район |
Рада | Білокуракинська селищна громада |
Облікова картка | Коноплянівка |
Основні дані | |
Засноване | 1600 р. |
Населення | 287 |
Площа | 0,848 км² |
Густота населення | 450,47 осіб/км² |
Поштовий індекс | 92240 |
Телефонний код | +380 6462 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°30′17″ пн. ш. 38°31′45″ сх. д. / 49.50472° пн. ш. 38.52917° сх. д.Координати: 49°30′17″ пн. ш. 38°31′45″ сх. д. / 49.50472° пн. ш. 38.52917° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 142 м |
Водойми | р. Борова |
Відстань до районного центру | 15 км |
Найближча залізнична станція | Білокуракине |
Місцева влада | |
Адреса ради | 92240, Луганська область, Білокуракинський район, с. Дем'янівка |
Карта | |
Коноплянівка | |
Коноплянівка | |
Мапа | |
Площа села 784,7 га. Селом тече річка Борова, ліва притока Сіверського Дінця.
Історія
На околиці села Коноплянівка є кургани епохи міді — бронзи (III — початок I тисячоліття до н. е.).
Хутір Коноплянка заснований на початку XVIII століття вихідцями із російських губерній (дані різняться).
Перші майбутні коноплянівці прибули із Воронезької губернії і поселились спочатку в селі Дем'янівка. Старожили називають і конкретний населений пункт, звідки вони сюди прибули — Гредякіно (нині Бєлгородська область РФ). Хоча за свідоцтвом старожилів пізніше сюди прибували вихідці із центральних губерній Росії, зокрема Костромської. Саме вихідці із Костроми і вважаються засновниками Коноплянівки, причому не селянського, а міщанського стану. Не виключено, що шляхом проходження до них приєднувались люди із інших губерній, у тому числі Володимирської і Орловської.
Можна припустити, що проїжджаючи по Валуйському шляху в сторону Старобільська вони зустріли людей, які вже тут влаштувались, які і порадили їм зупинитись у мальовничій кураківській вотчині — Дем'янівці.
Оселившись спочатку в Дем'янівці, перші конопляни прожили в ній понад 10 років. Висловлюється і більш конкретний час перебування тут нових поселенців — до 1813 року. Звичайно, називаючи дати переселення, слід мати на увазі слабку мобільність цих людей, недостатню можливість до швидких переїздів. В пошуках кращої долі, вони їхали на підводах, запряженими волами, кіньми, навантаженими домашнім скарбом, сільськогосподарським інвентарем, їхали сім'ями з дітьми. До підвод були прив'язані корови, домашня худоба.
За роки перебування в Дем'янівці у нових поселенців була можливість взнати умови життя тутешніх селян та їх звичаї, зважити плюси та мінуси свого нового місця проживання. Врешті-решт було вирішено перебратися в інше привабливе місце — вниз по річці Боровій у двох-трьох кілометрах від Дем'янівки. Основним мотивом, скоріш за все, слугувало бажання мати більше свободи, заради якої вони і зробили такий великий шлях.
В перші роки інтенсивного заселення південних земель Російської імперії освоєння їх відбувалось шляхом займанщини: сподобалась земля — займай. Майбутні конопляни взяли собі землі у верхів'ях Борової найвірогідніше шляхом займанщини, тим більше, що великих перешкод їм ніхто не чинив.
На той час в заплаві річки Борової, де і оселились перші переселенці, рясно росла конопля, яка і дала назву селу — Коноплянівка.
Хоча питання про перших поселенців Коноплянівки і посьогодні є предметом дискусій. Але за розповідями старожилів першими до села Дем'янівка, які потім переселились до Коноплянівки, були 10 (за іншими даними 16) сімей: Бикови, Пенькови, Степанови, Коровіни, Кудрявцеви, Шипілови, Сухіни, Бабічеви, Широкі, Чертовські, Масловські, Шавернєви, Тюльпи, Мурашкіни, Костянікови, Сальникови.
Враховуючи обставини, не можна категорично запевняти, що всі прибули одночасно. Але і сьогодні ці прізвища є найбільш розповсюдженими в селі Коноплянівка.
Центр села із самого початку визначився на розвилці Борової. З боку Дем'янівки по низині до Коноплянівки примикає Бесединов яр. Від нього, рухаючись до центру, поступово осідали перші поселенці, які прибували із Дем'янівки.
Під час Голодомору 1932—1933 років за архівними даними на хуторі загинуло 209 осіб.
У 1952 році надано статус села.
Населення
Населення становить 287 осіб, 112 дворів.
1885 року на колишньому державному хуторі Олексіївської волості Старобільського повіту мешкало 530 осіб, було 78 дворових господарств.
Вулиці
У селі існують такі вулиці: Вербна, Підгірна, Пролетарська, Степна, Шипілова Миколи, Щорса.
Економіка
На розпайованих землях веде господарство СТОВ МТС Альянс під керівництвом Писаренка Віктора Григоровича, близько 240 працюючих. Вирощування зернових та технічних культур, виготовлення м'яса, суміші для годівлі тварин, молоко, соняшникової олії.
Транспорт
Село розташоване за 13 км від районного центру і за 18 км від залізничної станції Білокуракине на лінії Валуйки — Кіндрашівська-Нова. Щоденно курсує автобус за маршрутом Коноплянівка — Луганськ, і двічі на тиждень за маршрутом Коноплянівка — Білокуракине.
Культура
Станом на 2013 рік в Коноплянівській неповній загальноосвітній школі навчається 12 учнів в 5 класах, створено профільний математичний клас, кількість персоналу становить 6 чоловік, директор Бикова Олена Вікторівна.
Пам'ятники
Наприкінці 80-х років 20 століття споруджено пам'ятник загиблим у Великій Вітчизняній війні воїнам-односельчанам. Восени 2009 року урочисто відкрито пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932—1933 років.
Церква
Дерев'яна церква була збудована у 1903 році на кошти прихожан за проектом архітектора В. Х. Немкіна. До сьогодні не збереглась.
Цікаві місця
Поблизу села на корінному схилі річки Борової на площі 6 га в 1995 році утворено ботанічну пам'ятку природи «Велика долина».
Див. також
Примітки
- За Всеукраїнським переписом 2001 року.
- Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси / Упорядник В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. —
- Михайличенко В. В., Борзенко М. О., Жигальцева В. Л. Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Луганська область. [ 25 серпня 2010 у Wayback Machine.] — Луганськ: Янтар. — 2008. — 921 с.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Коноплянівська загальноосвітня школа I—II ступенів [ 7 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Білокуракинської районної ради Луганської області. Інформаційна система управління освітою. Луганська область.
- Православные храмы и монастыри Харьковской губернии 1681—1917. Альбом-каталог. — Х.: Харьковский частный музей городской усадьбы, 2007.
- Природно-заповідний фонд Луганської області [ 26 грудня 2014 у Wayback Machine.] / О. А. Арапов, Т .В. Сова, В. Б. Фєрєнц, О. Ю. Іванченко. Довідник. — 2-е вид. доп. перер. — Луганськ: ВАТ «ЛОД». — 168 с.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968.
Посилання
- Погода в селі Коноплянівка [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
- Коноплянівка [ 13 жовтня 2013 у Wayback Machine.] на Вікімапії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konoplya nivka do 1952 roku hutir Konoplyanka selo v Ukrayini u Bilokurakinskij selishnij gromadi Svativskogo rajonu Luganskoyi oblasti selo Konoplyanivka Krayina Ukrayina Oblast Luganska oblast Rajon Svativskij rajon Rada Bilokurakinska selishna gromada Oblikova kartka Konoplyanivka Osnovni dani Zasnovane 1600 r Naselennya 287 Plosha 0 848 km Gustota naselennya 450 47 osib km Poshtovij indeks 92240 Telefonnij kod 380 6462 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 30 17 pn sh 38 31 45 sh d 49 50472 pn sh 38 52917 sh d 49 50472 38 52917 Koordinati 49 30 17 pn sh 38 31 45 sh d 49 50472 pn sh 38 52917 sh d 49 50472 38 52917 Serednya visota nad rivnem morya 142 m Vodojmi r Borova Vidstan do rajonnogo centru 15 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Bilokurakine Misceva vlada Adresa radi 92240 Luganska oblast Bilokurakinskij rajon s Dem yanivka Karta Konoplyanivka Konoplyanivka MapaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Konoplyanivka znachennya Plosha sela 784 7 ga Selom teche richka Borova liva pritoka Siverskogo Dincya IstoriyaNa okolici sela Konoplyanivka ye kurgani epohi midi bronzi III pochatok I tisyacholittya do n e Hutir Konoplyanka zasnovanij na pochatku XVIII stolittya vihidcyami iz rosijskih gubernij dani riznyatsya Pershi majbutni konoplyanivci pribuli iz Voronezkoyi guberniyi i poselilis spochatku v seli Dem yanivka Starozhili nazivayut i konkretnij naselenij punkt zvidki voni syudi pribuli Gredyakino nini Byelgorodska oblast RF Hocha za svidoctvom starozhiliv piznishe syudi pribuvali vihidci iz centralnih gubernij Rosiyi zokrema Kostromskoyi Same vihidci iz Kostromi i vvazhayutsya zasnovnikami Konoplyanivki prichomu ne selyanskogo a mishanskogo stanu Ne viklyucheno sho shlyahom prohodzhennya do nih priyednuvalis lyudi iz inshih gubernij u tomu chisli Volodimirskoyi i Orlovskoyi Mozhna pripustiti sho proyizhdzhayuchi po Valujskomu shlyahu v storonu Starobilska voni zustrili lyudej yaki vzhe tut vlashtuvalis yaki i poradili yim zupinitis u malovnichij kurakivskij votchini Dem yanivci Oselivshis spochatku v Dem yanivci pershi konoplyani prozhili v nij ponad 10 rokiv Vislovlyuyetsya i bilsh konkretnij chas perebuvannya tut novih poselenciv do 1813 roku Zvichajno nazivayuchi dati pereselennya slid mati na uvazi slabku mobilnist cih lyudej nedostatnyu mozhlivist do shvidkih pereyizdiv V poshukah krashoyi doli voni yihali na pidvodah zapryazhenimi volami kinmi navantazhenimi domashnim skarbom silskogospodarskim inventarem yihali sim yami z ditmi Do pidvod buli priv yazani korovi domashnya hudoba Za roki perebuvannya v Dem yanivci u novih poselenciv bula mozhlivist vznati umovi zhittya tuteshnih selyan ta yih zvichayi zvazhiti plyusi ta minusi svogo novogo miscya prozhivannya Vreshti resht bulo virisheno perebratisya v inshe privablive misce vniz po richci Borovij u dvoh troh kilometrah vid Dem yanivki Osnovnim motivom skorish za vse sluguvalo bazhannya mati bilshe svobodi zaradi yakoyi voni i zrobili takij velikij shlyah V pershi roki intensivnogo zaselennya pivdennih zemel Rosijskoyi imperiyi osvoyennya yih vidbuvalos shlyahom zajmanshini spodobalas zemlya zajmaj Majbutni konoplyani vzyali sobi zemli u verhiv yah Borovoyi najvirogidnishe shlyahom zajmanshini tim bilshe sho velikih pereshkod yim nihto ne chiniv Na toj chas v zaplavi richki Borovoyi de i oselilis pershi pereselenci ryasno rosla konoplya yaka i dala nazvu selu Konoplyanivka Hocha pitannya pro pershih poselenciv Konoplyanivki i posogodni ye predmetom diskusij Ale za rozpovidyami starozhiliv pershimi do sela Dem yanivka yaki potim pereselilis do Konoplyanivki buli 10 za inshimi danimi 16 simej Bikovi Penkovi Stepanovi Korovini Kudryavcevi Shipilovi Suhini Babichevi Shiroki Chertovski Maslovski Shavernyevi Tyulpi Murashkini Kostyanikovi Salnikovi Vrahovuyuchi obstavini ne mozhna kategorichno zapevnyati sho vsi pribuli odnochasno Ale i sogodni ci prizvisha ye najbilsh rozpovsyudzhenimi v seli Konoplyanivka Centr sela iz samogo pochatku viznachivsya na rozvilci Borovoyi Z boku Dem yanivki po nizini do Konoplyanivki primikaye Besedinov yar Vid nogo ruhayuchis do centru postupovo osidali pershi poselenci yaki pribuvali iz Dem yanivki Pid chas Golodomoru 1932 1933 rokiv za arhivnimi danimi na hutori zaginulo 209 osib U 1952 roci nadano status sela NaselennyaNaselennya stanovit 287 osib 112 dvoriv 1885 roku na kolishnomu derzhavnomu hutori Oleksiyivskoyi volosti Starobilskogo povitu meshkalo 530 osib bulo 78 dvorovih gospodarstv VuliciU seli isnuyut taki vulici Verbna Pidgirna Proletarska Stepna Shipilova Mikoli Shorsa EkonomikaNa rozpajovanih zemlyah vede gospodarstvo STOV MTS Alyans pid kerivnictvom Pisarenka Viktora Grigorovicha blizko 240 pracyuyuchih Viroshuvannya zernovih ta tehnichnih kultur vigotovlennya m yasa sumishi dlya godivli tvarin moloko sonyashnikovoyi oliyi TransportSelo roztashovane za 13 km vid rajonnogo centru i za 18 km vid zaliznichnoyi stanciyi Bilokurakine na liniyi Valujki Kindrashivska Nova Shodenno kursuye avtobus za marshrutom Konoplyanivka Lugansk i dvichi na tizhden za marshrutom Konoplyanivka Bilokurakine KulturaStanom na 2013 rik v Konoplyanivskij nepovnij zagalnoosvitnij shkoli navchayetsya 12 uchniv v 5 klasah stvoreno profilnij matematichnij klas kilkist personalu stanovit 6 cholovik direktor Bikova Olena Viktorivna Pam yatnikiNaprikinci 80 h rokiv 20 stolittya sporudzheno pam yatnik zagiblim u Velikij Vitchiznyanij vijni voyinam odnoselchanam Voseni 2009 roku urochisto vidkrito pam yatnij znak zhertvam Golodomoru 1932 1933 rokiv CerkvaDerev yana cerkva bula zbudovana u 1903 roci na koshti prihozhan za proektom arhitektora V H Nemkina Do sogodni ne zbereglas Cikavi miscyaPoblizu sela na korinnomu shili richki Borovoyi na ploshi 6 ga v 1995 roci utvoreno botanichnu pam yatku prirodi Velika dolina Div takozhIstoriya Bilokurakinshini Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Luganska oblastPrimitkiZa Vseukrayinskim perepisom 2001 roku Mista i sela Ukrayini Luganshina istoriko krayeznavchi narisi Uporyadnik V V Bolgov K Ukrayinska akademiya geraldiki tovarnogo znaku ta logotipu 2012 472 s ISBN 978 966 8153 83 9 Mihajlichenko V V Borzenko M O Zhigalceva V L Nacionalna kniga pam yati zhertv golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Luganska oblast 25 serpnya 2010 u Wayback Machine Lugansk Yantar 2008 921 s Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Konoplyanivska zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv 7 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Bilokurakinskoyi rajonnoyi radi Luganskoyi oblasti Informacijna sistema upravlinnya osvitoyu Luganska oblast Pravoslavnye hramy i monastyri Harkovskoj gubernii 1681 1917 Albom katalog H Harkovskij chastnyj muzej gorodskoj usadby 2007 ISBN 978 966 8246 73 9 Prirodno zapovidnij fond Luganskoyi oblasti 26 grudnya 2014 u Wayback Machine O A Arapov T V Sova V B Fyeryenc O Yu Ivanchenko Dovidnik 2 e vid dop perer Lugansk VAT LOD 168 s LiteraturaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Luganska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1968 PosilannyaPogoda v seli Konoplyanivka 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Konoplyanivka 13 zhovtnya 2013 u Wayback Machine na Vikimapiyi