Ангре́н (узб. Angren, Ангрен) — місто (з 1946 року) в Ташкентській області Узбекистану, у долині річки Ахангаран. За 110 км на схід від Ташкента. Населення 126 тисяч мешканців (2005).
Ангрен узб. Angren, Ангрен | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
41°01′ пн. ш. 70°08′ сх. д. / 41.017° пн. ш. 70.133° сх. д.Координати: 41°01′ пн. ш. 70°08′ сх. д. / 41.017° пн. ш. 70.133° сх. д. | ||||
Країна | Узбекистан | |||
Регіон | Ташкентська область | |||
Статус міста | 1946 | |||
Населення | 126 тисяч чоловік (2005) | |||
Висота НРМ | 961 ± 1 м | |||
Часовий пояс | ||||
GeoNames | 1514581 | |||
Поштові індекси | 702500 | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | angren.info | |||
Мапа | ||||
Ангрен Ангрен (Узбекистан) | ||||
| ||||
| ||||
Ангрен у Вікісховищі |
Історія
Сучасна назва міста є русифікованим варіантом перського слова Ohangaron, що означає «ковалі».
У 1936 році були проведені перші геологічні дослідження в долині Ангрен. 1940 року побудована перша в районі вугільна шахта, її ввели в експлуатацію в 1942 р. У 1941 р Ангрен і Ташкент зв'язала залізниця.
29 вересня 1940 року у кишлаку Джигірістан (на базі кишлаків Джартепе, Турк, Тешикташ, Койхо-а'ї, Джигірістан ) утворюється робітниче селище Ангреншахтстрой (населення близько 300 чоловік). З цього дня починається освоєння одного з найбільших у Центральній Азії вугільних басейнів.
13 червня 1946 року Указом Президії Верховної Ради УзРСР робітниче селище Ангреншахтстрой було перетворено на місто Ангрен.
Пізніше з'ясувалося, що більша частина міста побудована над вугільними пластами Через це, в 1956 р Ангрен було перенесено на 7-8 км на північний захід від свого первісного розташування.
Ангрен був важливим промисловим містом в Радянському Союзі Після розпаду СРСР, більшість етнічних росіян і татар, секред яких було багато фахівців, покинули місто. У 1990-ті роки, майже всі заводи в місті були закриті через брак фахівців, порушення радянських торгових зв'язків, старіння техніки і безгосподарність. На початок ХХІ сторіччя Ангрен часто згадується як місто-привид.
Проте, Ангрен частково зберіг своє промислове значення. Ще працює декілька вугільних копалень. Також у місті розвинута промисловість будівельних матеріалів, завод по переробці каучуку, і електростанція.
Географія
Ангрен розташований у правобережній частині долини річки Ахангаран (Ангрен) між Чаткальським і Східно-Курамінським хребтом за 78 км на південний схід від Ташкента (114 км по дорозі). Місто складається з кількох роз'єднаних частин.
Через Ангрен проходять автомагістраль Ташкент - Коканд і залізнична гілка Ангрен - Пап, що зв'язують 3 узбецькі області у Ферганській долині з рештою Узбекистану. На території Ангрена є золотодобувна шахта.
Населення
Чисельність населення станом на 1 січня 2014 року становить 175 400 мешканців. За переписом 1959 року з 55 789 жителів 42,9% становили росіяни, 17,9% — татари, 15,7% — узбеки, 7,4% — таджики, 3,7% — українці.
Надалі частка середньоазіатських народів зросла. За переписом 1989 року узбеки становили 31,5%, таджики - 13,1%, тоді як росіяни - 31,4%, а татари - 8,3% населення міста.
Нині населення міста переважно складається із представників середньоазіатських народів. За офіційними даними на 1 січня 2013 року в Ангрені проживали 172 880 осіб, з яких 73% (126 247 осіб) узбеків, 17% (28 653 особи) таджиків, 5% (8282 особи) корейців, лише 3% (46 росіян і менше 1% (1284 особи) татар.
Мусульмани-суніти становлять 85% населення. Росіяни, кримські татари, татари та німці, які проживали в місті у великій кількості за радянських часів, здебільшого залишили місто у 1990-х роках.
Рік | 1969 | 1991 | 2005 |
---|---|---|---|
Населення тис. чоловік | 94 | 132 | 127 |
Економіка
Ангрен - центр вугільної промисловості Узбекистану. Видобувається буре вугілля (ВАТ «Узбеккумір (Узбеквугілля)», В Ангрені розташована єдина в країні станція видобутку газу методом підземного піролізу вугілля (Подземгаз) ВАТ "Еростігаз".
Підприємства:
- будівельних матеріалів (заводи: залізобетонних конструкцій, цементний, асфальтобетонний, комбінат керамічних виробів дробильно-сортувальна фабрика каоліну ДСФК, домобудівний комбінат ДБК і ін.)
- харчової промисловості (Ангреннон, Ангренсут).
- хіміко-металургійний (Ангренкабель),
- азотно-туковий (Ангреназот),
- машинобудівні заводи (Ангренгазмаш, ЗІС, Елер),
- виробництво гумово-технічних виробів "шинний завод" (будується),
- найбільша в Ташкентської області нафтобаза АТ «Узбекнафтогаз», що належить до Ферганського нафтоперегінного заводу.
- Ангренське Рудоуправління, що входить до складу ВАТ АГМК (колишнє АТ «Ангрензолото»),
- завод керамічної порцеляни «Каолін»,
- виробництво паперово картонно-тарного продукції АТ ІІ "Angren PACK". (колишнє ВАТ ІІ «SQQS»)
- АЕЦМ, АЧМЗ.
- Дві електростанції: Ангренська ТЕС та Ново-Ангренська ТЕС.
22 червня 2016 році введена в дію залізниця Ангрен - Пап.
Географія
Ангрен розташовано на річці Ахангаран (Ангрен) між Чаткальським і Східно-Курамінським хребтом, за 78 км на південний схід від Ташкента (114 км по дорозі). Гори, що оточують Ангрен піднімаються до 2,500-3,500 м над рівнем моря
Місто знаходиться в лівобережній частині долини річки Ахангаран і складається з декількох роз'єднаних частин.
Через Ангрен проходить автомагістраль Ташкент - Коканд, і залізниця Ангрен - Пап що зв'язують Ферганську долину з рештою Узбекистану.
Клімат
Ангрен має континентальний клімат з холодною зимою і спекотним літом Середня температура липня становить 27 °C. Середня температура січня -2 °C.
Клімат Ангрен | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | |
Середній максимум, °C | 2 | 4 | 9 | 16 | 21 | 27 | 30 | 30 | 25 | 18 | 11 | 4 | |
Середній мінімум, °C | −7 | −6 | −1 | 5 | 8 | 12 | 14 | 14 | 9 | 4 | 0 | −4 | |
Норма опадів, мм | 53.5 | 68.1 | 57 | 61.5 | 50.9 | 25.8 | 21.8 | 7.3 | 9.3 | 36.8 | 60.4 | 72 | |
Джерело: |
Культура
В місті діє історико-краєзнавчий музей.
Освіта
У місті діє рял вищих навчальних закладів:
- (ТОГПІ). Тепер[] закритий.
- Загальнотехнічна філія Ташкентського Державного Технічного Університету (ТашГТУ) імені Абу Райхон Беруні. Нині перетворений в Ангренський державний технічний коледж
- Також є гірничо-геологічний технікум та медичне училище.
- коледж побутового обслуговування
- будівельний технікум
Відомі люди
Народилися Ангрені:
- Муравицький Юрій Адольфович (1947—2015) — радянський і український актор театру і кіно, театральний режисер і педагог
- Осман Пашаєв (*1977) — кримськотатарський і український тележурналіст.
Міські ЗМІ
- Міська громадсько-політична газета «»
- Міська громадсько-політична газета «»
Хокіми
- (липень 2017 року - 17 жовтня 2018 року)
- (з 17 жовтня 2018 року)
Визначні пам'ятки
У місті є історико-краєзнавчий музей із великою кількістю матеріалів з історії краю.
Є Молитовний дім на честь ікони Божої Матері «Стягнення загиблих» Узбекистанської єпархії РПЦ. У березні 2015 року в місті знесено меморіал (1967—2015) на згадку про ангренців, які загинули в роки Німецько-радянської війни, що викликало обурення місцевих жителів.
У селищі Геолог, адміністративно включеному до складу Ангрена, розташовується мавзолей (історична споруда належала до XI—XII століть, у програмі розвитку туризму від 2013 року передбачався до «проведення реставраційних робіт та покращення стану»).
Див. також
Примітки
- Angren. Oʻzbekiston milliy ensiklopediyasi (Uzbek) . Toshkent: Oʻzbekiston milliy ensiklopediyasi. 2000–2005.
- . Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 7 травня 2014.
- (Russian) . Akademik. Архів оригіналу за 17 лютого 2015. Процитовано 21 січня 2015.
- Volosevich, Aleksey (30 січня 2014). . Ferghana (Russian) . Архів оригіналу за 20 січня 2015. Процитовано 20 січня 2015.
- . english.cri.cn. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 3 липня 2016.
- Moʻminov, Ibrohim, ред. (1971). Angren. Oʻzbek sovet ensiklopediyasi (Uzbek) . Т. 1. Toshkent. с. 355—356.
- . World Weather Online. Архів оригіналу за 22 січня 2015. Процитовано 22 січня 2015.
Література
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 30(рос.)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Angren znachennya Angre n uzb Angren Angren misto z 1946 roku v Tashkentskij oblasti Uzbekistanu u dolini richki Ahangaran Za 110 km na shid vid Tashkenta Naselennya 126 tisyach meshkanciv 2005 Angren uzb Angren AngrenOsnovni dani41 01 pn sh 70 08 sh d 41 017 pn sh 70 133 sh d 41 017 70 133 Koordinati 41 01 pn sh 70 08 sh d 41 017 pn sh 70 133 sh d 41 017 70 133Krayina UzbekistanRegion Tashkentska oblastStatus mista 1946Naselennya 126 tisyach cholovik 2005 Visota NRM 961 1 mChasovij poyas UTC 5GeoNames 1514581Poshtovi indeksi 702500Miska vladaVebsajt angren infoMapaAngrenAngren Uzbekistan Angren u VikishovishiIstoriyaSuchasna nazva mista ye rusifikovanim variantom perskogo slova Ohangaron sho oznachaye kovali U 1936 roci buli provedeni pershi geologichni doslidzhennya v dolini Angren 1940 roku pobudovana persha v rajoni vugilna shahta yiyi vveli v ekspluataciyu v 1942 r U 1941 r Angren i Tashkent zv yazala zaliznicya 29 veresnya 1940 roku u kishlaku Dzhigiristan na bazi kishlakiv Dzhartepe Turk Teshiktash Kojho a yi Dzhigiristan utvoryuyetsya robitniche selishe Angrenshahtstroj naselennya blizko 300 cholovik Z cogo dnya pochinayetsya osvoyennya odnogo z najbilshih u Centralnij Aziyi vugilnih basejniv 13 chervnya 1946 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi UzRSR robitniche selishe Angrenshahtstroj bulo peretvoreno na misto Angren Piznishe z yasuvalosya sho bilsha chastina mista pobudovana nad vugilnimi plastami Cherez ce v 1956 r Angren bulo pereneseno na 7 8 km na pivnichnij zahid vid svogo pervisnogo roztashuvannya Angren buv vazhlivim promislovim mistom v Radyanskomu Soyuzi Pislya rozpadu SRSR bilshist etnichnih rosiyan i tatar sekred yakih bulo bagato fahivciv pokinuli misto U 1990 ti roki majzhe vsi zavodi v misti buli zakriti cherez brak fahivciv porushennya radyanskih torgovih zv yazkiv starinnya tehniki i bezgospodarnist Na pochatok HHI storichchya Angren chasto zgaduyetsya yak misto privid Prote Angren chastkovo zberig svoye promislove znachennya She pracyuye dekilka vugilnih kopalen Takozh u misti rozvinuta promislovist budivelnih materialiv zavod po pererobci kauchuku i elektrostanciya GeografiyaAngren roztashovanij u pravoberezhnij chastini dolini richki Ahangaran Angren mizh Chatkalskim i Shidno Kuraminskim hrebtom za 78 km na pivdennij shid vid Tashkenta 114 km po dorozi Misto skladayetsya z kilkoh roz yednanih chastin Cherez Angren prohodyat avtomagistral Tashkent Kokand i zaliznichna gilka Angren Pap sho zv yazuyut 3 uzbecki oblasti u Ferganskij dolini z reshtoyu Uzbekistanu Na teritoriyi Angrena ye zolotodobuvna shahta NaselennyaChiselnist naselennya stanom na 1 sichnya 2014 roku stanovit 175 400 meshkanciv Za perepisom 1959 roku z 55 789 zhiteliv 42 9 stanovili rosiyani 17 9 tatari 15 7 uzbeki 7 4 tadzhiki 3 7 ukrayinci Nadali chastka serednoaziatskih narodiv zrosla Za perepisom 1989 roku uzbeki stanovili 31 5 tadzhiki 13 1 todi yak rosiyani 31 4 a tatari 8 3 naselennya mista Nini naselennya mista perevazhno skladayetsya iz predstavnikiv serednoaziatskih narodiv Za oficijnimi danimi na 1 sichnya 2013 roku v Angreni prozhivali 172 880 osib z yakih 73 126 247 osib uzbekiv 17 28 653 osobi tadzhikiv 5 8282 osobi korejciv lishe 3 46 rosiyan i menshe 1 1284 osobi tatar Musulmani suniti stanovlyat 85 naselennya Rosiyani krimski tatari tatari ta nimci yaki prozhivali v misti u velikij kilkosti za radyanskih chasiv zdebilshogo zalishili misto u 1990 h rokah Rik 1969 1991 2005Naselennya tis cholovik 94 132 127EkonomikaAngren centr vugilnoyi promislovosti Uzbekistanu Vidobuvayetsya bure vugillya VAT Uzbekkumir Uzbekvugillya V Angreni roztashovana yedina v krayini stanciya vidobutku gazu metodom pidzemnogo pirolizu vugillya Podzemgaz VAT Erostigaz Pidpriyemstva budivelnih materialiv zavodi zalizobetonnih konstrukcij cementnij asfaltobetonnij kombinat keramichnih virobiv drobilno sortuvalna fabrika kaolinu DSFK domobudivnij kombinat DBK i in harchovoyi promislovosti Angrennon Angrensut himiko metalurgijnij Angrenkabel azotno tukovij Angrenazot mashinobudivni zavodi Angrengazmash ZIS Eler virobnictvo gumovo tehnichnih virobiv shinnij zavod buduyetsya najbilsha v Tashkentskoyi oblasti naftobaza AT Uzbeknaftogaz sho nalezhit do Ferganskogo naftopereginnogo zavodu Angrenske Rudoupravlinnya sho vhodit do skladu VAT AGMK kolishnye AT Angrenzoloto zavod keramichnoyi porcelyani Kaolin virobnictvo paperovo kartonno tarnogo produkciyi AT II Angren PACK kolishnye VAT II SQQS AECM AChMZ Dvi elektrostanciyi Angrenska TES ta Novo Angrenska TES 22 chervnya 2016 roci vvedena v diyu zaliznicya Angren Pap GeografiyaAngren roztashovano na richci Ahangaran Angren mizh Chatkalskim i Shidno Kuraminskim hrebtom za 78 km na pivdennij shid vid Tashkenta 114 km po dorozi Gori sho otochuyut Angren pidnimayutsya do 2 500 3 500 m nad rivnem morya Misto znahoditsya v livoberezhnij chastini dolini richki Ahangaran i skladayetsya z dekilkoh roz yednanih chastin Cherez Angren prohodit avtomagistral Tashkent Kokand i zaliznicya Angren Pap sho zv yazuyut Fergansku dolinu z reshtoyu Uzbekistanu Klimat Angren maye kontinentalnij klimat z holodnoyu zimoyu i spekotnim litom Serednya temperatura lipnya stanovit 27 C Serednya temperatura sichnya 2 C Klimat AngrenPokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis GruSerednij maksimum C 2 4 9 16 21 27 30 30 25 18 11 4Serednij minimum C 7 6 1 5 8 12 14 14 9 4 0 4Norma opadiv mm 53 5 68 1 57 61 5 50 9 25 8 21 8 7 3 9 3 36 8 60 4 72Dzherelo KulturaV misti diye istoriko krayeznavchij muzej OsvitaU misti diye ryal vishih navchalnih zakladiv TOGPI Teper koli zakritij Zagalnotehnichna filiya Tashkentskogo Derzhavnogo Tehnichnogo Universitetu TashGTU imeni Abu Rajhon Beruni Nini peretvorenij v Angrenskij derzhavnij tehnichnij koledzh Takozh ye girnicho geologichnij tehnikum ta medichne uchilishe koledzh pobutovogo obslugovuvannya budivelnij tehnikumVidomi lyudiNarodilisya Angreni Muravickij Yurij Adolfovich 1947 2015 radyanskij i ukrayinskij aktor teatru i kino teatralnij rezhiser i pedagog Osman Pashayev 1977 krimskotatarskij i ukrayinskij telezhurnalist Miski ZMIMiska gromadsko politichna gazeta Miska gromadsko politichna gazeta Hokimi lipen 2017 roku 17 zhovtnya 2018 roku z 17 zhovtnya 2018 roku Viznachni pam yatkiU misti ye istoriko krayeznavchij muzej iz velikoyu kilkistyu materialiv z istoriyi krayu Ye Molitovnij dim na chest ikoni Bozhoyi Materi Styagnennya zagiblih Uzbekistanskoyi yeparhiyi RPC U berezni 2015 roku v misti zneseno memorial 1967 2015 na zgadku pro angrenciv yaki zaginuli v roki Nimecko radyanskoyi vijni sho viklikalo oburennya miscevih zhiteliv U selishi Geolog administrativno vklyuchenomu do skladu Angrena roztashovuyetsya mavzolej istorichna sporuda nalezhala do XI XII stolit u programi rozvitku turizmu vid 2013 roku peredbachavsya do provedennya restavracijnih robit ta pokrashennya stanu Div takozhAngrenske rodovishe vugillyaPrimitkiAngren Oʻzbekiston milliy ensiklopediyasi Uzbek Toshkent Oʻzbekiston milliy ensiklopediyasi 2000 2005 Encyclopaedia Britannica Arhiv originalu za 8 travnya 2014 Procitovano 7 travnya 2014 Russian Akademik Arhiv originalu za 17 lyutogo 2015 Procitovano 21 sichnya 2015 Volosevich Aleksey 30 sichnya 2014 Ferghana Russian Arhiv originalu za 20 sichnya 2015 Procitovano 20 sichnya 2015 english cri cn Arhiv originalu za 18 veresnya 2016 Procitovano 3 lipnya 2016 Moʻminov Ibrohim red 1971 Angren Oʻzbek sovet ensiklopediyasi Uzbek T 1 Toshkent s 355 356 World Weather Online Arhiv originalu za 22 sichnya 2015 Procitovano 22 sichnya 2015 LiteraturaAngren u sestrinskih VikiproyektahPortal Uzbekistan Angren u Vikishovishi Geograficheskij enciklopedicheskij slovar Moskva Sovetskaya enciklopediya 1989 stor 30 ros Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985