Лагодів (Львівський район)

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Лагодів.

Ла́годів — село в Україні, у Перемишлянській міській громаді Львівського району Львівської області. Населення становить 610 осіб. Орган місцевого самоврядування — Перемишлянська міська рада.

село Лагодів
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Львівський район
Громада	Перемишлянська міська громада
Код КАТОТТГ	UA46060330280022073
Основні дані
Засноване	1440
Перша згадка	1440 (584 роки)
Населення	758
Площа	3,72 км²
Густота населення	203,76 осіб/км²
Поштовий індекс	81212
Телефонний код	+380 3263
Географічні дані
Географічні координати	49°43′44″ пн. ш. 24°31′01″ сх. д. / 49.72889° пн. ш. 24.51694° сх. д. / 49.72889; 24.51694Координати: 49°43′44″ пн. ш. 24°31′01″ сх. д. / 49.72889° пн. ш. 24.51694° сх. д. / 49.72889; 24.51694
Середня висота над рівнем моря	282 м
Водойми	Добра
Місцева влада
Адреса ради	81212, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Лагодів
Карта
Лагодів
Лагодів
Мапа
Лагодів у Вікісховищі

Cхема залізниці Польщі 1938 р

Населення

На 1 січня 1939 року в селі Лагодів мешкало 2190 осіб, з них: 1840 українців-греко-католиків, 280 українців-латинників, 10 поляків і 60 євреїв; у присілку Ясна мешкало 220 осіб, з них: 30 українців-греко-католиків, 10 українців-латинників і 180 польських колоністів міжвоєнного періоду, а в присілку Затемне — 320 осіб, з них: 160 українців-греко-католиків і 160 українців-латинників.

Історія

Перша писемна згадка про Лагодів датується 1440 роком у протоколах галицького суду, у той час село перебувало у власності Дмитра Лагодовського з гербу Корчак.

Мешканці села були вояками Української галицької армії, зокрема, стрілець Ґац Іван (нар. 1890) та десятник Макар Тимко (нар. 1891).

1 січня 1927 року було вилучено частину сільської гміни Лагодова Перемишлянського повіту Тарнопольського воєводства і з неї утворена самоврядна гміна Сивороги.

У міжвоєнний період в селі діяла читальня товариства «Просвіта». У 1939 році в межах реалізації політики пацифікації польська влада заборонила проводити навчання для неграмотних.

Власники села

Першим з відомих представників роду Лагодовських є Ванько (в реєстрах — Wanyko), зосереджував у своїх руках значний масив володінь на схід від Львова. У 40-х роках XVI століття родина тимчасово втратила ці маєтності. В кінці 1539 року канонік львівської капітули Миколай Понятовський подав скаргу на сина Ванька, Івашка Ваньковича Лагодовського, оскільки той не сплачував церковну десятину. Генеральний львівський офіціал, канонік Станіслав М'єнда наказав парохам у Гологорах, Вижнянах, Дунаєві та Глинянах (очевидно, найближчі до володінь Лагодовського римо-католицькі парафії на той період), аби вони наклали на Лагодовського подвійне (аґравацію), а згодом і потрійне (супераґравацію) церковне прокляття. Оскільки й через рік після відлучення від церкви Лагодовський не збирався платити десятину, львівська капітула вирішила апелювати до світської влади. На початку 1541 року заступник львівського архієпископа Петра, Марцін з Курова, звернувся до львівського старости Миколая Одновського, аби той, згідно королівських статутів, відібрав у Лагодовського його земельні володіння, на що Одновський погодився. Конфіскація власності Івашка здійснювалася з умовою, що земля буде повернута після зняття інтердикту з останнього73. Згодом земельні володіння Лагодовським були повернуті. Нам відомо, що Александру і Захарії Лагодовським (синам або молодшим братам Івашка) в липні 1571 року вдалося виграти в судовому процесі проти Миколая та Станіслава Каменецьких і відстояти право володіння над селом Новосілка. Однак, згадка про це село як власність братів у поборових документах відсутня. Натомість, станом на 1578 рік Захарія Лагодовський володів 5 селами вздовж золочівського тракту – очевидно, це було все, що залишилося від маєтностей Івашка. Реєстр 1584 року зафіксував власницею дібр Богдану Лагодовську. Зрештою, володіння родини, які на початку XVII століття спільно утримували Анджей та Софія Лагодовські, у січні 1609 року були придбані львівським архієпископом Яном Замойським. Того ж року, у жовтні, король Сигізмунд III Ваза надав Анджею Лагодовському уряд писаря Львівської землі.

Боротьба ОУН та УПА

Восени 1945 році в селі перебував підрозділ УПА у складі: Володимира Батинчука (на псевдо «Аркадій»), рій Онуфрія Гриманюка (на псевдо «Муха»), підрайонний провідник на псевдо «Свист».

У серпні 1947 року в Лагодівському лісі відбулася сутичка між групою підпільників і підрозділом емведистів.

5 січня 1948 року, напередодні Різдва, в село Лагодів прибув загін НКВС під командуванням Шемета, дільничого міліціонера Ворони, всього близько 30 осіб. У господарствах селян відкидали загати, у хатах копали ями, зривали бляху на хатах, псували селянське майно, забирали цінні речі. Місцевого жителя Новоградського під час допиту сильно побив Ворона. Штембіцького поставили в саді під яблунею і під загрозою розстрілу так тримали кілька годин. Згаданих людей було відправлено до в'язниці в Глинянах, де їх піддавали тортурам. Щоб дістати горілку, більшовики заарештували в Лагодові Макара Олексу. Коли його жінка принесла горілку — його відпустили.

6-7 лютого 1948 року на хуторі Добра майже 300 енкаведистів проводили облаву, яка не мала жодного результату. 18 березня того ж року троє повстанців на санях наїхали на 3 більшовиків. Під час бою 2 повстанці загинули, а з числа більшовиків — один загинув та одного було поранено. 21 березня 1948 року більшовиками видане розпорядження про заборону місцевим жителям виходити на вулицю у темний час доби. Хто її порушував, стріляли без попередження. 24 березня 1948 року НКВС заарештувало в селі Тимка Цимбала за те, що двоє його синів перебували у в'язниці. Для його порятунку зібралися односельці і щоби розігнати натовп енкавеесівці стріляли над головами людей.

Археологічні розвідки

На околицях села велися археологічні розкопки, у результаті яких виявлено артефакти давніх поселень: культури лійчастого посуду, висоцької культури, липицької культури, а також кургани скіфського часу.

У 1965–1967 роках Крушельницька Лариса розкопала поселення ранньоскіфського часу та синхронний йому могиль­ник, який включав 15 поховань на кам'яних площадках. На підставі цих та інших розкопок дослідниця виділила черепинсько-лагодівську гру­пу пам'яток ранньоскіфського часу.

Пам'ятки, визначні місця

У селі є рідкісна п'ятикупольна дерев'яна церква Святого архангела Михаїла.

У 1909—1944 роках через Лагодів проходила залізниця Львів-Підгайці.

Відомі люди

• Демкович-Добрянський Михайло (нар. 1905) — український громадський діяч, журналіст, історик; співзасновник Союзу української націоналістичної молоді.
• отець Мох Рудольф — душпастирював у селі.
• Пристай-Огоновська Наталка Олексівна (1899—1969) — український живописець.

Культура

У селі при Народному домі діє аматорський хор «Аксіос» під керівництвом В. Волошина..

Спорт

У 2021 році відкрито новий сільський стадіон, організовано дитячу футбольну школу.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 13 лютого 2014.
2. Кубійович, 1983.
3. 872. Magnifico Palatino etc. Dmitr Lahodowsky // Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej: z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego. — T. 12: Najdawniejsze zapiski sądów halickich 1435-1475. — S. 88. (лат.)(пол.)
4. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 października 1926 r. o utworzeniu samoistnej gminy wiejskiej «Siworogi» w powiecie Przemyślany w Województwie Tarnopolskiem // Dziennik Ustaw. — 1926. — nr 122. — poz. 706. — S. 1395—1396. (пол.)
5. Часопис «Діло». — число 48. — 3 березня 1939.
6. Смерека Б. В. Поборові реєстри як джерело для вивчення приватних землеволодінь та їх власників у Львівській землі Руського воєводства в XVI ст. // Генеалогічні записки. — 2015. — Вип. 13. — С. 24—37.
7. Сотня УПА «Свободи» / М. Романюк // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2003. — Збірник 1. — С. 97—124.
8. Українська Головна Визвольна Рада: документи, офіційні публікації, матеріaли. Кн. 3: 1949-1952. — друге. — Торонто-Львів : Літопис УПА, 1994. — С. 158. — (Літопис Української Повстанської Армії; т. 10) — .
9. . www.zamky.com.ua. Архів оригіналу за 19 січня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
10. . resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 19 січня 2022.
11. П. Гуцал, І. Дуда, Б. Пиндус, Б. Тихий Мох Рудольф Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 568. — .
12. Часопис «Нова Доба». — № 17 (575). — 26 квітня 2018.
13. Часопис «Нова Доба». — № 42 (757). — 28 жовтня 2021.

Джерела та література

• Л. Г. Мацкевий // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 20. — .
• Л. Г. Мацкевий. Лагодів // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — .
• Кубійович В. Лагодів // Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 58. — .
• Łahodów (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 575. (пол.)

Посилання

• Прогноз погоди в селі Лагодів [ 1 червня 2009 у Wayback Machine.]
• сайт футбольного клубу «Стріла» Лагодів^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Лагодів [ 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.]