Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Правителі Чорногорії відомі з X століття. У список включені правителі феодальних утворень, розташованих на території Чорногорії з X століття, коли на її території сформувалася держава Дукля, і до 1918 року, коли Чорногорія увійшла до складу Королівства сербів, хорватів і словенців, а також президенти Республіки Чорногорії.
Дукля
У другій половині X століття на території сучасної Чорногорії формується князівство Дукля, залежне від Візантії. На чолі держави стала династія (Петровичів), на початку XI століття змінена Воїславовичами. При Воїславовачах Дукля здобула незалежність від Візантії (середина XI століття). У цей час для назви держави все частіше починає вживатися слово Зета (можливо, від Жнець). В 1077 році князь Михайло Воїславович прийняв титул короля. Близько 1101 року після смерті Костянтина Бодіна королівство розпалося на три незалежні частини — Дуклю (Зету), Рашку і Боснію. Держава Дукля припинила своє існування в 1186 році після припинення династії Воїславовичів і було приєднано до князівства Рашка.
Зета
В 1356 році в ході розпаду Сербського царства (до 1346 року — Рашка) утворилося князівство Зета, на чолі якого стала династія . В 1421 році після смерті Балши III князівство було приєднано до Сербської деспотії. В 1439 році Зета стала протекторатом Венеції. У цей час в регіоні надзвичайно посилюється місцевий феодальний рід Черноєвичів. В 1451 році князівство Зета на чолі з Стефаном I Черноєвичем знову стає незалежним від Сербії. В 1482 році князь Іван I Черноєвич переніс столицю в місто Цетинє. У цей час як назва держави все частіше починає вживатися слово Чорногорія (серб. Црна Гора). В 1499 році Османська імперія підпорядкувала собі практично всю територію Чорногорії, яка, проте, незабаром отримала значну автономію (1513). Династія Черноєвичів управляла країною ще до 1516 року, коли останній князь через постійні турецькі напади емігрував в Італію.
Чорногорська (Цетинська) митрополія
Митрополити-владики
З 1516 по 1852 рік Чорногорія була теократичною монархією, нею управляли митрополити-владики, але світськими справами при них до 1697 року займалися спеціально призначені .
| № | Ім'я | Роки правління | Коментар |
|---|---|---|---|
| 1 | Вавила | 1516-1520 | Митрополит Чорногорії з 1493 року. |
| 2 | 1520-1530 | ||
| 3 | 1530-1532 | ||
| 4 | 1532-1540 | ||
| 5 | бл. 1540 | ||
| 6 | 1540-1559? | ||
| 7 | 1560?-1561? | ||
| 8 | бл. 1558 | ||
| 9 | 1561-1569 | ||
| 10 | 1569?-1579? | ||
| 11 | 1575?-1582 | ||
| 12 | 1582-1591 | ||
| 13 | 1591-1593 | Спільно з . | |
| 14 | 1591-1593 | Спільно з . | |
| 15 | Руфим II Больєвич-Негош | 1593-1636? | |
| 16 | Мардарий I Корнечанин | 1639?-1662? | |
| 17 | Віссаріон II | 1649?-1659? | |
| 18 | Руфим III Больєвич | 1662?-1685 | |
| 19 | бл. 1685 | ||
| 20 | Віссаріон III Борілович-Байцим | 1685?-1692? | |
| 21 | Сава I Калудьєрович (Очінич) | 1694-1697 |
В 1697 році митрополит-владика Данило Негош об'єднав в своїх руках духовну і світську владу і почав передавати її у спадок, заснувавши династію Петровичів-Негошів.
| № | Ім'я | Портрет | Народився | Помер | Роки правління | Коментар |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Данило I Петрович-Негош |  | бл. 1670 | 11 січня 1735 | 1697 — 11 січня 1735 | Засновник династії Петровичів-Негошів. Встановив політичні зв'язки з Росією (1711). Боровся з племінним сепаратизмом, створив судовий орган, що складався з 12 племінних старійшин (1713). При ньому Чорногорія брала участь в російсько-турецькій війні 1710—1713 років. |
| 2 | Сава II Петрович-Негош |  | 18 січня 1702 | 9 березня 1782 | 22 січня 1735–1750 одноосібно; 1750 — 10 березня 1766 співправитель двоюрідного брата Василя III; 10 березня 1766 — 2 листопада 1767 одноосібно; 2 листопада 1767 — жовтень 1773 співправитель Стефана Малого; жовтні 1773–1781 одноосібно; 1781 — 9 березня 1782 співправитель Арсенія Пламенаца; | Племінник Данила Петровича-Негоша. Співправитель Василя Петровича-Негоша та Стефана Малого. Наприкінці життя висунув як свого наступника Арсенія Пламенаца. |
| 3 | Василь III Петрович-Негош |  | 1709 | 10 березня 1766 | 1750 — 10 березня 1766 співправитель двоюрідного брата Сави II; | Племінник Данила Петровича-Негоша. Співправитель Сави Петровича-Негоша. |
| 4 | Стефан (Шчепан) Малий | ? | Жовтень 1773 | 2 листопада 1767 — жовтень 1773 співправитель Сави II; убитий греком Станко Класомуньє, підкупленим турецьким пашею ; | Самозванець, що видавав себе за російського імператора Петра III. Співправитель Сави Петровича-Негоша. Успішно боровся з турецькою і венеційською експансією, прагнучи підтримувати мир у країні. Провів судову реформу, відокремив церкву від держави. | |
| 5 | Арсеній Пламенац | ? | 15 травня 1784 | 1781 — березень 1782 співправитель Сави II; березні 1782 — 15 травня 1784 його владу оскаржував Петро I; | Зять Данила Петровича- Негоша. Сава Петрович-Негош висунув його як свого наступника. Після смерті владики боровся за митрополичий престол з Петром Петровичем-Негош. | |
| 6 | Петро I Петрович-Негош |  | 1748 | 18 жовтня 1830 | березень 1782 — 15 травня 1784 його владу оскаржував Арсеній Пламенац; ' 15 травня 1784 — 18 жовтня 1830' одноосібно; | Племінник Василя Петровича-Негоша. Після смерті Сави Петровича-Негоша оскаржував владу Арсенія Пламенаца, до смерті останнього в 1784 році. Керував боротьбою чорногорського народу за звільнення від турецького панування в ході російсько-турецької війни 1806—1812 років. При ньому Чорногорія домоглася фактичної самостійності (1796). Боровся з племінним сепаратизмом, зміцнював державну владу, видав «Законник» (1798). Зарахований до лику святих під ім'ям Петра Цетинського. |
| 7 | Петро II Петрович-Негош |  | 13 листопада 1813 | 31 жовтня 1851 | 31 жовтня 1830 — 31 жовтня 1851 | Племінник Петра I Петровича-Негоша. Поет і просвітитель. Боровся за незалежність Чорногорії від Туреччини, спиняв племінний сепаратизм в країні, провів розмежування черногорско-австрійського кордону. У зовнішній політиці орієнтувався на Росію. |
| 8 | Данило II Петрович-Негош |  | 25 травня 1826 | 1 серпня 1860 | листопад 1851 — 1 березня 1852 | Внучатий племінник Петра I Петровича-Негоша. 1 березня 1852 року перетворив країну в світську монархію, знявши з себе сан митрополита і прийнявши титул князя. |
| № | Ім'я | Портрет | Народився | Помер | Роки правління | Коментар |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Данило I Петрович-Негош | | 25 травня 1826 | 1 серпня 1860 | 1 березня 1852 — 1 серпня 1860 убитий чорногорським емігрантом Кадічем; | перетворив країну в світську монархію (1852). Реорганізував державний апарат і армію, обмежив племінний сепаратизм. Видав «Загальний законник чорногорський» (1855). Добивався міжнародного визнання суверенітету Чорногорії. При ньому Чорногорія брала участь у війні з Османської імперією, розбивши її війська в битві при Грахова (1858). |
| 2 | Нікола I Петрович-Негош |  | 7 жовтня 1860 | 1 березня 1921 | 1 серпня 1860 — 28 серпня 1910 | Племінник Данила I Петровича-Негоша. Проводив політику, спрямовану на зміцнення самодержавства, хоча був змушений під тиском громадського руху прийняти конституцію (1905). У зовнішній політиці орієнтувався головним чином на Росію. При ньому Чорногорія брала участь у війнах проти Османської імперії (1862, 1876-1878). 28 серпня 1910 року прийняв титул короля. |
| № | Ім'я | Портрет | Народився | Помер | Роки правління | Коментар | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Нікола I Петрович-Негош | | 7 жовтня 1860 | 1 березня 1921 | 28 серпня 1910 — 26 листопада 1918 | Прийняв титул короля (1910). При ньому Чорногорія брала участь в Балканських війнах (1912-1913), Першої світової війни (1914-1918) У січні 1916 року, після окупації Чорногорії Австро-Угорщиною, втік до Франції, але продовжував претендувати на трон до своєї смерті. | - |
Чорногорія у складі Югославії
26 листопада 1918 року Чорногорія офіційно увійшла до складу Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, а 3 жовтня 1929 стала частиною Королівства Югославія. З 12 червня 1941 року по 1943 рік Чорногорія була окупована військами держав фашистського блоку, країна була оголошена королівством-сателітом Італії. В 1944 році територія країни була повністю звільнена від окупантів.
Після закінчення Другої світової війни Чорногорія стала частиною Федеративної Народної Республіки Югославія (29.11.1945), потім отримала статус Народної республіки в її складі (31.01.1946). Після перетворення ФНРЮ в Соціалістичну Федеративну Республіку Югославію, Чорногорія стала Соціалістичною республікою у складі СФРЮ (07.07.1963).
З 28 квітня 1992 року по 4 лютого 2003 року Республіка Чорногорія була членом федерації Союзна Республіка Югославія, потім була учасником конфедеративного союзу Сербія і Чорногорія (04.02.2003-03.06.2006).
3 червня 2006 року парламент Чорногорії за підсумками референдуму проголосив незалежність країни. Першим президентом незалежної республіки в 2008 році став Філіп Вуянович.
Примітки
- У 1504 році як митрополит-владика Чорногорії згадується Роман. Можливо, що він управляв митрополією спільно з Вавилою або був його помічником.
Література
- Сичов Н. В. Книга династій. — АСТ: Схід-Захід, 2006.
Посилання
- Генеалогические таблицы по истории европейских государств [ 12 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- MONTENEGRO [Архівовано 14 травня 2012 у WebCite]
- Чорногорія. Господарі, князі і королі 1367—1516, 1697—1918 [ 17 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Правителі Чорногорії
- Regents of Montenegro [ 27 вересня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Praviteli Chornogoriyi vidomi z X stolittya U spisok vklyucheni praviteli feodalnih utvoren roztashovanih na teritoriyi Chornogoriyi z X stolittya koli na yiyi teritoriyi sformuvalasya derzhava Duklya i do 1918 roku koli Chornogoriya uvijshla do skladu Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv a takozh prezidenti Respubliki Chornogoriyi Suchasnij Gerb ChornogoriyiDuklyaDokladnishe Spisok praviteliv Dukli U drugij polovini X stolittya na teritoriyi suchasnoyi Chornogoriyi formuyetsya knyazivstvo Duklya zalezhne vid Vizantiyi Na choli derzhavi stala dinastiya Petrovichiv na pochatku XI stolittya zminena Voyislavovichami Pri Voyislavovachah Duklya zdobula nezalezhnist vid Vizantiyi seredina XI stolittya U cej chas dlya nazvi derzhavi vse chastishe pochinaye vzhivatisya slovo Zeta mozhlivo vid Zhnec V 1077 roci knyaz Mihajlo Voyislavovich prijnyav titul korolya Blizko 1101 roku pislya smerti Kostyantina Bodina korolivstvo rozpalosya na tri nezalezhni chastini Duklyu Zetu Rashku i Bosniyu Derzhava Duklya pripinila svoye isnuvannya v 1186 roci pislya pripinennya dinastiyi Voyislavovichiv i bulo priyednano do knyazivstva Rashka ZetaDokladnishe V 1356 roci v hodi rozpadu Serbskogo carstva do 1346 roku Rashka utvorilosya knyazivstvo Zeta na choli yakogo stala dinastiya V 1421 roci pislya smerti Balshi III knyazivstvo bulo priyednano do Serbskoyi despotiyi V 1439 roci Zeta stala protektoratom Veneciyi U cej chas v regioni nadzvichajno posilyuyetsya miscevij feodalnij rid Chernoyevichiv V 1451 roci knyazivstvo Zeta na choli z Stefanom I Chernoyevichem znovu staye nezalezhnim vid Serbiyi V 1482 roci knyaz Ivan I Chernoyevich perenis stolicyu v misto Cetinye U cej chas yak nazva derzhavi vse chastishe pochinaye vzhivatisya slovo Chornogoriya serb Crna Gora V 1499 roci Osmanska imperiya pidporyadkuvala sobi praktichno vsyu teritoriyu Chornogoriyi yaka prote nezabarom otrimala znachnu avtonomiyu 1513 Dinastiya Chernoyevichiv upravlyala krayinoyu she do 1516 roku koli ostannij knyaz cherez postijni turecki napadi emigruvav v Italiyu Chornogorska Cetinska mitropoliyaMitropoliti vladiki Z 1516 po 1852 rik Chornogoriya bula teokratichnoyu monarhiyeyu neyu upravlyali mitropoliti vladiki ale svitskimi spravami pri nih do 1697 roku zajmalisya specialno priznacheni Mitropoliti vladiki Chornogoriyi 1516 1697 Im ya Roki pravlinnya Komentar 1 Vavila 1516 1520 Mitropolit Chornogoriyi z 1493 roku 2 1520 1530 3 1530 1532 4 1532 1540 5 bl 1540 6 1540 1559 7 1560 1561 8 bl 1558 9 1561 1569 10 1569 1579 11 1575 1582 12 1582 1591 13 1591 1593 Spilno z 14 1591 1593 Spilno z 15 Rufim II Bolyevich Negosh 1593 1636 16 Mardarij I Kornechanin 1639 1662 17 Vissarion II 1649 1659 18 Rufim III Bolyevich 1662 1685 19 bl 1685 20 Vissarion III Borilovich Bajcim 1685 1692 21 Sava I Kaludyerovich Ochinich 1694 1697 Petrovich Negosh V 1697 roci mitropolit vladika Danilo Negosh ob yednav v svoyih rukah duhovnu i svitsku vladu i pochav peredavati yiyi u spadok zasnuvavshi dinastiyu Petrovichiv Negoshiv Mitropoliti vladiki Chornogoriyi 1697 1852 Petrovich Negosh Im ya Portret Narodivsya Pomer Roki pravlinnya Komentar 1 Danilo I Petrovich Negosh bl 1670 11 sichnya 1735 1697 11 sichnya 1735 Zasnovnik dinastiyi Petrovichiv Negoshiv Vstanoviv politichni zv yazki z Rosiyeyu 1711 Borovsya z pleminnim separatizmom stvoriv sudovij organ sho skladavsya z 12 pleminnih starijshin 1713 Pri nomu Chornogoriya brala uchast v rosijsko tureckij vijni 1710 1713 rokiv 2 Sava II Petrovich Negosh 18 sichnya 1702 9 bereznya 1782 22 sichnya 1735 1750 odnoosibno 1750 10 bereznya 1766 spivpravitel dvoyuridnogo brata Vasilya III 10 bereznya 1766 2 listopada 1767 odnoosibno 2 listopada 1767 zhovten 1773 spivpravitel Stefana Malogo zhovtni 1773 1781 odnoosibno 1781 9 bereznya 1782 spivpravitel Arseniya Plamenaca Pleminnik Danila Petrovicha Negosha Spivpravitel Vasilya Petrovicha Negosha ta Stefana Malogo Naprikinci zhittya visunuv yak svogo nastupnika Arseniya Plamenaca 3 Vasil III Petrovich Negosh 1709 10 bereznya 1766 1750 10 bereznya 1766 spivpravitel dvoyuridnogo brata Savi II Pleminnik Danila Petrovicha Negosha Spivpravitel Savi Petrovicha Negosha 4 Stefan Shchepan Malij Zhovten 1773 2 listopada 1767 zhovten 1773 spivpravitel Savi II ubitij grekom Stanko Klasomunye pidkuplenim tureckim pasheyu Samozvanec sho vidavav sebe za rosijskogo imperatora Petra III Spivpravitel Savi Petrovicha Negosha Uspishno borovsya z tureckoyu i venecijskoyu ekspansiyeyu pragnuchi pidtrimuvati mir u krayini Proviv sudovu reformu vidokremiv cerkvu vid derzhavi 5 Arsenij Plamenac 15 travnya 1784 1781 berezen 1782 spivpravitel Savi II berezni 1782 15 travnya 1784 jogo vladu oskarzhuvav Petro I Zyat Danila Petrovicha Negosha Sava Petrovich Negosh visunuv jogo yak svogo nastupnika Pislya smerti vladiki borovsya za mitropolichij prestol z Petrom Petrovichem Negosh 6 Petro I Petrovich Negosh 1748 18 zhovtnya 1830 berezen 1782 15 travnya 1784 jogo vladu oskarzhuvav Arsenij Plamenac 15 travnya 1784 18 zhovtnya 1830 odnoosibno Pleminnik Vasilya Petrovicha Negosha Pislya smerti Savi Petrovicha Negosha oskarzhuvav vladu Arseniya Plamenaca do smerti ostannogo v 1784 roci Keruvav borotboyu chornogorskogo narodu za zvilnennya vid tureckogo panuvannya v hodi rosijsko tureckoyi vijni 1806 1812 rokiv Pri nomu Chornogoriya domoglasya faktichnoyi samostijnosti 1796 Borovsya z pleminnim separatizmom zmicnyuvav derzhavnu vladu vidav Zakonnik 1798 Zarahovanij do liku svyatih pid im yam Petra Cetinskogo 7 Petro II Petrovich Negosh 13 listopada 1813 31 zhovtnya 1851 31 zhovtnya 1830 31 zhovtnya 1851 Pleminnik Petra I Petrovicha Negosha Poet i prosvititel Borovsya za nezalezhnist Chornogoriyi vid Turechchini spinyav pleminnij separatizm v krayini proviv rozmezhuvannya chernogorsko avstrijskogo kordonu U zovnishnij politici oriyentuvavsya na Rosiyu 8 Danilo II Petrovich Negosh 25 travnya 1826 1 serpnya 1860 listopad 1851 1 bereznya 1852 Vnuchatij pleminnik Petra I Petrovicha Negosha 1 bereznya 1852 roku peretvoriv krayinu v svitsku monarhiyu znyavshi z sebe san mitropolita i prijnyavshi titul knyazya Knyazivstvo ChornogoriyaKnyazi Chornogoriyi 1852 1910 Petrovich Negosh Im ya Portret Narodivsya Pomer Roki pravlinnya Komentar 1 Danilo I Petrovich Negosh 25 travnya 1826 1 serpnya 1860 1 bereznya 1852 1 serpnya 1860 ubitij chornogorskim emigrantom Kadichem peretvoriv krayinu v svitsku monarhiyu 1852 Reorganizuvav derzhavnij aparat i armiyu obmezhiv pleminnij separatizm Vidav Zagalnij zakonnik chornogorskij 1855 Dobivavsya mizhnarodnogo viznannya suverenitetu Chornogoriyi Pri nomu Chornogoriya brala uchast u vijni z Osmanskoyi imperiyeyu rozbivshi yiyi vijska v bitvi pri Grahova 1858 2 Nikola I Petrovich Negosh 7 zhovtnya 1860 1 bereznya 1921 1 serpnya 1860 28 serpnya 1910 Pleminnik Danila I Petrovicha Negosha Provodiv politiku spryamovanu na zmicnennya samoderzhavstva hocha buv zmushenij pid tiskom gromadskogo ruhu prijnyati konstituciyu 1905 U zovnishnij politici oriyentuvavsya golovnim chinom na Rosiyu Pri nomu Chornogoriya brala uchast u vijnah proti Osmanskoyi imperiyi 1862 1876 1878 28 serpnya 1910 roku prijnyav titul korolya Korolivstvo ChornogoriyaKoroli Chornogoriyi 1910 1918 Petrovich Negosh Im ya Portret Narodivsya Pomer Roki pravlinnya Komentar 1 Nikola I Petrovich Negosh 7 zhovtnya 1860 1 bereznya 1921 28 serpnya 1910 26 listopada 1918 Prijnyav titul korolya 1910 Pri nomu Chornogoriya brala uchast v Balkanskih vijnah 1912 1913 Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 U sichni 1916 roku pislya okupaciyi Chornogoriyi Avstro Ugorshinoyu vtik do Franciyi ale prodovzhuvav pretenduvati na tron do svoyeyi smerti Chornogoriya u skladi Yugoslaviyi26 listopada 1918 roku Chornogoriya oficijno uvijshla do skladu Korolivstva Serbiv Horvativ i Slovenciv a 3 zhovtnya 1929 stala chastinoyu Korolivstva Yugoslaviya Z 12 chervnya 1941 roku po 1943 rik Chornogoriya bula okupovana vijskami derzhav fashistskogo bloku krayina bula ogoloshena korolivstvom satelitom Italiyi V 1944 roci teritoriya krayini bula povnistyu zvilnena vid okupantiv Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Chornogoriya stala chastinoyu Federativnoyi Narodnoyi Respubliki Yugoslaviya 29 11 1945 potim otrimala status Narodnoyi respubliki v yiyi skladi 31 01 1946 Pislya peretvorennya FNRYu v Socialistichnu Federativnu Respubliku Yugoslaviyu Chornogoriya stala Socialistichnoyu respublikoyu u skladi SFRYu 07 07 1963 Z 28 kvitnya 1992 roku po 4 lyutogo 2003 roku Respublika Chornogoriya bula chlenom federaciyi Soyuzna Respublika Yugoslaviya potim bula uchasnikom konfederativnogo soyuzu Serbiya i Chornogoriya 04 02 2003 03 06 2006 Respublika ChornogoriyaDokladnishe Spisok prezidentiv Chornogoriyi Dokladnishe Spisok prem yer ministriv Chornogoriyi 3 chervnya 2006 roku parlament Chornogoriyi za pidsumkami referendumu progolosiv nezalezhnist krayini Pershim prezidentom nezalezhnoyi respubliki v 2008 roci stav Filip Vuyanovich PrimitkiU 1504 roci yak mitropolit vladika Chornogoriyi zgaduyetsya Roman Mozhlivo sho vin upravlyav mitropoliyeyu spilno z Vaviloyu abo buv jogo pomichnikom LiteraturaSichov N V Kniga dinastij AST Shid Zahid 2006 PosilannyaGenealogicheskie tablicy po istorii evropejskih gosudarstv 12 zhovtnya 2011 u Wayback Machine MONTENEGRO Arhivovano 14 travnya 2012 u WebCite Chornogoriya Gospodari knyazi i koroli 1367 1516 1697 1918 17 listopada 2011 u Wayback Machine Praviteli Chornogoriyi Regents of Montenegro 27 veresnya 2011 u Wayback Machine