Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рішар Сен-Вікторський (англ. Richard of Saint Victor, бл. 1110—1173) — французький філософ та теолог, учень Гуго Сен-Вікторського, пріор .
| Рішар Сен-Вікторський | |
|---|---|
| фр. Richard de Saint-Victor | |
 Мініатюра Джованні ді Паоло зображає Рай з "Божественної комедії", XV століття: Данте та Вергілій (верхній лівий кут), зустрічають Святого Тому Аквінського та Альберта Великого. Нижче, по колу: — Петро Ломбардський — Діонісій Ареопагіт — Соломон — Боецій — Павло Орозій (вершина кола) — Ісидор Севільський (дивиться на серафима) — Беда Преподобний (тримає батога) — Рішар Сен-Вікторський — Сіґер Брабантський | |
| Народився | 1110[1][2][…] Шотландія |
| Помер | 1173 Париж, Королівство Франція |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | філософ, богослов |
| Галузь | філософія |
| Вчителі | Гуго Сен-Вікторський |
| Знання мов | латина |
| Конфесія | католицтво |
| |
Життя
Про походження і вихованя Рішара Сен-Вікторського відомо мало. Найімовірніше, він походив із Шотландії, але точний час і місце його народження невідомі. В Париж він приїхав в ранній молодості, пішов в , де його вчителем був Гуго Сен-Вікторський. Більшість свого життя філософ провів у стінах монастиря. В 1159 році він стає помічником настоятеля монастиря, а згодом, в 1162 році, сам стає настоятелем, перебуваючи на цій посаді аж до самої смерті в 1173 році. Сам Рішар не брав безпосередньої участі в схоластичних суперечках свого часу, але був в курсі сучасного філософського та теологічного дискурсу. 10 березня відзначають в монастирі Св. Віктора.
Твори
Трактати Рішара можна розподілити за трьома корпусами: догматичні, містичні та екзегетичні. До класу догматичних творів належить один його найважливіших трактатів, що складається із шести книг — «Про трійцю» (фр. «De Trinitate»), написаний, як вважається, між 1162—1173 роками, оскільки в ньому можна знайти шматки богословського тексту із більш ранніх робіт філософа. В цьому творі Рішар намагається показати, що догматичні істини християнського богослів'я не суперечать розуму. Містичний цикл робіт об'єднаний назвою «Дванадцять патріархів» та складається з таких творів, як «Бенджамін молодший» (англ. «Benjamin minor»), в якому розповідається про споглядання як таке та здатності душі до нього; «Бенджамін старший» (англ. «Benjamin major») в якому йдеться про ставлення до молитви; «Приготування душі до споглядання» (фр. «Liber de praeparatione anima ad contemplationem») — текст, назва якого безпосередньо відображає головну ідею, що її намагався розкрити автор; «Чотири ступені палаючої любові» (фр. «De quatuorgradibus violentiae charitatis»), де описується шлях любові, за допомогою якого людина може єднатися з Богом. Також йому приписуються чотири тексти під назвою «Виняткові трактати» (фр. «Tractatus exceptionum»).
Філософські ідеї
Про Бога
Рішар вважає, що Бог єдиний, вічний та всемогутній, володіє всіма можливими якостями. Попри те, що в нього єдина сутність, він існує в трьох втіленнях. Відправною точкою в дослідженні питання існування Бога за Рішаром мають стати роздуми про предмети, існування яких ми пізнаємо через досвід, в якому ми не можемо сумніватися. Все це – нетривалі предмети, що виникають для того, щоб згодом припинити своє існування. Із досвіду нам відомо, що ці речі існують. І це єдиний спосіб, в який ми можемо дізнатися про це дізнатися, тому в нас не може бути серйозних сумнівів із приводу існування схожих речей. Рішар наголошує, що все, що існує, існує або завдяки собі, або за допомогою чогось іншого, воно може бути вічним, або мати початок в часі. Проте неможливо поєднати в понятті речі буття саме по собі та буття, що має початок в часі. Якщо щось існує із необхідності, воно має існувати завжди і не може мати початку в часі. Із цього Рішар виводить три можливих способи існування:
- існування саме по собі, на основі власної сутності, є вічним та необхідним
- існування ні саме по собі, ні вічне
- існування вічне, але не на основі власної сутності чи з необхідності
Нетривалі речі, що з'являються і зникають, та про існування яких ми дізнаємося із досвіду, належать до другого типу, адже вони не існують вічно та не здатні забезпечити власне існування. Але щоб зрозуміти причину їх існування, ми повинні визнати існування того, хто існує вічно та сам по собі. Якби його не було, нічого б зараз не могло існувати, але ми визнаємо те, що речі існують. Таким чином, Рішар виводить необхідне та незалежне існування Бога, який постає як основа та першопричина всього.
Про Трійцю
Тлумачення поняття Трійці Рішар починає із наголошення на тому, що Бог являє собою все, чим Він є. Він постає саме в трьох іпостасях, а не в меншій чи більшій їх кількості, не випадково. Бог із необхідності виступає в цих трьох обличчях, але при цьому має залишатися єдиним за своєю сутністю.
Про любов
Рішар виділяє два типи любові: любов тілесну, що спрямована на тваринне, та любов божественну, яка веде до єднання душі із Богом. Перший тип любові виявляє залежність людини від матеріального світу, така любов ранить людину та робить її хворою. Другий тип любові звільняє душу від усіх залежностей і допомагає їй розчинитися в божественному світлі. Стан любові – це ступені, що виходять із стану душі людини, яка прагне стати на рівних із Богом. На шляху душі до Бога існує чотири таких ступені:
- Душа прагне Бога. На цьому ступені душа переживає божественну любов, відривається від усього тваринного та відчуває через це особливу втіху та насолоду. Душа обернена на власну божественну сутність, бажає пізнати ідеал та любов як засіб звільнення. Любов нестерпна
- Душа прагне йти до Бога. Тут вона починає бачити Світло Боже, але не безпосередньо, а ніби у віддзеркаленні. Звільнена від матеріального, душа хоч і здатна побачити Бога таким чином, але все ще не може із ним злитися. Душа піднесена над тваринним світом, бажає відповідати божим заповідям. Любов невідступна
- Душа прагне бути в Богові. На третьому ступені душа зливається із Богом, відкриваючи свою божественну сутність та цілковито відкидаючи все тілесне. В злитті із Богом душа прагне відповідати йому, тому й переходить на наступну ступінь. Душа перевтілена та об'єднана із богом, бажає жити за волею божою, вона «помирає в Богові». Любов виняткова, надзвичайна
- Душа прагне відповідати Богові. Досягнувши цього стану, душа уподібнює свою волю до волі божої, перебуваючи перед Богом в абсолютному смиренні. Тут душа має можливість споглядати Христа, який наданий їй Богом як зразок для наслідування; Душа «відроджується в Христі» через божественну любов. Любов невгамовна
 | На першій ступені любов ранить почуття, на другій – зв'язує думки, на третій – перешкоджає будь-якій дії... Четверта ступінь любові саме та, на якій нічого із власної нікчемності не може задовольнити бажання палаючої душі. [1, ст. 357] |  |
— Рішар Сен-Вікторський | ||
Перші ознаки бажання любові з'являються тоді, коли душа не здатна протистояти цим своїм бажанням, згодом, із її переходом на наступний рівень, душа не може забути про ці бажання, потім більше нічого не може сподобатися їй, а далі — навіть ця любов не може задовольнити її. На першому ступені Бога можна любити серцем, душею та тілом, але не до кінця. На другій – його люблять всім серцем, на третій – всією душею, а на четвертій його люблять із своєю силою. Сходження ступенями любові стають можливими не через індивідуальні дії людини, а завдяки благодаті, що сходить від Бога. Людина може лише приготувати себе до прийняття цієї благодаті. Але важливим є той момент, що людина все ж не здатна досягти досконалої та всеохопної любові, адже це може зробити лише сам Бог:
| | Повнота ж любові безкорисливої, повнота любові винної, як і повнота [любові] довершеної, жодним чином не може належати особі, яка не Бог. [1, ст. 357] | |
— Рішар Сен-Вікторський | ||
Всі чотири ступені любові пов'язані найперше із божественною любов'ю, але Рішар не применшує важливості тілесної любові, що постає першим поштовхом на шляху до єднання із Богом. Метою душі для Рішара є уподібнення Христу, для чого й існує четверта сходинка любові. В цьому стані людина зможе наблизитися до його страждання та має почати допомагати своїм ближнім досягти спасіння, адже тільки ті, хто здатні віддати життя своє за життя друзів, зможуть досягнути найвищої вершини любові. Христос постає не лише як засіб для індивідуального наслідування, а й приклад наслідування для загальнолюдського спасіння, яке є метою загалом всього християнства, через індивідуальне. Тому Рішар і докоряє схоластам тим, що вони ставлять Аристотеля вище Христа, тоді ж, коли справжнім способом осягнення Бога може стати лише любов, що йде від Христа, а не лише силогізми. Таким чином, філософ віддає більше перевагу містиці перед схоластичною логікою.
Про споглядання
Рішар виділяє шість послідовних рівнів споглядання та розділяє їх між трьома властивостями душі: уявою, розумом та духом. Крізь ці ступені людська душа від чуттєвого відчуття приходить до містичного захвату, в якому вона йде на зустріч світлу любові. Вчення Рішара – це значний крок розвитку філософського богослів'я, адже філософ використовує системний підхід, за допомогою якого розвиває свої тези та докази з приводу існування Бога та переходів ступенями любові.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118744917 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- LIBRIS
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 грудня 2015. Процитовано 10 грудня 2015.
Джерела
- Антология средневековой мысли (Теология и философияевропейского Средневековья): В 2 т. Т. 1 / Под ред. С. С. Неретиной; сост. С. С. Неретиной, Л. В. Бурлака. — СПб.: РХГИ, 2001.-539 с.(рос.)
- Коплстон Ф. История философии. Средние века / Пер. с англ. Ю. А. Алакина. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2003. — 494 с.(рос.)
 | Це незавершена стаття про теолога або теологиню. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rishar Sen Viktorskij angl Richard of Saint Victor bl 1110 1173 francuzkij filosof ta teolog uchen Gugo Sen Viktorskogo prior Rishar Sen Viktorskijfr Richard de Saint VictorMiniatyura Dzhovanni di Paolo zobrazhaye Raj z Bozhestvennoyi komediyi XV stolittya Dante ta Vergilij verhnij livij kut zustrichayut Svyatogo Tomu Akvinskogo ta Alberta Velikogo Nizhche po kolu Petro Lombardskij Dionisij Areopagit Solomon Boecij Pavlo Orozij vershina kola Isidor Sevilskij divitsya na serafima Beda Prepodobnij trimaye batoga Rishar Sen Viktorskij Siger BrabantskijNarodivsya1110 1 2 ShotlandiyaPomer1173 Parizh Korolivstvo FranciyaKrayina FranciyaDiyalnistfilosof bogoslovGaluzfilosofiyaVchiteliGugo Sen ViktorskijZnannya movlatinaKonfesiyakatolictvo Mediafajli u VikishovishiZhittyaPro pohodzhennya i vihovanya Rishara Sen Viktorskogo vidomo malo Najimovirnishe vin pohodiv iz Shotlandiyi ale tochnij chas i misce jogo narodzhennya nevidomi V Parizh vin priyihav v rannij molodosti pishov v de jogo vchitelem buv Gugo Sen Viktorskij Bilshist svogo zhittya filosof proviv u stinah monastirya V 1159 roci vin staye pomichnikom nastoyatelya monastirya a zgodom v 1162 roci sam staye nastoyatelem perebuvayuchi na cij posadi azh do samoyi smerti v 1173 roci Sam Rishar ne brav bezposerednoyi uchasti v sholastichnih superechkah svogo chasu ale buv v kursi suchasnogo filosofskogo ta teologichnogo diskursu 10 bereznya vidznachayut v monastiri Sv Viktora TvoriTraktati Rishara mozhna rozpodiliti za troma korpusami dogmatichni mistichni ta ekzegetichni Do klasu dogmatichnih tvoriv nalezhit odin jogo najvazhlivishih traktativ sho skladayetsya iz shesti knig Pro trijcyu fr De Trinitate napisanij yak vvazhayetsya mizh 1162 1173 rokami oskilki v nomu mozhna znajti shmatki bogoslovskogo tekstu iz bilsh rannih robit filosofa V comu tvori Rishar namagayetsya pokazati sho dogmatichni istini hristiyanskogo bogosliv ya ne superechat rozumu Mistichnij cikl robit ob yednanij nazvoyu Dvanadcyat patriarhiv ta skladayetsya z takih tvoriv yak Bendzhamin molodshij angl Benjamin minor v yakomu rozpovidayetsya pro spoglyadannya yak take ta zdatnosti dushi do nogo Bendzhamin starshij angl Benjamin major v yakomu jdetsya pro stavlennya do molitvi Prigotuvannya dushi do spoglyadannya fr Liber de praeparatione anima ad contemplationem tekst nazva yakogo bezposeredno vidobrazhaye golovnu ideyu sho yiyi namagavsya rozkriti avtor Chotiri stupeni palayuchoyi lyubovi fr De quatuorgradibus violentiae charitatis de opisuyetsya shlyah lyubovi za dopomogoyu yakogo lyudina mozhe yednatisya z Bogom Takozh jomu pripisuyutsya chotiri teksti pid nazvoyu Vinyatkovi traktati fr Tractatus exceptionum Filosofski ideyiOpera 1650 Pro Boga Rishar vvazhaye sho Bog yedinij vichnij ta vsemogutnij volodiye vsima mozhlivimi yakostyami Popri te sho v nogo yedina sutnist vin isnuye v troh vtilennyah Vidpravnoyu tochkoyu v doslidzhenni pitannya isnuvannya Boga za Risharom mayut stati rozdumi pro predmeti isnuvannya yakih mi piznayemo cherez dosvid v yakomu mi ne mozhemo sumnivatisya Vse ce netrivali predmeti sho vinikayut dlya togo shob zgodom pripiniti svoye isnuvannya Iz dosvidu nam vidomo sho ci rechi isnuyut I ce yedinij sposib v yakij mi mozhemo diznatisya pro ce diznatisya tomu v nas ne mozhe buti serjoznih sumniviv iz privodu isnuvannya shozhih rechej Rishar nagoloshuye sho vse sho isnuye isnuye abo zavdyaki sobi abo za dopomogoyu chogos inshogo vono mozhe buti vichnim abo mati pochatok v chasi Prote nemozhlivo poyednati v ponyatti rechi buttya same po sobi ta buttya sho maye pochatok v chasi Yaksho shos isnuye iz neobhidnosti vono maye isnuvati zavzhdi i ne mozhe mati pochatku v chasi Iz cogo Rishar vivodit tri mozhlivih sposobi isnuvannya isnuvannya same po sobi na osnovi vlasnoyi sutnosti ye vichnim ta neobhidnim isnuvannya ni same po sobi ni vichne isnuvannya vichne ale ne na osnovi vlasnoyi sutnosti chi z neobhidnosti Netrivali rechi sho z yavlyayutsya i znikayut ta pro isnuvannya yakih mi diznayemosya iz dosvidu nalezhat do drugogo tipu adzhe voni ne isnuyut vichno ta ne zdatni zabezpechiti vlasne isnuvannya Ale shob zrozumiti prichinu yih isnuvannya mi povinni viznati isnuvannya togo hto isnuye vichno ta sam po sobi Yakbi jogo ne bulo nichogo b zaraz ne moglo isnuvati ale mi viznayemo te sho rechi isnuyut Takim chinom Rishar vivodit neobhidne ta nezalezhne isnuvannya Boga yakij postaye yak osnova ta pershoprichina vsogo Pro Trijcyu Tlumachennya ponyattya Trijci Rishar pochinaye iz nagoloshennya na tomu sho Bog yavlyaye soboyu vse chim Vin ye Vin postaye same v troh ipostasyah a ne v menshij chi bilshij yih kilkosti ne vipadkovo Bog iz neobhidnosti vistupaye v cih troh oblichchyah ale pri comu maye zalishatisya yedinim za svoyeyu sutnistyu Pro lyubov Monastir Svyatogo Viktora 1655 Rishar vidilyaye dva tipi lyubovi lyubov tilesnu sho spryamovana na tvarinne ta lyubov bozhestvennu yaka vede do yednannya dushi iz Bogom Pershij tip lyubovi viyavlyaye zalezhnist lyudini vid materialnogo svitu taka lyubov ranit lyudinu ta robit yiyi hvoroyu Drugij tip lyubovi zvilnyaye dushu vid usih zalezhnostej i dopomagaye yij rozchinitisya v bozhestvennomu svitli Stan lyubovi ce stupeni sho vihodyat iz stanu dushi lyudini yaka pragne stati na rivnih iz Bogom Na shlyahu dushi do Boga isnuye chotiri takih stupeni Dusha pragne Boga Na comu stupeni dusha perezhivaye bozhestvennu lyubov vidrivayetsya vid usogo tvarinnogo ta vidchuvaye cherez ce osoblivu vtihu ta nasolodu Dusha obernena na vlasnu bozhestvennu sutnist bazhaye piznati ideal ta lyubov yak zasib zvilnennya Lyubov nesterpna Dusha pragne jti do Boga Tut vona pochinaye bachiti Svitlo Bozhe ale ne bezposeredno a nibi u viddzerkalenni Zvilnena vid materialnogo dusha hoch i zdatna pobachiti Boga takim chinom ale vse she ne mozhe iz nim zlitisya Dusha pidnesena nad tvarinnim svitom bazhaye vidpovidati bozhim zapovidyam Lyubov nevidstupna Dusha pragne buti v Bogovi Na tretomu stupeni dusha zlivayetsya iz Bogom vidkrivayuchi svoyu bozhestvennu sutnist ta cilkovito vidkidayuchi vse tilesne V zlitti iz Bogom dusha pragne vidpovidati jomu tomu j perehodit na nastupnu stupin Dusha perevtilena ta ob yednana iz bogom bazhaye zhiti za voleyu bozhoyu vona pomiraye v Bogovi Lyubov vinyatkova nadzvichajna Dusha pragne vidpovidati Bogovi Dosyagnuvshi cogo stanu dusha upodibnyuye svoyu volyu do voli bozhoyi perebuvayuchi pered Bogom v absolyutnomu smirenni Tut dusha maye mozhlivist spoglyadati Hrista yakij nadanij yij Bogom yak zrazok dlya nasliduvannya Dusha vidrodzhuyetsya v Hristi cherez bozhestvennu lyubov Lyubov nevgamovna Na pershij stupeni lyubov ranit pochuttya na drugij zv yazuye dumki na tretij pereshkodzhaye bud yakij diyi Chetverta stupin lyubovi same ta na yakij nichogo iz vlasnoyi nikchemnosti ne mozhe zadovolniti bazhannya palayuchoyi dushi 1 st 357 Rishar Sen Viktorskij Pershi oznaki bazhannya lyubovi z yavlyayutsya todi koli dusha ne zdatna protistoyati cim svoyim bazhannyam zgodom iz yiyi perehodom na nastupnij riven dusha ne mozhe zabuti pro ci bazhannya potim bilshe nichogo ne mozhe spodobatisya yij a dali navit cya lyubov ne mozhe zadovolniti yiyi Na pershomu stupeni Boga mozhna lyubiti sercem dusheyu ta tilom ale ne do kincya Na drugij jogo lyublyat vsim sercem na tretij vsiyeyu dusheyu a na chetvertij jogo lyublyat iz svoyeyu siloyu Shodzhennya stupenyami lyubovi stayut mozhlivimi ne cherez individualni diyi lyudini a zavdyaki blagodati sho shodit vid Boga Lyudina mozhe lishe prigotuvati sebe do prijnyattya ciyeyi blagodati Ale vazhlivim ye toj moment sho lyudina vse zh ne zdatna dosyagti doskonaloyi ta vseohopnoyi lyubovi adzhe ce mozhe zrobiti lishe sam Bog Povnota zh lyubovi bezkorislivoyi povnota lyubovi vinnoyi yak i povnota lyubovi dovershenoyi zhodnim chinom ne mozhe nalezhati osobi yaka ne Bog 1 st 357 Rishar Sen Viktorskij Vsi chotiri stupeni lyubovi pov yazani najpershe iz bozhestvennoyu lyubov yu ale Rishar ne primenshuye vazhlivosti tilesnoyi lyubovi sho postaye pershim poshtovhom na shlyahu do yednannya iz Bogom Metoyu dushi dlya Rishara ye upodibnennya Hristu dlya chogo j isnuye chetverta shodinka lyubovi V comu stani lyudina zmozhe nablizitisya do jogo strazhdannya ta maye pochati dopomagati svoyim blizhnim dosyagti spasinnya adzhe tilki ti hto zdatni viddati zhittya svoye za zhittya druziv zmozhut dosyagnuti najvishoyi vershini lyubovi Hristos postaye ne lishe yak zasib dlya individualnogo nasliduvannya a j priklad nasliduvannya dlya zagalnolyudskogo spasinnya yake ye metoyu zagalom vsogo hristiyanstva cherez individualne Tomu Rishar i dokoryaye sholastam tim sho voni stavlyat Aristotelya vishe Hrista todi zh koli spravzhnim sposobom osyagnennya Boga mozhe stati lishe lyubov sho jde vid Hrista a ne lishe silogizmi Takim chinom filosof viddaye bilshe perevagu mistici pered sholastichnoyu logikoyu Pro spoglyadannya Rishar vidilyaye shist poslidovnih rivniv spoglyadannya ta rozdilyaye yih mizh troma vlastivostyami dushi uyavoyu rozumom ta duhom Kriz ci stupeni lyudska dusha vid chuttyevogo vidchuttya prihodit do mistichnogo zahvatu v yakomu vona jde na zustrich svitlu lyubovi Vchennya Rishara ce znachnij krok rozvitku filosofskogo bogosliv ya adzhe filosof vikoristovuye sistemnij pidhid za dopomogoyu yakogo rozvivaye svoyi tezi ta dokazi z privodu isnuvannya Boga ta perehodiv stupenyami lyubovi PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118744917 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 LIBRIS d Track Q1798125 PDF Arhiv originalu PDF za 11 grudnya 2015 Procitovano 10 grudnya 2015 DzherelaAntologiya srednevekovoj mysli Teologiya i filosofiyaevropejskogo Srednevekovya V 2 t T 1 Pod red S S Neretinoj sost S S Neretinoj L V Burlaka SPb RHGI 2001 539 s ros Koplston F Istoriya filosofii Srednie veka Per s angl Yu A Alakina M ZAO Centrpoligraf 2003 494 s ros Ce nezavershena stattya pro teologa abo teologinyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi