Почобут (лат. Poczobutt) — великий стародавній метеоритний кратер у північній півкулі зворотного боку Місяця. Назву присвоєно на честь білоруського та литовського астронома, математика Мартина Почобута-Одляницького (1728—1810) й затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1979 році. Кратер утворився у донектарському періоді.
Почобут | |
---|---|
Світлина зонда Clementine. Кратер Почобут в центрі світлини | |
Координати | 57°16′12″ пн. ш. 99°13′48″ зх. д. / 57.27000000002777824° пн. ш. 99.23000000002778620° зх. д. |
Діаметр | 212 км |
Довгота ранкового термінатора | 261° |
Епонім | Мартин Почобут-Одляницький |
Почобут |
Опис кратера
Північно-західна частина чаші кратера Почобут зайнята кратером Омар Хаям, північна частина валу кратера перекрита кратером Смолюховський, у південно-західній частині чаші розташований кратер Канніцаро. Серед інших найближчих сусідів кратера є кратер Зігмонді на північному заході; кратер Панет на півночі; кратер Ксенофан на сході; кратери Реньо і Вольта на сході південному сході; кратер [en] на півдні і кратер [en] на заході південному заході. Селенографічні координати центру кратера 57°16′ пн. ш. 99°14′ зх. д. / 57.27° пн. ш. 99.23° зх. д., діаметр 212 км, глибина 3120 м.
Кратер зазнав значних руйнувань за тривалий час свого існування. Вал значно згладжений і перекритий безліччю кратерів, фактично перетворився на кільце одиничних піків і хребтів. Найкраще збереглась східна частина валу, південно-східна частина валу прорізана довгою ущелиною. Дно чаші пересічене, за виключенням великої рівної ділянки у східній частині, поцятковане безліччю кратерів різних розмірів.
Сателітні кратери
Почобут | Координати | Діаметр, км |
---|---|---|
J | 56°18′ пн. ш. 96°54′ зх. д. / 56.3° пн. ш. 96.9° зх. д. | 23,2 |
R | 55°41′ пн. ш. 104°08′ зх. д. / 55.69° пн. ш. 104.14° зх. д. | 40,2 |
- Сателітний кратер Почобут J на відміну від інших кратерів в оточенні має вал з чітко окресленою крайкою і внутрішній схил з високим альбедо.
Див. також
Примітки
- Lunar Impact Crater Database [ 6 січня 2021 у Wayback Machine.] // Lunar and Planetary Institute (англ.)
- Мапа зворотного боку Місяця (PDF). (PDF) оригіналу за 1 червня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
- Кратер Почобут на мапі LAC-21 (PDF). (PDF) оригіналу за 17 квітня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
- Довідник Міжнародного астрономічного союзу. оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 5 липня 2020.
- John E. Westfall's Atlas of the Lunar Terminator, Cambridge Univ. Press (2000). Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 10 листопада 2015.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Почобут (місячний кратер) |
- Цифровий фотографічний атлас Місяця
- Опис кратера на сайті The Moon-Wiki (англ.).
- Andersson, L.E., and E.A. Whitaker NASA Catalogue of Lunar Nomenclature [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. — NASA Reference Publication 1097, October 1982.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pochobut lat Poczobutt velikij starodavnij meteoritnij krater u pivnichnij pivkuli zvorotnogo boku Misyacya Nazvu prisvoyeno na chest biloruskogo ta litovskogo astronoma matematika Martina Pochobuta Odlyanickogo 1728 1810 j zatverdzheno Mizhnarodnim astronomichnim soyuzom u 1979 roci Krater utvorivsya u donektarskomu periodi Harakteristiki krateraPochobutSvitlina zonda Clementine Krater Pochobut v centri svitliniKoordinati57 16 12 pn sh 99 13 48 zh d 57 27000000002777824 pn sh 99 23000000002778620 zh d 57 27000000002777824 99 23000000002778620Diametr212 kmDovgota rankovogo terminatora261 EponimMartin Pochobut OdlyanickijPochobutOpis krateraOkolici kratera Pochobut Fragment mapi zvorotnogo boku Misyacya pivnich pravoruch Pivnichno zahidna chastina chashi kratera Pochobut zajnyata kraterom Omar Hayam pivnichna chastina valu kratera perekrita kraterom Smolyuhovskij u pivdenno zahidnij chastini chashi roztashovanij krater Kannicaro Sered inshih najblizhchih susidiv kratera ye krater Zigmondi na pivnichnomu zahodi krater Panet na pivnochi krater Ksenofan na shodi krateri Reno i Volta na shodi pivdennomu shodi krater en na pivdni i krater en na zahodi pivdennomu zahodi Selenografichni koordinati centru kratera 57 16 pn sh 99 14 zh d 57 27 pn sh 99 23 zh d 57 27 99 23 diametr 212 km glibina 3120 m Krater zaznav znachnih rujnuvan za trivalij chas svogo isnuvannya Val znachno zgladzhenij i perekritij bezlichchyu krateriv faktichno peretvorivsya na kilce odinichnih pikiv i hrebtiv Najkrashe zbereglas shidna chastina valu pivdenno shidna chastina valu prorizana dovgoyu ushelinoyu Dno chashi peresichene za viklyuchennyam velikoyi rivnoyi dilyanki u shidnij chastini pocyatkovane bezlichchyu krateriv riznih rozmiriv Satelitni krateriFragment mapi LAC 21 Pochobut Koordinati Diametr km J 56 18 pn sh 96 54 zh d 56 3 pn sh 96 9 zh d 56 3 96 9 Pochobut J 23 2 R 55 41 pn sh 104 08 zh d 55 69 pn sh 104 14 zh d 55 69 104 14 Pochobut R 40 2 Satelitnij krater Pochobut J na vidminu vid inshih krateriv v otochenni maye val z chitko okreslenoyu krajkoyu i vnutrishnij shil z visokim albedo Div takozhSpisok krateriv na Misyaci Misyachnij krater Morfologichnij katalog krateriv Misyacya Planetna nomenklatura Selenografiya Selenologiya Piznye vazhke bombarduvannyaPrimitkiLunar Impact Crater Database 6 sichnya 2021 u Wayback Machine Lunar and Planetary Institute angl Mapa zvorotnogo boku Misyacya PDF PDF originalu za 1 chervnya 2020 Procitovano 5 lipnya 2020 Krater Pochobut na mapi LAC 21 PDF PDF originalu za 17 kvitnya 2020 Procitovano 5 lipnya 2020 Dovidnik Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu originalu za 21 chervnya 2018 Procitovano 5 lipnya 2020 John E Westfall s Atlas of the Lunar Terminator Cambridge Univ Press 2000 Arhiv originalu za 18 grudnya 2014 Procitovano 10 listopada 2015 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pochobut misyachnij krater Cifrovij fotografichnij atlas Misyacya Opis kratera na sajti The Moon Wiki angl Andersson L E and E A Whitaker NASA Catalogue of Lunar Nomenclature 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine NASA Reference Publication 1097 October 1982