Ян (Яніс) Калнберзіньш (17 вересня 1893, Ліфляндська губернія — 4 лютого 1986, Рига) — латиський радянський компартійний і державний діяч. Герой Соціалістичної Праці (1963). Обирався депутатом Верховної ради СРСР 1—7-го скликань. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1941—1952 роках. Член ЦК КПРС у 1952—1971 роках.
Ян Калнберзіньш латис. Jānis Kalnbērziņš | |||
| |||
---|---|---|---|
21 червня 1940 — 25 листопада 1959 | |||
Попередник: | Реокупація Латвії | ||
Наступник: | Арвідс Пельше | ||
| |||
27 листопада 1959 — 5 травня 1970 | |||
Попередник: | Карліс Озоліньш | ||
Наступник: | Віталій Рубен | ||
Народження: | 17 вересня 1893[1] Ліфляндська губернія, Російська імперія | ||
Смерть: | 4 лютого 1986[1] (92 роки) Рига, Латвійська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР | ||
Поховання: | d | ||
Країна: | Російська імперія і СРСР | ||
Освіта: | Комуністичний університет національних меншин Заходу імені Мархлевського | ||
Партія: | КПРС і Російська соціал-демократична робітнича партія (більшовиків) | ||
Діти: | d | ||
Нагороди: |
Життєпис
Народився в родині робітника. Латиш. Член РСДРП(б) від 1917 року.
У 1919 році брав участь у спробі встановлення Радянської влади в Латвії, після поразки втік до РРФСР. Учасник Громадянської війни в Росії у складі частин латиських стрільців.
У 1923—1925 та у 1928—1929 роках навчався в Комуністичному університеті національних меншин Заходу імені Мархлевського, а у 1931—1933 роках — в Інституті червоної професури.
З 1925 по 1928 та з 1936 по 1939 роки перебував на підпільній більшовицькій роботі в Латвії. У 1939 році був заарештований і ув'язнений. Після радянської окупації Латвії у червні 1940 року був визволений.
З 21 червня 1940 року — перший секретар ЦК КП(б) Латвії і, одночасно, перший секретар Ризького міськкому КП(б) Латвії. В роки німецько-радянської війни обіймав посаду члена Військової ради Північно-Західного фронту.
Після повторної радянської окупації Латвії у 1944 році — на довоєнних посадах.
З 27 листопада 1959 року по 5 травня 1970 року — голова Президії Верховної Ради Латвійської РСР.
З травня 1970 року — на пенсії. Мешкав у Ризі, де й помер. Похований на кладовищі Райніса.
Нагороди
- Герой Соціалістичної Праці (16.09.1963);
- сім орденів Леніна (28.06.1945, 31.05.1946, 20.07.1950, 19.09.1953, 15.02.1958, 16.09.1963, 01.10.1965);
- орден Жовтневої Революції (16.09.1968);
- орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (01.02.1945);
- два ордени Трудового Червоного Прапора (15.09.1978, 16.09.1983);
- орден Дружби народів (14.09.1973);
- медалі.
Примітки
- Munzinger Personen
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yan Yanis Kalnberzinsh 17 veresnya 1893 1893 09 17 Liflyandska guberniya 4 lyutogo 1986 1986 02 04 Riga latiskij radyanskij kompartijnij i derzhavnij diyach Geroj Socialistichnoyi Praci 1963 Obiravsya deputatom Verhovnoyi radi SRSR 1 7 go sklikan Kandidat u chleni CK VKP b u 1941 1952 rokah Chlen CK KPRS u 1952 1971 rokah Yan Kalnberzinsh latis Janis Kalnberzins Prapor 1 j Pershij sekretar CK KP Latvijskoyi RSR 21 chervnya 1940 25 listopada 1959 Poperednik Reokupaciya Latviyi Nastupnik Arvids Pelshe Prapor 3 j Golova Prezidiyi Verhovnoyi radi Latvijskoyi RSR 27 listopada 1959 5 travnya 1970 Poperednik Karlis Ozolinsh Nastupnik Vitalij Ruben Narodzhennya 17 veresnya 1893 1893 09 17 1 Liflyandska guberniya Rosijska imperiyaSmert 4 lyutogo 1986 1986 02 04 1 92 roki Riga Latvijska Radyanska Socialistichna Respublika SRSRPohovannya dKrayina Rosijska imperiya i SRSROsvita Komunistichnij universitet nacionalnih menshin Zahodu imeni MarhlevskogoPartiya KPRS i Rosijska social demokratichna robitnicha partiya bilshovikiv Diti d Nagorodi ZhittyepisNarodivsya v rodini robitnika Latish Chlen RSDRP b vid 1917 roku U 1919 roci brav uchast u sprobi vstanovlennya Radyanskoyi vladi v Latviyi pislya porazki vtik do RRFSR Uchasnik Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi u skladi chastin latiskih strilciv U 1923 1925 ta u 1928 1929 rokah navchavsya v Komunistichnomu universiteti nacionalnih menshin Zahodu imeni Marhlevskogo a u 1931 1933 rokah v Instituti chervonoyi profesuri Z 1925 po 1928 ta z 1936 po 1939 roki perebuvav na pidpilnij bilshovickij roboti v Latviyi U 1939 roci buv zaareshtovanij i uv yaznenij Pislya radyanskoyi okupaciyi Latviyi u chervni 1940 roku buv vizvolenij Z 21 chervnya 1940 roku pershij sekretar CK KP b Latviyi i odnochasno pershij sekretar Rizkogo miskkomu KP b Latviyi V roki nimecko radyanskoyi vijni obijmav posadu chlena Vijskovoyi radi Pivnichno Zahidnogo frontu Pislya povtornoyi radyanskoyi okupaciyi Latviyi u 1944 roci na dovoyennih posadah Z 27 listopada 1959 roku po 5 travnya 1970 roku golova Prezidiyi Verhovnoyi Radi Latvijskoyi RSR Z travnya 1970 roku na pensiyi Meshkav u Rizi de j pomer Pohovanij na kladovishi Rajnisa NagorodiGeroj Socialistichnoyi Praci 16 09 1963 sim ordeniv Lenina 28 06 1945 31 05 1946 20 07 1950 19 09 1953 15 02 1958 16 09 1963 01 10 1965 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 16 09 1968 orden Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 01 02 1945 dva ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 15 09 1978 16 09 1983 orden Druzhbi narodiv 14 09 1973 medali PrimitkiMunzinger Personen d Track Q107343683Posilannya