Агіонім

Агіо́нім (грец. άγιος «святий» і όνυμα, όνομα — «ім'я», «назва») — ім'я святого, один із видів власної назви.

Приклади агіонімів в українській мові: Іван Хреститель, Микола Чудотворець, Юрій Змієборець, Діва Марія, Варвара Великомучениця, Андрій Первозваний, Антоній і Феодосій Печерські.

Українські агіоніми мають переважно іншомовне походження. Частина з них — це кальки, або такі, що пристосовані до норм української мови.

Агіоніми найбільше представлені в церковно-історичній літературі, яка містить життєписи святих — агіографії (житія).

Агіоніми досліджує агіоніміка — один із розділів ономастики. В українському мовознавстві агіономіка окремого статусу не набула. Агіоніми вивчали в теологічній літературі (особливо в XIX столітті).

Література

• Желєзняк І. М. Агіонім // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — . — С. 10.
• Агіонім // Мала філологічна енциклопедія / укладачі: Олександр Скопненко, Тетяна Цимбалюк. — Київ : Довіра, 2007. — 478 с. : іл. — . — С. 9.