Ціанометр

Ціанометр (від лат. cianus — синій) — прилад, призначений для вимірювання кольору ясного денного неба/ступеня блакиті неба (пізніше цей прилад використовувався для визначення глибини моря), різновид колориметра. Ціанометр має одномірну шкалу, що дозволяє вимірювати кольори в межах послідовності від білого через біло-блакитний до насиченого синього.

Перший ціанометр був сконструйований Орасом Бенедиктом де Соссюром ще в кінці XVIII століття. Він складався із 53 смужок паперу, пофарбованих берлінською лазур'ю в різні кольори: від майже чорного через насичено-блакитний і далі до світло-блакитного. Соссюр проводив вимірювання кольору неба в Женеві, Шамоні, на г. Монблан. В ХІХ ст. застосовувалися ціанометри вдосконалених конструкцій: поляризаційний ціанометр Франсуа Араго, урано-фотометр Вільда. Пізніше велика серія вимірювань кольору неба була проведена Г. А. Тиховим в (під Санкт-Петербургом) за допомогою спектроскопічного ціанометра і в Алма-Аті — сапфірового ціанометра.

Різновиди ціанометрів

• відносний
• абсолютний

У відносних ціанометрах колір неба порівнюється з набором стандартів синяви, наприклад з папірцями, пофарбованими в різні відтінки синяви (ціанометр Соссюра) тощо. Абсолютні дозволяють виражати результати спостереження у вигляді кольорової температури або іншої прийнятої в колориметрії характеристики кольору.

Джерела

• С. В. Зверева. В мире солнечного света. Л., Гидрометеоиздат, 1988, 160 стр. с ил.
• Велика Радянська енциклопедія. 3-е видання. 30 тт. М., 1969—1978