Урожа йне село в Україні у Мельнице Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області Розташоване

Урожа́йне — село в Україні, у Мельнице-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Дзвіна, на південному сході району.

село Урожайне
Церква Успіння Пресвятої Богородиці Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Громада	Мельнице-Подільська селищна громада
Основні дані
Населення	313
Територія	1.677 км²
Густота населення	186.64 осіб/км²
Поштовий індекс	48755
Телефонний код	+380 3541
Географічні дані
Географічні координати	48°33′58″ пн. ш. 26°16′33″ сх. д. / 48.56611° пн. ш. 26.27583° сх. д. / 48.56611; 26.27583Координати: 48°33′58″ пн. ш. 26°16′33″ сх. д. / 48.56611° пн. ш. 26.27583° сх. д. / 48.56611; 26.27583
Середня висота над рівнем моря	181 м
Водойми	Дзвіна
Відстань до районного центру	50 км
Найближча залізнична станція	Іване-Пусте
Відстань до залізничної станції	15 км


Місцева влада
Адреса ради	48751, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Мельниця-Подільська, вул Кудринецька, буд 1
Карта
Урожайне
Урожайне
Мапа

Урожайне у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Урожайне.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Мельнице-Подільської селищної громади.

До 1964 називалося Бабинці.

Населення — 306 осіб (2007).

Географія

Село розташоване на відстані 371 км від Києва, 120 км — від обласного центру міста Тернополя, за 31 км від міста Борщів та за 38 км від міста Кам'янець-Подільський.

Клімат

Для села характерний помірно континентальний клімат. Урожайне розташовані у «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше, південь Тернопільської області це один з найтепліших регіоні. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою.

Назва

До 1964 року село називалося Бабинці. Аби відрізнити його від Бабинець від Кривча спершу у Борщівському повіті, а потім у Борщівському районі, село називали Бабинці від Звенигорода. Радянська назва, котра не має жодного історичного підґрунтя, мала би характеризувати урожайні землі, на яких розташоване село.

Історія

Село відоме з другої половини XVI століття. За адміністративним поділом XVI століття відносилось до Кам’янецького повіту.

На початку XIX століття селом володіла Катажина Коссаковська.

Діяли «Просвіта» та інші товариства.

У 1914 році село утворювало окрему . Склад гмінної ради на 1914 рік:

війт — Максим Кукуруза (обраний 1912 року)
заступник війта — Антоній Маркевич (обраний 1912 року)
писар — Теодор Деркач (обраний 1912 року)
касир — Онуфрій Чорний (обраний 1912 року)
жандарм — Гаврило Горащук (обраний 1914 року)

З 621 морґа землі 409 належало громаді, а 212 поміщику графу Юзефу Козебродському.


Полеглі члени ОУН і вояки УПА
№	П. І. Б	Р. Н.	Р. С.	Коротка інформація
1	Балан Василь Гаврилович	невідомий	невідомий	Член ОУН. Підрайоновий юнацької сітки ОУН. Пропав безвісти.
2	Басараба Василь	невідомий	1944	Симпатик ОУН. Розстріляний НКВС за відмову зрубати хрест на могилі Героїв. Похований у с.Бабинці
3	Піндус Франко Миколайович	невідомий	невідомий	Член ОУН. Зв'язковий ОУН. Розстріляний НКВС.
4	Рудяк Петро Іванович	1927	початок вересня 1944	Симпатик ОУН. Розстріляний НКВС. Похований у с.Бабинці.
5	Шестопальчук Михайло Теодорович	невідомий	8 грудня 1945	Член ОУН (псевдо «Дуб»). Командир відділу УПА. Загинув під час бою з військами НКВС у с.Вовківці (Дністрове). Похований у с.Вовківці.
6	Шибинський Володимир Васильович	невідомий	невідомий	Член ОУН. Заарештований армійською контррозвідкою «Смерш» 1944 р. Пропав безвісти.

З 1947 року мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

До 2015 було центром сільради, якій підпорядковувалося села Дзвенигород і Латківці. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Мельнице-Подільської селищної громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Увійшло до складу Чортківського району після ліквідації Борщівського 17 липня 2020 року.

Населення

У 1810 році в селі була 51 родина, 48 житлових будинків і 221 мешканець.

У 1914 році в селі мешкало 70 осіб.


Мова	Число осіб	Відсоток
українська		99,36
російська		0,64

Пам'ятки

Є церква Успіння Пресвятої Богородиці (1860, кам'яна).

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1970), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипано символічну могилу Борцям за волю України (1992).

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ 1 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, ПАП «Надія», цегельний завод, торговельний заклад.

Світлини

Дорожній знак при в'їзді в село
В'їзд у село зі сторони Жванця
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (1860р.)
Центральна вулиця
Старостат
Статуя Божої Матері
Пам'ятний хрест встановлений з нагоди скасування панщини
Символічна могила Борцям за волю України (1992)
Придорожня капличка
Крамниця

Див. також

Поділля — історико-географічна область.
Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
Подільський говір — різновид говорів української мови.

Примітки

. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 172.
Літопис Борщівщини: Історико-краєзнавчий збірник. — Борщів, 1993. — Вип.4
Мизак Н. За тебе, свята Україно. Кн. 1: Південне Надзбруччя у визвольних змаганнях ОУН-УПА. — Чернівці: «Буковина», 1998. — 448 с.
ВВРУ, 2016, № 2, стор. 104
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Акт передачі Тернопільського краю Австрією Росії (Leschyński Jan. Rzady Rosyjskie w kraju Tarnopolskim. 1809–1815. — Kraków, Warszawa, 1903. — S. 198–204). Лещинський Ян. Російський уряд в Тернопільському краї. 1809–1815. — Краків, Варшава, 1903. — С. 198–204.

Література

У Вікісловнику є сторінка Урожайне.

В. Уніят. Урожайне // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — . — С. 497.

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.

[2] Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 172.

[Litopys4-3] Літопис Борщівщини: Історико-краєзнавчий збірник. — Борщів, 1993. — Вип.4

[4] Мизак Н. За тебе, свята Україно. Кн. 1: Південне Надзбруччя у визвольних змаганнях ОУН-УПА. — Чернівці: «Буковина», 1998. — 448 с.

[5] ВВРУ, 2016, № 2, стор. 104

[6] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[7] Акт передачі Тернопільського краю Австрією Росії (Leschyński Jan. Rzady Rosyjskie w kraju Tarnopolskim. 1809–1815. — Kraków, Warszawa, 1903. — S. 198–204). Лещинський Ян. Російський уряд в Тернопільському краї. 1809–1815. — Краків, Варшава, 1903. — С. 198–204.