Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гелодерма аризонська жилатьє Heloderma suspectum вид отруйних ящірок з родини гелодермових Жилатьє є представником одног

Жилатьє

Жилатьє

Гелодерма аризонська , жилатьє (Heloderma suspectum) — вид отруйних ящірок з родини гелодермових. Жилатьє є представником одного з двох видів отрутозубів. Загрозлива зовнішність і отруйні зуби відрізняють цих плазунів від інших видів ящірок.. Мешкає в США та Мексиці. Англійська назва «хіла-монстр» (англ. Gila monster) названа від річки Хіла в Аризоні. Ексенатид, речовина, яка згодом стала попередником інкретинових препаратів і використовувалась у медицині як препарат для лікування діабету, була виявлена в слині аризонської гелодерми. Це велика, повільна рептилія, довжиною до 56 сантиметрів, і єдина отруйна ящірка, що мешкає в Сполучених Штатах.

Жилатьє
image
Коротка назва H. suspectum
Наукова назва таксона Heloderma suspectum Едвард Коп, 1869[1][2]
Таксономічний ранг вид[1][2]
Батьківський таксон Отрутозуби[1][2]
Вернакулярна назва Gila monster[3], Monstruo de Gila[4], Lézard perlé[4], Monstre de gila[4], Gila Monster[4], monstruu de xila[5] і strupeni bradavičar
Охоронний статус згідно з МСОП види, близькі до загрозливого стану[6]
Добовий цикл d
image Жилатьє у Вікісховищі

Систематика

Вид включає два підвиди  : Клас'- 'Плазуни Ряд' -'Лускаті Родина -'Отрутозуби Рід/Вид — Heloderma suspectum 'Heloderma suspectum suspectum — поширений у південній частині ареалу виду;

  • Heloderma suspectum cinctum — займає північну частину ареалу (зустрічається переважно в пустелі Мохаве).

Зовнішній вигляд

Досить велика ящірка. Маса тіла може досягати 2 кг. Тіло аризонської гелодерми досягає в довжину до 60 см, з яких 15-17 см припадає на хвіст. Хвіст рептилії коротше решти тіла. Забарвлення строкате: на темно-бурому основному фоні розташовані оранжево-жовті, оранжево-червоні, червоно-бурі або білувато-жовті плями. На хвості чергуються темні та світлі поперечні смуги. Спина забарвлена в темно-коричневий колір і вкрита рожевими плямами неправильної форми. Вони створюють широкі поперечні смуги, які особливо помітні на хвості . Забарвлення та малюнок мінливі. Іноді темний фон переважає, а світлий малюнок виражений у вигляді окремих, більш менш правильно розташованих плям і смуг. В інших випадках тварини можуть бути оранжево-червоними або буро-жовтими з окремими темними плямами. Молоді особини пофарбовані контрастніше та яскравіше.

Характерні особливості жилатьє

Тіло: валькувате, видовжене, кремезне, з великою головою. Шкіра: горбкувата луска. Оранжевий візерунок на темному тлі маскує варана в пустелі серед піску і каміння. Кігті: короткі, але гострі; ящур ними викопує з піску яйця черепах, ящірок і змій і закопує власні яйця. Язик: з його допомогою він досліджує запахи і передає сигнали в аналізатори до Якобсонова органу, що розташований у ротовій порожнині. Хвіст: товстий і короткий, у ньому зберігаються запаси жиру, завдяки яким плазун переживає несприятливі періоди, коли мало їжі і води (понад 5 місяців).

Спосіб життя

Переважно наземний, але іноді може лазити по рослинності в пошуках їжі . Поодинокі представники, активні вночі, м'ясоїдні. Якщо його застати зненацька, варан притискається до землі і, щоб справити на ворога враження своїми розмірами, піднімає голову, показує зуби і шипить, готуючись напасти. Жилатьє мешкає в сухих кам'янистих пустелях і напівпустелях південно-західної частини США і районах Північно-Західної Мексики, що межують з ними. Він віддає перевагу чагарниковим заростям, які забезпечують жилатьє достатньою кількістю вологи. Вдень цей варан зазвичай нерухомо сидить в укритті під каміннями або в норі, яку сам викопує. Іноді він заселяє готову, покинуту нору якого-небудь пустельного гризуна. Там же жилатьє проводить зиму, впадаючи в дрімотний стан. У цей період життєдіяльність організму жилатьє підтримується шляхом накопичених влітку запасів жиру. Навесні варана можна спостерігати навіть вдень. У цей час він гріється на сонці. Влітку жилатьє веде сутінковий і нічний спосіб життя. У суху і спекотну пору року впадає в сплячку, а пробуджується коли вологість повітря значно підвищується.

Розмноження

Шлюбний період жилатье починається влітку. Спаровування варанів триває довго, іноді близько години. У липні або на початку серпня самка відкладає 3-15 великих (довжина яєць близько 7 см, а ширина 3 см за розміром схожі на курячі) білих, вкритих тонкою шкірястою оболонкою яєць у глибоку ямку, яку сама викопує передніми лапами. Потім вона засипає ямку піском. Таким чином, яйця опиняються у вологому ґрунті на глибині приблизно 12 см, їх зігріває розжарений сонцем пісок. Інкубація триває приблизно один місяць, молоді варани з'являються в кінці серпня — на початку вересня. Їхня довжина складає близько 12 см. Молоді жилатьє забарвлені яскравіше за своїх батьків.

Середовище існування

Аризонська гелодерма рідко зустрічається в сільськогосподарських районах. В американських пустелях Мохаве і Сонора аризонська гелодерма населяє території на висоті моря (Сонора) до 30 м над рівнем моря. (Аризона), від 1180 до 1950 м над рівнем моря (Нью-Мексико) і до 1545 м над рівнем моря (у нижніх частинах гірських схилів і прибережних районах на півдні Аризони). Місця проживання вкриті трав'янистою, пустельною рослинністю, а в пустелі Сонора ще й колючими чагарниками. Дуб або сосна. Вони знаходять притулок під густими чагарниками, під камінням або в барлогах. Гелошкірі, що живуть в Аризоні, проводять більшу частину часу (приблизно 98 %) під укриттям, тоді як в Юті вони проводять 95 % часу під землею .

Живлення

Харчується головним чином яйцями птахів і рептилій (особливо яйцями черепахи Gopherus agassizii), а також птахами, ящірками та дрібними ссавцями (крольчатами, мишами та білками). Маса їжі, яку здатний за один прийом поглинути дорослий отрутозуб, може сягати 35 % маси його тіла. При рясному харчуванні швидко накопичує жир у хвості. Ящірка харчується не більше 10 разів на рік. Жилатье в пошуках їжі керується головним чином нюхом. Запахи, що їх оточують, вони відчувають за допомогою язика, пробуючи повітря. Таким чином вони переносять запахи у Якобсонів орган, що знаходиться в піднебінні. Виявивши сліди потенційної здобичі, жилатье безпомилково слідує по запаху, при цьому головну роль у виявленні жертви грає роздвоєний язик. Варан досить жвавий, легко наздоганяє і несподівано атакує здобич, встромлюючи в неї свої гострі зуби. Найчастіше всього жилатьє нападає на неуважних птахів і розоряє їхні гнізда, поїдаючи яйця і пташенят, що вилупилися. Жилатьє полює також на гризунів, ящірок, комах, багатоніжок і черв'яків. Отрутозуби не гидують останками мертвих тварин. Жилатье ковтає свою здобич цілою. Пташині яйця він заздалегідь розбиває або розгризає, потім вилизує їх вміст або стискає в щелепах і чекає, коли білок разом з жовтком стечуть до нього в горло. У жилатье на нижній щелепі знаходяться отруйні зуби, укус яких має нервово-паралітичну дію. Отрута жилатьє уповільнює роботу серця й легенів та без зусиль вбиває невеликих птахів і ссавців. Проте жилатье рідко уприскує в них отруту, оскільки для вбивання здобичі зазвичай вистачає гострих зубів.

Особливості пристосування

На відміну від інших отруйних плазунів, жилатьє варто стиснути жертву зубами, після чого отрута вільно стікає в ранку, що утворилася. Отруйні залози жилатьє розвинулися зі слинних залоз. Вони бувають до 4 см завдовжки і розташовані на нижній щелепі під передніми отруйними зубами. Коли варан упивається зубами в здобич, отрута із залоз витікає і скупчується між його нижньою губою і яснами, звідти і потрапляє в порожнину зубів і, нарешті, в тіло жертви. При сильному стисненні щелеп зуби жилатье проникають на глибину одного сантиметра, а схоплена таким чином жертва неспроможна перешкодити проникненню отрути у зроблену зубами рану. Жилатьє може прискорити процес вмирання тварини, завдаючи їй багаторазових укусів. Укуси жилатьє для людини є болісними, викликають набряки, але до смерті вони призводять лише у виняткових випадках. Фізіологічна дія їхньої отрути — нейротоксинів — проявляється ураженням центральної нервової системи, дихання.

Географічне поширення

Поширені жилатьє на південному заході США в штатах Юта, Невада, Аризона і Нью-Мексико, в окрузі Сан-Бернардіно (Каліфорнія), а також у північно-західній Мексиці від Сонори до півночі Сіналоа.

Охоронний статус

Чисельність жилатьє відносно стабільна, але місцями знижується у зв'язку з руйнуванням місць перебування. Вид занесений до Червоної книги МСОП та Конвенції про міжнародну торгівлю СІТЕС. Цих тварин відловлюють з метою утримання в неволі як тераріумних тварин. Полювання та вилов цих ящірок у природі в США заборонено.

У культурі

Антропоморфний аризонський отрутоящур Шанс (англ. Chance) — офіційний маскот клубу НХЛ «Вегас Голден Найтс». Вперше був представлений 13 жовтня 2017 перед другим домашнім матчем «Вегаса» проти «Детройт Ред Уінгз».

Цікаві факти

  • Жилатьє вважаються дуже небезпечними для людини, хоча самі ніколи не нападають на людей першими. Укус цього варана викликає смерть. Якщо вкушеній людині вчасно не надати медичну допомогу, вона може померти протягом декількох діб. Чи наступить летальний результат, залежить від глибини рани і кількості отрути, що потрапила в неї. Укус ящірки дуже болючий.
  • Жилатьє на батьківщині називають «гіла монстр», оскільки він мешкає в басейні річки Гіла (ліва притока Колорадо). Про жилатьє ходить багато легенд, розповідають, наприклад, що він наділений магічною силою і його неможливо здолати.
  • Очевидці свідчать, що жилатьє, що вчепився зубами в жертву, перевертається на спину, щоб отрута з нижніх зубів швидше потрапила в рану.
  • На жилатьє полюють небагато тварин. Впоратись із ним під силу тільки деяким видам змій.

Примітки

  1. Integrated Taxonomic Information System — 1996.
    d:Track:Q82575
  2. The Reptile Database / P. Uetz — 2015.
    d:Track:Q13220218d:Track:Q1644501
  3. Wildscreen ARKive — 2003.
    d:Track:Q8001498d:Track:Q433276
  4. Червоний список Міжнародного союзу охорони природи — 1964.
    d:Track:Q32059
  5. http://www.sabencia.net/nomenclator.php
  6. The IUCN Red List of Threatened Species 2022.2 — 2022.
    d:Track:Q115962546
  7. Wiens J. J. Out of the dark: 350 million years of conservatism and evolution in diel activity patterns in vertebrates // Evolution / M. Noor — , 2017. — Vol. 71, Iss. 8. — P. 1944–1959. — 16 p. — ISSN 0014-3820; 1558-5646 — doi:10.1111/EVO.13284
    d:Track:Q13416680d:Track:Q15989776d:Track:Q38715521d:Track:Q1479654d:Track:Q4038411
  8. http://www.zoolog.com.ua.
  9. Włodzimierz Juszczyk: Mały słownik zoologiczny: gady i płazy. Warszawa: , 1986, s. 319. . 
  10. ITIS - Report: Heloderma suspectum. www.itis.gov (амер.). Процитовано 9 липня 2024.
  11. Ivan Koludarov, Timothy N.W. Jackson, Kartik Sunagar, Amanda Nouwens, Iwan Hendrikx, Bryan G. Fry. Fossilized Venom: The Unusually Conserved Venom Profiles of Heloderma Species (Beaded Lizards and Gila Monsters). „Toxins”. 6, ss. 3582–3595, 2014. doi:10.3390/toxins6123582. ISSN 2072-6651 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (). 
  12. * P. Uetz & J. Hallermann. Heloderma suspectum. The Reptile Database (англ.). Процитовано 15 січня 2024.
  13. Llista Vermella de la UICN 2007 - Heloderma suspectum – Near Threatened
  14. Get To Know Chance, The Golden Knights New Mascot. оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 27 грудня 2017.

Література

Життя тварин: 7 т. / гол. ред. Ст Є. Соколів. — Т. 5. Земноводні та плазуни / А. Г. Банніков, І. С. Даревський, М. Н. Денісова та ін. ; за ред. А. Г. Баннікова. — 2-ге вид. , перероб. — М.: Просвітництво, 1985. — С. 253.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Geloderma arizonska zhilatye Heloderma suspectum vid otrujnih yashirok z rodini gelodermovih Zhilatye ye predstavnikom odnogo z dvoh vidiv otrutozubiv Zagrozliva zovnishnist i otrujni zubi vidriznyayut cih plazuniv vid inshih vidiv yashirok Meshkaye v SShA ta Meksici Anglijska nazva hila monstr angl Gila monster nazvana vid richki Hila v Arizoni Eksenatid rechovina yaka zgodom stala poperednikom inkretinovih preparativ i vikoristovuvalas u medicini yak preparat dlya likuvannya diabetu bula viyavlena v slini arizonskoyi gelodermi Ce velika povilna reptiliya dovzhinoyu do 56 santimetriv i yedina otrujna yashirka sho meshkaye v Spoluchenih Shtatah Zhilatye Korotka nazvaH suspectum Naukova nazva taksonaHeloderma suspectum Edvard Kop 1869 1 2 Taksonomichnij rangvid 1 2 Batkivskij taksonOtrutozubi 1 2 Vernakulyarna nazvaGila monster 3 Monstruo de Gila 4 Lezard perle 4 Monstre de gila 4 Gila Monster 4 monstruu de xila 5 i strupeni bradavicar Ohoronnij status zgidno z MSOPvidi blizki do zagrozlivogo stanu 6 Dobovij cikld Zhilatye u VikishovishiSistematikaVid vklyuchaye dva pidvidi Klas Plazuni Ryad Luskati Rodina Otrutozubi Rid Vid Heloderma suspectum Heloderma suspectum suspectum poshirenij u pivdennij chastini arealu vidu Heloderma suspectum cinctum zajmaye pivnichnu chastinu arealu zustrichayetsya perevazhno v pusteli Mohave Zovnishnij viglyadDosit velika yashirka Masa tila mozhe dosyagati 2 kg Tilo arizonskoyi gelodermi dosyagaye v dovzhinu do 60 sm z yakih 15 17 sm pripadaye na hvist Hvist reptiliyi korotshe reshti tila Zabarvlennya strokate na temno buromu osnovnomu foni roztashovani oranzhevo zhovti oranzhevo chervoni chervono buri abo biluvato zhovti plyami Na hvosti cherguyutsya temni ta svitli poperechni smugi Spina zabarvlena v temno korichnevij kolir i vkrita rozhevimi plyamami nepravilnoyi formi Voni stvoryuyut shiroki poperechni smugi yaki osoblivo pomitni na hvosti Zabarvlennya ta malyunok minlivi Inodi temnij fon perevazhaye a svitlij malyunok virazhenij u viglyadi okremih bilsh mensh pravilno roztashovanih plyam i smug V inshih vipadkah tvarini mozhut buti oranzhevo chervonimi abo buro zhovtimi z okremimi temnimi plyamami Molodi osobini pofarbovani kontrastnishe ta yaskravishe Harakterni osoblivosti zhilatyeTilo valkuvate vidovzhene kremezne z velikoyu golovoyu Shkira gorbkuvata luska Oranzhevij vizerunok na temnomu tli maskuye varana v pusteli sered pisku i kaminnya Kigti korotki ale gostri yashur nimi vikopuye z pisku yajcya cherepah yashirok i zmij i zakopuye vlasni yajcya Yazik z jogo dopomogoyu vin doslidzhuye zapahi i peredaye signali v analizatori do Yakobsonova organu sho roztashovanij u rotovij porozhnini Hvist tovstij i korotkij u nomu zberigayutsya zapasi zhiru zavdyaki yakim plazun perezhivaye nespriyatlivi periodi koli malo yizhi i vodi ponad 5 misyaciv Sposib zhittyaPerevazhno nazemnij ale inodi mozhe laziti po roslinnosti v poshukah yizhi Poodinoki predstavniki aktivni vnochi m yasoyidni Yaksho jogo zastati znenacka varan pritiskayetsya do zemli i shob spraviti na voroga vrazhennya svoyimi rozmirami pidnimaye golovu pokazuye zubi i shipit gotuyuchis napasti Zhilatye meshkaye v suhih kam yanistih pustelyah i napivpustelyah pivdenno zahidnoyi chastini SShA i rajonah Pivnichno Zahidnoyi Meksiki sho mezhuyut z nimi Vin viddaye perevagu chagarnikovim zarostyam yaki zabezpechuyut zhilatye dostatnoyu kilkistyu vologi Vden cej varan zazvichaj neruhomo sidit v ukritti pid kaminnyami abo v nori yaku sam vikopuye Inodi vin zaselyaye gotovu pokinutu noru yakogo nebud pustelnogo grizuna Tam zhe zhilatye provodit zimu vpadayuchi v drimotnij stan U cej period zhittyediyalnist organizmu zhilatye pidtrimuyetsya shlyahom nakopichenih vlitku zapasiv zhiru Navesni varana mozhna sposterigati navit vden U cej chas vin griyetsya na sonci Vlitku zhilatye vede sutinkovij i nichnij sposib zhittya U suhu i spekotnu poru roku vpadaye v splyachku a probudzhuyetsya koli vologist povitrya znachno pidvishuyetsya RozmnozhennyaShlyubnij period zhilate pochinayetsya vlitku Sparovuvannya varaniv trivaye dovgo inodi blizko godini U lipni abo na pochatku serpnya samka vidkladaye 3 15 velikih dovzhina yayec blizko 7 sm a shirina 3 sm za rozmirom shozhi na kuryachi bilih vkritih tonkoyu shkiryastoyu obolonkoyu yayec u gliboku yamku yaku sama vikopuye perednimi lapami Potim vona zasipaye yamku piskom Takim chinom yajcya opinyayutsya u vologomu grunti na glibini priblizno 12 sm yih zigrivaye rozzharenij soncem pisok Inkubaciya trivaye priblizno odin misyac molodi varani z yavlyayutsya v kinci serpnya na pochatku veresnya Yihnya dovzhina skladaye blizko 12 sm Molodi zhilatye zabarvleni yaskravishe za svoyih batkiv Seredovishe isnuvannyaArizonska geloderma ridko zustrichayetsya v silskogospodarskih rajonah V amerikanskih pustelyah Mohave i Sonora arizonska geloderma naselyaye teritoriyi na visoti morya Sonora do 30 m nad rivnem morya Arizona vid 1180 do 1950 m nad rivnem morya Nyu Meksiko i do 1545 m nad rivnem morya u nizhnih chastinah girskih shiliv i priberezhnih rajonah na pivdni Arizoni Miscya prozhivannya vkriti trav yanistoyu pustelnoyu roslinnistyu a v pusteli Sonora she j kolyuchimi chagarnikami Dub abo sosna Voni znahodyat pritulok pid gustimi chagarnikami pid kaminnyam abo v barlogah Geloshkiri sho zhivut v Arizoni provodyat bilshu chastinu chasu priblizno 98 pid ukrittyam todi yak v Yuti voni provodyat 95 chasu pid zemleyu ZhivlennyaHarchuyetsya golovnim chinom yajcyami ptahiv i reptilij osoblivo yajcyami cherepahi Gopherus agassizii a takozh ptahami yashirkami ta dribnimi ssavcyami krolchatami mishami ta bilkami Masa yizhi yaku zdatnij za odin prijom poglinuti doroslij otrutozub mozhe syagati 35 masi jogo tila Pri ryasnomu harchuvanni shvidko nakopichuye zhir u hvosti Yashirka harchuyetsya ne bilshe 10 raziv na rik Zhilate v poshukah yizhi keruyetsya golovnim chinom nyuhom Zapahi sho yih otochuyut voni vidchuvayut za dopomogoyu yazika probuyuchi povitrya Takim chinom voni perenosyat zapahi u Yakobsoniv organ sho znahoditsya v pidnebinni Viyavivshi slidi potencijnoyi zdobichi zhilate bezpomilkovo sliduye po zapahu pri comu golovnu rol u viyavlenni zhertvi graye rozdvoyenij yazik Varan dosit zhvavij legko nazdoganyaye i nespodivano atakuye zdobich vstromlyuyuchi v neyi svoyi gostri zubi Najchastishe vsogo zhilatye napadaye na neuvazhnih ptahiv i rozoryaye yihni gnizda poyidayuchi yajcya i ptashenyat sho vilupilisya Zhilatye polyuye takozh na grizuniv yashirok komah bagatonizhok i cherv yakiv Otrutozubi ne giduyut ostankami mertvih tvarin Zhilate kovtaye svoyu zdobich ciloyu Ptashini yajcya vin zazdalegid rozbivaye abo rozgrizaye potim vilizuye yih vmist abo stiskaye v shelepah i chekaye koli bilok razom z zhovtkom stechut do nogo v gorlo U zhilate na nizhnij shelepi znahodyatsya otrujni zubi ukus yakih maye nervovo paralitichnu diyu Otruta zhilatye upovilnyuye robotu sercya j legeniv ta bez zusil vbivaye nevelikih ptahiv i ssavciv Prote zhilate ridko upriskuye v nih otrutu oskilki dlya vbivannya zdobichi zazvichaj vistachaye gostrih zubiv Osoblivosti pristosuvannyaNa vidminu vid inshih otrujnih plazuniv zhilatye varto stisnuti zhertvu zubami pislya chogo otruta vilno stikaye v ranku sho utvorilasya Otrujni zalozi zhilatye rozvinulisya zi slinnih zaloz Voni buvayut do 4 sm zavdovzhki i roztashovani na nizhnij shelepi pid perednimi otrujnimi zubami Koli varan upivayetsya zubami v zdobich otruta iz zaloz vitikaye i skupchuyetsya mizh jogo nizhnoyu guboyu i yasnami zvidti i potraplyaye v porozhninu zubiv i nareshti v tilo zhertvi Pri silnomu stisnenni shelep zubi zhilate pronikayut na glibinu odnogo santimetra a shoplena takim chinom zhertva nespromozhna pereshkoditi proniknennyu otruti u zroblenu zubami ranu Zhilatye mozhe priskoriti proces vmirannya tvarini zavdayuchi yij bagatorazovih ukusiv Ukusi zhilatye dlya lyudini ye bolisnimi viklikayut nabryaki ale do smerti voni prizvodyat lishe u vinyatkovih vipadkah Fiziologichna diya yihnoyi otruti nejrotoksiniv proyavlyayetsya urazhennyam centralnoyi nervovoyi sistemi dihannya Geografichne poshirennyaPoshireni zhilatye na pivdennomu zahodi SShA v shtatah Yuta Nevada Arizona i Nyu Meksiko v okruzi San Bernardino Kaliforniya a takozh u pivnichno zahidnij Meksici vid Sonori do pivnochi Sinaloa Ohoronnij statusChiselnist zhilatye vidnosno stabilna ale miscyami znizhuyetsya u zv yazku z rujnuvannyam misc perebuvannya Vid zanesenij do Chervonoyi knigi MSOP ta Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu SITES Cih tvarin vidlovlyuyut z metoyu utrimannya v nevoli yak terariumnih tvarin Polyuvannya ta vilov cih yashirok u prirodi v SShA zaboroneno U kulturiAntropomorfnij arizonskij otrutoyashur Shans angl Chance oficijnij maskot klubu NHL Vegas Golden Najts Vpershe buv predstavlenij 13 zhovtnya 2017 pered drugim domashnim matchem Vegasa proti Detrojt Red Uingz Cikavi fakti Zhilatye vvazhayutsya duzhe nebezpechnimi dlya lyudini hocha sami nikoli ne napadayut na lyudej pershimi Ukus cogo varana viklikaye smert Yaksho vkushenij lyudini vchasno ne nadati medichnu dopomogu vona mozhe pomerti protyagom dekilkoh dib Chi nastupit letalnij rezultat zalezhit vid glibini rani i kilkosti otruti sho potrapila v neyi Ukus yashirki duzhe bolyuchij Zhilatye na batkivshini nazivayut gila monstr oskilki vin meshkaye v basejni richki Gila liva pritoka Kolorado Pro zhilatye hodit bagato legend rozpovidayut napriklad sho vin nadilenij magichnoyu siloyu i jogo nemozhlivo zdolati Ochevidci svidchat sho zhilatye sho vchepivsya zubami v zhertvu perevertayetsya na spinu shob otruta z nizhnih zubiv shvidshe potrapila v ranu Na zhilatye polyuyut nebagato tvarin Vporatis iz nim pid silu tilki deyakim vidam zmij PrimitkiIntegrated Taxonomic Information System 1996 d Track Q82575 The Reptile Database P Uetz 2015 d Track Q13220218d Track Q1644501 Wildscreen ARKive 2003 d Track Q8001498d Track Q433276 Chervonij spisok Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi 1964 d Track Q32059 http www sabencia net nomenclator php The IUCN Red List of Threatened Species 2022 2 2022 d Track Q115962546 Wiens J J Out of the dark 350 million years of conservatism and evolution in diel activity patterns in vertebrates Evolution M Noor Wiley 2017 Vol 71 Iss 8 P 1944 1959 16 p ISSN 0014 3820 1558 5646 doi 10 1111 EVO 13284 d Track Q13416680d Track Q15989776d Track Q38715521d Track Q1479654d Track Q4038411 http www zoolog com ua Wlodzimierz Juszczyk Maly slownik zoologiczny gady i plazy Warszawa 1986 s 319 ISBN 83 214 0464 2 ITIS Report Heloderma suspectum www itis gov amer Procitovano 9 lipnya 2024 Ivan Koludarov Timothy N W Jackson Kartik Sunagar Amanda Nouwens Iwan Hendrikx Bryan G Fry Fossilized Venom The Unusually Conserved Venom Profiles of Heloderma Species Beaded Lizards and Gila Monsters Toxins 6 ss 3582 3595 2014 doi 10 3390 toxins6123582 ISSN 2072 6651 pomilka lang nemaye tekstu dopomoga P Uetz amp J Hallermann Heloderma suspectum The Reptile Database angl Procitovano 15 sichnya 2024 Llista Vermella de la UICN 2007 Heloderma suspectum Near Threatened Get To Know Chance The Golden Knights New Mascot originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 27 grudnya 2017 LiteraturaZhittya tvarin 7 t gol red St Ye Sokoliv T 5 Zemnovodni ta plazuni A G Bannikov I S Darevskij M N Denisova ta in za red A G Bannikova 2 ge vid pererob M Prosvitnictvo 1985 S 253

Дата публікації:
Топ