Ortholixus Lixus angustus Herbst 1795 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини Animalia Підцарс

Ortholixus

Lixus angustus (Herbst, 1795)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Підцарство:	Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип:	Членистоногі (Arthropoda)
Клас:	Комахи (Insecta)
Підклас:	Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас:	Новокрилі (Neoptera)
Надряд:	Голометабола (Holometabola)
Ряд:	Твердокрилі (Coleoptera)
Підряд:	Всеїдні жуки (Polyphaga)
Надродина:	Довгоносикоподібні (Curculionoidea)
Родина:	Довгоносики (Curculionidae)
Підродина:	Lixinae
Триба:	Lixini
Рід:	Lixus
Підрід:	Ortholixus Reitter, 1916

Посилання

Віківиди:

Ortholixus

Ortholíxus — підрід жуків роду Lixus родини Довгоносики (Curculionidae).

Зовнішній вигляд

До цього роду відносяться види, довжина тіла яких знаходиться у межах 5–12 мм. Основні ознаки підроду :

передній край передньоспинки прямий, без лопатей за очима;
очі не виступають з-за контурів голови;
надкрила зверху і по боках без світлих смуг, вершини надкрил, кожна окремо, видовжені і загострені за вершиною черевця;
кігтики лапок при основі зрослися.

Фотографії видів цього підроду див. на .

Спосіб життя

Типовий для роду Lixus. У вивчених у цьому відношенні видів (див., наприклад,) життєвий цикл пов'язаний із рослинами з родини Айстрові. Імаго живляться зеленими частинами рослин, яйця відкладають у стебла. Їжа личинок — тканини , заляльковування відбувається у камері з тонкими стінками, зимівля – поза кормовою рослиною.

Географічне поширення

Ареал підроду охоплює весь Південь Палеарктики, тяжіючи до його західної частини. У цих широких межах деяким видам притаманний порівняно невеликий регіон. Три види цього підроду входять до фауни України (див. нижче).

Класифікація

Наводимо перелік 18 видів цього підроду, що мешкають у Палеарктиці. Види української фауни позначені кольором:

Lixus acicularis Germar, 1824 – Південь Європи (від Португалії до Болгарії), Північна Африка. Сирія
Lixus amurensis Faust, 1887 – Східний Сибір, Китай, Далекий Схід
Lixus angustus (Herbst, 1795) – Південь Європи, Туреччина, Іран
Lixus bituberculatus Smreczynski, 1968 – Болгарія, Угорщина
Lixus cinerascens Schönherr, 1832 - Південна Європа, Закавказзя, Близький Схід, Туреччина
Lixus contractus Gemminger, 1871 – Північна Африка
Lixus curtirostris Tournier, 1878 – Ірак, Азербайджан
Lixus cunirostris Capiomont, 1875 – Португалія, Іспанія, Франція, Італія, Північна Африка, Туреччина, Близький Схід, Іран
Lixus fitkienensis Voss, 1958 – Китай, Японія
Lixus ibis Petri, 1904 – Сирія, Туреччина
Lixus madaranus Kôno, 1929 – Японія, Тайвань
Lixus mucronatus (Olivier, 1791) - Португалія, Іспанія, Франція, Італія, Північна Африка, Сирія
Lixus puncticollis C. N. F. Brisout de Barneville, 1866 - Португалія, Іспанія
Lixus rosenschoeldi Boheman, 1842 - Португалія, Іспанія, Італія, Північна Африка, Близький Схід
Lixus subcuspidatus Voss, 1932 - Китай
Lixus tibialis Boheman, 1842 – Балкани, Угорщина, Словаччина, Польща, Алжир, Іран
Lixus trivittatus Capiomont, 1875 - Португалія, Іспанія, Франція, Алжир
Lixus vilis (Rossi, 1790) – Південна Європа, Закавказзя, Туреччина, Іран, Афганістан, Близький Схід

Примітки

Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 92, 105-107
http://www.zin.ru/animalia/coleoptera/rus/lіxini.htm^{[недоступне посилання з червня 2019]}
Воловник С. В. О распространении и экологии некоторых видов долгоносиков-ликсин (Coleoptera, Curculionidae). V. Род Lixus F., подроды Lixus F., Ortholixus Reitt., Compsolixus Reitt., Callistolixus Reitt. // Энтомологическое обозрение, 2012. - Т. 91. - В. 3. - С. 583-590. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/volpdf14.htm [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Воловник С. В. Видовой состав и распространение клеонин (Coleoptera, Curculionidae, Cleoninae) степной зоны Украины // Вестник зоологии, 1984, № 6. — С. 39-43. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/vlvpdf12.htm
Gültekin, L.& Fremuth J. : Lixini, p. 469–470 — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden: Brill, 2013. — 700 pp.

[1] Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 92, 105-107

[2] ttp://www.zin.ru/animalia/coleoptera/rus/lіxini.htm^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[3] Воловник С. В. О распространении и экологии некоторых видов долгоносиков-ликсин (Coleoptera, Curculionidae). V. Род Lixus F., подроды Lixus F., Ortholixus Reitt., Compsolixus Reitt., Callistolixus Reitt. // Энтомологическое обозрение, 2012. - Т. 91. - В. 3. - С. 583-590. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/volpdf14.htm [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

[4] Воловник С. В. Видовой состав и распространение клеонин (Coleoptera, Curculionidae, Cleoninae) степной зоны Украины // Вестник зоологии, 1984, № 6. — С. 39-43. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/vlvpdf12.htm

[5] Gültekin, L.& Fremuth J. : Lixini, p. 469–470 — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden: Brill, 2013. — 700 pp.