Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Eulixus Lixus iridis Olivier 1807 Північ Польщі Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини Animal

Eulixus

Eulixus
Eulixus
image
Lixus iridis Olivier, 1807. Північ Польщі
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Надродина: Довгоносикоподібні (Curculionoidea)
Родина: Довгоносики (Curculionidae)
Підродина: Lixinae
Триба: Lixini
Рід: Lixus
Підрід: Eulixus
Reitter, 1916
Посилання
image Віківиди: Eulixus
Fossilworks: 335950

Eulíxus — підрід жуків роду Lixus родини Довгоносики (Curculionidae).

Зовнішній вигляд

До цього підроду відносяться жуки, довжина тіла яких становить 7—22 мм. Основні ознаки:

  • передній край передньоспинки із лопатями за очима;
  • очі не виступають з-за контурів голови;
  • надкрила зверху і по боках без світлих смуг, вершини надкрил, кожна окремо, видовжені і загострені за вершиною черевця;
  • кігтики при основі зрослися;
  • черевце знизу густо, іноді лише по боках, вкрите волосками, але без косих плям з повстеподібних волосків.

Фото видів цього підроду див. на.

Спосіб життя

Типовий для роду Lixus. Для вивчених у цьому відношенні видів (див., наприклад,) рослинами-господарями слугують рослини з родин Капустяні та Селерові. Імаго живляться їх зеленими частинами, яйця відкладають у стебла. Їжа личинок — тканини , заляльковування відбувається у камері з тонкими стінками.

Географічне поширення

Ареал підроду охоплює весь Південь Палеарктики, тяжіючи до його центральної та східної частин. У цих широких межах деяким видам притаманний порівняно невеликий регіон. П'ять видів цього підроду входять до фауни України (див. нижче). Один з них — ліксус катрановий (Lixus canescens) — занесений до Червоної книги України.

Класифікація

Наводимо перелік 31 виду цього підроду, що мешкають у Палеарктиці. Види української фауни позначені кольором:

  • Lixus acutipennis (Roelofs, 1873) — Китай, Далекий Схід
  • Lixus bidens Capiomont, 1874 — Південна Європа (від Франції до Болгарії)
  • Lixus canescens Steven, 1829 — Румунія, Молдова, Україна, південь Європейської Росії
  • Lixus capiomonti Faust, 1883 — Казахстан, Узбекистан
  • Lixus christophi Faust, 1892 — Вірменія, південь Європейської Росії, Іран
  • Lixus coloratus Petri, 1904 — Афганістан, Середня Азія, Казахстан, Західний і Східний Сибір
  • Lixus desertorum Gebler, 1830 — Казахстан, Середня Азія, Іран, Західний Сибір
  • Lixus divaricatus Motschulsky, 1861 — Західний та Східний Сибір, Китай, Далекий Схід
  • Lixus dolus Faust, 1887 — Киргизстан
  • Lixus fecundus Faust, 1892 — Казахстан, Середня Азія, Іран
  • Lixus ferulae Ter-Minasian, 1985 — Таджикистан
  • Lixus imitator Faust, 1892 — Казахстан, Середня Азія,
  • Lixus iridis Olivier, 1807 — майже вся Європа, Північна Африка, Близький Схід, Туреччина, Іран, Казахстан, Західний та Східний Сибір, Монголія
  • Lixus isfahanensis Gültekin, 2010 — Іран
  • Lixus kiritshenkoi Ter-Minasian, 1985 — Таджикистан
  • Lixus kraatzi Capiomont, 1875 — Україна, південь Європейської Росії, Закавказзя, Середня Азія, Туреччина, Казахстан, Монголія
  • Lixus lateralis (Panzer, 1789) — Південь Європи (від Франції до Болгарії)
  • Lixus morosus Faust, I887 — Єгипет
  • Lixus myagri Olivier, 1807 — більша частина Європи, Закавказзя, Марокко, Єгипет, Сирія, Туреччина, Іран, Туркменістан, Західний та Східний Сибір
  • Lixus professus Faust, 1885b — Іспанія, Алжир, Єгипет
  • Lixus pubirostris Petri, 1904 — Іран, Середня Азія
  • Lixus punctirostris Boheman, 1842 — Південь Європи від Балкан до півдня Європейської Росії
  • Lixus pyrrhocnemis Boheman, 1842 — Сибір
  • Lixus recurvus Olivier, 1807 — південь Європейської Росії, Закавказзя, Туреччина, Іран
  • Lixus rectodorsalis Petri, 1904 — Туреччина
  • Lixus reichei Capiomont, 1874 — Північна Африка
  • Lixus siculus Boheman, 1835 — Італія, Єгипет, Туреччина
  • Lixus sinuatus Motschulsky, 1849 — Балкани, Україна, Туреччина, південь Європейської Росії,
  • Lixus tricolor Capiomont, 1876 — Казахстан, Західний Сибір
  • Lixus turanicus Reitter, 1889 — Середня Азія
  • Lixus umbellatarum (Fabricius, 1787) — Португалія, Іспанія, Франція, Італія, Північна Африка

Примітки

  1. Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 92-100
  2. . Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 9 вересня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  3. Воловник С. В. О распространении и экологии некоторых видов долгоносиков-клеонин (Coleoptera, Curculionidae). IV. Род Lixus F., подрод Eulixus Reitt. // Энтомологическое обозрение, 2007. — Т. 86. — Вып. 3.  — С. 521–531. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/volpdf12.htm [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  4. Воловник С. В. О яйцекладке у долгоносиков-стеблеедов рода Lixus (Coleoptera, Curculionidae) // Зоологический журнал, 1994. — Т. 73. — Вып. 12. — С. 49-54. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/volpdf19.htm [ 3 серпня 2016 у Wayback Machine.]]
  5. Воловник С. В. Видовой состав и распространение клеонин (Coleoptera, Curculionidae, Cleoninae) степной зоны Украины // Вестник зоологии, 1984, № 6. — С. 39-43. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/vlvpdf12.htm
  6. . Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 9 вересня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  7. Gültekin, L.& Fremuth J. : Lixini, p. 467–469 — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden: Brill, 2013. — 700 pp.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Eulixus Lixus iridis Olivier 1807 Pivnich Polshi Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Tverdokrili Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Nadrodina Dovgonosikopodibni Curculionoidea Rodina Dovgonosiki Curculionidae Pidrodina Lixinae Triba Lixini Rid Lixus Pidrid Eulixus Reitter 1916 Posilannya Vikividi Eulixus Fossilworks 335950 Eulixus pidrid zhukiv rodu Lixus rodini Dovgonosiki Curculionidae Zovnishnij viglyadDo cogo pidrodu vidnosyatsya zhuki dovzhina tila yakih stanovit 7 22 mm Osnovni oznaki perednij kraj perednospinki iz lopatyami za ochima ochi ne vistupayut z za konturiv golovi nadkrila zverhu i po bokah bez svitlih smug vershini nadkril kozhna okremo vidovzheni i zagostreni za vershinoyu cherevcya kigtiki pri osnovi zroslisya cherevce znizu gusto inodi lishe po bokah vkrite voloskami ale bez kosih plyam z povstepodibnih voloskiv Foto vidiv cogo pidrodu div na Sposib zhittyaTipovij dlya rodu Lixus Dlya vivchenih u comu vidnoshenni vidiv div napriklad roslinami gospodaryami sluguyut roslini z rodin Kapustyani ta Selerovi Imago zhivlyatsya yih zelenimi chastinami yajcya vidkladayut u stebla Yizha lichinok tkanini zalyalkovuvannya vidbuvayetsya u kameri z tonkimi stinkami Geografichne poshirennyaAreal pidrodu ohoplyuye ves Pivden Palearktiki tyazhiyuchi do jogo centralnoyi ta shidnoyi chastin U cih shirokih mezhah deyakim vidam pritamannij porivnyano nevelikij region P yat vidiv cogo pidrodu vhodyat do fauni Ukrayini div nizhche Odin z nih liksus katranovij Lixus canescens zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini KlasifikaciyaNavodimo perelik 31 vidu cogo pidrodu sho meshkayut u Palearktici Vidi ukrayinskoyi fauni poznacheni kolorom Lixus acutipennis Roelofs 1873 Kitaj Dalekij Shid Lixus bidens Capiomont 1874 Pivdenna Yevropa vid Franciyi do Bolgariyi Lixus canescens Steven 1829 Rumuniya Moldova Ukrayina pivden Yevropejskoyi Rosiyi Lixus capiomonti Faust 1883 Kazahstan Uzbekistan Lixus christophi Faust 1892 Virmeniya pivden Yevropejskoyi Rosiyi Iran Lixus coloratus Petri 1904 Afganistan Serednya Aziya Kazahstan Zahidnij i Shidnij Sibir Lixus desertorum Gebler 1830 Kazahstan Serednya Aziya Iran Zahidnij Sibir Lixus divaricatus Motschulsky 1861 Zahidnij ta Shidnij Sibir Kitaj Dalekij Shid Lixus dolus Faust 1887 Kirgizstan Lixus fecundus Faust 1892 Kazahstan Serednya Aziya Iran Lixus ferulae Ter Minasian 1985 Tadzhikistan Lixus imitator Faust 1892 Kazahstan Serednya Aziya Lixus iridis Olivier 1807 majzhe vsya Yevropa Pivnichna Afrika Blizkij Shid Turechchina Iran Kazahstan Zahidnij ta Shidnij Sibir Mongoliya Lixus isfahanensis Gultekin 2010 Iran Lixus kiritshenkoi Ter Minasian 1985 Tadzhikistan Lixus kraatzi Capiomont 1875 Ukrayina pivden Yevropejskoyi Rosiyi Zakavkazzya Serednya Aziya Turechchina Kazahstan Mongoliya Lixus lateralis Panzer 1789 Pivden Yevropi vid Franciyi do Bolgariyi Lixus morosus Faust I887 Yegipet Lixus myagri Olivier 1807 bilsha chastina Yevropi Zakavkazzya Marokko Yegipet Siriya Turechchina Iran Turkmenistan Zahidnij ta Shidnij Sibir Lixus professus Faust 1885b Ispaniya Alzhir Yegipet Lixus pubirostris Petri 1904 Iran Serednya Aziya Lixus punctirostris Boheman 1842 Pivden Yevropi vid Balkan do pivdnya Yevropejskoyi Rosiyi Lixus pyrrhocnemis Boheman 1842 Sibir Lixus recurvus Olivier 1807 pivden Yevropejskoyi Rosiyi Zakavkazzya Turechchina Iran Lixus rectodorsalis Petri 1904 Turechchina Lixus reichei Capiomont 1874 Pivnichna Afrika Lixus siculus Boheman 1835 Italiya Yegipet Turechchina Lixus sinuatus Motschulsky 1849 Balkani Ukrayina Turechchina pivden Yevropejskoyi Rosiyi Lixus tricolor Capiomont 1876 Kazahstan Zahidnij Sibir Lixus turanicus Reitter 1889 Serednya Aziya Lixus umbellatarum Fabricius 1787 Portugaliya Ispaniya Franciya Italiya Pivnichna AfrikaPrimitkiTer Minasyan M E Zhuki dolgonosiki podsemejstva Cleoninae fauny SSSR L Nauka 1967 s 92 100 Arhiv originalu za 22 chervnya 2015 Procitovano 9 veresnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Volovnik S V O rasprostranenii i ekologii nekotoryh vidov dolgonosikov kleonin Coleoptera Curculionidae IV Rod Lixus F podrod Eulixus Reitt Entomologicheskoe obozrenie 2007 T 86 Vyp 3 S 521 531 http www zin ru Animalia Coleoptera rus volpdf12 htm 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Volovnik S V O yajcekladke u dolgonosikov stebleedov roda Lixus Coleoptera Curculionidae Zoologicheskij zhurnal 1994 T 73 Vyp 12 S 49 54 http www zin ru Animalia Coleoptera rus volpdf19 htm 3 serpnya 2016 u Wayback Machine Volovnik S V Vidovoj sostav i rasprostranenie kleonin Coleoptera Curculionidae Cleoninae stepnoj zony Ukrainy Vestnik zoologii 1984 6 S 39 43 http www zin ru Animalia Coleoptera rus vlvpdf12 htm Arhiv originalu za 29 veresnya 2015 Procitovano 9 veresnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Gultekin L amp Fremuth J Lixini p 467 469 In I Lobl amp A Smetana eds Catalogue of Palaearctic Coleoptera Vol 8 Leiden Brill 2013 700 pp

Дата публікації:
Топ