Степан Іванович Корінь (30 липня 1914, с. Дунаїв, нині — Перемишлянського району Львівської області — 13 квітня 2007, м. Мельбурн, Австралія) — видатний український хоровий диригент, педагог.
Корінь Степан Іванович | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 30 липня 1914 |
Місце народження | Дунаїв, Перемишлянський район, Львівська область, Україна |
Дата смерті | 13 квітня 2007 (92 роки) |
Місце смерті | Мельбурн, Австралія |
Національність | українець |
Професія | диригент |
Освіта | Державна музична консерваторія (Варшава) |
Життєпис
Степан Корінь народився 30 липня 1914 року, в селі Дунаєві (тепер — Перемишлянського району, на Львівщині), у родині службовця пана Івана Коріня. 1915 року, разом із батьками, перебрався до Заліщиків, де на постійно оселилася їхня родина. По закінченню Заліщицької семирічної народної школи, у 1928 році, Степан Корінь вступив до державної учительської семінарії в Заліщиках, після закінчення якої, 1931 року, отримав диплом учителя. Однак, ще під час навчання в семінарії його улюбленим предметом стала музика, він гарно співав та грав на скрипці, допомагав своїм вчителям у розучуванні голосових партій хору.
Від 1935 року Степан Корінь навчався на музичних студіях у Державній музичній консерваторії, у Варшаві, які закінчив 1938 року, ставши дипломованим хоровим диригентом, але, незважаючи на це, продовжив навчання на іншому факультеті — оркестрової (симфонічної) диригентури. Під час навчання Степан Іванович виявив себе членом філармонійного хору, як також провідним учасником хорової капели під керівництвом видатного польського композитора, хорового диригента, педагога й діяча тамтешнього музичного товариства, професора Станіслава Казуро.
Під час другої світової війни Степан Корінь працював коментатором фільмової студії та диригентом церковного хору отців Василіян, а по її закінченню керував студентським хором «Січ» в австрійському місті Граці.
У травні 1945 року, у західнонімецькому місті Крессброн, що тоді перебувало у французькій окупаційній зоні, Степан Корінь організував разом зі своїми земляками, уродженцями Заліщиків — доктором Мирославом-Володимиром Гнатюком, видатним співаком, членом ОУН, професійним лікарем, солістом хору «Кобза» та його старшим братом інженером Богданом-Тарасом Гнатюком відомого хору «Чайка». Мирослав-Володимир Гнатюк, протягом усього часу існування хору у Західній Німеччині, був головою Управи, тодішній мішаний склад колективу налічував 26 осіб, акомпаніатором хору був уродженець села Кутківці (тепер у складі Тернополя), інженер Мирослав Болюх. «Чайківчани» брали постійну участь у всіх традиційних українських імпрезах та святкуваннях осередків української діаспори, а також об'їздили з самостійними концертами більші міста та містечка французької зони окупації Німеччини. До речі, цей мистецький колектив виступав у Західній Німеччині аж до виїзду Степана Коріня до Австралії, а братів Гнатюків — до Північної Америки.
Від 1951 року Степан Іванович Корінь був керівником та диригентом мішаного хору «Чайка», але вже у Мельбурні, був мистецьким керівником вокальних квартетів (складових ансамблів хору «Чайка»): жіночого колективу «Коралі» та чоловічого «Акорд», а також мішаного октету й басового квартету, лише від 1970 року хор став виключно чоловічим.
До репертуару хору «Чайка» диригент Степан Корінь включив відомі українські народні пісні, жартівливі та історичні, побутові й ліричні. Пізніше ним було зосереджено увагу на вивченні поважного репертуару, таких, як хор з опери «Катерина» Миколи Аркаса, «Туман хвилями лягає…» з опери «Утоплена», кантата «Поет живе в серцях свого народу», і «Веснянки» — всі авторства Миколи Лисенка, кантата «Б'ють пороги…» Григорія Давидовського та багатьох інших. До найновішої частини репертуару маестро С. Корінь включив не досить відомі тодішній еміграції пісні українських композиторів з материкової України, таких, як Платон Майборода, Анатолій Кос-Анатольський, Євген Козак, Борис Лятошинський, Віталій Кирейко, Григорій Верьовка, Ігор Шамо, Степан Сабодаш, Авенір Коломиєць, Юдіф Рожавська та інші. Хор «Чайка» під керівництвом Степана Кореня у 1962 році, брав участь у постановці опери «Катерина» спільно з театром імені Миколи Лисенка у Мельбурні.
Під керівництвом свого мистецького керівника Степана Кореня хор «Чайка» постійно підвищував свій фаховий рівень та мав значну популярність з-поміж української та іноземної публіки. Крім самостійних концертів, було організовано численні виступи на внутрішніх національних та релігійних імпрезах, в австралійських державних святкуваннях, благодійних концертах. 1965 року хор «Чайка» відзначив 20-ліття від часу заснування та 20-ліття мистецької праці свого керівника Степана Івановича Кореня величним ювілейним концертом.
Хор «Чайка» провів сотні виступів у Мельбурні, мав концерти у великих та менших містах Австралії перед українською й багатонаціональною аудиторією, що зробило хор під керівництвом Степана Кореня репрезентативним і популярним носієм української культури на чужині. 1953 року хор вже випустив свої перші платівки, пізніше їх випущено ще п'ять. Виступом у Сіднеї 1962 року хор «Чайка» започаткував так званий міжстейтовий обмін мистецькими силами. У 1963 році хор було відзнято для фільму «Українці в Австралії», кінопостановником якого виявився уродженець села Теляче, Підгаєцького району, Петро Антонович Кардаш, який свого часу видавав молодіжний журнал «Промінь», професійно займався постановкою фільмів, зокрема, серед яких, побіч вище згаданого «Українці в Австралії», є повнометражний фільм «Церкви народу». У 1966 році хор «Чайка», разом із квартетом «Коралі», виступив на австралійському телебаченні, у програмі під назвою «Українська сюїта».
9 жовтня 1985 року хор «Чайка» саме під керівництвом Степана Кореня виступив в приміщенні Організації Об'єднаних Націй у Нью-Йорку з нагоди 40-літнього ювілею з дня її заснування, вперше українською мовою, за що отримав у нагороду блакитний прапор ООН. Загалом, від 20 вересня до 13 жовтня 1985 року хор «Чайка», керований диригентом С. Коренем, виступив з концертними програмами у багатьох містах Північної Америки, зокрема, в Едмонтоні, Вінніпезі, Чикаго, Торонто, Лос-Анджелесі та інших.
У грудні 1991 року, одразу після проведення всеукраїнського референдуму на підтримку Незалежності України, керований паном Степаном хоровий колектив «Чайка» започаткував збірку фондів на підтримку Посольства України в Австралії, а вже наступного року, на запрошення представників української влади з Заліщиків Степан Корінь взяв участь у відзначенні 100-ліття від дня народження Михайла-Ореста Гайворонського, видатного композитора, музиканта, диригента, педагога, скрипаля, критика й громадського діяча, підхорунжого, організатора духового оркестру Січових стрільців, інспектора (візитатора) військових оркестрів Української Галицької Армії (УГА), головного капельмейстера Армії УНР. 1992 року С. Корінь диригував чоловічою хоровою капелою «Гомін» у своєму родинному місті Заліщики, яка майстерно виконала відомі твори Михайла Гайворонського. Пізніше, у 1994 році, хор «Чайка» під керівництвом Степан Івановича Кореня брав активну участь у відзначенні 45-ліття поселення української громади у штаті Вікторія, 110-ї річниці Українського світового жіночого руху та 45-ліття заснування Союзу Українок Австралії.
Напередодні відзначення 50-ліття хору 1995 року до чоловічого хору було долучено й жіночий склад, здебільшого, з колишніх членів «Чайки». Відтак, відновилися хори — мішаний і жіночий, де налічувалося загалом 41 особа. Завершальний ювілейний концерт відбувся у Мельбурні, 10 грудня 1995 року.
З нагоди ювілею хору «Чайка» земляки Степана Кореня з Заліщиків відзначили цю дату у себе спеціальним концертом, а у жовтні 1995 року, на 9-й Подільській історико-краєзнавчій конференції, у Кам'янці Подільському, науковці Василь та Ганна Олійники, подали докладну доповідь «Диригент Степан Корінь», а краєзнавчий музей міста Заліщики влаштував експозицію про хор «Чайка». Вітальні грамоти для хору і диригента надійшли від тодішнього Міністерства культури, від Заліщицької райдержадміністрації та від колег зі заліщицької капели «Гомін».
Степан Іванович Корінь пішов у засвіти 13 квітня 2007 року. Похований на українській ділянці цвинтаря Фокнер, що у Мельбурні. 1 березня 2014 року не стало і його дружини Галини Корінь, з дому Глуховерів.
Нагороди
У 1954—1995 роках хор «Чайка» та його незмінний керівник Степан Корінь отримали 27 різних грамот та відзначень, серед них, 11 — від Української Громади Вікторії, п'ять — від Союзу Українських Організацій в Австралії.
Джерела
- В. І. Олійник Корінь Степан Іванович [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
- . zallibrary.w.pw. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 листопада 2014.
Посилання
- Корінь Степан // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 548—549.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stepan Ivanovich Korin 30 lipnya 1914 s Dunayiv nini Peremishlyanskogo rajonu Lvivskoyi oblasti 13 kvitnya 2007 m Melburn Avstraliya vidatnij ukrayinskij horovij dirigent pedagog Korin Stepan IvanovichOsnovna informaciyaData narodzhennya30 lipnya 1914 1914 07 30 Misce narodzhennyaDunayiv Peremishlyanskij rajon Lvivska oblast UkrayinaData smerti13 kvitnya 2007 2007 04 13 92 roki Misce smertiMelburn AvstraliyaNacionalnistukrayinecProfesiyadirigentOsvitaDerzhavna muzichna konservatoriya Varshava U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Korin znachennya ZhittyepisStepan Korin narodivsya 30 lipnya 1914 roku v seli Dunayevi teper Peremishlyanskogo rajonu na Lvivshini u rodini sluzhbovcya pana Ivana Korinya 1915 roku razom iz batkami perebravsya do Zalishikiv de na postijno oselilasya yihnya rodina Po zakinchennyu Zalishickoyi semirichnoyi narodnoyi shkoli u 1928 roci Stepan Korin vstupiv do derzhavnoyi uchitelskoyi seminariyi v Zalishikah pislya zakinchennya yakoyi 1931 roku otrimav diplom uchitelya Odnak she pid chas navchannya v seminariyi jogo ulyublenim predmetom stala muzika vin garno spivav ta grav na skripci dopomagav svoyim vchitelyam u rozuchuvanni golosovih partij horu Vid 1935 roku Stepan Korin navchavsya na muzichnih studiyah u Derzhavnij muzichnij konservatoriyi u Varshavi yaki zakinchiv 1938 roku stavshi diplomovanim horovim dirigentom ale nezvazhayuchi na ce prodovzhiv navchannya na inshomu fakulteti orkestrovoyi simfonichnoyi dirigenturi Pid chas navchannya Stepan Ivanovich viyaviv sebe chlenom filarmonijnogo horu yak takozh providnim uchasnikom horovoyi kapeli pid kerivnictvom vidatnogo polskogo kompozitora horovogo dirigenta pedagoga j diyacha tamteshnogo muzichnogo tovaristva profesora Stanislava Kazuro Pid chas drugoyi svitovoyi vijni Stepan Korin pracyuvav komentatorom filmovoyi studiyi ta dirigentom cerkovnogo horu otciv Vasiliyan a po yiyi zakinchennyu keruvav studentskim horom Sich v avstrijskomu misti Graci U travni 1945 roku u zahidnonimeckomu misti Kressbron sho todi perebuvalo u francuzkij okupacijnij zoni Stepan Korin organizuvav razom zi svoyimi zemlyakami urodzhencyami Zalishikiv doktorom Miroslavom Volodimirom Gnatyukom vidatnim spivakom chlenom OUN profesijnim likarem solistom horu Kobza ta jogo starshim bratom inzhenerom Bogdanom Tarasom Gnatyukom vidomogo horu Chajka Miroslav Volodimir Gnatyuk protyagom usogo chasu isnuvannya horu u Zahidnij Nimechchini buv golovoyu Upravi todishnij mishanij sklad kolektivu nalichuvav 26 osib akompaniatorom horu buv urodzhenec sela Kutkivci teper u skladi Ternopolya inzhener Miroslav Bolyuh Chajkivchani brali postijnu uchast u vsih tradicijnih ukrayinskih imprezah ta svyatkuvannyah oseredkiv ukrayinskoyi diaspori a takozh ob yizdili z samostijnimi koncertami bilshi mista ta mistechka francuzkoyi zoni okupaciyi Nimechchini Do rechi cej misteckij kolektiv vistupav u Zahidnij Nimechchini azh do viyizdu Stepana Korinya do Avstraliyi a brativ Gnatyukiv do Pivnichnoyi Ameriki Vid 1951 roku Stepan Ivanovich Korin buv kerivnikom ta dirigentom mishanogo horu Chajka ale vzhe u Melburni buv misteckim kerivnikom vokalnih kvartetiv skladovih ansambliv horu Chajka zhinochogo kolektivu Korali ta cholovichogo Akord a takozh mishanogo oktetu j basovogo kvartetu lishe vid 1970 roku hor stav viklyuchno cholovichim Do repertuaru horu Chajka dirigent Stepan Korin vklyuchiv vidomi ukrayinski narodni pisni zhartivlivi ta istorichni pobutovi j lirichni Piznishe nim bulo zoseredzheno uvagu na vivchenni povazhnogo repertuaru takih yak hor z operi Katerina Mikoli Arkasa Tuman hvilyami lyagaye z operi Utoplena kantata Poet zhive v sercyah svogo narodu i Vesnyanki vsi avtorstva Mikoli Lisenka kantata B yut porogi Grigoriya Davidovskogo ta bagatoh inshih Do najnovishoyi chastini repertuaru maestro S Korin vklyuchiv ne dosit vidomi todishnij emigraciyi pisni ukrayinskih kompozitoriv z materikovoyi Ukrayini takih yak Platon Majboroda Anatolij Kos Anatolskij Yevgen Kozak Boris Lyatoshinskij Vitalij Kirejko Grigorij Verovka Igor Shamo Stepan Sabodash Avenir Kolomiyec Yudif Rozhavska ta inshi Hor Chajka pid kerivnictvom Stepana Korenya u 1962 roci brav uchast u postanovci operi Katerina spilno z teatrom imeni Mikoli Lisenka u Melburni Pid kerivnictvom svogo misteckogo kerivnika Stepana Korenya hor Chajka postijno pidvishuvav svij fahovij riven ta mav znachnu populyarnist z pomizh ukrayinskoyi ta inozemnoyi publiki Krim samostijnih koncertiv bulo organizovano chislenni vistupi na vnutrishnih nacionalnih ta religijnih imprezah v avstralijskih derzhavnih svyatkuvannyah blagodijnih koncertah 1965 roku hor Chajka vidznachiv 20 littya vid chasu zasnuvannya ta 20 littya misteckoyi praci svogo kerivnika Stepana Ivanovicha Korenya velichnim yuvilejnim koncertom Hor Chajka proviv sotni vistupiv u Melburni mav koncerti u velikih ta menshih mistah Avstraliyi pered ukrayinskoyu j bagatonacionalnoyu auditoriyeyu sho zrobilo hor pid kerivnictvom Stepana Korenya reprezentativnim i populyarnim nosiyem ukrayinskoyi kulturi na chuzhini 1953 roku hor vzhe vipustiv svoyi pershi plativki piznishe yih vipusheno she p yat Vistupom u Sidneyi 1962 roku hor Chajka zapochatkuvav tak zvanij mizhstejtovij obmin misteckimi silami U 1963 roci hor bulo vidznyato dlya filmu Ukrayinci v Avstraliyi kinopostanovnikom yakogo viyavivsya urodzhenec sela Telyache Pidgayeckogo rajonu Petro Antonovich Kardash yakij svogo chasu vidavav molodizhnij zhurnal Promin profesijno zajmavsya postanovkoyu filmiv zokrema sered yakih pobich vishe zgadanogo Ukrayinci v Avstraliyi ye povnometrazhnij film Cerkvi narodu U 1966 roci hor Chajka razom iz kvartetom Korali vistupiv na avstralijskomu telebachenni u programi pid nazvoyu Ukrayinska syuyita 9 zhovtnya 1985 roku hor Chajka same pid kerivnictvom Stepana Korenya vistupiv v primishenni Organizaciyi Ob yednanih Nacij u Nyu Jorku z nagodi 40 litnogo yuvileyu z dnya yiyi zasnuvannya vpershe ukrayinskoyu movoyu za sho otrimav u nagorodu blakitnij prapor OON Zagalom vid 20 veresnya do 13 zhovtnya 1985 roku hor Chajka kerovanij dirigentom S Korenem vistupiv z koncertnimi programami u bagatoh mistah Pivnichnoyi Ameriki zokrema v Edmontoni Vinnipezi Chikago Toronto Los Andzhelesi ta inshih U grudni 1991 roku odrazu pislya provedennya vseukrayinskogo referendumu na pidtrimku Nezalezhnosti Ukrayini kerovanij panom Stepanom horovij kolektiv Chajka zapochatkuvav zbirku fondiv na pidtrimku Posolstva Ukrayini v Avstraliyi a vzhe nastupnogo roku na zaproshennya predstavnikiv ukrayinskoyi vladi z Zalishikiv Stepan Korin vzyav uchast u vidznachenni 100 littya vid dnya narodzhennya Mihajla Oresta Gajvoronskogo vidatnogo kompozitora muzikanta dirigenta pedagoga skripalya kritika j gromadskogo diyacha pidhorunzhogo organizatora duhovogo orkestru Sichovih strilciv inspektora vizitatora vijskovih orkestriv Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi UGA golovnogo kapelmejstera Armiyi UNR 1992 roku S Korin diriguvav cholovichoyu horovoyu kapeloyu Gomin u svoyemu rodinnomu misti Zalishiki yaka majsterno vikonala vidomi tvori Mihajla Gajvoronskogo Piznishe u 1994 roci hor Chajka pid kerivnictvom Stepan Ivanovicha Korenya brav aktivnu uchast u vidznachenni 45 littya poselennya ukrayinskoyi gromadi u shtati Viktoriya 110 yi richnici Ukrayinskogo svitovogo zhinochogo ruhu ta 45 littya zasnuvannya Soyuzu Ukrayinok Avstraliyi Naperedodni vidznachennya 50 littya horu 1995 roku do cholovichogo horu bulo dolucheno j zhinochij sklad zdebilshogo z kolishnih chleniv Chajki Vidtak vidnovilisya hori mishanij i zhinochij de nalichuvalosya zagalom 41 osoba Zavershalnij yuvilejnij koncert vidbuvsya u Melburni 10 grudnya 1995 roku Z nagodi yuvileyu horu Chajka zemlyaki Stepana Korenya z Zalishikiv vidznachili cyu datu u sebe specialnim koncertom a u zhovtni 1995 roku na 9 j Podilskij istoriko krayeznavchij konferenciyi u Kam yanci Podilskomu naukovci Vasil ta Ganna Olijniki podali dokladnu dopovid Dirigent Stepan Korin a krayeznavchij muzej mista Zalishiki vlashtuvav ekspoziciyu pro hor Chajka Vitalni gramoti dlya horu i dirigenta nadijshli vid todishnogo Ministerstva kulturi vid Zalishickoyi rajderzhadministraciyi ta vid koleg zi zalishickoyi kapeli Gomin Stepan Ivanovich Korin pishov u zasviti 13 kvitnya 2007 roku Pohovanij na ukrayinskij dilyanci cvintarya Fokner sho u Melburni 1 bereznya 2014 roku ne stalo i jogo druzhini Galini Korin z domu Gluhoveriv NagorodiU 1954 1995 rokah hor Chajka ta jogo nezminnij kerivnik Stepan Korin otrimali 27 riznih gramot ta vidznachen sered nih 11 vid Ukrayinskoyi Gromadi Viktoriyi p yat vid Soyuzu Ukrayinskih Organizacij v Avstraliyi DzherelaV I Olijnik Korin Stepan Ivanovich 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X zallibrary w pw Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 26 listopada 2014 PosilannyaKorin Stepan Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 548 549