Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Волосся (міфологія) — символ чоловічої сили і гідності. Найвідоміший приклад — біблійний Самсон, що загубив всю свою силу, коли Даліла відрізала йому волосся, і знову її віднайшов, коли воно відросло.
«Янгольське волосся»
Біблійна історія відбилась в билинах, де ми теж знаходимо богатиря Самсона, якого часто змішують зі Святогором. Коли Самсонова жінка довідалася, що її чоловік, хотів її вбити, коли вона ще була дівчиною, заповзялася на нього і почала від нього вивідувати, в чому його сила. Самсон і признався. «У семи волосах янгольських» на його голові (Мих. Грушевський "Іст. у. л. IV, 220).
Образ сильної людини, богатиря чи розбійника з «янгольськими волосами» на голові, що роблять його непоборним, зробився дуже популярним зокрема в Галичині. (Етн. Зб. НТШ. III. 20; XI, 39, 40). В Зах. Європі також вірили, що магічна сила відьом та чарівників знаходиться у їхньому волоссі. Тому, наприклад, у Франції звинуваченим у чарівництві голили все тіло. Славнозвісний інквізитор задовольнявся тим, що примушував голити тільки голову, але його завзятіший колега наказав раз виголити все тіло 47 жінкам перше, ніж їх дати на страту (Фрезер «Золота галузка», III, 268). У Шотландії говорили, ніби сам сатана запевняв своїх вірних, що їм нічого не станеться аж «поки матимуть волосся на голові» (Рейнах «Міти…», IV, ст. 163).
Магічні вірування пов'язані із волоссям
У тісному зв'язку з віруванням, що волосся має магічну силу, знаходиться й вірування, що доля людини, і зокрема її життя залежить від її волосся. У билинах про Святогора-Самсона оповідається, що, коли він запитав про свою долю, той скерував його до коваля. Знайшовши його, Святогор довідався, що він саме кував два волоски — кому з ким женитися. Вказав він тоді і Святогорові його будучу жінку (М. Грушевський «Іст. укр. літер» IV, 220).
Доля людини та довге волосся як гідність людини
Волосся ще й тим зв'язане з долею людини, що його приходиться часто обрізати, обстригати. Для людини ж із магічним світоглядом все, що колись належало людині, затримує й далі з ним так званий , і тому звичайно чимало уваги присвячується тому, щоб острижене волосся не попало в якесь невідповідне місце, а особливо в руки відьм та ворожбитів, що могли б чарами над волоссям зашкодити людині чи навіть спричинити її смерть. Найкращим засобом проти цієї небезпеки було б зовсім не обстригати волосся. І дійсно, наприклад, королі франків ніколи не стригли собі волосся. Коли б вони дали обстригти собі волосся, тим самим вони, за традицією, відмовилися б від трону. Коли брати і змовилися, щоб заволодіти королівством їхнього покійного брата , вони захопили підступом у полон двох маленьких небожів, Клодомірових синів, і післали до їх матері, королеви в Парижі, посланця з ножицями і мечем. Посланець показав королеві ножиці і меч і запитав її, чи її діти мають бути обстрижені, чи мають вмерти. Королева відповіла, що воліє щоб вони вмерли, ніж, обстрижені, втратили б право на королівство. І діти були страчені.
Обряди пов'язані із остриженням волосся
Коли ж звичай стригти волосся все-таки бере гору, саме стриження обставлялося різними обрядами, що мали б хоронити від небезпек, зв'язаних із постригом. Проте, і вже обстрижене волосся небезпечне колишньому їх власникові, бо може стати знаряддям чар. Тому, напр. коли сіамському хлопцеві обстригали волосся, клали його в човничок із бананового листя і пускали за водою в найближчій річці. Сіамці вірять, що таким чином не тільки волосся буде в безпеці, але що із ним разом попливе і все те недобре, що може бути у вдачі дитини. В Україні радили обстрижене волосся також кидати в річку, або спалити. На Звенигородщині стрижене волосся пускали за водою, а подекуди його спершу заліплювали у тісто і запікали, а потім давали дитині те печиво розломити, причому дитина мала сказати: «Погане!» а потім теж пустити за водою, — «щоб голова здорова була». Тут вже додається, як бачимо й народне пояснення, що випливає зі символіки води, як здоров'я (Ястребов в Кіевс. Стар. 1895, X, 1-2).
Забобони та народні вірування
Якщо пташка унесе обстрижене волосся у своє кубло, то у людина, ніби, болітиме голова (Проф. Сумцов в Кіевс. Стар. 1889, XII, 585-88). Ястребов також записав вірування, що «подекуди волосся від дівчат кладуть під стріху, щоб ворона не унесла, бо тоді волосся не ростиме» (там же, 189й, X, 2). Так само і в гуцулів говорили, що коли миші забирають обрізане волосся, щоб зробити собі з нього гніздо, то у людини, якій те волосся належало, болітиме голова. Подібне забобонне вірування існувало і в Німеччині, і в в Англії. (Фрезер «Золота галузка», І, 19). В Норвегії натомість твердили, що обрізане волосся збирали кажани і відносили їх чортам, які таким чином набирали великої сили над людьми, яким те волосся належало. Тому там радили стригти волосся під час Служби Божої і негайно закопувати в землю, або палити. Ще в давній Авесті сказано, що той, хто стриже волосся, або нігті, і кидає після себе обрізки, сприяє розмноженню нечистої сили. Тому, хто стриже волосся, чи нігті, мусить занести обрізки на 20 кроків від вогню, на 30 від води, і там закопати в землю так глибоко, як тільки можливо (К. Ст. 1889, XII, 588).
Зберігання волосся на воскресіння
Іноді волосся та нігті закопуються, чи інакше зберігаються, не тільки тому, щоб вони не потрапили у руки небезпечних шкідників, але й для того, щоб власник міг їх відразу відшукати під час загального воскресіння мертвих. Так, вірмени переховують обрізане волосся, нігті та зуби у головних стовпах хати, чи у дуплах дерев, і навіть у мурах церков, вважаючи, що вони будуть потрібні у день воскресіння тіла. Таке ж вірування знаходимо навіть у далеких, давно вимерлих південно-американських інків (Фрезер «Золота галузка» І, ст. 398-94). Зустрічається воно і у нас. Так, на Гуцульщині " Шухевича читаємо: — "У місяць по родинах стрижуть дитині волосся, аби росло найгуще й аби було файне. Мати бере дитину на руку, кладе волосся у вугол хати і каже: — «Дивися, де я кладу волосся, абись на тім світі знов знало відки його взяти…» (ст. 8).
Обстриження як кара чарівникам
Як згадувалось, люди, що особливо могли побоюватися, що їх волосся може стати об'єктом чар, уникали взагалі стригтися, і тому довге волосся, як у Франції, набирало значення королівської гідності. І у нас в Україні, довгий час довге волосся було знаком чоловічої (і тим більше жіночої) гідності. У «Руській Правді» кн. Ярослава Мудрого передбачено гостру кару тому, хто обстриже кому голову, або бороду. І хоча у кн. Святослава, коли він приїздив до візантійського імператора , голова була зовсім оголена, але «з одного боку висів довгий чуб, що означав значний рід…» Всі чоловіки з родини Святослава і кн. Ярополка мають волосся, хоч обстрижене, але не дуже коротке, — його видно з-під шапки. А коли Андрій Боголюбський у 1172 р. прислав наказ Ростиславичам «вибиратися» з України на Берладь, Мстислав наказав «на сором» обстригти Андрієвого посла і відіслав його з відповіддю. Так почалась війна 1173 року.
Обстриження як обряд позбавлення винуватця гідності
На Київщині у XIX ст. ще практикувалося водіння винних у чужоложстві по вулиці села. При чому винним часто обстригали голову. Звичай обстригання за чужолозтво, за свідченням Тацита, зустрічався ще у давніх германців. У XVIII ст. цей звичай ще існував у Німеччині. Може бути, що звичай стриження волосся, як кара, прийшов в Україну з Німеччини. Зрештою, обстригання волосся, як уже згадувалось, практикувалося на злочинцях проти віри, на чарівниках і на відьмах, і від них могло поширитися й на інші категорії «злочинців». У нашій народній поезії остригти косу дівчині значить завдати їй страшної ганьби. Тим більше, що обрізали косу дівчатам і за втрачення цноти.
Символ краси
Довге волосся у дівчини було символом краси ((див. Коса). Виходячи заміж, мусила принести в жертву шлюбові своє волосся — вкрити його очіпком. Вона ніколи не повинна була більше показуватися людям з непокритою головою, бо то було б непростимим кокетством і тому — соромом. Та вже найбільшим соромом було б «світити волосом» старшій жінці. У сл. Борисівці на казали, що, кожна жінка, що у хмарний день «світить воілоссям» на дворі, так само, як і відьма, може розігнати хмари і викликати посуху. (Етн. 36.НТШ II, 36).
Поховальні обряди
У Галичині, як тільки розносилася вістка про чиюсь смерть, одразу ж усі дівчата, споріднені з покійником, розплітали волосся: «аби йому дорога не була заплетена на той світ». Отже, тут народне пояснення ґрунтується на загально поширеному віруванню у затримувальну чи гальмівну силу всяких вузлів (див. Вузол). Також цікава й загальна символіку цього акту: «Розпущення волосся —- це символ покути і горя, відречення, що в них не можна думати про красу та естетику» (Ронкетті «Словник Символів» стор. 766). Цікаво, що у Карпатській Україні чоловіки, коли в їхній хаті є покійник, «ходять без капелюха», тобто без будь-якого головного убору (Етн. 36. НТ-Ш, II, 24).
Проте, ходження з непокритою головою на знак жалоби не поширюється на заміжніх жінок, — вони і в цьому випадку мусять мати покриту голову, як знак їх упокорення чоловікові. Скоріш за все звичай покривання волосся в Україні походить із християнської культури, — наприклад, в Італії ще й досі рідко яка жінка зайде до церкви, не прикривши волосся хусткою: цей звичай виводять із навчання ап. Павла: «Усяка жінка, що молиться, або пророкує, не покривши голови, осоромлює голову свою; одно ж бо воно й те саме, якби була обголена… Чоловік бо не має покривати голови, образом і славою Божою бувши, жінка ж — славою чоловіка. І не сотворено чоловіка ради жінки, а жінку ради чоловіка. Тому і мусить жінка знак власти мати на голові ради янголів…» (І. Коринт. XI, 5-10).
Джерела
- Волосся [ 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 205-207. — 1000 екз.
| Ця стаття не має . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volossya mifologiya simvol cholovichoyi sili i gidnosti Najvidomishij priklad biblijnij Samson sho zagubiv vsyu svoyu silu koli Dalila vidrizala jomu volossya i znovu yiyi vidnajshov koli vono vidroslo Yangolske volossya Biblijna istoriya vidbilas v bilinah de mi tezh znahodimo bogatirya Samsona yakogo chasto zmishuyut zi Svyatogorom Koli Samsonova zhinka dovidalasya sho yiyi cholovik hotiv yiyi vbiti koli vona she bula divchinoyu zapovzyalasya na nogo i pochala vid nogo vividuvati v chomu jogo sila Samson i priznavsya U semi volosah yangolskih na jogo golovi Mih Grushevskij Ist u l IV 220 Obraz silnoyi lyudini bogatirya chi rozbijnika z yangolskimi volosami na golovi sho roblyat jogo nepobornim zrobivsya duzhe populyarnim zokrema v Galichini Etn Zb NTSh III 20 XI 39 40 V Zah Yevropi takozh virili sho magichna sila vidom ta charivnikiv znahoditsya u yihnomu volossi Tomu napriklad u Franciyi zvinuvachenim u charivnictvi golili vse tilo Slavnozvisnij inkvizitor zadovolnyavsya tim sho primushuvav goliti tilki golovu ale jogo zavzyatishij kolega nakazav raz vigoliti vse tilo 47 zhinkam pershe nizh yih dati na stratu Frezer Zolota galuzka III 268 U Shotlandiyi govorili nibi sam satana zapevnyav svoyih virnih sho yim nichogo ne stanetsya azh poki matimut volossya na golovi Rejnah Miti IV st 163 Magichni viruvannya pov yazani iz volossyamU tisnomu zv yazku z viruvannyam sho volossya maye magichnu silu znahoditsya j viruvannya sho dolya lyudini i zokrema yiyi zhittya zalezhit vid yiyi volossya U bilinah pro Svyatogora Samsona opovidayetsya sho koli vin zapitav pro svoyu dolyu toj skeruvav jogo do kovalya Znajshovshi jogo Svyatogor dovidavsya sho vin same kuvav dva voloski komu z kim zhenitisya Vkazav vin todi i Svyatogorovi jogo buduchu zhinku M Grushevskij Ist ukr liter IV 220 Dolya lyudini ta dovge volossya yak gidnist lyudini Volossya she j tim zv yazane z doleyu lyudini sho jogo prihoditsya chasto obrizati obstrigati Dlya lyudini zh iz magichnim svitoglyadom vse sho kolis nalezhalo lyudini zatrimuye j dali z nim tak zvanij i tomu zvichajno chimalo uvagi prisvyachuyetsya tomu shob ostrizhene volossya ne popalo v yakes nevidpovidne misce a osoblivo v ruki vidm ta vorozhbitiv sho mogli b charami nad volossyam zashkoditi lyudini chi navit sprichiniti yiyi smert Najkrashim zasobom proti ciyeyi nebezpeki bulo b zovsim ne obstrigati volossya I dijsno napriklad koroli frankiv nikoli ne strigli sobi volossya Koli b voni dali obstrigti sobi volossya tim samim voni za tradiciyeyu vidmovilisya b vid tronu Koli brati i zmovilisya shob zavoloditi korolivstvom yihnogo pokijnogo brata voni zahopili pidstupom u polon dvoh malenkih nebozhiv Klodomirovih siniv i pislali do yih materi korolevi v Parizhi poslancya z nozhicyami i mechem Poslanec pokazav korolevi nozhici i mech i zapitav yiyi chi yiyi diti mayut buti obstrizheni chi mayut vmerti Koroleva vidpovila sho voliye shob voni vmerli nizh obstrizheni vtratili b pravo na korolivstvo I diti buli stracheni Obryadi pov yazani iz ostrizhennyam volossya Koli zh zvichaj strigti volossya vse taki bere goru same strizhennya obstavlyalosya riznimi obryadami sho mali b horoniti vid nebezpek zv yazanih iz postrigom Prote i vzhe obstrizhene volossya nebezpechne kolishnomu yih vlasnikovi bo mozhe stati znaryaddyam char Tomu napr koli siamskomu hlopcevi obstrigali volossya klali jogo v chovnichok iz bananovogo listya i puskali za vodoyu v najblizhchij richci Siamci viryat sho takim chinom ne tilki volossya bude v bezpeci ale sho iz nim razom poplive i vse te nedobre sho mozhe buti u vdachi ditini V Ukrayini radili obstrizhene volossya takozh kidati v richku abo spaliti Na Zvenigorodshini strizhene volossya puskali za vodoyu a podekudi jogo spershu zaliplyuvali u tisto i zapikali a potim davali ditini te pechivo rozlomiti prichomu ditina mala skazati Pogane a potim tezh pustiti za vodoyu shob golova zdorova bula Tut vzhe dodayetsya yak bachimo j narodne poyasnennya sho viplivaye zi simvoliki vodi yak zdorov ya Yastrebov v Kievs Star 1895 X 1 2 Zaboboni ta narodni viruvannya Yaksho ptashka unese obstrizhene volossya u svoye kublo to u lyudina nibi bolitime golova Prof Sumcov v Kievs Star 1889 XII 585 88 Yastrebov takozh zapisav viruvannya sho podekudi volossya vid divchat kladut pid strihu shob vorona ne unesla bo todi volossya ne rostime tam zhe 189j X 2 Tak samo i v guculiv govorili sho koli mishi zabirayut obrizane volossya shob zrobiti sobi z nogo gnizdo to u lyudini yakij te volossya nalezhalo bolitime golova Podibne zabobonne viruvannya isnuvalo i v Nimechchini i v v Angliyi Frezer Zolota galuzka I 19 V Norvegiyi natomist tverdili sho obrizane volossya zbirali kazhani i vidnosili yih chortam yaki takim chinom nabirali velikoyi sili nad lyudmi yakim te volossya nalezhalo Tomu tam radili strigti volossya pid chas Sluzhbi Bozhoyi i negajno zakopuvati v zemlyu abo paliti She v davnij Avesti skazano sho toj hto strizhe volossya abo nigti i kidaye pislya sebe obrizki spriyaye rozmnozhennyu nechistoyi sili Tomu hto strizhe volossya chi nigti musit zanesti obrizki na 20 krokiv vid vognyu na 30 vid vodi i tam zakopati v zemlyu tak gliboko yak tilki mozhlivo K St 1889 XII 588 Zberigannya volossya na voskresinnya Inodi volossya ta nigti zakopuyutsya chi inakshe zberigayutsya ne tilki tomu shob voni ne potrapili u ruki nebezpechnih shkidnikiv ale j dlya togo shob vlasnik mig yih vidrazu vidshukati pid chas zagalnogo voskresinnya mertvih Tak virmeni perehovuyut obrizane volossya nigti ta zubi u golovnih stovpah hati chi u duplah derev i navit u murah cerkov vvazhayuchi sho voni budut potribni u den voskresinnya tila Take zh viruvannya znahodimo navit u dalekih davno vimerlih pivdenno amerikanskih inkiv Frezer Zolota galuzka I st 398 94 Zustrichayetsya vono i u nas Tak na Guculshini Shuhevicha chitayemo U misyac po rodinah strizhut ditini volossya abi roslo najgushe j abi bulo fajne Mati bere ditinu na ruku klade volossya u vugol hati i kazhe Divisya de ya kladu volossya abis na tim sviti znov znalo vidki jogo vzyati st 8 Obstrizhennya yak kara charivnikam Yak zgaduvalos lyudi sho osoblivo mogli poboyuvatisya sho yih volossya mozhe stati ob yektom char unikali vzagali strigtisya i tomu dovge volossya yak u Franciyi nabiralo znachennya korolivskoyi gidnosti I u nas v Ukrayini dovgij chas dovge volossya bulo znakom cholovichoyi i tim bilshe zhinochoyi gidnosti U Ruskij Pravdi kn Yaroslava Mudrogo peredbacheno gostru karu tomu hto obstrizhe komu golovu abo borodu I hocha u kn Svyatoslava koli vin priyizdiv do vizantijskogo imperatora golova bula zovsim ogolena ale z odnogo boku visiv dovgij chub sho oznachav znachnij rid Vsi choloviki z rodini Svyatoslava i kn Yaropolka mayut volossya hoch obstrizhene ale ne duzhe korotke jogo vidno z pid shapki A koli Andrij Bogolyubskij u 1172 r prislav nakaz Rostislavicham vibiratisya z Ukrayini na Berlad Mstislav nakazav na sorom obstrigti Andriyevogo posla i vidislav jogo z vidpoviddyu Tak pochalas vijna 1173 roku Obstrizhennya yak obryad pozbavlennya vinuvatcya gidnosti Na Kiyivshini u XIX st she praktikuvalosya vodinnya vinnih u chuzholozhstvi po vulici sela Pri chomu vinnim chasto obstrigali golovu Zvichaj obstrigannya za chuzholoztvo za svidchennyam Tacita zustrichavsya she u davnih germanciv U XVIII st cej zvichaj she isnuvav u Nimechchini Mozhe buti sho zvichaj strizhennya volossya yak kara prijshov v Ukrayinu z Nimechchini Zreshtoyu obstrigannya volossya yak uzhe zgaduvalos praktikuvalosya na zlochincyah proti viri na charivnikah i na vidmah i vid nih moglo poshiritisya j na inshi kategoriyi zlochinciv U nashij narodnij poeziyi ostrigti kosu divchini znachit zavdati yij strashnoyi ganbi Tim bilshe sho obrizali kosu divchatam i za vtrachennya cnoti Simvol krasi Dovge volossya u divchini bulo simvolom krasi div Kosa Vihodyachi zamizh musila prinesti v zhertvu shlyubovi svoye volossya vkriti jogo ochipkom Vona nikoli ne povinna bula bilshe pokazuvatisya lyudyam z nepokritoyu golovoyu bo to bulo b neprostimim koketstvom i tomu soromom Ta vzhe najbilshim soromom bulo b svititi volosom starshij zhinci U sl Borisivci na kazali sho kozhna zhinka sho u hmarnij den svitit voilossyam na dvori tak samo yak i vidma mozhe rozignati hmari i viklikati posuhu Etn 36 NTSh II 36 Pohovalni obryadi U Galichini yak tilki roznosilasya vistka pro chiyus smert odrazu zh usi divchata sporidneni z pokijnikom rozplitali volossya abi jomu doroga ne bula zapletena na toj svit Otzhe tut narodne poyasnennya gruntuyetsya na zagalno poshirenomu viruvannyu u zatrimuvalnu chi galmivnu silu vsyakih vuzliv div Vuzol Takozh cikava j zagalna simvoliku cogo aktu Rozpushennya volossya ce simvol pokuti i gorya vidrechennya sho v nih ne mozhna dumati pro krasu ta estetiku Ronketti Slovnik Simvoliv stor 766 Cikavo sho u Karpatskij Ukrayini choloviki koli v yihnij hati ye pokijnik hodyat bez kapelyuha tobto bez bud yakogo golovnogo uboru Etn 36 NT Sh II 24 Prote hodzhennya z nepokritoyu golovoyu na znak zhalobi ne poshiryuyetsya na zamizhnih zhinok voni i v comu vipadku musyat mati pokritu golovu yak znak yih upokorennya cholovikovi Skorish za vse zvichaj pokrivannya volossya v Ukrayini pohodit iz hristiyanskoyi kulturi napriklad v Italiyi she j dosi ridko yaka zhinka zajde do cerkvi ne prikrivshi volossya hustkoyu cej zvichaj vivodyat iz navchannya ap Pavla Usyaka zhinka sho molitsya abo prorokuye ne pokrivshi golovi osoromlyuye golovu svoyu odno zh bo vono j te same yakbi bula obgolena Cholovik bo ne maye pokrivati golovi obrazom i slavoyu Bozhoyu buvshi zhinka zh slavoyu cholovika I ne sotvoreno cholovika radi zhinki a zhinku radi cholovika Tomu i musit zhinka znak vlasti mati na golovi radi yangoliv I Korint XI 5 10 DzherelaVolossya 14 chervnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 205 207 1000 ekz Cya stattya ne maye interviki posilan Vi mozhete dopomogti proyektu znajshovshi ta dodavshi yih do vidpovidnogo elementu Vikidanih