Оборона Іконія, або Похід на Хліат — епізод візантійсько-сельджуцький війн; незавершений військовий похід військ імператора Романа IV для звільнення захопленого сельджуками міста Хліата у підконтрольному Візантії регіоні озера . З огляду на розгром візантійського ар'єргарду і рейд сельджуцьких військ в глибину Малої Азії та напад на місто Іконій, Роман змушений був відмовитись від початкової мети і сконцентруватись на безпеці цього важливого центру Анатолії.
Оборона Іконія | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Візантійська Імперія | Сельджуцька імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Роман IV Діоген | Алп Арслан |
Передумови
Після смерті імператора Константина Х до влади у Константинополі у статусі спів-правителя малолітнього константинового сина Михайла VII, прийшов Роман IV. Такий вибір був зроблений з огляду на значні військові таланти Романа, котрі були потрібні державі для виправлення важкої ситуації на околицях держави. На Балканах які потерпали від тиску печенігів, у Сицилії яку поступово завойовували нормани і на Сході Малої Азії, котра вже кілька десятиліть жила у небезпечному сусідстві із могутньою державою сельджуків, що виникла в середині ХІ століття. Вдалі дії Романа у Сирії, однак, збіглись у часі із походом Афсін Бека, бунтівного сельджуцького воєначальника, якому вперше вдалось здійснити глибокий рейд територією Анатолії та досягнути . Повертаючись із Сирії у Константинополь Роман відіслав загін найманців на вірменський кордон, хоча дії загону, які супроводжувались грабунком та розбоєм, внесли ще більший безлад у, без того, ослаблену періодичними навалами турок прикордонну смугу.
Похід
Навесні 1069 року розпочав новий похід, який на цей раз мав на меті зміцнити позиції Римської імперії у Вірменії та послабити небезпеку сельджуцьких наїздів. Кінцевим пунктом призначення було місто Хліат на південно-західному узбережжі озера Ван, котре було захоплене сельджуками. У верхів'ях Євфрату Роман залишив ар'єргарт під командуванням вірменського генерала Філарета Брагаміоса, а сам виступив далі на Схід. В цей час сельджуки обійшли війська імператора та розбили відділи Філарета, розчистивши собі дорогу до безперешкодного просування в глибину Анатолії. Дізнавшись про це Роман IV, не дійшовши до мети свого походу, повернув ромейську армію назад в районі Теодозіополя, та почав переслідувати її. Проте сельджуцькі відділи зуміли уникнути прямого зіткнення з римською армією та підійти до важливого мало-азійське міста Іконія. Рятуючи Іконій від руйнації та пограбування ворогом, армія Романа вирушила у південно-західному напрямку до стін міста. У цей час, скориставшись відступом римських військ та відсутністю будь-якої загрози із його боку, султан Алп-Арслан зайняв ще два стратегічно важливі міста у візантійській Вірменії — Манцикерт і Арджеш. Убезпечивши Іконій, але так і не досягнувши мети свого походу, Роман повернувся до Константинополя, готуючись до продовження дій у Малій Азії.
Наслідки
Невдалий похід на Хліат мав лише один військово-тактичний наслідок — укріплення присутності сельджуків у районі озера Ван та фактичну втрату контролю Римської імперії у прикордонному регіоні центрально-східної Вірменії. З одного боку не бажання турків вступати у прямий контакт із головними силами імперії, свідчили про невпевненість та обережність, а з іншого, сельджуцьким військам вдруге після походу Афсін Бека вдалось легко і безперешкодно діяти всередині Мало-Азійського півострова, в глибинних регіонах Візантії. Відсутність чіткого результату, відчуття якого виникло після пограбування Іконія, і не завершеного походу на Хлат і спонукало Романа IV до організації ще більш масштабного військового з'єднання. За задумом імператора, воно мало бути знову відправлене на Схід та вибити сельджуків із захоплених ними міст у Вірменії. У наступному 1070 році відбувались певні дії візантійськоих військ у Анатолії, однак, без участі Романа IV, котрий був зайнятий спробами укрімити своє хистке становище при владі у Константинополі, а також тренуванням військ до ще одного походу на Схід Нова велика армія на чолі із Романом була зібрана у 1071 та дійсно досягнула ареалу озера Ван та була розгромлена у . Після цього, короткі набіги перетворились у повноцінне завоювання Анатолії сельджуками.
Див. також
Зауваги
- Свої військові здібності Роман Діоген показав у війні проти печенігів котрі проникали на територію Балканського півострова з півночі
Примітки
- Ostrogorsky G. (1969), History of the Byzantine State, trans. Joan Hussey (New Brunswick, New Jersey: Rutgers University Press,-P. 344
- Carey B. T. , Allfree J. B. Cairns J. (2012) The road to Manzikert, Barnsley Pen and Sword Books Ltd, -P.288
- Freely J (2008), Storm on Horseback: The Seljuk Warriors of Turkey, London: I.B Tauris, -P 13
- Carey B. T. , Allfree J. B. Cairns J., -P.290
- Freely, -P.14
- Norwich J. (2006), Byzantium: The Apogee, New York: Alfred A. Knopf. — Р. 345—346.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oborona Ikoniya abo Pohid na Hliat epizod vizantijsko seldzhuckij vijn nezavershenij vijskovij pohid vijsk imperatora Romana IV dlya zvilnennya zahoplenogo seldzhukami mista Hliata u pidkontrolnomu Vizantiyi regioni ozera Z oglyadu na rozgrom vizantijskogo ar yergardu i rejd seldzhuckih vijsk v glibinu Maloyi Aziyi ta napad na misto Ikonij Roman zmushenij buv vidmovitis vid pochatkovoyi meti i skoncentruvatis na bezpeci cogo vazhlivogo centru Anatoliyi Oborona Ikoniya Data 1069 r Misce Mala Aziya Rezultat Storoni Vizantijska Imperiya Seldzhucka imperiya Komanduvachi Roman IV Diogen Alp ArslanPeredumoviPislya smerti imperatora Konstantina H do vladi u Konstantinopoli u statusi spiv pravitelya malolitnogo konstantinovogo sina Mihajla VII prijshov Roman IV Takij vibir buv zroblenij z oglyadu na znachni vijskovi talanti Romana kotri buli potribni derzhavi dlya vipravlennya vazhkoyi situaciyi na okolicyah derzhavi Na Balkanah yaki poterpali vid tisku pechenigiv u Siciliyi yaku postupovo zavojovuvali normani i na Shodi Maloyi Aziyi kotra vzhe kilka desyatilit zhila u nebezpechnomu susidstvi iz mogutnoyu derzhavoyu seldzhukiv sho vinikla v seredini HI stolittya Vdali diyi Romana u Siriyi odnak zbiglis u chasi iz pohodom Afsin Beka buntivnogo seldzhuckogo voyenachalnika yakomu vpershe vdalos zdijsniti glibokij rejd teritoriyeyu Anatoliyi ta dosyagnuti Povertayuchis iz Siriyi u Konstantinopol Roman vidislav zagin najmanciv na virmenskij kordon hocha diyi zagonu yaki suprovodzhuvalis grabunkom ta rozboyem vnesli she bilshij bezlad u bez togo oslablenu periodichnimi navalami turok prikordonnu smugu PohidMarshrut pohodu Romana IV Diogena na Hliat ta u napryamku Ikoniya 1069 Navesni 1069 roku rozpochav novij pohid yakij na cej raz mav na meti zmicniti poziciyi Rimskoyi imperiyi u Virmeniyi ta poslabiti nebezpeku seldzhuckih nayizdiv Kincevim punktom priznachennya bulo misto Hliat na pivdenno zahidnomu uzberezhzhi ozera Van kotre bulo zahoplene seldzhukami U verhiv yah Yevfratu Roman zalishiv ar yergart pid komanduvannyam virmenskogo generala Filareta Bragamiosa a sam vistupiv dali na Shid V cej chas seldzhuki obijshli vijska imperatora ta rozbili viddili Filareta rozchistivshi sobi dorogu do bezpereshkodnogo prosuvannya v glibinu Anatoliyi Diznavshis pro ce Roman IV ne dijshovshi do meti svogo pohodu povernuv romejsku armiyu nazad v rajoni Teodoziopolya ta pochav peresliduvati yiyi Prote seldzhucki viddili zumili uniknuti pryamogo zitknennya z rimskoyu armiyeyu ta pidijti do vazhlivogo malo azijske mista Ikoniya Ryatuyuchi Ikonij vid rujnaciyi ta pograbuvannya vorogom armiya Romana virushila u pivdenno zahidnomu napryamku do stin mista U cej chas skoristavshis vidstupom rimskih vijsk ta vidsutnistyu bud yakoyi zagrozi iz jogo boku sultan Alp Arslan zajnyav she dva strategichno vazhlivi mista u vizantijskij Virmeniyi Mancikert i Ardzhesh Ubezpechivshi Ikonij ale tak i ne dosyagnuvshi meti svogo pohodu Roman povernuvsya do Konstantinopolya gotuyuchis do prodovzhennya dij u Malij Aziyi NaslidkiNevdalij pohid na Hliat mav lishe odin vijskovo taktichnij naslidok ukriplennya prisutnosti seldzhukiv u rajoni ozera Van ta faktichnu vtratu kontrolyu Rimskoyi imperiyi u prikordonnomu regioni centralno shidnoyi Virmeniyi Z odnogo boku ne bazhannya turkiv vstupati u pryamij kontakt iz golovnimi silami imperiyi svidchili pro nevpevnenist ta oberezhnist a z inshogo seldzhuckim vijskam vdruge pislya pohodu Afsin Beka vdalos legko i bezpereshkodno diyati vseredini Malo Azijskogo pivostrova v glibinnih regionah Vizantiyi Vidsutnist chitkogo rezultatu vidchuttya yakogo viniklo pislya pograbuvannya Ikoniya i ne zavershenogo pohodu na Hlat i sponukalo Romana IV do organizaciyi she bilsh masshtabnogo vijskovogo z yednannya Za zadumom imperatora vono malo buti znovu vidpravlene na Shid ta vibiti seldzhukiv iz zahoplenih nimi mist u Virmeniyi U nastupnomu 1070 roci vidbuvalis pevni diyi vizantijskoih vijsk u Anatoliyi odnak bez uchasti Romana IV kotrij buv zajnyatij sprobami ukrimiti svoye histke stanovishe pri vladi u Konstantinopoli a takozh trenuvannyam vijsk do she odnogo pohodu na Shid Nova velika armiya na choli iz Romanom bula zibrana u 1071 ta dijsno dosyagnula arealu ozera Van ta bula rozgromlena u Pislya cogo korotki nabigi peretvorilis u povnocinne zavoyuvannya Anatoliyi seldzhukami Div takozhPohid Afsin Beka Bitva bilya Mancikerta Bitva pid Filomelionom Bij na MeandriZauvagiSvoyi vijskovi zdibnosti Roman Diogen pokazav u vijni proti pechenigiv kotri pronikali na teritoriyu Balkanskogo pivostrova z pivnochiPrimitkiOstrogorsky G 1969 History of the Byzantine State trans Joan Hussey New Brunswick New Jersey Rutgers University Press P 344 Carey B T Allfree J B Cairns J 2012 The road to Manzikert Barnsley Pen and Sword Books Ltd P 288 Freely J 2008 Storm on Horseback The Seljuk Warriors of Turkey London I B Tauris P 13 Carey B T Allfree J B Cairns J P 290 Freely P 14 Norwich J 2006 Byzantium The Apogee New York Alfred A Knopf R 345 346