Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Зозулине ць чоловічий земне серце Orchis mascula багаторічна трав яна рослина з роду зозулинець родини зозулинцевих Орхі

Orchis signifera

Orchis signifera

Зозулине́ць чоловічий («земне серце») (Orchis mascula) — багаторічна трав'яна рослина з роду зозулинець родини зозулинцевих (Орхідних) (Orchidaceae), занесена до Червоної книги України.

Зозулинець чоловічий
image
Flowers of Orchis mascula
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Зозулинцеві (Orchidaceae)
Рід: Зозулинець (Orchis)
Вид:
O. mascula
Біноміальна назва
Orchis mascula
(L.) L.,
image
Рослина у Німеччині

Ботанічний опис

Рослина з нерозгалуженим стеблом і зеленими соковитими листками з паралельним жилкуванням. Квітки зозулинців неправильні, зібрані у правильний колос чи гроно на верхівці стебла. Листочки оцвітини розчепірені або зібрані в шолом, мають різну довжину і різний колір, губа при основі із шпоркою, цілісна або трироздільна, гола або запушена. Тичинок одна. Плід — коробочка, що розтріскується трьома швами. Насіння дуже дрібне. Зозулинцеві мають дві підземні бульби. На час цвітіння одна з них несе і годує відросле стебло, через що виснажена і зморшкувата (травнева бульба), а друга, від якої розвивається стебло у наступний вегетативний період, повна і соковита (дочірня бульба). 3 лікувальною метою використовують саме дочірні бульби.

Поширення та чисельність

Поширення в Україні
image
Orchis mascula — Flora Batava — Volume v17

Скандинавія, Атлантична, Середня, Східна Європа (помірна смуга), Середземномор'я, Крим, Кавказ, Мала і Західна Азія. В Україні — Карпати, Поділля, Степ (рідко), Гірський Крим (частіше).

Чисельність і структура популяцій в Україні: Виявлено понад 60 місцезнаходжень. У Карпатах популяції з низькою чисельністю; у Криму рослини трапляються групами (50-60, рідше по 10–15 особин на 100 м²), іноді поодинокими екземплярами. Співвідношення окремих вікових груп у популяціях коливається залежно від еколого-ценотичних умов.

Причини зміни чисельності: Освоєння територій, меліорація, вирубка лісів, перетворення сінокосів на пасовища, заготівля квітів і бульб.

Місця зростання: Лісові галявини, чагарники, гірські схили на помірно зволожених ділянках. У Карпатах спорадично росте в лучних угрупованнях союзу Arrhenatherion та асоціації Festucetum rubrae кл. Molinio-Arrhenatheretea та кл. Nardo-Callunetea, в угрупованнях порядку Fagetalia sylvaticae. У Гірському Криму — у дубових і соснових лісах на освітлених місцях (кл. Erico-Pinetea), на лісових галявинах в угрупованнях кл. TrifolioGeranietea, серед чагарників в угрупованнях кл. Rhamno-Prunetea, на луках та кам'янистих осипах. Мезофіт, кальцефіл.

Загальна біоморфологічна характеристика

Геофіт. Багаторічна трав'яна рослина, 15-30(50) см заввишки. Бульби яйцеподібні або овальні. Листки скупчені біля основи стебла, широколанцетні, ясно-зелені з фіолетовими плямами. Суцвіття колосоподібне, нещільне, багатоквіткове. Квітки пурпурові, рожеві, ясно-фіолетові. Губа видовжено-яйцеподібна, звужена при основі, глибоко-трилопатева, середня частина довша за бічні, ширша, з виїмкою або зубчаста. Цвіте у квітні-травні. Плодоносить у червні-липні. Розмножується насінням. Ступінь природного поновлення невідомий.

Збереження та розмноження

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до Додатку II CITES. Охороняється в Карпатському БЗ, Кримському, «Мис Мартьян», Карадазькому, Ялтинському гірсько-лісовому, Дніпровсько-Орільському ПЗ, «Вижницькому», «Подільські Товтри», «Сколівські Бескиди» НПП. Потребує режиму заповідності та заказного. Заборонено заготівлю рослин, меліоративні роботи, випас, вирубку лісів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивують в Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське.

Джерела

Посилання

  • Зозулинець чоловічий // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 180. — .


image Це незавершена стаття про орхідеї.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zozuline c cholovichij zemne serce Orchis mascula bagatorichna trav yana roslina z rodu zozulinec rodini zozulincevih Orhidnih Orchidaceae zanesena do Chervonoyi knigi Ukrayini Zozulinec cholovichij Flowers of Orchis mascula Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Poryadok Holodkocviti Asparagales Rodina Zozulincevi Orchidaceae Rid Zozulinec Orchis Vid O mascula Binomialna nazva Orchis mascula L L Roslina u NimechchiniBotanichnij opisRoslina z nerozgaluzhenim steblom i zelenimi sokovitimi listkami z paralelnim zhilkuvannyam Kvitki zozulinciv nepravilni zibrani u pravilnij kolos chi grono na verhivci stebla Listochki ocvitini rozchepireni abo zibrani v sholom mayut riznu dovzhinu i riznij kolir guba pri osnovi iz shporkoyu cilisna abo trirozdilna gola abo zapushena Tichinok odna Plid korobochka sho roztriskuyetsya troma shvami Nasinnya duzhe dribne Zozulincevi mayut dvi pidzemni bulbi Na chas cvitinnya odna z nih nese i goduye vidrosle steblo cherez sho visnazhena i zmorshkuvata travneva bulba a druga vid yakoyi rozvivayetsya steblo u nastupnij vegetativnij period povna i sokovita dochirnya bulba 3 likuvalnoyu metoyu vikoristovuyut same dochirni bulbi Poshirennya ta chiselnistPoshirennya v Ukrayini Orchis mascula Flora Batava Volume v17 Skandinaviya Atlantichna Serednya Shidna Yevropa pomirna smuga Seredzemnomor ya Krim Kavkaz Mala i Zahidna Aziya V Ukrayini Karpati Podillya Step ridko Girskij Krim chastishe Chiselnist i struktura populyacij v Ukrayini Viyavleno ponad 60 misceznahodzhen U Karpatah populyaciyi z nizkoyu chiselnistyu u Krimu roslini traplyayutsya grupami 50 60 ridshe po 10 15 osobin na 100 m inodi poodinokimi ekzemplyarami Spivvidnoshennya okremih vikovih grup u populyaciyah kolivayetsya zalezhno vid ekologo cenotichnih umov Prichini zmini chiselnosti Osvoyennya teritorij melioraciya virubka lisiv peretvorennya sinokosiv na pasovisha zagotivlya kvitiv i bulb Miscya zrostannya Lisovi galyavini chagarniki girski shili na pomirno zvolozhenih dilyankah U Karpatah sporadichno roste v luchnih ugrupovannyah soyuzu Arrhenatherion ta asociaciyi Festucetum rubrae kl Molinio Arrhenatheretea ta kl Nardo Callunetea v ugrupovannyah poryadku Fagetalia sylvaticae U Girskomu Krimu u dubovih i sosnovih lisah na osvitlenih miscyah kl Erico Pinetea na lisovih galyavinah v ugrupovannyah kl TrifolioGeranietea sered chagarnikiv v ugrupovannyah kl Rhamno Prunetea na lukah ta kam yanistih osipah Mezofit kalcefil Zagalna biomorfologichna harakteristikaGeofit Bagatorichna trav yana roslina 15 30 50 sm zavvishki Bulbi yajcepodibni abo ovalni Listki skupcheni bilya osnovi stebla shirokolancetni yasno zeleni z fioletovimi plyamami Sucvittya kolosopodibne neshilne bagatokvitkove Kvitki purpurovi rozhevi yasno fioletovi Guba vidovzheno yajcepodibna zvuzhena pri osnovi gliboko trilopateva serednya chastina dovsha za bichni shirsha z viyimkoyu abo zubchasta Cvite u kvitni travni Plodonosit u chervni lipni Rozmnozhuyetsya nasinnyam Stupin prirodnogo ponovlennya nevidomij Zberezhennya ta rozmnozhennyaRezhim zberezhennya populyacij ta zahodi z ohoroni Zaneseno do Dodatku II CITES Ohoronyayetsya v Karpatskomu BZ Krimskomu Mis Martyan Karadazkomu Yaltinskomu girsko lisovomu Dniprovsko Orilskomu PZ Vizhnickomu Podilski Tovtri Skolivski Beskidi NPP Potrebuye rezhimu zapovidnosti ta zakaznogo Zaboroneno zagotivlyu roslin meliorativni roboti vipas virubku lisiv Rozmnozhennya ta rozvedennya u specialno stvorenih umovah Kultivuyut v Nacionalnomu botanichnomu sadu im M M Grishka NAN Ukrayini Gospodarske ta komercijne znachennya Dekorativne likarske DzherelaChervona kniga Ukrayini 1 26 travnya 2014 u Wayback Machine Chopik V I Sherbak N N Ardamackaya T B Zhezherin V P Korneev A P Krizhanovskij V I Lysenko V I Movchan Yu V Nekrutenko Yu P Redkie i ischezayushie rasteniya i zhivotnye Ukrainy Spravochnik K M Sytnik AN USSR Institut zoologii im I I Shmalgauzena Kiev Naukova dumka 1988 S 75 ISBN 5 12 001143 8 ros PosilannyaZozulinec cholovichij Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 180 ISBN 5 88500 055 7 Ce nezavershena stattya pro orhideyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ