Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Анатолій Михайлович Соколов (1911–1942) — учасник Німецько-радянської війни, військовий комісар ескадрильї , із 6 грудня 1941 , Калінінського фронту, батальйонний комісар. Герой Радянського Союзу.
| Соколов Анатолій Михайлович | |
|---|---|
| Народження | 2 грудня 1911 Кишинів, Російська імперія |
| Смерть | 25 січня 1942 (30 років) у села Луковниково, Старицький район, Калінінська область, СРСР |
| Поховання | Старицький район |
| Приналежність |  |
| Рід військ | Військово-повітряні сили |
| Освіта | Качинське вище військове авіаційне училище льотчиків |
| Роки служби | 1933—1942 |
| Звання |  Майор батальйонний комісар |
| Війни / битви | Німецько-радянська війна |
| Нагороди | style="background: transparent" |  | | |
 Соколов Анатолій Михайлович у Вікісховищі | |
Біографія
Народився 2 грудня 1911 року в місті Кишиневі в сім'ї робітника. Росіянин.
Член ВКП(б) із 1932 року. Закінчив Київський вечірній робітничий університет. Працював слюсарем у залізничних майстернях.
У Червоній Армії з 1933 року. У 1934 році закінчив Качинську військово-авіаційну школу льотчиків. Був льотчиком-інструктором у Качинській, потім Кіровобадській авіаційних школах. Під час війни з білофінами Анатолій Соколов неодноразово брав участь у повітряних сутичках і був нагороджений орденом Червоної Зірки.
Німецько-радянську війну зустрів під Білостоком у складі 129-го винищувального полку. Першого ж дня відкрив бойовий рахунок полку і свій: просто над аеродромом збив «месер». З початку військових дій авіаполк діяв із аеродромів міст Смоленська, Брянська, Орла, Тули. За зразкове виконання бойових завдань і виявлені при цьому мужність і героїзм в оборонних битвах під Москвою в грудні 1941 року полк серед перших авіаційних частин отримав найменування гвардійського і був перетворений на 5-й гвардійський винищувальний авіаційний полк.
Завдяки вмілому поєднанню військового досвіду комісара Соколова з політроботою ескадрилья у короткий термін стала найкращою у винищувальному полку. За 6 військових місяців 1941 року льотчики ескадрильї здійснили до 2500 бойових вильотів, провели 387 повітряних боїв, знищили 67 ворожих літаків. За цей же час ескадрилья втратила 7 літаків, у повітряних боях загинуло 4 льотчики. Сам комісар до кінця 1941 року мав на своєму бойовому рахунку 148 успішних бойових вильотів: він супроводжував бомбардувальники та штурмовики, прикривав наземні війська, здійснював штурмування та розвідку. Брав участь у 37 повітряних боях та особисто знищив 8 літаків супротивника.
25 січня 1942 року ворожа авіація здійснила наліт на аеродром базування полку. Комісар одним із перших пішов на зліт і був збитий ворожим винищувачем.
Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про присвоєння звання Героя Радянського Союзу начальницькому та рядовому складу Червоної Армії» від 12 квітня 1942 за « зразкове виконання бойових завдань командування і виявлені при цьому відвагу та геройство» удостоєний посмертного звання Героя Радянського Союзу.
Похований у селі Луковникове Старицького району (нині — Тверській області).
Нагороди
- Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоного Прапора та орденом Червоної Зірки та медалями.
Пам'ять
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 | Мемориальная доска. |
- Ім'ям Героя названо вулицю у селищі Борова Фастівського району Київської області (Україна), де він жив.
- У Києві на будівлі Київського вищого професійного училища залізничного транспорту імені В. С. Кудряшова (вулиця Фурманова, будинок № 1/5) Герою встановлено пам'ятну дошку.
- На честь героя названо вулицю у селищі Луковникове Тверської області.
Див. також
Примітки
- В Указе о награждении званием Героя Советского Союза — Антон Михайлович
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему и рядовому составу Красной Армии» от 12 апреля 1942 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1942. — № 13 (172). — Число 24 (4). — С. 1. з джерела 11 листопада 2021.
- Представление к присвоению звания Герой Советского Союза [ 2012-02-12 у Wayback Machine.].
Посилання
- Соколов Анатолій Михайлович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anatolij Mihajlovich Sokolov 1911 1942 uchasnik Nimecko radyanskoyi vijni vijskovij komisar eskadrilyi iz 6 grudnya 1941 Kalininskogo frontu bataljonnij komisar Geroj Radyanskogo Soyuzu Sokolov Anatolij MihajlovichNarodzhennya2 grudnya 1911 1911 12 02 Kishiniv Rosijska imperiyaSmert25 sichnya 1942 1942 01 25 30 rokiv u sela Lukovnikovo Starickij rajon Kalininska oblast SRSRPohovannyaStarickij rajonPrinalezhnistRid vijskVijskovo povitryani siliOsvitaKachinske vishe vijskove aviacijne uchilishe lotchikivRoki sluzhbi1933 1942Zvannya Major bataljonnij komisarVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodistyle background transparent Sokolov Anatolij Mihajlovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 2 grudnya 1911 roku v misti Kishinevi v sim yi robitnika Rosiyanin Chlen VKP b iz 1932 roku Zakinchiv Kiyivskij vechirnij robitnichij universitet Pracyuvav slyusarem u zaliznichnih majsternyah U Chervonij Armiyi z 1933 roku U 1934 roci zakinchiv Kachinsku vijskovo aviacijnu shkolu lotchikiv Buv lotchikom instruktorom u Kachinskij potim Kirovobadskij aviacijnih shkolah Pid chas vijni z bilofinami Anatolij Sokolov neodnorazovo brav uchast u povitryanih sutichkah i buv nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki Nimecko radyansku vijnu zustriv pid Bilostokom u skladi 129 go vinishuvalnogo polku Pershogo zh dnya vidkriv bojovij rahunok polku i svij prosto nad aerodromom zbiv meser Z pochatku vijskovih dij aviapolk diyav iz aerodromiv mist Smolenska Bryanska Orla Tuli Za zrazkove vikonannya bojovih zavdan i viyavleni pri comu muzhnist i geroyizm v oboronnih bitvah pid Moskvoyu v grudni 1941 roku polk sered pershih aviacijnih chastin otrimav najmenuvannya gvardijskogo i buv peretvorenij na 5 j gvardijskij vinishuvalnij aviacijnij polk Zavdyaki vmilomu poyednannyu vijskovogo dosvidu komisara Sokolova z politrobotoyu eskadrilya u korotkij termin stala najkrashoyu u vinishuvalnomu polku Za 6 vijskovih misyaciv 1941 roku lotchiki eskadrilyi zdijsnili do 2500 bojovih vilotiv proveli 387 povitryanih boyiv znishili 67 vorozhih litakiv Za cej zhe chas eskadrilya vtratila 7 litakiv u povitryanih boyah zaginulo 4 lotchiki Sam komisar do kincya 1941 roku mav na svoyemu bojovomu rahunku 148 uspishnih bojovih vilotiv vin suprovodzhuvav bombarduvalniki ta shturmoviki prikrivav nazemni vijska zdijsnyuvav shturmuvannya ta rozvidku Brav uchast u 37 povitryanih boyah ta osobisto znishiv 8 litakiv suprotivnika 25 sichnya 1942 roku vorozha aviaciya zdijsnila nalit na aerodrom bazuvannya polku Komisar odnim iz pershih pishov na zlit i buv zbitij vorozhim vinishuvachem Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR Pro prisvoyennya zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu nachalnickomu ta ryadovomu skladu Chervonoyi Armiyi vid 12 kvitnya 1942 za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya i viyavleni pri comu vidvagu ta gerojstvo udostoyenij posmertnogo zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Pohovanij u seli Lukovnikove Starickogo rajonu nini Tverskij oblasti NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina ordenom Chervonogo Prapora ta ordenom Chervonoyi Zirki ta medalyami Pam yatZovnishni zobrazhennya Memorialnaya doska Im yam Geroya nazvano vulicyu u selishi Borova Fastivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Ukrayina de vin zhiv U Kiyevi na budivli Kiyivskogo vishogo profesijnogo uchilisha zaliznichnogo transportu imeni V S Kudryashova vulicya Furmanova budinok 1 5 Geroyu vstanovleno pam yatnu doshku Na chest geroya nazvano vulicyu u selishi Lukovnikove Tverskoyi oblasti Div takozhPrimitkiV Ukaze o nagrazhdenii zvaniem Geroya Sovetskogo Soyuza Anton Mihajlovich Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza nachalstvuyushemu i ryadovomu sostavu Krasnoj Armii ot 12 aprelya 1942 goda Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1942 13 172 Chislo 24 4 S 1 z dzherela 11 listopada 2021 Predstavlenie k prisvoeniyu zvaniya Geroj Sovetskogo Soyuza 2012 02 12 u Wayback Machine PosilannyaSokolov Anatolij Mihajlovich Sajt Geroi strany ros