Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Леопард пампаський Охоронний статус Близький до загрозливого МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota

Пампаська кішка

Пампаська кішка
Леопард пампаський
image
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Котовиді (Feliformia)
Родина: Котові (Felidae)
Рід: Леопард (Leopardus)
Вид: Леопард пампаський
Біноміальна назва
Leopardus pajeros
(Desmarest, 1816)
image
Ареал пампаського кота
Посилання
image Вікісховище: Leopardus pajeros
image Віківиди: Leopardus pajeros
image EOL: 925987
image ITIS: 726255

Леопард пампаський, пампаська кішка (Leopardus pajeros) — вид невеликих хижих ссавців із роду леопард (Leopardus) родини котових (Felidae), який мешкає на територіях Аргентини, Болівії, Чилі, Еквадору, Перу та можливо на південному заході Болівії. Кішка названа на честь регіону Пампа в Південній Америці. Вид проходить по статусу близького до загрозливого у Червоному списку Міжнародного союзу охорони природи. Традиційно кішка була залучена в рід колоколо, але потім ця теорія була відкинута через відмінності у волосяному покриві та черепних вимірюваннях. Проте генетично відмінності між двома кішками не підтверджені, тому деякі вчені все ще приписують пампаського леопарда до колоколо.

Досить мало відомо про поведінку пампаської кішки в дикій природі та про її звички полювання.

Зовнішній вигляд

Пампаська кішка має невеликі розміри, але є огрядної статури. Існують певні географічні відмінності в розмірах особин; довжина тіла варіюється від 46 до 75 см, а довжина хвоста сягає 23–39 см. Існують три головні варіації забарвлення хутра, але всі троє мають дві темні лінії по обидвох щоках.

Перша варіація забарвлень має боки із великими червонувато-коричневими плямами розеткової форми із темними межами, численні кільця на хвості (такого ж кольору як і плями по боках) та чіткі темно-коричневі (майже чорні) смуги на лапах та плями і смуги на нижніх частинах тіла. За кольором та патернами, ця група дуже нагадує підвид L. colocolo wolffsohni роду колоколо.

Друга варіація схожа на першу, але із блідішим фоновим кольором та мітками на тілі, смугами на задніх лапах. Кільця на хвості блідіші та не такі помітні.

Третя варіація має більш сірий колір тіла із помітними темно-коричневими смугами на лапах та плямами на нижній частині тіла. Однокольоровий хвіст (без кілець). Темні лінії по боках не такі виразні.

Лише перша варіація забарвлення зустрічається на півночі (біля 20°S та північніше). Лише третя варіація зустрічається на крайньому півдні (біля 40°S та південніше). Поміж цими градусами мешкають кішки із переважно другою варіацією забарвлення. Проте були помічені особини із першим типом біля 29°S, та особини із третім типом біля 36°S. Перший та третій тип переважно проживає в гірських областях, другий тип — на низинах.

Меланісти цього виду виявлені не були.

Підвиди

З 2005 року видання Види ссавців світу зазначає п'ять підвидів пампаської кішки:

  • L. p. pajeros — південь Чилі та по всій Аргентині
  • L. p. crespoi — східні схили Андів та північно-західна Аргентина
  • L. p. garleppi — Анди в Перу
  • L. p. steinbachi — Анди в Болівії
  • L. p. thomasi — Анди в Еквадорі

Розповсюдження

Незважаючи на те, що вид названий на честь області Пампа, пампаський леопард мешкає на територіях північно-західної Аргентини, західного Еквадору та північно-західного Перу. Мешкає на висоті у 1800–5000 м над рівнем моря, переважно у сухих лісах та пунах. На територіях, де проходять Анди, кішка мешкає на більш низьких висотах. В центральній та північнозахідній Аргентині, пампаська кішка була помічена на висотах у 1240 м на луках, мезофітах у сухих лісах та чагарниках. У південній Аргентині і на далекому півдні Чилі, була виявлена на патагонських полях та у чагарниках на висоті 1100 м.

Спосіб життя

Про мисливські та племінні звички леопарда паспасного відомо мало. Він полює переважно на дрібних ссавців та птахів. Основу раціону складають , поряд з іншими гризунами, зокрема віскаші, та наземними птахами тинаму. Полює він, переважно, в нічний час, але трапляється і уудень, особливо в період вигодовування потомства.

Самиця народжує одного або двох кошенят, дуже рідко трьох. При народженні кошенята важать близько 130 г. Середня тривалість життя становить дев'ять років, але деякі тварини живуть понад 16 років.

Різне

Від Leopardus pajeros походить назва автомобіля Mitsubishi Pajero.

Примітки

  1. Lucherini, M. (2016) Leopardus colocolo: інформація на сайті МСОП (версія 2016.2) (англ.)
  2. Garcia-Perea, R. (1994). The pampas cat group (Genus Lynchailurus Severertzov 1858) (Carnivora: Felidae): A systematic and biogeographic review. [ 15 липня 2007 у Wayback Machine.] American Museum Novitates 3096: 1–35.
  3. Johnson, Slattery, Erizirik, Kim, Raymond, Bonacic, Cambre, Crawshaw, Nunes, Seuánez, Moreira, Seymour, Simon, Swanson, & O'Brien (1999). Disparate phylogeographic patterns of molecular genetic variation in four closely related South American small cat species. [ 29 березня 2012 у Wayback Machine.] Molecular Ecology 8: S79–94
  4. Macdonald, D., & Loveridge, A. (eds.) (2010). The Biology and Conservation of Wild Felids. Oxford: Oxford University Press. ISBN .
  5. Sunquist, M. E., & Sunquist, F. C. (2009). Colocolo (Leopardus colocolo). У Wilson, D. E.; Mittermeier, R. A. (ред.). , Vol. 1. Barcelona: Lynx Ediciones. с. 146. ISBN .
  6. Perovic, P., Walker, S. & Novaro, A. (2003). New records of the Endangered Andean mountain cat in northern Argentina. Oryx 37: 374—377.
  7. Sunquist, M.; Sunquist, F. (2002). Pampas cat Oncifelis colocolo (Molina, 1782). Wild Cats of the World. Chicago: University of Chicago Press. с. 201–204. ISBN .
  8. MacDonald, D., Loveridge, A., eds. (2010). The Biology and Conservation of Wild Felids. Oxford University Press.
  9. . Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 3 грудня 2017.
  10. Fact & Figures 2005 [ 2007-03-05 у Wayback Machine.], p.33, Mitsubishi Motors website

Посилання

  • IUCN/SSC Cat Specialist Group: Leopardus colocolo; [ 4 листопада 2018 у Wayback Machine.] (L. braccatus and L. pajeros are not treated as separate species.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Leopard pampaskij Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Pidryad Kotovidi Feliformia Rodina Kotovi Felidae Rid Leopard Leopardus Vid Leopard pampaskij Binomialna nazva Leopardus pajeros Desmarest 1816 Areal pampaskogo kota Posilannya Vikishovishe Leopardus pajeros Vikividi Leopardus pajeros EOL 925987 ITIS 726255 Leopard pampaskij pampaska kishka Leopardus pajeros vid nevelikih hizhih ssavciv iz rodu leopard Leopardus rodini kotovih Felidae yakij meshkaye na teritoriyah Argentini Boliviyi Chili Ekvadoru Peru ta mozhlivo na pivdennomu zahodi Boliviyi Kishka nazvana na chest regionu Pampa v Pivdennij Americi Vid prohodit po statusu blizkogo do zagrozlivogo u Chervonomu spisku Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi Tradicijno kishka bula zaluchena v rid kolokolo ale potim cya teoriya bula vidkinuta cherez vidminnosti u volosyanomu pokrivi ta cherepnih vimiryuvannyah Prote genetichno vidminnosti mizh dvoma kishkami ne pidtverdzheni tomu deyaki vcheni vse she pripisuyut pampaskogo leoparda do kolokolo Dosit malo vidomo pro povedinku pampaskoyi kishki v dikij prirodi ta pro yiyi zvichki polyuvannya Zovnishnij viglyadPampaska kishka maye neveliki rozmiri ale ye ogryadnoyi staturi Isnuyut pevni geografichni vidminnosti v rozmirah osobin dovzhina tila variyuyetsya vid 46 do 75 sm a dovzhina hvosta syagaye 23 39 sm Isnuyut tri golovni variaciyi zabarvlennya hutra ale vsi troye mayut dvi temni liniyi po obidvoh shokah Persha variaciya zabarvlen maye boki iz velikimi chervonuvato korichnevimi plyamami rozetkovoyi formi iz temnimi mezhami chislenni kilcya na hvosti takogo zh koloru yak i plyami po bokah ta chitki temno korichnevi majzhe chorni smugi na lapah ta plyami i smugi na nizhnih chastinah tila Za kolorom ta paternami cya grupa duzhe nagaduye pidvid L colocolo wolffsohni rodu kolokolo Druga variaciya shozha na pershu ale iz blidishim fonovim kolorom ta mitkami na tili smugami na zadnih lapah Kilcya na hvosti blidishi ta ne taki pomitni Tretya variaciya maye bilsh sirij kolir tila iz pomitnimi temno korichnevimi smugami na lapah ta plyamami na nizhnij chastini tila Odnokolorovij hvist bez kilec Temni liniyi po bokah ne taki virazni Lishe persha variaciya zabarvlennya zustrichayetsya na pivnochi bilya 20 S ta pivnichnishe Lishe tretya variaciya zustrichayetsya na krajnomu pivdni bilya 40 S ta pivdennishe Pomizh cimi gradusami meshkayut kishki iz perevazhno drugoyu variaciyeyu zabarvlennya Prote buli pomicheni osobini iz pershim tipom bilya 29 S ta osobini iz tretim tipom bilya 36 S Pershij ta tretij tip perevazhno prozhivaye v girskih oblastyah drugij tip na nizinah Melanisti cogo vidu viyavleni ne buli PidvidiZ 2005 roku vidannya Vidi ssavciv svitu zaznachaye p yat pidvidiv pampaskoyi kishki L p pajeros pivden Chili ta po vsij Argentini L p crespoi shidni shili Andiv ta pivnichno zahidna Argentina L p garleppi Andi v Peru L p steinbachi Andi v Boliviyi L p thomasi Andi v EkvadoriRozpovsyudzhennyaNezvazhayuchi na te sho vid nazvanij na chest oblasti Pampa pampaskij leopard meshkaye na teritoriyah pivnichno zahidnoyi Argentini zahidnogo Ekvadoru ta pivnichno zahidnogo Peru Meshkaye na visoti u 1800 5000 m nad rivnem morya perevazhno u suhih lisah ta punah Na teritoriyah de prohodyat Andi kishka meshkaye na bilsh nizkih visotah V centralnij ta pivnichnozahidnij Argentini pampaska kishka bula pomichena na visotah u 1240 m na lukah mezofitah u suhih lisah ta chagarnikah U pivdennij Argentini i na dalekomu pivdni Chili bula viyavlena na patagonskih polyah ta u chagarnikah na visoti 1100 m Sposib zhittyaPro mislivski ta pleminni zvichki leoparda paspasnogo vidomo malo Vin polyuye perevazhno na dribnih ssavciv ta ptahiv Osnovu racionu skladayut poryad z inshimi grizunami zokrema viskashi ta nazemnimi ptahami tinamu Polyuye vin perevazhno v nichnij chas ale traplyayetsya i uuden osoblivo v period vigodovuvannya potomstva Samicya narodzhuye odnogo abo dvoh koshenyat duzhe ridko troh Pri narodzhenni koshenyata vazhat blizko 130 g Serednya trivalist zhittya stanovit dev yat rokiv ale deyaki tvarini zhivut ponad 16 rokiv RizneVid Leopardus pajeros pohodit nazva avtomobilya Mitsubishi Pajero PrimitkiLucherini M 2016 Leopardus colocolo informaciya na sajti MSOP versiya 2016 2 angl Garcia Perea R 1994 The pampas cat group GenusLynchailurusSeverertzov 1858 Carnivora Felidae A systematic and biogeographic review 15 lipnya 2007 u Wayback Machine American Museum Novitates 3096 1 35 Johnson Slattery Erizirik Kim Raymond Bonacic Cambre Crawshaw Nunes Seuanez Moreira Seymour Simon Swanson amp O Brien 1999 Disparate phylogeographic patterns of molecular genetic variation in four closely related South American small cat species 29 bereznya 2012 u Wayback Machine Molecular Ecology 8 S79 94 Macdonald D amp Loveridge A eds 2010 The Biology and Conservation of Wild Felids Oxford Oxford University Press ISBN 978 0 19 923445 5 Sunquist M E amp Sunquist F C 2009 Colocolo Leopardus colocolo U Wilson D E Mittermeier R A red Vol 1 Barcelona Lynx Ediciones s 146 ISBN 978 84 96553 49 1 Perovic P Walker S amp Novaro A 2003 New records of the Endangered Andean mountain cat in northern Argentina Oryx 37 374 377 Sunquist M Sunquist F 2002 Pampas cat Oncifelis colocolo Molina 1782 Wild Cats of the World Chicago University of Chicago Press s 201 204 ISBN 0 226 77999 8 MacDonald D Loveridge A eds 2010 The Biology and Conservation of Wild Felids Oxford University Press ISBN 978 0 19 923445 5 Arhiv originalu za 8 sichnya 2018 Procitovano 3 grudnya 2017 Fact amp Figures 2005 2007 03 05 u Wayback Machine p 33 Mitsubishi Motors websitePosilannyaIUCN SSC Cat Specialist Group Leopardus colocolo 4 listopada 2018 u Wayback Machine L braccatus and L pajeros are not treated as separate species

Дата публікації:
Топ