Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Босфо́р або Боспо́р (дав.-гр. Βόσπορος), також Істанбульська протока (тур. İstanbul Boğazı) — протока завдовжки 30 км у Туреччині, що з'єднує Чорне та Мармурове моря, відокремлюючи азійську частину Туреччини (Анатолію) від її європейської частини — Фракії. Узбережжя протоки вельми щільно заселено, на його березі розташовано Стамбул з населенням понад 11 млн осіб.
| Босфор | |
|---|---|
 | |
| Розташування | |
| Координати | Координати: 41°07′10″ пн. ш. 29°04′31″ сх. д. / 41.11944° пн. ш. 29.07528° сх. д. |
| Прибережні країни |  Туреччина |
| Море | Чорне море, Мармурове море |
| Макс. глибина | 124 м |
| Довжина | 30 км |
| Ширина | 3700 м |
| Інше | |
| Міста та поселення | Стамбул |
| Мапа | |
Найбільша затока називається Золотий Ріг.
Босфор має дві течії — з менш солоною водою верхню з Чорного моря в Мармурове, на південь (швидкість 1,5—2 м/с) і з солонішою водою нижню — з Мармурового моря в Чорне, (швидкість, 9—10 м/с), яке має продовження в Чорному морі як підводна річка
Разом з протокою Дарданелли Босфор утворює один з найважливіших морських транспортних шляхів, що з'єднує акваторії Чорного та Середземного морів.
Назва
За античних часів назву Боспор (грец. βοσπορος — коров'ячий брід), що пов'язана з легендою про грецьку богиню Іо, мали дві протоки — Боспор Фракійський (Босфор) і Боспор Кімерійський (Керч).
У наш час протока має назву Босфор. Інколи її також називають Боспор (грец. βοσπορος, трансліт. Боспорос).
У Туреччині протоку переважно називають Істанбульською протокою (тур. İstanbul Boğazı), однак уживаються також і скорочені назви: Богаз (тур. Boğaz — протока, прохід) та Богазичи (тур. Boğazıçı).
Транспорт
Море
Щодня Босфором курсують численні пасажирські та автомобільні пороми, а також рибальські судна і яхти різного розміру.
Босфорська протока займає особливе місце серед відомих найбільш важкопрохідних проток у світі через інтенсивний рух транзитних суден, поромні переправи, дрібні судна, течії до 6 вузлів і різкі зміни погоди в осінньо-зимовий період. Багато судноплавних компаній рекомендують капітанам використовувати лоцманів для транзитного проходу протоки Босфор. Транзитна швидкість у протоці має бути не більш як 10 вузлів. За прохід протокою стягується маяковий збір, а для військових кораблів існують численні обмеження, особливо стосовно кораблів не чорноморських держав.
З 2011 року уряд Туреччини розпочав розробку проєкту каналу завдовжки приблизно 80 км, що має прямувати з півночі на південь через західний край провінції Стамбул як другий водний шлях між Чорним і Мармуровим морями, призначений для зниження ризику в Босфорі.
Мости
Перший Босфорський міст — підвісний міст, 1074 м завдовжки, було введено в експлуатацію у 1973 році та є частиною автостради О1.
Міст Султана Мехмета або Другий Босфорський міст — підвісний міст, 1090 м завдовжки, було введено в експлуатацію у 1988 році приблизно в 5 км на північ від першого моста і є частиною .
Міст Султан Селім Явуз має комбіновану конструкцію — вантово-підвісний, введено в експлуатацію 26 серпня 2016. Міст побудовано біля північного краю Босфору, між селами (фракійська сторона) та (анатолійська сторона) та буде частиною , яка надалі буде інтегрована з існуючою чорноморською прибережною автострадою, і дозволить транзитний трафік в обхід міського руху.
Тунелі
Мармарай — підводний залізничний тунель, побудований методом зануреної труби має 13,7 км завдовжки, відкрито 29 жовтня 2013 року. Приблизно 1400 м траси тунелю прямує під водною поверхнею, на глибині близько 55 м.
Босфорський водогін завдовжки 5551 м введено в експлуатацію у 2012 році для транспортування води водогоном Мелен з річки Мелен, провінції Дюздже у фракійську частину Стамбула, загальна довжина водогону Мелен — 185 км.
Тунель Євразія — тунель завдовжки 5,4 км у стадії будівництва, між на фракійській стороні та на анатолійській стороні Стамбула, відкрито 20 грудня 2016 року, знаходиться на відстані близько 1 км південніше за залізничний тунель Мармарай.
Будова
Босфор — найвужча міжконтинентальна протока. Межі Босфору визначаються як сполучні лінії між маяками і на півночі та між маяками і на півдні. Між цими межами протока має 31 км завдовжки, завширшки 3329 м біля північного гирла і 2826 м біля південного. Його максимальна ширина становить 3420 м між Умур'єрі та Бююкдере Лімани, а мінімальна — 700 м між Канділлі та Ашиян.
Глибина Босфору варіюється від 13 до 110 м по фарватеру і має в середньому 65 м. Найглибша точка — між Канділлі та Бебек — 110 м. Наймілководніша точка — навпроти Кадикей-Інджибурну — 18 м, на півночі та навпроти мису Ашиян — 13 м, на півдні.
Утворення
Протока має ерозійне походження; і є старою річковою долиною, затопленою морською водою в четвертинний період
Між геологами нема одностайності щодо причини утворення Босфору. Тисячі років Чорне море було відокремлене від Егейського. Одна з останніх теорій (опублікована в 1997 році і з Колумбійського університету) стверджує, що Босфор утворився близько 5600 років до н. е., коли внаслідок підвищення рівня води Середземного / Мармурового моря зруйнувалася гребля до Чорного моря, яке в той час (згідно з теорією) було прісним озером і лежало нижче рівня океану.
Існує твердження, що прорив греблі призвів до затоплення сільськогосподарських угідь, що, своєю чергою, призвело до написання Епосу про Гільгамеша, а також 6—9 глави Книги Буття. Але є також і свідчення про рух води від Чорного до Мармурового в 7000 або 8000 роках до н. е.
Стратегічне значення
Босфор віддавна має стратегічне значення. Давньогрецьке місто-держава Афіни, залежне від завезення зерна зі Скіфії, підтримувало дружні стосунки з Мегарою, яка мала колонію Візантій на берегах протоки.
Стратегічне значення протоки — один із головних чинників у постанові римського імператора Костянтина Великого про перенесення столиці Римської імперії на Босфор. Місто пізніше стало столицею Східної Римської імперії. Після завоювання міста Османською імперією 29 травня 1453 року османи перенесли в Константинополь власну столицю.
Стратегічне значення Босфору залишається незмінним і в новітню епоху. Це підтверджується перебігом Російсько-турецької війни 1877—1878 років, а також нападом на війська Антанти в 1915 році в Дарданеллах.
Після Першої світової війни, у 1920 році, був підписано Севрський договір, який передбачав демілітаризацію протоки та теренів навколо нього під контролем Ліги Націй. Статус проток було змінено відповідно до Лозаннського договору у 1923 році. За цим договором протоки поверталися Туреччині, але іноземні військові та комерційні судна мали право на вільний прохід протоками. Але й від цих умов Туреччина відмовилась і ремілітаризувала протоки. Офіційно цей стан було закріплено Конвенцією Монтре про статус проток. Ця конвенція діє досі та передбачає вільний прохід комерційних суден навіть у воєнний час й обмежений прохід військових суден не чорноморських країн.
Під час Другої світової війни Туреччина залишалася нейтральною країною, до лютого 1945 року Босфор і Дарданелли були закриті для воюючих держав. Під час війни Йосип Сталін відкрито вимагав концесії для радянських військових баз, навіть без вступу Туреччини у війну. Цей інцидент, а також вимога Сталіна реституції турецьких провінцій Карс, Артвин, Ардаган Радянському Союзу (які були втрачені Туреччиною в 1877—1878 роках, але повернені згідно з Карською угодою 1921 року) спонукали Туреччину відмовитись від нейтралітету і вступити до НАТО.
Див. також
Примітки
- Пролив Босфор. MIDSHIPS.RU. — Морской Каталог-Справочник. Перевірено 26 лютого 2013. Архівовано з першоджерела 9 березня 2013.
- Βόσπορος [ 6 жовтня 2008 у Wayback Machine.] at Henry George Liddell, Robert Scott, 1940, A Greek-English Lexicon.
- . Інститут історії України. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 19 квітня 2022.
- BOğAZiçi hakkında bilgi | ihya.org. rehber.ihya.org (турецькою) . Процитовано 21 квітня 2022.
- . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 7 липня 2021.
- «Turkey to build Bosphorus bypass [ 25 листопада 2015 у Wayback Machine.]» , 20 April 2011. Accessed: 2 December 2014.
- Marfeldt, Birgitte. «Startskud for gigantisk kanal gennem Tyrkiet [ 23 грудня 2014 у Wayback Machine.]» , 29 April 2011. Accessed: 2 December 2014.
- Turkey Unveils Route for Istanbul's Third Bridge. (29 квітня 2010).
- . BBC News. 29 жовтня 2013. Архів оригіналу за 2 січня 2016. Процитовано 12 березня 2016.
- . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 12 березня 2016.
- Nayır, Mehmet (19 травня 2012). . Ekonomi (Turkish) . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 11 червня 2012.
- Eurasia Tunnel Project. Unicredit - Yapı Merkezi, SK EC Joint Venture. Перевірено 13 квітня 2014. .
- Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — . (рос.)
- Гриневецкий С. Р., Зонн И. С., Жильцов С. С. Черноморская энциклопедия. — М.: Международные отношения, 2006. — С. 94.
Джерела
- Укр. Рад. Енц. Словарь
- CIA WorldFact Book
- High Resolution Pictures of Bosphorus [ 3 липня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- Google Maps link to Bosphorus(англ.)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
 | Це незавершена стаття з географії Туреччини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bosfo r abo Bospo r dav gr Bosporos takozh Istanbulska protoka tur Istanbul Bogazi protoka zavdovzhki 30 km u Turechchini sho z yednuye Chorne ta Marmurove morya vidokremlyuyuchi azijsku chastinu Turechchini Anatoliyu vid yiyi yevropejskoyi chastini Frakiyi Uzberezhzhya protoki velmi shilno zaseleno na jogo berezi roztashovano Stambul z naselennyam ponad 11 mln osib Bosfor Bosforska protoka viglyad iz kosmosu Roztashuvannya Koordinati Koordinati 41 07 10 pn sh 29 04 31 sh d 41 11944 pn sh 29 07528 sh d 41 11944 29 07528 Priberezhni krayini Turechchina More Chorne more Marmurove more Maks glibina 124 m Dovzhina 30 km Shirina 3700 m Inshe Mista ta poselennya Stambul Mapa Mapa Turechchini Protoka Bosfor u verhnomu livomu kuti mapi Nikola Sanson Protoka Bosfor u 1651 r Mist Sultana Mehmeta cherez Bosfor Najbilsha zatoka nazivayetsya Zolotij Rig Bosfor maye dvi techiyi z mensh solonoyu vodoyu verhnyu z Chornogo morya v Marmurove na pivden shvidkist 1 5 2 m s i z solonishoyu vodoyu nizhnyu z Marmurovogo morya v Chorne shvidkist 9 10 m s yake maye prodovzhennya v Chornomu mori yak pidvodna richka Razom z protokoyu Dardanelli Bosfor utvoryuye odin z najvazhlivishih morskih transportnih shlyahiv sho z yednuye akvatoriyi Chornogo ta Seredzemnogo moriv NazvaZa antichnih chasiv nazvu Bospor grec bosporos korov yachij brid sho pov yazana z legendoyu pro grecku boginyu Io mali dvi protoki Bospor Frakijskij Bosfor i Bospor Kimerijskij Kerch U nash chas protoka maye nazvu Bosfor Inkoli yiyi takozh nazivayut Bospor grec bosporos translit Bosporos U Turechchini protoku perevazhno nazivayut Istanbulskoyu protokoyu tur Istanbul Bogazi odnak uzhivayutsya takozh i skorocheni nazvi Bogaz tur Bogaz protoka prohid ta Bogazichi tur Bogazici TransportMore Shodnya Bosforom kursuyut chislenni pasazhirski ta avtomobilni poromi a takozh ribalski sudna i yahti riznogo rozmiru Bosforska protoka zajmaye osoblive misce sered vidomih najbilsh vazhkoprohidnih protok u sviti cherez intensivnij ruh tranzitnih suden poromni perepravi dribni sudna techiyi do 6 vuzliv i rizki zmini pogodi v osinno zimovij period Bagato sudnoplavnih kompanij rekomenduyut kapitanam vikoristovuvati locmaniv dlya tranzitnogo prohodu protoki Bosfor Tranzitna shvidkist u protoci maye buti ne bilsh yak 10 vuzliv Za prohid protokoyu styaguyetsya mayakovij zbir a dlya vijskovih korabliv isnuyut chislenni obmezhennya osoblivo stosovno korabliv ne chornomorskih derzhav Z 2011 roku uryad Turechchini rozpochav rozrobku proyektu kanalu zavdovzhki priblizno 80 km sho maye pryamuvati z pivnochi na pivden cherez zahidnij kraj provinciyi Stambul yak drugij vodnij shlyah mizh Chornim i Marmurovim moryami priznachenij dlya znizhennya riziku v Bosfori Mosti Pershij Bosforskij mist pidvisnij mist 1074 m zavdovzhki bulo vvedeno v ekspluataciyu u 1973 roci ta ye chastinoyu avtostradi O1 Mist Sultana Mehmeta abo Drugij Bosforskij mist pidvisnij mist 1090 m zavdovzhki bulo vvedeno v ekspluataciyu u 1988 roci priblizno v 5 km na pivnich vid pershogo mosta i ye chastinoyu Mist Sultan Selim Yavuz maye kombinovanu konstrukciyu vantovo pidvisnij vvedeno v ekspluataciyu 26 serpnya 2016 Mist pobudovano bilya pivnichnogo krayu Bosforu mizh selami frakijska storona ta anatolijska storona ta bude chastinoyu yaka nadali bude integrovana z isnuyuchoyu chornomorskoyu priberezhnoyu avtostradoyu i dozvolit tranzitnij trafik v obhid miskogo ruhu Tuneli Marmaraj pidvodnij zaliznichnij tunel pobudovanij metodom zanurenoyi trubi maye 13 7 km zavdovzhki vidkrito 29 zhovtnya 2013 roku Priblizno 1400 m trasi tunelyu pryamuye pid vodnoyu poverhneyu na glibini blizko 55 m Bosforskij vodogin zavdovzhki 5551 m vvedeno v ekspluataciyu u 2012 roci dlya transportuvannya vodi vodogonom Melen z richki Melen provinciyi Dyuzdzhe u frakijsku chastinu Stambula zagalna dovzhina vodogonu Melen 185 km Tunel Yevraziya tunel zavdovzhki 5 4 km u stadiyi budivnictva mizh na frakijskij storoni ta na anatolijskij storoni Stambula vidkrito 20 grudnya 2016 roku znahoditsya na vidstani blizko 1 km pivdennishe za zaliznichnij tunel Marmaraj BudovaBosfor najvuzhcha mizhkontinentalna protoka Mezhi Bosforu viznachayutsya yak spoluchni liniyi mizh mayakami i na pivnochi ta mizh mayakami i na pivdni Mizh cimi mezhami protoka maye 31 km zavdovzhki zavshirshki 3329 m bilya pivnichnogo girla i 2826 m bilya pivdennogo Jogo maksimalna shirina stanovit 3420 m mizh Umur yeri ta Byuyukdere Limani a minimalna 700 m mizh Kandilli ta Ashiyan Glibina Bosforu variyuyetsya vid 13 do 110 m po farvateru i maye v serednomu 65 m Najglibsha tochka mizh Kandilli ta Bebek 110 m Najmilkovodnisha tochka navproti Kadikej Indzhiburnu 18 m na pivnochi ta navproti misu Ashiyan 13 m na pivdni UtvorennyaDokladnishe Teoriya Chornomorskogo potopu Protoka maye erozijne pohodzhennya i ye staroyu richkovoyu dolinoyu zatoplenoyu morskoyu vodoyu v chetvertinnij period Mizh geologami nema odnostajnosti shodo prichini utvorennya Bosforu Tisyachi rokiv Chorne more bulo vidokremlene vid Egejskogo Odna z ostannih teorij opublikovana v 1997 roci i z Kolumbijskogo universitetu stverdzhuye sho Bosfor utvorivsya blizko 5600 rokiv do n e koli vnaslidok pidvishennya rivnya vodi Seredzemnogo Marmurovogo morya zrujnuvalasya greblya do Chornogo morya yake v toj chas zgidno z teoriyeyu bulo prisnim ozerom i lezhalo nizhche rivnya okeanu Isnuye tverdzhennya sho proriv grebli prizviv do zatoplennya silskogospodarskih ugid sho svoyeyu chergoyu prizvelo do napisannya Eposu pro Gilgamesha a takozh 6 9 glavi Knigi Buttya Ale ye takozh i svidchennya pro ruh vodi vid Chornogo do Marmurovogo v 7000 abo 8000 rokah do n e Strategichne znachennyaStambul i Bosfor Bosfor viddavna maye strategichne znachennya Davnogrecke misto derzhava Afini zalezhne vid zavezennya zerna zi Skifiyi pidtrimuvalo druzhni stosunki z Megaroyu yaka mala koloniyu Vizantij na beregah protoki Strategichne znachennya protoki odin iz golovnih chinnikiv u postanovi rimskogo imperatora Kostyantina Velikogo pro perenesennya stolici Rimskoyi imperiyi na Bosfor Misto piznishe stalo stoliceyu Shidnoyi Rimskoyi imperiyi Pislya zavoyuvannya mista Osmanskoyu imperiyeyu 29 travnya 1453 roku osmani perenesli v Konstantinopol vlasnu stolicyu Strategichne znachennya Bosforu zalishayetsya nezminnim i v novitnyu epohu Ce pidtverdzhuyetsya perebigom Rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv a takozh napadom na vijska Antanti v 1915 roci v Dardanellah Pislya Pershoyi svitovoyi vijni u 1920 roci buv pidpisano Sevrskij dogovir yakij peredbachav demilitarizaciyu protoki ta tereniv navkolo nogo pid kontrolem Ligi Nacij Status protok bulo zmineno vidpovidno do Lozannskogo dogovoru u 1923 roci Za cim dogovorom protoki povertalisya Turechchini ale inozemni vijskovi ta komercijni sudna mali pravo na vilnij prohid protokami Ale j vid cih umov Turechchina vidmovilas i remilitarizuvala protoki Oficijno cej stan bulo zakripleno Konvenciyeyu Montre pro status protok Cya konvenciya diye dosi ta peredbachaye vilnij prohid komercijnih suden navit u voyennij chas j obmezhenij prohid vijskovih suden ne chornomorskih krayin Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Turechchina zalishalasya nejtralnoyu krayinoyu do lyutogo 1945 roku Bosfor i Dardanelli buli zakriti dlya voyuyuchih derzhav Pid chas vijni Josip Stalin vidkrito vimagav koncesiyi dlya radyanskih vijskovih baz navit bez vstupu Turechchini u vijnu Cej incident a takozh vimoga Stalina restituciyi tureckih provincij Kars Artvin Ardagan Radyanskomu Soyuzu yaki buli vtracheni Turechchinoyu v 1877 1878 rokah ale poverneni zgidno z Karskoyu ugodoyu 1921 roku sponukali Turechchinu vidmovitis vid nejtralitetu i vstupiti do NATO Div takozhMarmaraj Pershij Bosforskij mist Mist Sultana Mehmeta Chornomorski protoki Konvenciya Montre Bosforskij vodoginPrimitkiProliv Bosfor MIDSHIPS RU Morskoj Katalog Spravochnik Perevireno 26 lyutogo 2013 Arhivovano z pershodzherela 9 bereznya 2013 Bosporos 6 zhovtnya 2008 u Wayback Machine at Henry George Liddell Robert Scott 1940 A Greek English Lexicon Institut istoriyi Ukrayini Arhiv originalu za 21 bereznya 2022 Procitovano 19 kvitnya 2022 BOgAZici hakkinda bilgi ihya org rehber ihya org tureckoyu Procitovano 21 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 7 lipnya 2021 Turkey to build Bosphorus bypass 25 listopada 2015 u Wayback Machine 20 April 2011 Accessed 2 December 2014 Marfeldt Birgitte Startskud for gigantisk kanal gennem Tyrkiet 23 grudnya 2014 u Wayback Machine 29 April 2011 Accessed 2 December 2014 Turkey Unveils Route for Istanbul s Third Bridge 29 kvitnya 2010 BBC News 29 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 2 sichnya 2016 Procitovano 12 bereznya 2016 Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 12 bereznya 2016 Nayir Mehmet 19 travnya 2012 Ekonomi Turkish Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 11 chervnya 2012 Eurasia Tunnel Project Unicredit Yapi Merkezi SK EC Joint Venture Perevireno 13 kvitnya 2014 Kravchuk P A Rekordy prirody Lyubeshov Erudit 1993 216 s ISBN 5 7707 2044 1 ros Grineveckij S R Zonn I S Zhilcov S S Chernomorskaya enciklopediya M Mezhdunarodnye otnosheniya 2006 S 94 DzherelaCommons Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bosfor Ukr Rad Enc Slovar CIA WorldFact Book High Resolution Pictures of Bosphorus 3 lipnya 2011 u Wayback Machine angl Google Maps link to Bosphorus angl Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Ce nezavershena stattya z geografiyi Turechchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi