Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Proechimys semispinosus | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Proechimys semispinosus Tomes, 1860 | ||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Proechimys semispinosus (Голчастий щур Томса) — вид гризунів родини Ехімісові (Echimyidae), який зустрічається від південно-східного Гондурасу до південного заходу Еквадору. Переважно низинний вид (до 800 м над рівнем моря), але є кілька непідтверджених записів до 1700 м у Еквадорі. Загальний, часто рясний, у низовині вічнозелених лісів, також знайдений у листяному лісі. Каріотип: 2n=30, FN=50-54.
Морфологія
Морфометрія. Довжина голови й тіла: 221—271 мм, довжина хвоста: 175—192 мм, довжина задньої стопи: 50—60 мм, довжина вуха: 22—27 мм, вага: 320—536 грам.
Опис. Дуже великий, з гладкою, червонувато-коричневою верхньою частиною тіла і чисто білою нижньою. Колючки на спині, вузькі, змішані з хутром, і малопомітні. Голова довга і вузька, з великими очима і прямими, тонкими вухами. Голова довга і вузька, з великими очима і прямими, тонкими вухами. Ступні довгі й вузькі, кігті довгі та широкі. Хвіст коротший, ніж голова і тіло, майже голий, і ніжно двоколірний. Трапляються безхвості особини.
Поведінка
Нічний, в основному наземний, бігає по деревам, що впали, але по деревах не лазить. Рухається повільно, іноді завмирає, як правило, мовчазний. Цей щур може використовувати нори протягом дня, але часто займає малі западини під корінням і порожнисті колоди, або густу рослинність. Раціон складається головним чином з плодів і насіння, у меншій мірі, рослинного матеріалу, комах й грибів. Пальмові горіхи та інше велике насіння несе у захищене місце, щоб з'їсти там. Самиці народжують 1–5 рано розвинутих малюків і може народжувати 4 рази на рік.
Загрози та охорона
Знелісення є загрозою в деяких частинах ареалу, хоча цей вид вважається терпимим до деякого руйнування місць проживання. Зустрічається в кількох охоронних районах.
Джерела
- Вебсайт МСОП
- Don E. Wilson, DeeAnn M. Reeder Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference, Vol. 1. — JHU Press, 2005, p. 1588
- Fiona Reid A field guide to the mammals of Central America & Southeast Mexico — Oxford University Press, 2009, p. 251
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Proechimys semispinosus Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Grizuni Rodentia Pidryad Yizhatcevidi Hystricomorpha Infraryad Hystricognathi Parvoryad Caviomorpha Rodina Ehimisovi Echimyidae Rid Proechimys Vid P semispinosus Binomialna nazva Proechimys semispinosus Tomes 1860 Posilannya Vikishovishe Proechimys semispinosus Vikividi Proechimys semispinosus EOL 326996 ITIS 584853 MSOP 18297 NCBI 1246547 Proechimys semispinosus Golchastij shur Tomsa vid grizuniv rodini Ehimisovi Echimyidae yakij zustrichayetsya vid pivdenno shidnogo Gondurasu do pivdennogo zahodu Ekvadoru Perevazhno nizinnij vid do 800 m nad rivnem morya ale ye kilka nepidtverdzhenih zapisiv do 1700 m u Ekvadori Zagalnij chasto ryasnij u nizovini vichnozelenih lisiv takozh znajdenij u listyanomu lisi Kariotip 2n 30 FN 50 54 MorfologiyaMorfometriya Dovzhina golovi j tila 221 271 mm dovzhina hvosta 175 192 mm dovzhina zadnoyi stopi 50 60 mm dovzhina vuha 22 27 mm vaga 320 536 gram Opis Duzhe velikij z gladkoyu chervonuvato korichnevoyu verhnoyu chastinoyu tila i chisto biloyu nizhnoyu Kolyuchki na spini vuzki zmishani z hutrom i malopomitni Golova dovga i vuzka z velikimi ochima i pryamimi tonkimi vuhami Golova dovga i vuzka z velikimi ochima i pryamimi tonkimi vuhami Stupni dovgi j vuzki kigti dovgi ta shiroki Hvist korotshij nizh golova i tilo majzhe golij i nizhno dvokolirnij Traplyayutsya bezhvosti osobini PovedinkaNichnij v osnovnomu nazemnij bigaye po derevam sho vpali ale po derevah ne lazit Ruhayetsya povilno inodi zavmiraye yak pravilo movchaznij Cej shur mozhe vikoristovuvati nori protyagom dnya ale chasto zajmaye mali zapadini pid korinnyam i porozhnisti kolodi abo gustu roslinnist Racion skladayetsya golovnim chinom z plodiv i nasinnya u menshij miri roslinnogo materialu komah j gribiv Palmovi gorihi ta inshe velike nasinnya nese u zahishene misce shob z yisti tam Samici narodzhuyut 1 5 rano rozvinutih malyukiv i mozhe narodzhuvati 4 razi na rik Zagrozi ta ohoronaZnelisennya ye zagrozoyu v deyakih chastinah arealu hocha cej vid vvazhayetsya terpimim do deyakogo rujnuvannya misc prozhivannya Zustrichayetsya v kilkoh ohoronnih rajonah DzherelaVebsajt MSOP Don E Wilson DeeAnn M Reeder Mammal Species of the World A Taxonomic and Geographic Reference Vol 1 JHU Press 2005 p 1588 Fiona Reid A field guide to the mammals of Central America amp Southeast Mexico Oxford University Press 2009 p 251 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi