Маргарита Саксонська (1469—1528)

Маргарита Саксонська (нім. Margarete von Sachsen, 4 серпня 1469 — 7 грудня 1528) — саксонська принцеса з Ернестинської лінії Веттінів, донька курфюрста Саксонії Ернста I та баварської принцеси Єлизавети, перша дружина герцога Брауншвейг-Люнебургу, князя Люнебургу Генріха I.

Маргарита Саксонська
нім. Margarete von Sachsen
Маргарита Саксонська Портрет Маргарити Саксонської, Королівська колекція
герцогиня-консорт Брауншвейг-Люнебургу княгиня-консорт Люнебургу
Початок правління:	27 лютого 1487
Кінець правління:	1520
Попередник:	Анна Нассау-Діленбурзька
Наступник:	Софія Мекленбург-Шверінська
Дата народження:	4 серпня 1469(1469-08-04)
Місце народження:	Майсен
Країна:	Священна Римська імперія
Дата смерті:	7 грудня 1528(1528-12-07) (59 років)
Місце смерті:	Веймар, Священна Римська імперія
Чоловік:	Генріх I
Діти:	Анна, Єлизавета, Оттон, Ернст, Аполлонія, Анна, Франц
Династія:	Веттіни, Вельфи
Батько:	Ернст I
Мати:	Єлизавета Баварська
Маргарита Саксонська у Вікісховищі

Біографія

Народилась 4 серпня 1469 року у Майсені. Була шостою дитиною та другою донькою в родині курфюрста Саксонії Ернста I та його дружини Єлизавети з Баварсько-Мюнхенського герцогства. Мала старшу сестру Крістіну і братів Фрідріха, Ернста, Адальберта та Йоганна. Згодом сімейство поповнилося молодшим сином Вольфгангом, який прожив лише п'ять років.

Шлюб батьків був щасливим. Матір значною мірою відповідала за ретельне виховання дітей та їхню освіту. В останні роки життя важко хворіла. Пішла з життя, коли Маргариті було 14. Батько, відомий як людина з добрим характером і визначними чеснотами, незважаючи на деяку запальність, більше не одружувався. У 1482 році він успадкував Тюрингію, однак, через невдоволення брата Альбрехта, розділив землі із ним згідно Лейпцизького договору, чим дуже послабив позиції Саксонії в імперії. Невдовзі після цього помер, впавши з коня.

Портрет Генріха Брауншвейг-Люнебурзького

У 17-річному віці Маргарита була видана заміж за 18-річного герцога Брауншвейг-Люнебургу, князя Люнебургу Генріха I. Вінчання пройшло 27 лютого 1487 року в Целле. Наречений перед цим шість років жив при саксонському дворі. Ймовірно, перемовини про його шлюб з Маргаритою, велися ще від 1469, коли батько Генріха, Оттон Брауншвейг-Люнебурзький, уклав союз із дядьком принцеси, Вільгельмом II. Саксонська сторона відкладала весілля до завершення розширення Цельського замку, оскільки замок і амт Целле були обіцяні Маргариті як удовина доля.

У подружжя з'явилося семеро дітей:

• Анна (1492—?) померла в ранньому віці;
• Єлизавета (1494—1572) — дружина герцога Гелдерна Карла, дітей не мала;
• Оттон (1495—1549) — герцог Брауншвейг-Люнебургу, князь Люнебургу у 1520—1527 роках, барон Харбургу у 1527—1549, був одружений з Метою фон Кампе, мав семеро дітей;
• Ернст (1497—1546) — герцог Брауншвейг-Люнебургу, князь Люнебургу у 1520—1546 роках, Був одруженим із Софією Мекленбург-Шверінською, мав десятеро дітей;
• Аполлонія (1499—1571) — черниця;
• Анна (1502—1568) — дружина герцога Померанії та Щецину Барніма IX Благочестивого, мала семеро дітей;

  Кірха Святих Петра та Павла у Веймарі

• Франц (1508—1549) — герцог Брауншвейг-Люнебургу, герцог Гіфгорну у 1539—1549 роках, був одружений з Кларою Саксен-Лауенбурзькою, мав двох доньок.

У 1520 році Генріх на виборах Римського короля не підтримав, зрештою обраного, Карла Габсбурга, і, побоюючись переслідувань, відбув до французького двору, передавши владу синам. З того ж року мав коханку Анну фон Кампе, яка народила йому двох дітей. «Це ще більше загострило протиріччя між Генріхом і його морально чистим та суворим сином Ернстом, який став на бік серйозно ображеної матері», — писав Карл Бенрат у 1887 році.

7 грудня 1528 року Маргарита померла у Веймарі. Її поховали у місцевій кірсі Святих Петра і Павла.

Генріх відразу після цього узяв морганатичний шлюб із Анною фон Кампе.

Генеалогія

Фрідріх I

Катерина Брауншвейг-Люнебурзька

Ернст Залізний

Кімбурга Мазовецька

Ернст Баварський

Єлизавета Вісконті

Еріх I

Єлизавета Брауншвейзька

Фрідріх II

Маргарита Австрійська

Альбрехт III

Анна Брауншвейзька

Ернст I

Єлизавета Баварська

Маргарита

Примітки

1. Franz Otto Stichart: Das Königreich Sachsen und seine Fürsten, C. L. Hirschfeld, 1854, стор. 97.
2. Heinrich Theodor Flathe: Ernst (Kurfürst von Sachsen). In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 6, Duncker & Humblot, Leipzig 1877, стор. 301. [1] [Архівовано 22 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
3. Karlheinz Blaschke: Ernst. In: Neue Deutsche Biographie. Band 4, Duncker & Humblot, Berlin 1959, , стор. 620 [2] [ 2 липня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
4. Ferdinand Spehr: Heinrich der Mittlere. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 11, Duncker & Humblot, Leipzig 1880, стор. 492–495.[3] [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)
5. Benrath, Karl, Geschichte der Reformation in Venedig, Halle a. S., Verein für Reformationsgeschichte 1887, стор. 48.
6. Кірха Святих Петра і Павла у Веймарі [4] [ 7 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
7. Семенов И. С. Христианские династии Европы. ОЛМА Медиа Групп, 2002. стор. 106. [5] (рос.)

Література

• Martina Schattkowsky: Witwenschaft in der frühen Neuzeit, Universitätsverlag Leipzig, 2003, стор. 171.
• Horst Masuch: Das Schloss in Celle, A. Lax, 1983.
• Ingetraut Ludolphy: Friedrich der Weise: Kurfürst von Sachsen 1463- 1525, Vandenhoeck und Rupprecht, Göttingen, 1984.

Посилання

• Ернестинська лінія Веттінів [ 28 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
• Профіль на Geni.com (англ.)
• Профіль на Thepeerage.com [ 9 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
• Генеалогія Маргарити Саксонської [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
• Генеалогія Генріха I [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)