Фрідріх II Лагідний (нім. Friedrich II. der Sanftmütige, 22 серпня 1412 — 7 вересня 1464 року) — 7-й курфюрст Саксонії в 1428—1464 роках, 30-й (як Фрідріх V) в 1428—1464 роках, 17-й ландграф Тюрингії в 1440—1445 роках (як Фрідріх V).
Фрідріх II Лагідний нім. Friedrich II. der Sanftmütige | ||
| ||
---|---|---|
1428 — 1464 | ||
Попередник: | Фрідріх I | |
Наступник: | Ернст I | |
| ||
1440 — 1445 | ||
Попередник: | Фрідріх IV | |
Наступник: | Вільгельм II | |
Народження: | 22 серпня 1412 Лейпциг, Саксонія, Священна Римська імперія[1] | |
Смерть: | 7 вересня 1464 (52 роки) Лейпциг | |
Поховання: | d | |
Країна: | Саксонія | |
Релігія: | християнство | |
Рід: | Веттіни | |
Батько: | Фрідріх I | |
Мати: | Катерина Брауншвейг-Люнебурзька | |
Шлюб: | Маргарита Австрійська | |
Діти: | 4 сини і 4 доньки | |
Нагороди: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Походив з династії Веттінів. Старший син Фрідріха I, курфюрста Саксонії, та Катерини Брауншвейг-Люнебурзької. Народився 1412 року в Лейпцизі. 1428 року після смерті батька разом зі своїми братами Сигізмундом, Генріхом і Вільгельмом, успадковував володіння Веттінів. Негайно разом з братами вимушений був захищати свої володіння від вторгнення гуситів.
У 1431 році брав участь в хрестовому поході проти гуситів, що закінчився поразкою при Таусом. У тому ж році пошлюбив сестру імператора Священної Римської імперії Фрідріха III Габсбурга, обранню якого імператором він в значній мірі сприяв. Лише у 1432 році зумів відчути у безпеці після того, як гуситські загони залишили Майсен і Саксонію. Після цього разом з братом Вільгельмом викупив решту Майсенської марки у двоюрідного стрийка Фрідріха IV Миролюбного, ландграфа Тюринзького.
У 1435 році помер брат Генріх, а 1437 року інший брат Сигізмунд обрав церковну кар'єру, внаслідок чого Фрідріх й його брат Вільгельм стали єдиними володарями Саксонії і Майсену. У 1438 році Фрідріх II підтримав збори суспільних станів, що стали основою майбутнього ландтагу Саксонії. Фрідріх II дозволив станам збиратися самостійно для розгляду податкових справ.
1440 року після смерті Фрідріха IV, Фрідріх II і його брат, Вільгельм, отримали в спадок Тюринзьке ландграфство. Того ж року в Альтенбурзі відбувся розподіл, за яким Фрідріх отримав Саксонське курфюрство і Майсенське маркграфство, передавши братові ландграфство Тюрингію й франконські володіння Веттінів, а численні копальні залишилися у спільному керуванні. Втім Вільгельм, вважаючи себе скривдженим під час розподілу спадщини за розподілом, вступив в таємні зносини з архієпископом магдебурзьким. Фрідріх II вирішив діяти на випередження. У 1446 році він вдерся до Тюрингії, почавши так звану . Фрідріх II вступив у союз з Габсбургами, а Вільгельм отримав допомогу від Богемії. Невдовзі війська Фрідріха на чолі із Кунцем фон Кауфунгеном завдала під Герою нищівної поразки богемським найманцям Вільгельма.
Війна завершилася 1451 року, коли Фрідріх II в Наумбурзі уклав з братом мирний договір, який зафіксував статус-кво. В тому ж році відновив карбування монети в Лейпцизі. З 1454 року став карбувати власні золоті монети (золоті гульдени). Невдовзі після цього мало місце так зване «Саксонське викрадення принців». Ображений Фрідріхом II лицар Кунц фон Кауфунген (курфюрст відмовився компенсувати 4 тис. гульденів, які Кунц повинен був сплатити як викуп, коли потрапив у полон до прихильників Вільгельма Тюринзького), разом з іншими шляхтичами, викрав в 1455 році двох синів Фрідріха, Ернста і Альбрехта, але вони незабаром були повернуті.
Водночас дарував місту Віттенберг право карбувати власні монети — геллери. 1456 року наказав в Колдіці спорудити монетний двір, який подарував своїй дружині Маргариті. Та тут стала карбувати власні монети, так званні «маргаритів гріш».
У 1459 році в Егері курфюрст Фредерік II разом з Вільгельм II, ландграфом Тюрингії, з Їржі з Подєбрадом, королем Богемії, уклав договір, за яким було встановлено кордон між Саксонією та Богемією на висоті Рудних гір та середини Ельби, який зберігається до сьогодні. Тому він належить до найстаріших з досі існуючих кордонів Європи.
У 1461 році через економічні причини припинив карбування золотих гульденів на Лейпцизькому монетному дворі. Фрідріх II помер у 1464 році в Лейпцизі. Йому спадкували сини Ернст і Альбрехт.
Родина
Дружина — Маргарита, донька Ернста Габсбурга, герцога Австрії
Діти:
- Амалія (1436—1501), дружина Людвігом IX Віттельсбаха, герцога Ландсгут-Баварського
- Анна (1437—1512), дружина Альбрехта Ахілла, курфюрста Бранденбургу
- Фрідріх (1439—1451)
- Ернст (1441—1486), курфюрст Саксонії
- Альбрехт (1443—1500), герцог Саксонії
- Маргарита (1444—1491), абатиса в Зейсліц
- Гедвіга (1445—1511), абатиса в Кведлінгбурзі,
- Олександр (1447)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #100127509 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Джерела
- Karlheinz Blaschke: Friedrich II. der Sanftmütige, Kurfürst von Sachsen (1412—1464). In: Lexikon des Mittelalters (LexMA). Band 4, Artemis & Winkler, München/Zürich 1989, , Sp. 956 f.
- Matthias Donath: Die Grabmonumente im Dom zu Meißen. Leipziger Universitätsverlag, 2005, , S. 335—337.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фрідріх II (курфюрст Саксонії) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fridrih II Lagidnij nim Friedrich II der Sanftmutige 22 serpnya 1412 7 veresnya 1464 roku 7 j kurfyurst Saksoniyi v 1428 1464 rokah 30 j yak Fridrih V v 1428 1464 rokah 17 j landgraf Tyuringiyi v 1440 1445 rokah yak Fridrih V Fridrih II Lagidnij nim Friedrich II der SanftmutigeFridrih II Lagidnij 7 j kurfyurst Saksoniyi 1428 1464 Poperednik Fridrih I Nastupnik Ernst I landgraf Tyuringiyi 1440 1445 Poperednik Fridrih IV Nastupnik Vilgelm II Narodzhennya 22 serpnya 1412 Lejpcig Saksoniya Svyashenna Rimska imperiya 1 Smert 7 veresnya 1464 52 roki LejpcigPohovannya dKrayina SaksoniyaReligiya hristiyanstvoRid VettiniBatko Fridrih IMati Katerina Braunshvejg LyuneburzkaShlyub Margarita AvstrijskaDiti 4 sini i 4 donki Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisPohodiv z dinastiyi Vettiniv Starshij sin Fridriha I kurfyursta Saksoniyi ta Katerini Braunshvejg Lyuneburzkoyi Narodivsya 1412 roku v Lejpcizi 1428 roku pislya smerti batka razom zi svoyimi bratami Sigizmundom Genrihom i Vilgelmom uspadkovuvav volodinnya Vettiniv Negajno razom z bratami vimushenij buv zahishati svoyi volodinnya vid vtorgnennya gusitiv U 1431 roci brav uchast v hrestovomu pohodi proti gusitiv sho zakinchivsya porazkoyu pri Tausom U tomu zh roci poshlyubiv sestru imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Fridriha III Gabsburga obrannyu yakogo imperatorom vin v znachnij miri spriyav Lishe u 1432 roci zumiv vidchuti u bezpeci pislya togo yak gusitski zagoni zalishili Majsen i Saksoniyu Pislya cogo razom z bratom Vilgelmom vikupiv reshtu Majsenskoyi marki u dvoyuridnogo strijka Fridriha IV Mirolyubnogo landgrafa Tyurinzkogo U 1435 roci pomer brat Genrih a 1437 roku inshij brat Sigizmund obrav cerkovnu kar yeru vnaslidok chogo Fridrih j jogo brat Vilgelm stali yedinimi volodaryami Saksoniyi i Majsenu U 1438 roci Fridrih II pidtrimav zbori suspilnih staniv sho stali osnovoyu majbutnogo landtagu Saksoniyi Fridrih II dozvoliv stanam zbiratisya samostijno dlya rozglyadu podatkovih sprav 1440 roku pislya smerti Fridriha IV Fridrih II i jogo brat Vilgelm otrimali v spadok Tyurinzke landgrafstvo Togo zh roku v Altenburzi vidbuvsya rozpodil za yakim Fridrih otrimav Saksonske kurfyurstvo i Majsenske markgrafstvo peredavshi bratovi landgrafstvo Tyuringiyu j frankonski volodinnya Vettiniv a chislenni kopalni zalishilisya u spilnomu keruvanni Vtim Vilgelm vvazhayuchi sebe skrivdzhenim pid chas rozpodilu spadshini za rozpodilom vstupiv v tayemni znosini z arhiyepiskopom magdeburzkim Fridrih II virishiv diyati na viperedzhennya U 1446 roci vin vdersya do Tyuringiyi pochavshi tak zvanu Fridrih II vstupiv u soyuz z Gabsburgami a Vilgelm otrimav dopomogu vid Bogemiyi Nevdovzi vijska Fridriha na choli iz Kuncem fon Kaufungenom zavdala pid Geroyu nishivnoyi porazki bogemskim najmancyam Vilgelma Vijna zavershilasya 1451 roku koli Fridrih II v Naumburzi uklav z bratom mirnij dogovir yakij zafiksuvav status kvo V tomu zh roci vidnoviv karbuvannya moneti v Lejpcizi Z 1454 roku stav karbuvati vlasni zoloti moneti zoloti guldeni Nevdovzi pislya cogo malo misce tak zvane Saksonske vikradennya princiv Obrazhenij Fridrihom II licar Kunc fon Kaufungen kurfyurst vidmovivsya kompensuvati 4 tis guldeniv yaki Kunc povinen buv splatiti yak vikup koli potrapiv u polon do prihilnikiv Vilgelma Tyurinzkogo razom z inshimi shlyahtichami vikrav v 1455 roci dvoh siniv Fridriha Ernsta i Albrehta ale voni nezabarom buli povernuti Vodnochas daruvav mistu Vittenberg pravo karbuvati vlasni moneti gelleri 1456 roku nakazav v Koldici sporuditi monetnij dvir yakij podaruvav svoyij druzhini Margariti Ta tut stala karbuvati vlasni moneti tak zvanni margaritiv grish U 1459 roci v Egeri kurfyurst Frederik II razom z Vilgelm II landgrafom Tyuringiyi z Yirzhi z Podyebradom korolem Bogemiyi uklav dogovir za yakim bulo vstanovleno kordon mizh Saksoniyeyu ta Bogemiyeyu na visoti Rudnih gir ta seredini Elbi yakij zberigayetsya do sogodni Tomu vin nalezhit do najstarishih z dosi isnuyuchih kordoniv Yevropi U 1461 roci cherez ekonomichni prichini pripiniv karbuvannya zolotih guldeniv na Lejpcizkomu monetnomu dvori Fridrih II pomer u 1464 roci v Lejpcizi Jomu spadkuvali sini Ernst i Albreht RodinaDruzhina Margarita donka Ernsta Gabsburga gercoga Avstriyi Diti Amaliya 1436 1501 druzhina Lyudvigom IX Vittelsbaha gercoga Landsgut Bavarskogo Anna 1437 1512 druzhina Albrehta Ahilla kurfyursta Brandenburgu Fridrih 1439 1451 Ernst 1441 1486 kurfyurst Saksoniyi Albreht 1443 1500 gercog Saksoniyi Margarita 1444 1491 abatisa v Zejslic Gedviga 1445 1511 abatisa v Kvedlingburzi Oleksandr 1447 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 100127509 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578DzherelaKarlheinz Blaschke Friedrich II der Sanftmutige Kurfurst von Sachsen 1412 1464 In Lexikon des Mittelalters LexMA Band 4 Artemis amp Winkler Munchen Zurich 1989 ISBN 3 7608 8904 2 Sp 956 f Matthias Donath Die Grabmonumente im Dom zu Meissen Leipziger Universitatsverlag 2005 ISBN 978 3 937209 45 6 S 335 337 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fridrih II kurfyurst Saksoniyi