Па́сіка — село в Україні, у Мукачівському районі (до 2020 року Свалявському районі) Закарпатської області, увійшло до Полянської сілської громади.
село Пасіка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Свалявський район |
Громада | Полянська сільська громада |
Основні дані | |
Населення | 1193 |
Площа | 12,64 км² |
Густота населення | 94,38 осіб/км² |
Поштовий індекс | 89323 |
Телефонний код | +380 3133 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°31′45″ пн. ш. 22°54′21″ сх. д. / 48.52917° пн. ш. 22.90583° сх. д.Координати: 48°31′45″ пн. ш. 22°54′21″ сх. д. / 48.52917° пн. ш. 22.90583° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 238 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Сусково, 109в |
Карта | |
Пасіка | |
Пасіка | |
Мапа | |
Історія
Перша згадка у 1600 році як Paszika.
Інші згадки: 1630 — Pasika, 1645 — Paszika, 1773 — Paszika, Pasika, 1808 — Paszika, Paseka, Pasyka, 1851 — Pászika, 1913 — Kishidvég, 1925 — Pasika, 1944 — Paszika, Пасъка, 1983 — Пасіка, Пасека.
Релігія
храм св. арх. Михайла. 1804.
У 1672 р. в селі був священик Іван Русин. У 1692 р. Пасіка згадується як філія Сускова, а в 1699 р. вперше згадано церкву, що, можливо, стояла на місцині, яка дотепер називається «Гробище».
Дерев'яну церкву з одним дзвоном згадують у 1733 р. за священика Симона Тарковича, батька майбутнього єпископа, і в 1778 р.
У 1804 р. трохи вище місця, де була дерев'яна церква, збудовано муровану церкву базилічної форми. Розповідають, що церкву будували за турків, мури вийшли дуже міцні, бо каміння клали на «гарячому» вапні. Близько 1919 р. Іван Лендєл зробив хори і дерев'яну конструкцію, що тримає на вежі церкви три дзвони. Менший дзвін відлили в 1822 р. зусиллями Юрія Кеменяша та Василя Немеша. Великий дзвін замовили на початку 1920-х років Василь Желізник та Іван Кеменяш. Іконостас з 28 ікон походить з початку XX ст.
У Пасіці народився Григорій Таркович (1754—1841) — перший єпископ створеної в 1816 р. Пряшівської греко-католицької єпархії.
Присілки
Гробищі
Назва «гробищі» походить від слова гроби. Колись на даній місцевості була дерев'яна церква, біля неї було кладовище. Існують версії, що церква провалилась крізь землю. Могили теж зникли. А назва залишилась — «гробищі».
Чонки
Коли починало будуватись село, то одним із перших жителів його був дід Чонок, що проживав біля лісу. Звідси й походить назва «чонки».
Рупищі — це права нижня частина села. Назва «рупищі» походить від слова рупа. Рупа — це велика яма, яку обкладали соломою і закладали в неї урожай на зиму. Від даного заняття жителів вулиці й пішла її назва.
Рубани
На місці однієї з сучасних вулиць села колись були майже непрохідні чагарники. З кожним роком людей, що будували собі житло на цій місцевості, все більшало й більшало. Вони вирубували чагарники та дерева, прокладаючи шлях для зручності будівництва. Тому й назвали урочище Рубани, бо тут постійно щось вирубували.
За селом росте великий буковий ліс. Посеред нього височіє кам'яна скеля. Багато зусиль потрібно, щоб подолати її вершину.
Коли стати на верхівку цієї скелі, то навкруги видно всі навколишні села. Тут, на вершині, ростуть лісові квіти, папороть, різноманітні кущі й невисокі дерева.
Як підказали тутешні жителі, через кількасот метрів за селом, якщо їхати головною дорогою, по праву руку можна побачити криницю з мінеральною водою. Вона і є відправною точкою на шляху до гейзера. Вода в бетонному колодязі не зникає ніколи, ні влітку, ні взимку. Якщо заглянути всередину, можна побачити, як в ньому булькотить вода. Кольору вона жовтуватого, а на смак — справжня мінеральна. Час від часу біля криниці зупиняються водії автівок, щоб втамувати спрагу. Переважно, це місцеві жителі. Кажуть, до смаку цієї води вже звикли, вважають, що вона дійсно цілюща. Таких джерел тут вистачає, а тому, з органами шлунково–кишкового тракту у них — жодних проблем. пробурили свердловину, як розповіли місцеві, ще в 60- ті роки, коли тут шукали термальну воду, а знайшли холодну, та ще й з занадто великим вмістом гідрокарбонату.
Легенда
Колись давно жили в селі парубок та дівчина. Міцно покохали одне одного. Та недовго розцвітало їхнє щастя. Перешкодою стала нерівність закоханих. Дівчина була з бідної сім'ї, й батьки парубка не захотіли невістку без посагу.
З розпачу дівчина вирішила забратись на скелю й покінчити життя самогубством. Довго й тяжко дерлася по слизькому камінню, та любов до коханого додавала сили. Будучи вже на самому вершечку, вона почула голос коханого, що лунав знизу, спіткнулась і стрілою полетіла вниз. Хлопець швидко підбіг до неї, підняв на руки, але кохана була мертвою.
Минуло відтоді багато часу. Багато закоханих приходять сюди, щоб подивитись на цю скелю, а деякі вилазять на неї і, взявшись за руки, дають клятву один одному у вічному коханні. Тому цю гору називають Скелею кохання.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1242 особи, з яких 620 чоловіків та 622 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1179 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,91 % |
російська | 0,75 % |
угорська | 0,25 % |
Туристичні місця
- Мінеральний гейзер
- Скеля кохання
- храм св. арх. Михайла. 1804.
Особистості
Народилися
- Таркович Григорій — перший єпископ Пряшівської греко-католицької єпархії, створеної в 1816 році.
- Михайло Якимович Грицюк — український скульптор.
- Кобаль-Ліхтей Тетяна Василівна — українська поетеса та прозаїк.
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
- Погода в селі
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pa sika selo v Ukrayini u Mukachivskomu rajoni do 2020 roku Svalyavskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti uvijshlo do Polyanskoyi silskoyi gromadi selo Pasika Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Svalyavskij rajon Gromada Polyanska silska gromada Osnovni dani Naselennya 1193 Plosha 12 64 km Gustota naselennya 94 38 osib km Poshtovij indeks 89323 Telefonnij kod 380 3133 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 31 45 pn sh 22 54 21 sh d 48 52917 pn sh 22 90583 sh d 48 52917 22 90583 Koordinati 48 31 45 pn sh 22 54 21 sh d 48 52917 pn sh 22 90583 sh d 48 52917 22 90583 Serednya visota nad rivnem morya 238 m Misceva vlada Adresa radi s Suskovo 109v Karta Pasika Pasika MapaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pasika znachennya IstoriyaPersha zgadka u 1600 roci yak Paszika Inshi zgadki 1630 Pasika 1645 Paszika 1773 Paszika Pasika 1808 Paszika Paseka Pasyka 1851 Paszika 1913 Kishidveg 1925 Pasika 1944 Paszika Paska 1983 Pasika Paseka Religiyahram sv arh Mihajla 1804 U 1672 r v seli buv svyashenik Ivan Rusin U 1692 r Pasika zgaduyetsya yak filiya Suskova a v 1699 r vpershe zgadano cerkvu sho mozhlivo stoyala na miscini yaka doteper nazivayetsya Grobishe Derev yanu cerkvu z odnim dzvonom zgaduyut u 1733 r za svyashenika Simona Tarkovicha batka majbutnogo yepiskopa i v 1778 r U 1804 r trohi vishe miscya de bula derev yana cerkva zbudovano murovanu cerkvu bazilichnoyi formi Rozpovidayut sho cerkvu buduvali za turkiv muri vijshli duzhe micni bo kaminnya klali na garyachomu vapni Blizko 1919 r Ivan Lendyel zrobiv hori i derev yanu konstrukciyu sho trimaye na vezhi cerkvi tri dzvoni Menshij dzvin vidlili v 1822 r zusillyami Yuriya Kemenyasha ta Vasilya Nemesha Velikij dzvin zamovili na pochatku 1920 h rokiv Vasil Zheliznik ta Ivan Kemenyash Ikonostas z 28 ikon pohodit z pochatku XX st U Pasici narodivsya Grigorij Tarkovich 1754 1841 pershij yepiskop stvorenoyi v 1816 r Pryashivskoyi greko katolickoyi yeparhiyi Prisilki Grobishi Nazva grobishi pohodit vid slova grobi Kolis na danij miscevosti bula derev yana cerkva bilya neyi bulo kladovishe Isnuyut versiyi sho cerkva provalilas kriz zemlyu Mogili tezh znikli A nazva zalishilas grobishi Chonki Koli pochinalo buduvatis selo to odnim iz pershih zhiteliv jogo buv did Chonok sho prozhivav bilya lisu Zvidsi j pohodit nazva chonki Rupishi ce prava nizhnya chastina sela Nazva rupishi pohodit vid slova rupa Rupa ce velika yama yaku obkladali solomoyu i zakladali v neyi urozhaj na zimu Vid danogo zanyattya zhiteliv vulici j pishla yiyi nazva Rubani Na misci odniyeyi z suchasnih vulic sela kolis buli majzhe neprohidni chagarniki Z kozhnim rokom lyudej sho buduvali sobi zhitlo na cij miscevosti vse bilshalo j bilshalo Voni virubuvali chagarniki ta dereva prokladayuchi shlyah dlya zruchnosti budivnictva Tomu j nazvali urochishe Rubani bo tut postijno shos virubuvali Za selom roste velikij bukovij lis Posered nogo visochiye kam yana skelya Bagato zusil potribno shob podolati yiyi vershinu Koli stati na verhivku ciyeyi skeli to navkrugi vidno vsi navkolishni sela Tut na vershini rostut lisovi kviti paporot riznomanitni kushi j nevisoki dereva Yak pidkazali tuteshni zhiteli cherez kilkasot metriv za selom yaksho yihati golovnoyu dorogoyu po pravu ruku mozhna pobachiti krinicyu z mineralnoyu vodoyu Vona i ye vidpravnoyu tochkoyu na shlyahu do gejzera Voda v betonnomu kolodyazi ne znikaye nikoli ni vlitku ni vzimku Yaksho zaglyanuti vseredinu mozhna pobachiti yak v nomu bulkotit voda Koloru vona zhovtuvatogo a na smak spravzhnya mineralna Chas vid chasu bilya krinici zupinyayutsya vodiyi avtivok shob vtamuvati spragu Perevazhno ce miscevi zhiteli Kazhut do smaku ciyeyi vodi vzhe zvikli vvazhayut sho vona dijsno cilyusha Takih dzherel tut vistachaye a tomu z organami shlunkovo kishkovogo traktu u nih zhodnih problem proburili sverdlovinu yak rozpovili miscevi she v 60 ti roki koli tut shukali termalnu vodu a znajshli holodnu ta she j z zanadto velikim vmistom gidrokarbonatu LegendaKolis davno zhili v seli parubok ta divchina Micno pokohali odne odnogo Ta nedovgo rozcvitalo yihnye shastya Pereshkodoyu stala nerivnist zakohanih Divchina bula z bidnoyi sim yi j batki parubka ne zahotili nevistku bez posagu Z rozpachu divchina virishila zabratis na skelyu j pokinchiti zhittya samogubstvom Dovgo j tyazhko derlasya po slizkomu kaminnyu ta lyubov do kohanogo dodavala sili Buduchi vzhe na samomu vershechku vona pochula golos kohanogo sho lunav znizu spitknulas i striloyu poletila vniz Hlopec shvidko pidbig do neyi pidnyav na ruki ale kohana bula mertvoyu Minulo vidtodi bagato chasu Bagato zakohanih prihodyat syudi shob podivitis na cyu skelyu a deyaki vilazyat na neyi i vzyavshis za ruki dayut klyatvu odin odnomu u vichnomu kohanni Tomu cyu goru nazivayut Skeleyu kohannya NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1242 osobi z yakih 620 cholovikiv ta 622 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1179 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 91 rosijska 0 75 ugorska 0 25 Turistichni miscya Mineralnij gejzer Skelya kohannya hram sv arh Mihajla 1804 OsobistostiNarodilisya Tarkovich Grigorij pershij yepiskop Pryashivskoyi greko katolickoyi yeparhiyi stvorenoyi v 1816 roci Mihajlo Yakimovich Gricyuk ukrayinskij skulptor Kobal Lihtej Tetyana Vasilivna ukrayinska poetesa ta prozayik PrimitkiKilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Zakarpatska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Zakarpatska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Zakarpatska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini PosilannyaPogoda v seli Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi