Phocoena spinipinnis | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Розміри порівняно з людиною | ||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Phocoena spinipinnis Burmeister, 1865 | ||||||||||||||||||||
Ареал | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Phocoena spinipinnis (Фоцена Бурмейстра) — вид ссавців з родини Фоценові (Phocoenidae) ряду китоподібні. Опис виду належить німецько-аргентинському зоологу .
Опис
Тіло від 1,4 до 1,8 метра в довжину, самці, здається, трохи більші, ніж, в середньому, самиці. Діапазон мас: від 40 до 70 кг.
P. spinipinnis був відкритий зоологом Германом Бурмейстром, коли він помітив, що спинний плавник цеї тварини продовжений незвичайним гострим вістрям. Спинний плавник також містить ряди горбків уздовж його передньої кромки, забезпечуючи основу для наукової назви "spinipinnis" (який є похідним від латинського слова "spina" = шип і лат. pina = плавник). Спина від темно-сірого до чорного кольору, а черевна сторона блідіша. Тенденція цього виду до почорніння незабаром після смерті заробила прізвисько "чорна фоцена". Очі оточені блідо-сірими кільцями, що є корисною для визначення характеристикою. Крім того, унікальною особливістю є наявність асиметричних смуг на плавниках з приблизно однаковими, прямими краями на лівій стороні і більш кривими з правої, які поступово звужуються.
Поширення
Зустрічаються тільки в прибережних водах Південної Америки (Аргентина; Бразилія; Чилі; Перу; Уругвай). Вони живуть у водах Атлантики на узбережжі Бразилії, на південь навколо узбережжя Вогняної Землі й на північ, у прибережні води Тихого океану в Перу. Тварини зазвичай мешкають в мілких водах 150 метрів або менше в глибині, також їх часто можна побачити в річках і лиманах. Оскільки Атлантичний океан має більш широкий континентальний шельф, ніж Тихий океан, він може забезпечити краще середовище проживання. Проте, населення P. spinipinnis тихоокеанського узбережжя більше. Ця невідповідність може існувати, бо P. spinipinnis повинні конкурувати з іншими більш панівними прибережними китоподібними на узбережжі Атлантичного океану, в тому числі Sotalia fluviatilis та Pontoporia blainvillei. Тому P. spinipinnis є дуже успішними на східному узбережжі Тихого океану, де вони є основними китоподібними в цій області.
Поведінка
Подорожують в невеликих групах, їх рідко можна знайти у групі більш ніж вісім осіб разом в один час. Вони плавають швидкими, судомними рухами, але дуже непомітні плавців, ледь долаючи поверхню води, коли вони виринають для дихання і їх рідко бачать над поверхнею води. Підводні занурення тривають до трьох хвилин. P. spinipinnis дуже боязкі й швидко розбігаються при наближенні човна. Цих тварин дуже важко знайти в бурхливих водах і у вітряну погоду. Демографічна статистика не дуже добре задокументована. Харчується в основному анчоусами і хековими, крім того споживає кальмари, криль, Mysida, і ще до дев'яти видів риб. Тварини, що живуть біля берегів Чилі, як відомо, їдять також молюсків.
Відтворення
Відтворення не вивчене у цього виду. Вважається, що спарювання відбувається з червня по вересень, отелення з травня до кінця серпня, з вагітністю близько 10 місяців. При народженні дитинчата зазвичай мають довжину щонайменше 44 см.
Загрози та охорона
Як і багато інших китоподібних, P. spinipinnis часто сприймається як улов у рибальських сітях. Експлуатація відбувається в Перу і Чилі, де тварин розстрілюють також гарпуном, а потім продають за їх м'ясо, яке використовується або як приманку в крабовому рибальстві або для споживання людиною. Цілеспрямований вилов знизився з 1994 року, коли було реалізовано більш суворе законодавство. Єдиний відомий природний хижак для Phocoena spinipinnis це косатка.
Джерела
- Ellis, J. 2000. "Phocoena spinipinnis" (On-line), Animal Diversity Web [ 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Brownell Jr, R., Heyning, J., & Perrin, W. A porpoise, Australophocaena dioptrica, previously identified as Phocoena spinipinnis, from Heard Island // Marine Mammal Science. — 1989. — Вип. 5. — № 2. — С. 193–195.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Phocoena spinipinnis Rozmiri porivnyano z lyudinoyu Ohoronnij status Danih nedostatno MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ssavci Mammalia Ryad Kitopodibni Cetacea Infraryad Zubati kiti Odontoceti Rodina Focenovi Phocoenidae Rid Phocoena Vid P spinipinnis Binomialna nazva Phocoena spinipinnis Burmeister 1865 Areal Posilannya Vikishovishe Phocoena spinipinnis Vikividi Phocoena spinipinnis EOL 46559348 ITIS 180476 MSOP 17029 NCBI 27614 Fossilworks 82073 Phocoena spinipinnis Focena Burmejstra vid ssavciv z rodini Focenovi Phocoenidae ryadu kitopodibni Opis vidu nalezhit nimecko argentinskomu zoologu OpisTilo vid 1 4 do 1 8 metra v dovzhinu samci zdayetsya trohi bilshi nizh v serednomu samici Diapazon mas vid 40 do 70 kg P spinipinnis buv vidkritij zoologom Germanom Burmejstrom koli vin pomitiv sho spinnij plavnik ceyi tvarini prodovzhenij nezvichajnim gostrim vistryam Spinnij plavnik takozh mistit ryadi gorbkiv uzdovzh jogo perednoyi kromki zabezpechuyuchi osnovu dlya naukovoyi nazvi spinipinnis yakij ye pohidnim vid latinskogo slova spina ship i lat pina plavnik Spina vid temno sirogo do chornogo koloru a cherevna storona blidisha Tendenciya cogo vidu do pochorninnya nezabarom pislya smerti zarobila prizvisko chorna focena Ochi otocheni blido sirimi kilcyami sho ye korisnoyu dlya viznachennya harakteristikoyu Krim togo unikalnoyu osoblivistyu ye nayavnist asimetrichnih smug na plavnikah z priblizno odnakovimi pryamimi krayami na livij storoni i bilsh krivimi z pravoyi yaki postupovo zvuzhuyutsya PoshirennyaZustrichayutsya tilki v priberezhnih vodah Pivdennoyi Ameriki Argentina Braziliya Chili Peru Urugvaj Voni zhivut u vodah Atlantiki na uzberezhzhi Braziliyi na pivden navkolo uzberezhzhya Vognyanoyi Zemli j na pivnich u priberezhni vodi Tihogo okeanu v Peru Tvarini zazvichaj meshkayut v milkih vodah 150 metriv abo menshe v glibini takozh yih chasto mozhna pobachiti v richkah i limanah Oskilki Atlantichnij okean maye bilsh shirokij kontinentalnij shelf nizh Tihij okean vin mozhe zabezpechiti krashe seredovishe prozhivannya Prote naselennya P spinipinnis tihookeanskogo uzberezhzhya bilshe Cya nevidpovidnist mozhe isnuvati bo P spinipinnis povinni konkuruvati z inshimi bilsh panivnimi priberezhnimi kitopodibnimi na uzberezhzhi Atlantichnogo okeanu v tomu chisli Sotalia fluviatilis ta Pontoporia blainvillei Tomu P spinipinnis ye duzhe uspishnimi na shidnomu uzberezhzhi Tihogo okeanu de voni ye osnovnimi kitopodibnimi v cij oblasti PovedinkaPodorozhuyut v nevelikih grupah yih ridko mozhna znajti u grupi bilsh nizh visim osib razom v odin chas Voni plavayut shvidkimi sudomnimi ruhami ale duzhe nepomitni plavciv led dolayuchi poverhnyu vodi koli voni virinayut dlya dihannya i yih ridko bachat nad poverhneyu vodi Pidvodni zanurennya trivayut do troh hvilin P spinipinnis duzhe boyazki j shvidko rozbigayutsya pri nablizhenni chovna Cih tvarin duzhe vazhko znajti v burhlivih vodah i u vitryanu pogodu Demografichna statistika ne duzhe dobre zadokumentovana Harchuyetsya v osnovnomu anchousami i hekovimi krim togo spozhivaye kalmari kril Mysida i she do dev yati vidiv rib Tvarini sho zhivut bilya beregiv Chili yak vidomo yidyat takozh molyuskiv VidtvorennyaVidtvorennya ne vivchene u cogo vidu Vvazhayetsya sho sparyuvannya vidbuvayetsya z chervnya po veresen otelennya z travnya do kincya serpnya z vagitnistyu blizko 10 misyaciv Pri narodzhenni ditinchata zazvichaj mayut dovzhinu shonajmenshe 44 sm Zagrozi ta ohoronaYak i bagato inshih kitopodibnih P spinipinnis chasto sprijmayetsya yak ulov u ribalskih sityah Ekspluataciya vidbuvayetsya v Peru i Chili de tvarin rozstrilyuyut takozh garpunom a potim prodayut za yih m yaso yake vikoristovuyetsya abo yak primanku v krabovomu ribalstvi abo dlya spozhivannya lyudinoyu Cilespryamovanij vilov znizivsya z 1994 roku koli bulo realizovano bilsh suvore zakonodavstvo Yedinij vidomij prirodnij hizhak dlya Phocoena spinipinnis ce kosatka DzherelaEllis J 2000 Phocoena spinipinnis On line Animal Diversity Web 21 veresnya 2016 u Wayback Machine angl Brownell Jr R Heyning J amp Perrin W A porpoise Australophocaena dioptrica previously identified as Phocoena spinipinnis from Heard Island Marine Mammal Science 1989 Vip 5 2 S 193 195